Рішення

від 18.05.2023 по справі 540/161/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/161/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до фермерського господарства "АТЄВС" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

До Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі - позивач) до фермерського господарства "АТЄВС" (надалі - відповідач) про:

- стягнення з фермерського господарства "АТЄВС" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з квітня по грудень 2021 року в сумі 4033,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов`язаний сплачувати Пенсійному фонду витрати та доставку пільгової пенсії, яка призначена ОСОБА_1 відповідно до п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: «жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей». Відповідно до надісланих відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відшкодуванню Пенсійному фонду України з квітня 2021 по грудень 2021 року 4033,02 грн. В порушення законодавства відповідач не сплатив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 4033,22 грн, що стало підставою звернення до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 07.02.2022 року Херсонський окружний адміністративний суд відкрив провадження по справі 540/161/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 18.03.2022 року №11/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду на Одеський окружний адміністративний суд.

14.03.2023 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ Одеського окружного адміністративного суду, до розгляду справи № 540/161/22 визначено суддю Лебедєву Г.В.

Ухвалою від 15.03.2023 року Одеський окружний адміністративний суд прийняв до провадження справу № 540/161/22 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала суду від 15.03.2023 року надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом, проте поштове повідомлення повернулось до суду, у зв`язку з неможливістю вручення адресату який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Фермерського господарства "АТЄВС" зобов`язано сплачувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгової пенсії, яка призначена ОСОБА_1 відповідно до п. «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: «жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей».

Відповідно до надісланих відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відшкодуванню Пенсійному фонду України з квітня 2021 року по грудень 2021 року підлягає 4033,02 грн, а саме: за квітень 2021 -446,76 грн, за травень 2021 448,29 грн, за червень 2021 448,29 грн, за липень 2021 448,29 грн, за серпень 2021 448,29 грн, за вересень 2021 448,29 грн, за жовтень 2021 448,29 грн, за листопад 2021 448,29 грн, за грудень 2021 448,29 грн.

Зазначена заборгованість відображається у «Картці особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

На адресу відповідача спрямовувалися розрахунки по фактичним витратам на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах.

Вказана заборгованість відповідачем не погашена, що і стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, є, зокрема, суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Для вказаних платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, згідно пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

У силу вимог пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Аналіз наведених норм свідчить про те що, суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності зобов`язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених їх працівникам на пільгових умовах за списком № 1, за ставкою 100 % розміру виплаченої пенсії.

У відповідності до частини першої статті 58 Закону № 1058-ІV Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Кошти Пенсійного фонду відповідно до статті 73 зазначеного Закону, серед іншого, використовуються на оплату послуг з виплати та доставки пенсій.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Серед основних завдань управління, відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення, зокрема, є: облік платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та збору на обов`язкове державне пенсійне страхування; збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів Фонду, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Як вбачається з пункту 2.2 вказаного Положення, управління відповідно до покладених на нього завдань контролює надходження до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян страхових внесків та інших платежів, до яких належить, зокрема, плата на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

У свою чергу, Постановою управління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція).

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За правилами п. 6.4 - 6.5 розділу 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Таким чином, праву особи-пенсіонера на пільгове пенсійне забезпечення кореспондує обов`язок підприємства, де такий пенсіонер свого часу виконував роботи, що охоплюються списом №1 та списком №2, відшкодовувати фактичні витрати пенсійного органу на виплату та доставку пенсії цьому пенсіонеру.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/18421/19 зазначив, що підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є підставою для стягнення заборгованості.

Доказів оскарження дій органу Пенсійного фонду України щодо визначення розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у зазначеній сумі відповідачем надано не було.

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що відповідачем не надано доказів сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з квітня 2021 року по грудень 2021 року в сумі 4033,02 грн суд доходить висновку, що, вказана сума належить стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб`єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч.2 ст.139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до фермерського господарства "АТЄВС" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій - задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства "АТЄВС" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з квітня по грудень 2021 року в сумі 4033,22 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 18.05.2023 року.

Суддя Г. В. Лебедєва