Справа № 560/4205/23
РІШЕННЯ
іменем України
18 травня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БАС-ІМПОРТ" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби України в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів UА400000/2023/000034/2 від 08 березня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до договору продажу транспортного засобу №16/2023/01 від 16 лютого 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю "SOC. MARINO" (Продавець) передало, а товариство з обмеженою відповідальністю "БАС- ІМПОРТ" (Покупець) прийняло та оплатило транспортний засіб марки VAN HOOL TDX 27 ASTROMEGA, фабричний VIN номер НОМЕР_1 .
07 березня 2023 року на підставі договору № 1/23 від 17 січня 2023 року про надання послуг по декларуванню товарів товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОАВTOTPAKT" від імені позивача до Хмельницької митниці подано для митного оформлення транспортного засобу митну декларацію 23UA400040008128U6 та відповідні документи. У вказаній МД декларантом митна вартість автомобіля була заявлена в розмірі 85000 Євро (графа 45 МД) з розрахунку ціни транспортного засобу в розмірі 85000 Євро (графа 42 МД), а метод визначення митної вартості був вказаний основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (лівий підрозділ графи 43 МД).
Однак, 07 березня 2023 року відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів UA400000/2023/000034/2 та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2023/000167. У Рішенні митна вартість транспортного засобу скоригована до 143767,60 Євро.
Позивач не погоджується з позицією відповідача щодо коригування митної вартості транспортного засобу, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній зазначив, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за МД від 07.03.2023 № 23UА400040008128116 у митного органу виникли сумніви щодо "дійсної вартості" та у правильності визначення митної вартості задекларованого транспортного засобу оскільки заявлений рівень митної вартості був значно нижчий ніж пропозиції продажу таких ж моделей (2018 року випуску), а також рівня митної вартості схожих моделей, що надходили на адреси інших суб`єктів зовнішньо - економічної діяльності.
Зокрема, згідно сайту autoline.ua мінімальна ціна за якою пропонується аналогічна модель 2016 року складає 144000 євро, а згідно сайту mobile.de - мінімальна ціна, за якою пропонується аналогічна модель 2015 року складає 132200 євро.
При порівнянні рівня заявленої митної вартості товару (85000 Євро) з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари та з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, Митницею встановлено, що заявлений рівень значно нижчий, ніж рівень цін ідентичних моделей 2018 року за даним кодом згідно з УКТ ЗЕД, оформлених іншими митницями (наприклад, митна декларація від 10.02.2023 №209200/2023/003230) - 170230 Євро.
Вищезазначене стало підставою для ретельного опрацювання документів, поданих до митного оформлення в частині виявлення ознак, визначених частиною З статті 53 МКУ (розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що відповідно до договору продажу транспортного засобу № 16/2023/01 від 16 лютого 2023 р. товариство з обмеженою відповідальністю "SOC. MARINO" (Продавець) передало, а товариство з обмеженою відповідальністю "БАС- ІМПОРТ" (Покупець) прийняло та оплатило транспортний засіб марки VAN HOOL TDX 27 ASTROMEGA, фабричний VIN номер НОМЕР_1 (далі - транспортний засіб).
На підставі договору від 07 березня 2023 року № 1/23 від 17 січня 2023 року про надання послуг по декларуванню товарів товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОАВTOTPAKT" від імені позивача до Хмельницької митниці подано для митного оформлення транспортного засобу митну декларацію 23UA400040008128U6 та відповідні документи, а саме: рахунок-фактуру №16/2023/01 від 16.02.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 Т 324070 від 02.03.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 27.02.2023, платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 23.02.2023, договір продажу транспортного засобу № 16/2023/01 від 16 лютого 2023 року, договір № 1/23 від 17 січня 2023 року про надання послуг по декларуванню товарів, перекладену на українську мову копію митної декларації країни відправлення від 02.03.2023 MRN 23ITQVN010008182E0, перекладене на українську мову свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 27.02.2023, перекладену на українську мову рахунок-фактуру №16/2023/01 від 16.02.2023, копію митної декларації країни відправлення від 02.03.2023 MRN 23ITQVN010008182E0, сертифікат відповідності щодо Індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.017.005199-23 від 06.03.2023.
Згідно митної декларації, митна вартість автомобіля була заявлена в розмірі 85000 Євро (графа 45 МД) з розрахунку ціни транспортного засобу в розмірі 85000 Євро (графа 42 МД), а метод визначення митної вартості був вказаний основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (лівий підрозділ графи 43 МД).
За митною декларацією від 07.03.2023 №23UА400040008128U9 посадовою особою Митниці, яка здійснювала митне оформлення вказаної митної декларації, виконуючи митну процедуру "контроль із застосуванням системи управління ризиками", було згенеровано форми митного контролю за напрямком контролю правильності визначення вартості (витяг з АСМО "Інспектор" додається): - 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", - 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за МД від 07.03.2023 № 23UА400040008128U9 у митного органу виникли сумніви щодо "дійсної вартості" та у правильності визначення митної вартості задекларованого транспортного засобу оскільки заявлений рівень митної вартості був значно нижчий ніж пропозиції продажу таких ж моделей (2018 року випуску), а також рівня митної вартості схожих моделей, що надходили на адреси інших суб`єктів зовнішньо - економічної діяльності.
За наслідками розгляду поданих документів відповідач 07 березня 2023 року виніс рішення про коригування митної вартості товарів UA400000/2023/000034/2 та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2023/000167.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовм.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1-3 статті 57 Митного кодексу України (далі - МК України) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.1-2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу вказаних положень МК України встановлено, що законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу, документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Позивач на підтвердження митної вартості і обраного ним методу її визначення згідно з ч.2 ст. 53 МК України надав рахунок-фактуру №16/2023/01 від 16.02.2023, згідно якого ціна автомобіля - 85000,00 Євро, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1Т 324070 від 02.03.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 27.02.2023, платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 23.02.2023, договір продажу транспортного засобу № 16/2023/01 від 16 лютого 2023 року, договір № 1/23 від 17 січня 2023 року про надання послуг по декларуванню товарів, перекладену на українську мову копію митної декларації країни відправлення від 02.03.2023 MRN 23ITQVN010008182E0, перекладене на українську мову свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 27.02.2023, перекладену на українську мову рахунок-фактуру № 16/2023/01 від 16.02.2023, копію митної декларації країни відправлення від 02.03.2023 MRN 23ITQVN010008182E0, сертифікат відповідності щодо Індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.017.005199-23 від 06.03.2023.
Згідно з ч.1-2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно оскаржуваного рішення відповідач митну вартість транспортного засобу скоригував до 143767,60 Євро, тобто різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною відповідачем, склала 453299,18 грн, яку позивач і сплатив, що підтверджується митною декларацією 23UA400040008408U9 від 09.03.2023.
У відповідності до вимог ч. 5 от. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
В свою чергу, згідно із ч.3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які Імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Згідно частин 4-6 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або піддягає сплаті за ці товари.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної Інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм суд вважає, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для митного оформлення задекларованого товару.
Суд звертає увагу відповідача, що в оскаржуваному Рішенні не вказано (графа 33 Рішення) про те, які саме документи не надано до митного оформлення і які саме складові митної вартості вони мають підтверджувати.
Відповідач зазначив, що джерелом числового значення скоригованої митної вартості є МД від 06.01.2023 № UА400040/2023/008128, згідно якої ідентичну модель 2018 року випущено у вільний обіг за рівнем митної вартості 143767,60 євро. Коригування та пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо відсутні в зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.
Суд критично оцінює такі дії відповідача щодо безпідставного коригування митної вартості транспортного засобу, оскільки у рішення про коригування митної вартості відповідачем не вказано, які саме документи містять розбіжності в частині адреси платника товару, способу оплати за товар та ваги автобуса.
Суд встановив, що декларант надав відповідачу, серед інших документів, банківський платіжний документ від 23.02.2023 на суму 85000 евро, що підтверджується інформацією з графи 44 митної декларації 23UA400040008128U6 (код документа 3001).
Що стосується витрат на транспортування, - документальне підтвердження таких витрат має бути у тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Відповідно до умов п.4.1. договору продажу транспортного засобу №16/2023/01 від 16 лютого 2023 року "умовами поставки Товару згідно даного контракту вважати DAP - Хмельницький (згідно "Incoterms - 2010"). Відправка товару здійснюється в місто Хмельницький згідно з рахунком-фактурою, інвойсі і т.д.".
Incoterms 2010 визначає DAP як "Поставляється на місце" - продавець доставляє товар, коли товар знаходиться у розпорядженні покупця на транспортних засобах, що прибувають, готових до розвантаження у зазначеному місці призначення. Відповідно до умов DAP, ризик переходить від продавця до покупця з пункту призначення, зазначеного у договорі постачання. Продавець здійснює поставку, коли товар надано у розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження, у погодженому місці призначення. Усі необхідні юридичні формальності в країні-експортері заповнюються продавцем власним коштом і оплачуються витрати на товар для експорту.
Таким чином, витрати на транспортування включені до вартості транспортного засобу.
Що стосується витрат на страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування надаються лише тоді, коли страхування здійснювалося, оскільки це випливає з пункту 8 частини другої статті 53 МК України.
Суд зазначає, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше Імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Аналогічна правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі № 809/1734/16, від 21 жовтня 2021 року у справі № 420/4820/19.
Отже, відповідачем не пред`явлено жодного належного та допустимого доказу недостовірності заявленої фактурної вартості автомобіля, та при цьому ціна покупцем заявлена реальна та підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.2 ст.55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 09 квітня 2019 року по справі №825/1575/17, від 25 березня 2021 року по справі № 815/3626/17.
Суд також зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що вказані декларантом відомості підтверджені документально, а їх достовірність не спростована відомостями від уповноважених органів, зокрема, що видані позивачу документи є фіктивними. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого автомобіля ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Суд також звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752 (адміністративне провадження №К/9901/10914/20), згідно з якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку, поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Суд встановив, що рішення про коригування не містить жодного обґрунтування неможливості визначення митної вартості автомобіля за першим методом; інформації, яка б пояснила правомірність застосування резервного методу, мотивів застосування митної декларації.
Отже, надані позивачем документи містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Таким чином, відповідачем безпідставно визначено митну вартість імпортованого транспортного засобу із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав. Отже, оскаржуване рішення UА400000/2023/000034/2 від 08 березня 2023 року є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "БАС-ІМПОРТ" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів UА400000/2023/000034/2 від 08 березня 2023 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БАС-ІМПОРТ" судовий збір в розмірі 6799 (шість тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн 48 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці Державної митної служби України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "БАС-ІМПОРТ" (вул. Шевченка, буд. 64, оф. 5,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний номер - 43838393) Відповідач:Хмельницька митниця Державної митної служби України (вул. Пілотська, буд. 2,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43997560)
Головуючий суддя О.П. Шевчук
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2023 |
Оприлюднено | 22.05.2023 |
Номер документу | 110948733 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Шевчук О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні