Ухвала

від 17.05.2023 по справі 260/1668/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 травня 2023 року

м. Київ

справа № 260/1668/22

адміністративне провадження № К/990/15764/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі №260/1668/22 за позовом Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпаткурортстрой» про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

У травні 2022 року Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради звернулося до суду першої інстанції з позовом, у якому просило:

визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі Східного офісу Держаудитслужби (далі СО ДАС) UA-2021-09-09-005656-c від 26 квітня 2022 року, а також зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року, позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-09-09-005656-c від 26 квітня 2022 року.

Не погоджуючись із вказаною судовими рішеннями, Східний офіс Держаудитслужби звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 28 квітня 2023 року засобами поштового зв`язку.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.

Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України й покликається на те, що судом апеляційної інстанції не були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02 березня 2023 року у справі №640/26603/21 та №160/4436/21, від 31 січня 2023 року у справі №260/2993/21, від 39 вересня 2020 року у справі №826/114/18, від 17 серпня 2022 року у справі №520/14902/20, від 17 листопада 2022 року у справі №620/6135/20, від 02 червня 2022 року у справі №160/2951/20.

У цьому випадку скаржнику у касаційній скарзі необхідно чітко вказати:

норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

При цьому необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

В контексті наведеного, Суд зазначає, що скаржник не наводить висновок щодо застосування відповідної норми права зроблений постановах Верховного Суду у поєднанні із індивідуальними обставинами цієї справи, а лише формально посилається на неврахування судом попередньої інстанції таких висновків.

Верховний Суд зауважує, що формальне посилання на те, що суди та/або суд в оскаржуваних судових рішеннях застосували/застосовував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, без належного обґрунтування такої невідповідності не може бути підставою для відкриття касаційного провадження на підставі пункту1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Наведене обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Водночас доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права наведено без взаємозв`язку із підставами для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Інші доводи скаржника зводяться до власного тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі №260/1668/22 повернути скаржнику.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяО.А. Губська