Постанова

від 16.05.2023 по справі 640/13368/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/13368/20 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

При секретарі: Борисовській Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001374205 (форми «В1») від 03.06.2020 в частині зменшення ТОВ «АТ Каргілл» суми державного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 817 899,84 грн., та в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 408 949,92 грн. по взаємовідносинах з ПП «Віста Спейс», ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», ТОВ «Родина ІР», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Альбіна і Ко»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001364205 (форми «В4») від 03.06.2020 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3 279 715,29 грн. по взаємовідносинах з ПП «Віста Спейс».

Позов обґрунтовано тим, що висновки відповідача, викладені в Акті перевірки № 683/28-10-05-01-02/20010397 від 19.05.2020, є хибними та не відповідають дійсності, а отже спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі вказаного Акту, підлягають скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року позовні вимоги - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків державної податкової служби № 0001374205 від 03.06.2020 в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» суми державного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 817 899,84 грн., та в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 408 949,92 грн. по взаємовідносинах з ПП «Віста Спейс», ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», ТОВ «Родина ІР», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Альбіна і Ко».

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків державної податкової служби № 0001364205 від 03.06.2020 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3 279 715,29 грн. по взаємовідносинах з ПП «Віста Спейс».

Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволення позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податковою перевіркою встановлено, що позивач придбавав кукурудзу та пшеницю у ПП «Віста Спейс», у якого згідно із формою № 20-ОПП задекларовано 4 офісних приміщення, тобто власні чи орендовані земельні ділянки відсутні, в свою чергу пшениця та кукурудза поставлялась за ланцюгом: від ТОВ «Санфлавер Прайм» та ТОВ «Центрум Колос» до ТОВ «Голден-Харвест», від ТОВ «Голден-Харвест» до ПП «Віста Спейс», втім жодне із підприємств в ланцюгу постачання не є виробником сільськогосподарської продукції.

На думку апелянта, відносини між позивачем та ПП «Віста Спейс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а первинні документи не можуть підтверджувати понесення позивачем будь-яких витрат.

З приводу взаємовідносин позивача із ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» відповідач стверджує, що вказаним підприємством не подавались повідомлення за формою № 20-ОПП, що свідчить про відсутність у підприємства офісних та складських приміщень, та ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» не придбавав у постачальників пшеницю 4 класу врожаю 2019 року та продовольчу пшеницю 3 класу врожаю 2019 року, тобто відбулось лише документальне оформлення господарської операції.

Щодо придбання позивачем насіння соняшнику у ТОВ «Родина ІР» відповідач акцентує увагу на відсутності у вказаного контрагента відомостей про наявність земельних ділянок та податкові декларації з плати за землю до податкового органу за 2019 рік не подавались, тому за вказаних обставин між позивачем та вказаним контрагентом відбулось лише документальне оформлення господарської операції в лютому 2020 року.

Стосовно господарських операцій позивача із ФОП ОСОБА_1 відповідач зазначив, що у нього відсутнє власне майно, відомості про наявність земельних ділянок та податкові декларації з плати за землю до ДПІ за основним місцем обліку за 2019 рік ФОП не подавались, а отже вказаний контрагент позивача не міг самостійно вирощувати соняшник в 2019 році.

Щодо придбання позивачем насіння соняшнику у ТОВ «Альбіна і Ко» апелянт звертає увагу на відсутності у вказаного контрагента земельних ділянок та податкові декларації з плати за землю до податкового органу за 2019 рік не подавались, що свідчить про те, що ТОВ «Альбіна і Ко» не могло самостійно вирощувати насіння соняшнику.

На думку апелянта, у такого контрагента відсутні основні фонди та виробничі потужності, кількість штатних працівників становить 2 особи, тобто мало місце лише документальне оформлення господарської операції із придбання кукурудзи.

Крім того, відповідач вказує, що наявність матеріальних та трудових ресурсів у контрагентів має правове значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків; сам факт наявності у позивача податкових чи видаткових накладних не є безумовним доказом реальності господарських операцій, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах; для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Офісом великих платників податків ДФС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АТ Каргілл» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн. по декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року (вх. № 9049415586 від 12.03.2020) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

Під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено наступні порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України; пп. 4 п. 5 Розділу V «Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 21 від 26.01.2016, в результаті чого ТОВ «АТ Каргілл» завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) на 4 980 578 грн., що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2) за лютий 2020 року на 957 774 грн., завищення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 20.3) за лютий 2020 року на 4 022 804 грн.;

- п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: несвоєчасна реєстрація платником податків податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами вказаної перевірки складено Акт № 683/28-10-05-01-02/20010397 від 19.05.2020 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АТ Каргілл» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн. по декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року (вх. № 9049415586 від 12.03.2020) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків», на підставі якого відповідачем було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0001384205 від 03.06.2020, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на 4 022 804 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0001374205 від 03.06.2020, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника податку у банку в розмірі 957 774 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 478 887 грн.

Вважаючі вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки висновок відповідача про зменшення від`ємного значення ПДВ та зменшення задекларованої суми бюджетного відшкодування ПДВ з посиланням на нереальність господарських операцій є декларативним та не ґрунтується на приписах чинного законодавства, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

За пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У силу вимог пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Підпунктом «а» п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України закріплено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У свою чергу, Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. 200 ПК України).

Згідно із п.п. 200.8, 200.9 ст. 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

При цьому, Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документа не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Відтак, оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, які пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податку, а також відповідають змісту й обсягу, відображеному в укладених платником податку договорах та складених на їх підставі первинних документах, тому у разі якщо певна господарська операція не здійснювалась, визначення податкового кредиту було б безпідставним і сума ПДВ не підлягала би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, а також доказів сплати постачальнику сум ПДВ у складі вартості товару.

Як свідчать матеріали справи, 12.03.2020 позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2020 року, в якій за господарськими операціями із ПП «Віста Спейс» позивач задекларував від`ємне значення ПДВ в розмірі 3 497 034,32 грн. та відніс його до бюджетного відшкодування (рядок 360, стовпчик 7 таблиці 2 додатку 3 до декларації з ПДВ за лютий 2020 року).

Крім того, за господарськими операціями із ПП «Віста Спейс» до бюджетного відшкодування була заявлена сума ПДВ в розмірі 15 501,43 грн. (рядок 530, стовпчик 7 таблиці 2 додатку 3 до декларації з ПДВ за лютий 2020 року).

Тобто загальна сума до бюджетного відшкодування за господарськими операціями із ПП «Віста Спейс» становила 3 512 535,75 грн.

У подальшому, 17.04.2020 позивач подав уточнюючий розрахунок до Додатку 3 декларації з ПДВ за лютий 2020 року, яким позивач уточнив від`ємне значення ПДВ за господарськими операціями із ПП «Віста Спейс», зазначивши його в розмірі 3 264 214,61 грн. (рядок 359, стовпчик 5 таблиці 2 додатку 3 до уточнюючого розрахунку). При цьому до бюджетного відшкодування позивач відніс 0,00 (рядок 359, стовпчик 7 таблиці 2 додатку 3 до уточнюючого розрахунку).

Також, позивач в уточнюючому розрахунку задекларував від`ємне значення ПДВ за господарськими операціями із ПП «Віста Спейс» в розмірі 15 501,43 грн. (рядок 528, стовпчик 5 таблиці 2 додатку 3 до уточнюючого розрахунку). При цьому до бюджетного відшкодування позивач відніс 0,00 (рядок 528, стовпчик 7 таблиці 2 додатку 3 до уточнюючого розрахунку).

Таким чином, загальна сума до бюджетного відшкодування за господарськими операціями із ПП «Віста Спейс» з врахуванням уточнюючого розрахунку від 17.04.2020 становить 00,00 грн.

За господарськими операціями із ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» позивач в декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року, з врахуванням уточнюючого розрахунку від 17.04.2020, задекларував від`ємне значення ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 218 928,09 грн. (рядок 401, стовпчик 7 таблиці 2 додатку 3 до уточнюючого розрахунку).

По взаємовідносинам із ТОВ «Родина ІР» позивач в декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року, з врахуванням уточнюючого розрахунку від 17.04.2020, задекларував від`ємне значення ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 168 307,32 грн.

За господарськими операціями із ФОП ОСОБА_1 позивач в декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року, з врахуванням уточнюючого розрахунку від 17.04.2020, задекларував від`ємне значення ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 145 392,30 грн.

За господарськими операціями із ТОВ «Альбіна і Ко» позивач в декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року, з врахуванням уточнюючого розрахунку від 17.04.2020, задекларував від`ємне значення ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 81 880,47 грн.

Однак, проводячи перевірку, контролюючий орган вказав на нереальність господарських операцій, з огляду на:

1) відсутність у контрагентів позивача (ПП «Віста Спейс», ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», ТОВ «Родина ІР», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Альбіна і Ко») офісних, складських приміщень, власних або орендованих земельних ділянок;

2) контрагенти постачальників та постачальники позивача є посередниками, а не виробниками та придбавали сільськогосподарську продукцію у підприємств, які по ланці поставки формували податковий кредит з номенклатурою, не пов`язаною із придбанням сільськогосподарської продукції (так званий «пересорт»);

3) відповідно до листа ДП «Держреєстри України» від 14.05.2020 складські документи на зерно, за якими зберігались зернові культури, за ПП «Віста Спейс» не зареєстровані.

Так, у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ПП «Віста Спейс», ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», ТОВ «Родина ІР», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Альбіна і Ко».

У свою чергу, між ТОВ «АТ Каргілл» (покупець) та ПП «Віста Спейс» (постачальник) було укладено ряд типових договорів поставки сільськогосподарської продукції, а саме:

- договір № CVP34373 від 10.12.2019; договір № CVP34862 від 21.12.2019; договір № CVP34901 від 23.12.2019; договір № CVP34927 від 24.12.2019; договір № CVP34933 від 26.12.2019, згідно із якими поставлялась кукурудза врожаю 2019 року, на базисі DAP (Інкотермс 2010) до ТОВ «М.В.Карго», Одеська обл., Лиманський р-н, с. Визирка, вул. О. Ставніцера, 60;

- договір № 2100047823 від 30.01.2020, договір № 2100047824 від 29.01.2020; договір № 2100048237 від 04.02.2020; договір № 2100048870 від 12.02.2020; договір № 2100049396 від 17.02.2020; договір № 2100049138 від 14.02.2020; договір №2100049536 від 18.02.2020, згідно із якими поставлялась кукурудза врожаю 2019 року, на базисі DAP (Інкотермс 2010) до ТОВ «СП Рісоіл Термінал», м. Черноморськ, вул. Центральна;

- договір № 2100048879 від 12.02.2020, згідно із яким поставлялась продовольча пшениця 2 класу, продовольча пшениця 3 класу, продовольча пшениця 4 класу урожаю 2019 року, на базисі DAP (Інкотермс 2010) до ТОВ «М.В.Карго», Одеська обл., Лиманський р-н, с. Визирка, вул. О. Ставніцера, 60;

- договір № 2100048890 від 12.02.2020, згідно із яким поставлялась продовольча пшениця 2 класу, продовольча пшениця 3 класу, продовольча пшениця 4 класу урожаю 2019 року на базисі DAP (Інкотермс 2010) до ТОВ «Аскет Шипінг «Жовтневий», м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 13/8, Спеціальний морський порт «Ольвія».

Пунктами 4.1., 4.7., 5.1., 5.3., 5.4. вказаних договорів встановлено, що поставка товару здійснюється партіями залізничним або автомобільним транспортом у суворій відповідності із графіком, узгодженим із покупцем; право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент прийняття товару за якістю та кількістю в місці поставки (розвантаження транспортного засобу); покупець здійснює оплату повної вартості прийнятого товару на банківський рахунок постачальника протягом трьох банківських днів після приймання експедитором покупця у місці поставки товару в повному обсязі та отримання покупцем усіх документів. передбачених договорами; постачальник зобов`язаний в день передачі товару оформити видаткові накладні на товар та надати покупцеві їх оригінали протягом двох днів з дати оформлення (якщо оригінали видаткових накладних не надаються для оплати товару); обов`язок покупця щодо оплати товару вважається виконаним в момент списання грошових коштів з банківського рахунку покупця для перерахування у відповідності із реквізитами, вказаними в рахунку-фактурі постачальника.

Факт поставки сільськогосподарської продукції за вказаними договорами підтверджується видатковими накладними: № 33 від 24.12.2019; № 29 від 21.12.2019; № 28 від 13.12.2019; № 26 від 11.12.2019; № 27 від 12.12.2019; № 37 від 26.12.2019; № 34 від 24.12.2019; № 36 від 26.12.2019; № 35 від 25.12.2019; № 32 від 23.12.2019; № 31 від 23.12.2019; № 30 від 22.12.2019; № 38 від 27.12.2019; № 1 від 04.01.2020; № 2 від 10.01.2020; № 3 від 11.01.2020; № 4 від 12.01.2020; № 5 від 16.01.2020; № 6 від 18.01.2020; № 7 від 19.01.2020; № 8 від 20.01.2020; № 9 від 27.01.2020; № 10 від 28.01.2020; № 11 від 29.01.2020; № 12 від 29.01.2020; № 13 від 30.01.2020; № 14 від 31.01.2020; № 16 від 05.02.2020; № 36 від 16.02.2020; № 37 від 17.02.2020; № 38 від 17.02.2020; № 39 від 17.02.2020; № 41 від 17.02.2020; № 43 від 17.02.2020; № 44 від 18.02.2020; № 45 від 18.02.2020; № 46 від 19.02.2020; № 47 від 19.02.2020; № 48 від 20.02.2020; № 49 від 20.02.2020; № 50 від 21.02.2020; № 51 від 22.02.2020; № 52 від 22.02.2020; № 53 від 22.02.2020; № 54 від 23.02.2020; № 55 від 23.02.2020; № 56 від 23.02.2020;

У свою чергу, ПП «Віста Спейс» виставило позивачу рахунки на оплату, а саме: №22 від 24.12.2019; № 18 від 21.12.2019; № 17 від 13.12.2019; № 15 від 11.12.2019; № 16 від 12.12.2019; № 26 від 26.12.2019; № 23 від 24.12.2019; № 25 від 26.12.2019; № 24 від 25.12.2019; № 21 від 23.12.2019; № 20 від 23.12.2019; № 19 від 22.12.2019; № 27 від 27.12.2019; № 1 від 04.01.2020; № 2 від 10.01.2020; № 3 від 11.01.2020; № 4 від 12.01.2020; № 5 від 16.01.2020; № 6 від 18.01.2020; № 7 від 19.01.2020; № 8 від 20.01.2020; № 9 від 27.01.2020; № 10 від 28.01.2020; № 11 від 29.01.2020; № 12 від 29.01.2020; № 13 від 30.01.2020; № 14 від 31.01.2020; № 16 від 05.02.2020; № 36 від 16.02.2020; № 37 від 17.02.2020; № 38 від 17.02.2020; № 39 від 17.02.2020; № 41 від 17.02.2020; № 43 від 17.02.2022; № 44 від 18.02.2020; № 45 від 18.02.2020; № 46 від 19.02.2020; № 47 від 19.02.2020; № 48 від 20.02.2020; № 49 від 20.02.2020; № 50 від 21.02.2020; № 51 від 22.02.2020; № 52 від 22.02.2020; № 53 від 22.02.2020; № 54 від 23.02.2020; № 55 від 23.02.2020; № 56 від 23.02.2020.

Крім того, на підтвердження виконання вказаних договорів між сторонами було складено товарно-транспортні накладні, а саме: серії 12ААЗ № 720752 від 10.12.2019; серії 12ААЗ № 720763 від 11.12.2019; серії 12ААЗ № 720753 від 11.12.2019; серії 12ААЗ № 720762 від 11.12.2019; серії 12ААЗ № 720754 від 11.12.2019; серії 12ААЗ № 720757 від 11.12.2019; серії 12ААЗ № 720761 від 11.12.2019; серії 12ААЗ № 720758 від 11.12.2019; серії 12ААЗ № 720760 від 11.12.2019; № 14 від 20.12.2019; № 12 від 21.12.2019; № 11 від 21.12.2019; № 235056 від 21.12.2019; № 235055 від 21.12.2019; № 766 від 21.12.2019; № 74 від 24.12.2019; № 78 від 21.12.2019; № 1215 від 21.12.2019; № 33604721 від 21.12.2019; № 4240 від 21.12.2019; № 222 від 21.12.2019; № 1320 від 22.12.2019; № 7775 від 22.12.2019; № 111 від 22.12.2019; № 1986 від 22.12.2019; № 151 від 22.12.2019; № 160 від 22.12.2019; № 0020 від 22.12.2019; № 1 від 22.12.2019; № 2832 від 23.12.2019; № 231 від 23.12.2019; № 1958 від 22.12.2019; № 1975 від 22.12.2019; № 1740 від 22.12.2019; № 1906 від 22.12.2019; № 1986 від 22.12.2019; № 255055 від 23.12.2019; № 255056 від 23.12.2019; № 5015 від 23.12.2019; № 7334 від 22.12.2019; № 7333 від 22.12.2019; № 514 від 23.12.2019; № 513 від 23.12.2019; № 512 від 23.12.2019; № 77 від 21.12.2019; № 2020 від 24.12.2019; № 6549 від 23.12.2019; № 2021 від 24.12.2019; № 9 від 24.12.2019; № 2440 від 24.12.2019; № 38 від 24.12.2019; № 235058 від 24.12.2019; № 384 від 24.12.2019; № 235057 від 24.12.2019; № 8654 від 29.12.2019; № 711 від 24.12.2019; № 810 від 24.12.2019; № 1973 від 24.12.2019; № 2022 від 24.12.2019; № 15 від 25.12.2019; № 25 від 25.12.2019; № 1133 від 24.12.2019; № 16 від 24.12.2019; № 36 від 24.12.2019; № 10 від 25.12.2019; № 35 від 24.12.2019; № 232 від 25.12.2019; № 15 від 24.12.2019; № 2729 від 25.12.2019; № 33 від 25.12.2019; № 438 від 25.12.2019; № 115 від 25.12.2019; № 116 від 25.12.2019; № 25 від 25.12.2019; № 302175 від 25.12.2019; № 1919 від 25.12.2019; № 230 від 26.12.2019; № 235060 від 26.12.2019; № 235059 від 26.12.2019; № 101 від 10.01.2020; № 1 від 11.01.2020; № 6888 від 11.01.2020; № 77 від 11.01.2020; № 2338 від 11.01.2020; № 7 від 11.01.2020; № 6 від 11.01.2020; № 55 від 11.01.2020; № 155 від 15.01.2020; № 1 від 18.01.2020; № 7 від 11.01.2020; № 156 від 17.01.2020; № 2 від 18.01.2020; № 3 від 18.01.2020; № 4 від 18.01.2020; № 26 від 20.01.2020; № 20 від 20.01.2020; № 21 від 19.01.2020; № 26 від 26.01.2020; № 27 від 27.01.2020; № 11 від 28.01.2020; № 12 від 27.01.2020; № 10 від 28.01.2020; № 14 від 28.01.2020; № 13 від 28.01.2020; № 28 від 03.01.2020; № 31 від 03.01.2020; № 101 від 10.01.2020; № 384 від 10.01.2020; № 55443 від 04.01.2020; № 26 від 21.02.2020; № 18 від 20.02.2020; № 151 від 21.02.2020; № 131 від 20.02.2020; № 12 від 13.02.2020; № 13 від 13.02.2020; № 1001 від 13.02.2020; № 571215 від 13.02.2020; № 01 від 13.02.2020; № 88 від 13.02.2020; № 21 від 12.02.2020; № 02 від 13.02.2020; № 1515 від 13.02.2020; № 113 від 14.02.2020; № 16 від 12.02.2020; № 235 від 12.02.2020; № 10 від 13.02.2020; № 293 від 13.02.2020; № 294 від 13.02.2020; № 295 від 13.02.2020; № 13 від 13.02.2020; № 44 від 13.02.2020; № 254 від 13.02.2020; № 1549 від 13.02.2020; № 5446 від 13.02.2020; № 0102 від 13.02.2020; № 1 від 13.02.2020; № 1740 від 13.02.2020; № 55 від 12.02.2020; № 240 від 13.02.2020; № 0008 від 13.02.2020; № 007 від 13.02.2020; № 333 від 13.02.2020; № 56 від 13.02.2020; № 4124 від 12.02.2020; № 217 від 13.02.2020; № 0777 від 13.02.2020; № 3 від 13.02.2020; № 12 від 12.02.2020; № 10 від 13.02.2020; № 26 від 13.02.2020; № 25 від 13.02.2020; № 22 від 20.02.2020; № 333 від 14.02.2020; № 8 від 15.02.2020; № 1275 від 17.02.2020; № 9 від 15.02.2020; № 12 від 15.02.2020; № 17 від 14.02.2020; № 0044 від 18.02.2020; № 0045 від 18.02.2020; № 35 від 19.02.2020; № 0047 від 21.02.2020; № 25 від 22.02.2020; № 17 від 22.02.2020; № 7583 від 22.02.2020; № 6006 від 22.02.2020; № 166 від 22.02.2020; № 60 від 16.02.2020; № 16 від 14.02.2020; № 147 від 11.02.2020; № 149 від 11.02.2020; № 146 від 11.02.2020; № 12 від 12.02.2020; № 123 від 12.02.2020; № 15 від 12.02.2020; № 32 від 17.02.2020; № 16 від 18.02.2020; № 31 від 17.02.2020; № 1 від 17.02.2020; № 30 від 17.02.2020; № 217 від 17.02.2020; № 99 від 17.02.2020; № 34 від 17.02.2020; № 33 від 17.02.2020; № 2 від 17.02.2020; № 99 від 17.02.2020; № 1 від 17.02.2020; № 7802 від 11.02.2020; № 21 від 14.02.2020; № 3 від 14.02.2020; № 277 від 14.02.2020; № 57 від 14.02.2020; № 488 від 14.02.2020; № 16 від 14.02.2020; № 8 від 14.02.2020; № 128 від 14.02.2020; № 123 від 14.02.2020; № 0041 від 14.02.2020; № 0040 від 14.02.2020; № 0935 від 14.02.2020; № 1502 від 15.02.2020; № 1344 від 15.02.2020; № 1345 від 15.02.2020; № 27 від 15.02.2020; № 25 від 15.02.2020; № 6 від 04.02.2020; № 5 від 04.02.2020; № 4 від 04.02.2020; № 60 від 14.02.2020; № 149 від 14.02.2020; № 353561 від 14.02.2020; № 353560 від 14.02.2020; № 150 від 14.02.2020; № 151 від 14.02.2020; № 166 від 14.02.2020; № 1121 від 13.02.2020; № 2 від 13.02.2020; № 238 від 13.02.2020; № 453556 від 12.02.2020; № 453555 від 12.02.2020; № 26 від 15.02.2020; № 100 від 12.02.2020; № 130 від 12.02.2020; № 62 від 12.02.2020; № 140 від 12.02.2020; № 63 від 12.02.2020; № 30 від 12.02.2020; № 2122 від 13.02.2020; № 180 від 14.02.2020; № 30 від 16.02.2020; № 28 від 15.02.2020; № 27 від 15.02.2020; № 161 від 15.02.2020; № 135 від 12.02.2020; № 2 від 13.02.2020; № 04566 від 13.02.2020; № 7 від 13.02.2020; № 110 від 12.02.2020.

Вантажовідправником у вказаних товарно-транспортних накладних зазначено ПП «Віста Спейс», а вантажоодержувачами - ТОВ «М.В. Карго», ТОВ «СП Рісоіл Термінал», ТОВ «Аскет Шипінг», тобто компанії, за адресами яких на умовах DAP (Інкотермс 2010) поставлялась кукурудза та пшениця за укладеними договорами.

Оплата придбаного позивачем у ПП «Віста Спейс» товару підтверджується довідкою АТ «Сітібанк» (вих. № 200574/0401-1 від 05.05.2020), довідкою АТ «Сітібанк» (вих. № 200595/0401-1 від 08.05.2020) та платіжними дорученнями: № 49141 від 11.12.2019 на суму 173 002,67 грн.; № 49621 від 13.12.2019 на суму 567 156,26 грн.; № 49853 від 16.12.2019 на суму 642 954,09 грн.; № 50951 від 20.12.2019 на суму 113 431,25 грн.; № 50953 від 20.12.2019 на суму 34 600,53 грн.; № 51025 від 20.12.2019 на суму 128 590,82 грн.; № 51327 від 23.12.2019 на суму 1 004 284,29 грн.; № 51329 від 23.12.2019 на суму 459 233,67 грн.; № 51333 від 23.12.2019 на суму 94 005,25 грн.; № 51553 від 24.12.2019 на суму 757 200,00 грн.; № 51555 від 24.12.2019 на суму 859 366,13 грн.; № 51725 від 26.12.2019 на суму 795 450,00 грн.; № 51728 від 26.12.2019 на суму 1 028 340,42 грн.; № 51735 від 26.12.2019 на суму 1 963 650,00 грн.; № 52030 від 27.12.2019 на суму 421 081,07 грн.

За вказаними господарськими операціями ПП «Віста Спейс» були оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

При цьому, позивачем перед початком господарських взаємовідносин від вказаного контрагента було отримано: податкову декларацію з податку на прибуток підприємств ПП «Віста Спейс» за 2019 рік; рішення засновника № 1 про створення ПП «Віста Спейс», посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Слаєвою Р.К. 01.09.2009 та зареєстрованого в реєстрі за № 6492; фінансові звіти ПП «Віста Спейс»; договір оренди нежитлового приміщення від 01.04.2014, укладений між ПП «Віста Спейс» та МПП «Полана»; договір оренди нежитлового приміщення № 7 від 02.01.2020, укладений між ПП «Віста Спейс» та МПП «Полана»; реквізитний лист ПП «Віста Спейс»; наказ № 1/09 від 01.09.2019 про призначення директора ПП «Віста Спейс»; копію паспорта засновника та директора ПП «Віста Спейс»; форму звіту представника ТОВ «АТ Каргілл»; згоду на обробку персональних даних від 02.10.2019; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; протокол № 8 загальних зборів учасників (засновників) ПП «Віста Спейс» від 24.09.2019 про надання згоди директору ПП «Віста Спейс» укладати договори купівлі-продажу сільськогосподарської продукції з ТОВ «АТ Каргілл» протягом 2019-2020 років.

Крім того, у перевіряємому періоді між ТОВ «АТ Каргілл» (покупець) та ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (постачальник) були укладені договори № 2100045675 від 14.01.2020 та № 2100048147 від 03.02.2020, предметом яких була поставка пшениці 3, 4 класів урожаю 2019 року.

Згідно пунктів 1.1 вказаних договорів вказано, що поставка здійснюється на умовах «Франко завод - зерновий склад Постачальника» за зерновому складі Філія «Степовий елеватор» ТОВ «АТ Каргілл» (Брагиновка) Дніпропетровська область згідно Інкотермс-2010.

Згідно із п.п. 4.1., 4.2., 4.3., 5.1. вказаних договорів постачальник передає товар покупцеві в повному обсязі в термін до 21.01.2020 та 10.02.2020 відповідно; на підтвердження передачі товару від постачальника до покупця на зерновому складі постачальник, покупець та зерновий склад підписують трьохсторонній акт приймання-передачі товару у формі, прийнятній для покупця; у разі, якщо зерновий склад має доступ до реєстру складських документів на зерно, на підставі акту приймання-передачі товару зерновий склад видає складські документи на товар на ім`я покупця; право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту видачі зерновим складом складського документу на ім`я покупця або підписання постачальником, покупцем та зерновим складом трьохстороннього акту приймання-передачі товару у формі, прийнятній для покупця; покупець здійснює оплату повної вартості прийнятого товару на банківський рахунок постачальника протягом трьох банківських днів після виконання постачальником обов`язків за договором та отримання покупцем документів, передбачених договором.

В рамках співробітництва сторін за вказаними договорами останніми були підписані видаткова накладна № 1 від 15.01.2020 про поставку продовольчої пшениці 3 класу урожаю 2019 року в кількості 86,054 тон загальною вартістю 431 990,74 грн., в т.ч. ПДВ 71 998,46 грн. та видаткова накладна № 6 від 06.02.2020 про поставку продовольчої пшениці 4 класу урожаю 2019 року в кількості 139 606 тон загальною вартістю 705 009,74 грн., в т.ч. ПДВ 117 501,62 грн.

Також факт приймання-передачі пшениці підтверджується складськими квитанціями № 3327 від 05.02.2020 (серія БА № 598544) та № 3272 від 15.01.2020 (серія БА № 598489).

Загалом за вказаними договорами було поставлено 225,66 тон пшениці на загальну суму 1 137 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 189 500,00 грн.

У свою чергу, ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» виставило позивачу рахунки на оплату № 1 від 15.01.2020 та № 2 від 06.02.2020.

Факт плати позивачем придбаного товару підтверджується довідкою АТ «Сітібанк» вих. № 200605/0401-1 від 14.05.2020.

За вказаними господарськими операціями ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» були оформлені податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні (копії податкових накладних наявні в матеріалах справи).

Також із матеріалів справи вбачається, що позивач перед початком господарських відносин з ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» отримав копію звітів про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року.

Крім того, позивачем з ТОВ «Родина ІР» (постачальник) були укладені договори поставки № 2100048301 від 05.02.2020, № 2100048091 від 03.02.2020, № 2100047949 від 31.01.2020, № 2100049932 від 24.02.2020, № 2100050411 від 28.02.2020, предметом яких була поставка соняшника урожаю 2019 року; поставка здійснювалась на базисі DAP (Інкотермс 2010) до Каховської філії ТОВ «АТ Каргілл» Херсонська обл., м. Каховка, вул. Південна, 1.

Згідно із п.п. 4.2., 4.4., 5.1. вказаних договорів поставка товару здійснюється партіями залізничним або автомобільним транспортом у суворій відповідності із фіксингами / графіком, наданим покупцем; право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент приймання товару за якістю та кількістю в місці поставки (дата розвантаження транспортного засобу); покупець здійснює оплату повної вартості прийнятого товару на банківський рахунок постачальника протягом трьох банківських днів після виконання постачальником обов`язків за договором та отримання покупцем документів, передбачених договором.

Факт поставки соняшнику урожаю 2019 року за вказаними договорами підтверджується товарними накладними № 8 від 06.02.2020, № 7 від 03.02.2020, № 6 від 01.02.2020, № 10 від 26.02.2020, № 9 від 25.02.2020, № 11 від 29.02.2020.

Всього за вказаними договорами було поставлено насіння соняшнику в кількості 117,4 тон на загальну суму 1 009 843,92 грн., в т.ч. ПДВ 168 307,32 грн.

Також ТОВ «Родина ІР» на адресу позивача були виставлені рахунки: № 4 від 06.02.2020, № 3 від 03.02.2020, № 2 від 01.02.2020, № 6 від 26.02.2020, № 5 від 25.02.2020, № 7 від 29.02.2020.

У свою чергу, позивачем було здійснено оплату придбаного товару, що підтверджується довідкою АТ «Сітібанк» вих. № 20054/0401-1 від 30.04.2020.

На підтвердження транспортування товару позивач надав суду товарно-транспортні накладні № 0015 від 24.02.2020, № 701011 від 25.02.2020, № 0016 від 28.02.2020, № 002 від 03.02.2020, № 003 від 05.02.2020, № 001 від 31.01.2020.

За вказаними господарськими операціями ТОВ «Родина ІР» були оформлені податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні (копії податкових накладних наявні в матеріалах справи).

При цьому, перед початком господарських взаємовідносин, ТОВ «АТ Каргілл» було отримано такі документи від контрагента: витяг з протоколу № 1 засідання зборів засновників ТОВ «Родина ІР» від 25.09.2019, яким було прийнято рішення про укладення договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва з покупцем ТОВ «АТ Каргілл» протягом 2019-2020 років та уповноважено директора ТОВ «Родина ІР» на підписання таких договорів; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; згоду на обробку персональних даних; копію паспорту та ІПН засновника ТОВ «Родина ІР»; довідку про оренду основних засобів для обробітку землі; рішення учасника ТОВ «Родина ІР» № 1 від 03.10.2018 про творення ТОВ «Родина ІР»; форму звіту представника ТОВ «АТ Каргілл»; ТОВ «Родина ІР» про кількість працівників.

Також, у перевіряємому періоді між ТОВ «Каргілл» (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник) були укладені договори поставки № 2100047498 від 28.01.2020, №2100049715 від 20.02.2020, № 2100049902 від 24.02.2020, № 2100050115 від 26.02.2020, предметом яких була поставка соняшника урожаю 2019 року; поставка здійснювалась на базисі DAP (Інкотермс 2010) до Каховської філії ТОВ «АТ Каргілл» Херсонська обл., м. Каховка, вул. Південна, 1.

Згідно із п.п. 4.2., 4.4., 5.1. вказаних договорів поставка товару здійснюється партіями залізничним або автомобільним транспортом у суворій відповідності із фіксингами / графіком, наданим покупцем; право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент приймання товару за якістю та кількістю в місці поставки(дата розвантаження транспортного засобу); покупець здійснює оплату повної вартості прийнятого товару на банківський рахунок постачальника протягом трьох банківських днів після виконання постачальником обов`язків за договором та отримання покупцем документів, передбачених договором.

Всього за вказаними договорами було поставлено насіння соняшнику в кількості 94,44 тон на загальну суму 872 353,80 грн., в т.ч. ПДВ 145 392,30 грн.

Факт поставки підтверджується видатковими накладними № 1 від 22.02.2020, № 2 від 24.02.2020, № 3 від 25.02.2020, № 4 від 27.02.2020, № 5 від 29.01.2020.

Оплата товару позивачем підтверджується довідкою АТ «Сітібанк» вих. № 20064/0401-1 від 14.05.2020.

На підтвердження транспортування придбаного товару позивач надав товарно-транспортні накладні № 9 від 26.02.2020, № 10 від 27.02.2020, № 7 від 23.02.2020, № 8 від 25.02.2020, № 6 від 21.02.2020.

За вказаними господарськими операціями ФОП ОСОБА_1 були оформлені податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, перед початком господарських відносин позивач отримав такі документи: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; звіт регіонального представника про перевірку контрагента ТОВ «АТ Каргілл»; довідку Новокам`янської сільської ради про оренду ФОП ОСОБА_1 земельних ділянок; копію паспорту та ІПН ОСОБА_1 ; згоду на обробку персональних даних.

До того, між ТОВ «Каргілл» (покупець) та ТОВ «Альбіна і Ко» (постачальник), були укладені договори поставки № 2100047497 від 27.01.2020, № 2100047543 від 28.01.2020, № 2100047919 від 30.01.2020, предметом яких була поставка кукурудзи врожаю 2019 року на умовах DAP до ТОВ «СП Рісоіл Термінал», м. Черноморськ, вул. Центральна (Інкотермс-2010).

Згідно із п.п. 4.1., 4.7., 5.1. вказаних договорів поставка товару здійснюється партіями залізничним або автомобільним транспортом у суворій відповідності із графіком, узгодженим із покупцем; право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент приймання товару за якістю та кількістю в місці поставки (дата розвантаження транспортного засобу); покупець здійснює оплату повної вартості прийнятого товару на банківський рахунок постачальника протягом трьох банківських днів після приймання експедитором покупця у місці поставки товару в повному обсязі, виконання постачальником обов`язків за договором та отримання покупцем документів, передбачених договором.

У свою чергу, ТОВ «Альбіна і Ко» поставило позивачу кукурудзу врожаю 2019 року в кількості 98,26 тон на загальну суму 491 282,82 грн., в т.ч. ПДВ 81 880,47 грн.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними № 3 від 29.01.2020 та № 4 від 30.01.2020.

Також ТОВ «Альбіна і Ко» на адресу позивача були виставлені рахунки № 3 від 29.01.2020 та № 4 від 30.01.2020.

Оплата товару позивачем підтверджується довідкою АТ «Сітібанк» вих. № 200537/0401-1 від 30.04.2020.

На підтвердження транспортування придбаного товару позивач надав товарно-транспортні накладні серії 19КО № 06 від 29.01.2020, серії 19КО № 12 від 29.01.2020, серії 20КО № 03 від 30.01.2020, серії 19КО № 07 від 30.01.2020.

За вказаними господарськими операціями ТОВ «Альбіна і Ко» були оформлені податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

При цьому, позивачем було проведено перевірку контрагента ТОВ «Альбіна і Ко», а саме: перед початком господарських відносин позивач отримав такі документи: довідку з реквізитами банківського рахунку ТОВ «Альбіна і Ко»; рішення засновника № 1 від 16.05.2019 про створення ТОВ «Альбіна і Ко»; протокол засновників № 3 від 18.0.2019 про укладення договорів із ТОВ «АТ Каргілл»; наказ № 1 від 24.05.2019 про призначення директора ТОВ «Альбіна і Ко»; згоду на обробку персональних даних; копію паспорту та ІПН засновника та директора ТОВ «Альбіна і Ко»; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; лист вих. № 08/05 від 08.05.2020; договір поставки № 24/05-1 від 24.05.2019, за яким ТОВ «Альбіна і Ко» придбавало насіння для вирощування кукурудзи; видаткову накладну № 36 від 24.05.2019 на поставку насіння кукурудзи; акт приймання-передачі продукції № 36 від 24.05.2019; договір про надання послуг № 16/05-1 від 16.05.2019, за яким ТОВ «Альбіна і Ко» замовляла послуги по культивації та посіву кукурудзи на площі 200 га; акт надання послуг № 38 від 31.05.2019 за послугам культивації та посіву; подорожні листи трактора (сільгоспоблік форма № 68) за 22.05.2020 та за 27.05.2020.

Враховуючи, що позивач придбавав насіння соняшнику урожаю 2019 року у ТОВ «Родина ІР» та ФОП ОСОБА_1 , тому на підтвердження подальшої переробки насіння соняшника в соняшникову олію на виробничих потужностях Каховської філії ТОВ «АТ Каргілл» позивач надав: акт інвентаризації сировини та продуктів виробництва від 31.01.2020; виробничий звіт з переробки насіння соняшника за період з 28.12.2019 по 31.01.2020; акт інвентаризації сировини та продуктів виробництва від 27.02.2020; виробничий звіт з переробки насіння соняшника за період з 31.01.2020 по 28.02.2020.

У подальшому, виготовлена соняшникова олія відвантажувалася позивачем на експорт, що підтверджується копіями документів, а саме: реєстром відвантаження олії соняшникової за період з 28.12.2019 по 05.01.2020; реєстром відвантаження олії соняшникової за період з 06.01.2020 по 31.03.2020; контрактом № CVS32160JJР216600 від 29.10.2019 з додатковими угодами до нього; контрактом № CVS33897JJР218700 від 29.11.2019 з додатковими угодами до нього; контрактом № CVS34333JJР220200 від 09.12.2019 з додатковими угодами до нього; митною декларацією №UA508220/2020/101551; митною декларацією № UA508220/2020/102921; митною декларацією № UA508220/2020/102942; митною декларацією № UA508220/2020/102638.

Шрот соняшниковий гранульований, як продукт виробництва, також експортувався позивачем на підставі контракту № CVS31102JJР214500 від 11.10.2019 та митних декларацій № UA508150/2020/000462 та UA508150/2020/001666.

Після поставки та перевалки, товар, придбаний позивачем у ПП «Віста Спейс» експортувався на підставі зовнішньоекономічних контрактів, за якими позивач є продавцем (постачальником), на підтвердження чого було надано: контракт №CVS30247JAP584900 від 27.09.2019 з додатковими угодами до нього; контракт №CVS30248JAP585000 від 27.09.2019 з додатковими угодами до нього; контракт № CVS31339JAP591900 від 16.10.2019 з додатковими угодами до нього; контракту №CVS31339JAP595600 від 24.10.2019 з додатковими угодами до нього; контракт №1100071395/JAP620600 від 16.01.2020; митну декларацію № UA500090/2020/002208; митну декларацію №UA500130/2020/202691; митну декларацію №UA500130/2020/203102; митну декларацію №UA500130/2020/205357; митну декларацію №UA500130/2020/208125; митну декларацію №UA500130/2020/208126; митну декларацію №UA500130/2020/208129; митну декларацію №UA500130/2020/208601; митну декларацію №UA110210/2020/000728; митну декларацію №UA110210/2020/000729; митну декларацію №UA110210/2020/000730; митну декларацію №UA110210/2020/000732; митну декларацію №UA110210/2020/000733; митну декларацію №UA110210/2020/000734; митну декларацію №UA110210/2020/000902; митну декларацію №UA1508150/2020/001138; митну декларацію №UA1508150/2020/001828.

На підтвердження факту подальшого експорту кукурудзи урожаю 2019 року, придбаної у ТОВ «Альбіна Ко», позивач надав копії контракту № CVS31830JAP595600 від 24.10.2019 та митної декларації № UA500090/2020/002208.

На підтвердження факту подальшого експорту товару, придбаного у ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», позивач надав контракт №CVS31339JAP591900 від 16.10.2019; контракт № CVS34212JAP612100 від 06.12.2019; митну декларацію №UA508150/2020/001828; митну декларацію №UA508150/2020/000420.

Дослідивши рух активів, наявність господарської мети при вчиненні позивачем угод з вищезазначеним контрагентам, колегія суддів зазначає, що усі наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме товари постачались, за якою ціною, між якими контрагентами та надано належні докази використання робіт у власній господарській діяльності позивача та їх обліку.

Співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження здійснення господарських операцій вказує на те, що позивач здійснював замовлення товару у ПП «Віста Спейс», ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», ТОВ «Родина ІР», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Альбіна і Ко» для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Крім того, вказані первинні документи оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.

Під час дослідження матеріалів справи не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

Разом з тим, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Твердження апелянта щодо не підтвердження руху товару по ланцюгу базується лише на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних, однак правовідносини контрагента позивача з третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами.

Також, при розгляді справи № 160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 зазначила, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

У свою чергу, контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеним договорам з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Так, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

До того ж, контролюючі органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Отже, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №822/1284/15 та від 30.10.2018 по справі №826/16134/14.

Крім того, відповідачем не було враховано, що позивач як платник податку самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків контрагентом, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

У даному випадку позивач не може нести відповідальність за можливі невиконання контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

У той же час, всі операції з придбання товарно-матеріальних цінностей та отримання послуг відображені в бухгалтерському обліку та використані в господарській діяльності, що є відповідним доказом фактичного руху активів.

Так, висновок відповідача про те, що у ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» не було можливості виготовити поставлену продукцію, оскільки у нього відсутні землі та основні засоби, спростовується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 211645869 від 05.06.2020), згідно із якою у розпорядженні ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» є нерухоме майно та більше ніж 100 земельних ділянок.

Посилання апелянта на те, що у ТОВ «Родина ІР» не було можливості виготовити поставлену продукцію, оскільки у нього відсутні землі та основні засоби, спростовується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 211653496 від 05.06.2020), з якої вбачається, що у розпорядженні ТОВ «Родина ІР» є нерухоме майно та орендовані земельні ділянки.

Доводи відповідача про відсутність у ФОП ОСОБА_1 можливості виготовити поставлену продукцію, оскільки у нього відсутні землі та основні засоби, спростовується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 211656713 від 05.06.2020), з якої вбачається, що у розпорядженні ФОП ОСОБА_1 є нерухоме майно та близько 100 орендованих земельних ділянок.

Висновок скаржника про відсутність у ТОВ «Альбіна і Ко» можливості виготовити поставлену продукцію, оскільки у нього відсутні землі та основні засоби, спростовується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 185535790 від 21.10.2019), з якої вбачається, що у розпорядженні ТОВ «Альбіна і Ко» є нерухоме майно та орендовані земельні ділянки.

Таким чином, оскільки господарські операції позивача з його контрагентами підтверджуються відповідними первинними документами, відображені у податкових накладних, зареєстрованих належним чином, господарська мета їх проведення, доцільність і економічний результат підтверджені, колегія суддів приходить до висновку, що висновки податкового органу щодо фіктивності таких операцій є безпідставними та необгрунтованими.

За таких обставин, висновок відповідача про зменшення від`ємного значення ПДВ та зменшення задекларованої суми бюджетного відшкодування ПДВ з посиланням на нереальність господарських операцій є помилковим та не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до частини першої ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук