Ухвала

від 10.05.2023 по справі 758/3760/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 758/3760/23 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2625/2023 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні №120231000700007166 - прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2023 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка, Попільнянського району, Житомирської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191КК України,-

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2023 року задоволено частково клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на нього обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду у визначений час;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваного ОСОБА_7 письмово під розпис повідомлено про покладені на нього обов`язки та роз`яснено, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії ухвали та обов`язків визначенодо 05.06.2023, в межах строку досудового розслідування.

Контроль за виконанням ухвали покладенона уповноваженого слідчого, у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого у кримінальному провадженні №120231000700007166 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та такою, яка підлягає скасуванню, у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Апелянт вказує на те, що відмовляючи у задоволенні клопотання слідчий суддя не повною мірою надав оцінку обставинам, викладеним у клопотанні слідчого враховуючи значну суспільну небезпеку злочину, інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 .

Надані стороною обвинувачення матеріали щодо фактичних та правових підстав застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, та інших обставин, які ними підтверджуються, слідчий суддя, приймаючи рішення про відмову у задоволенні вказаного клопотання, в сукупності, належним чином не оцінив.

Також апелянт зазначає, що зазначене клопотання слідчого відповідає вимогам закону щодо наявності підстав для застосування відповідного запобіжного заходу, так і щодо загальних підстав для застосування запобіжного заходу, визначених ст. 184 КПК України, зокрема, щодо наявності обґрунтованості підозри, встановлених під час досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тощо.

У свою чергу сторона захисту не навела, у своєму запереченні на клопотання сторони обвинувачення, достатніх відомостей та підстав для спростування або пом`якшення обставин, зазначених у клопотанні про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, для прийняття слідчим суддею рішення про часткове задоволення клопотання.

Підозрюваним ОСОБА_7 подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких останній просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувану ухвалу залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих до суду матеріалів судового провадження, що cлідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100120000680 від 04.12.2020.

Досудове слідство здійснюється за фактом вчинення службовими особами ТОВ «ІБК «МЕГА-БУД» заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, під час виконання договорів та капітального ремонту блоків у котеджах бази відпочинку «Метро» КП «Київський метрополітен», бетонної підлоги ГВК електродепо «Оболонь», вчиненого у великих розмірах.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 27.04.2017 загальними зборами учасників ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Компанія «Мега-Буд» (ЄДРПОУ 40709918) (далі - Товариство) прийнято рішення, серед іншого, про призначення ОСОБА_7 на посаду директора Товариства з 28.04.2017, визначено нове місцезнаходження товариства, за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Жилянська, будинок 107, офіс 211/4, а також затверджено Статут Товариства у новій редакції.

Відповідно до наказу № 3 від 28.04.2017 «Про призначення директора» ОСОБА_7 із 28.04.2017 призначений директором Товариства.

Як визначено п. 7.1. Статуту Товариства, затвердженого протоколом № 27/04-17 від 27.04.2017 загальних зборів учасників Товариства, одноособовим виконавчим органом Товариства є директор Товариства, який здійснює поточне керівництво діяльністю Товариства, є підзвітним Зборам Учасників та організовує виконання рішень Зборів Учасників.

Відповідно до Статуту Товариства до компетенції директора, зокрема, відноситься:

- вирішення усіх питань діяльності Товариства в межах встановлених цим Статутом, крім тих, що належать до компетенції Зборів Учасників (п. 7.4. Статуту);

- організація виконання планів, бюджетів та поточних програм діяльності Товариства, а також рішень Зборів Учасників (п. 7.4.1 Статуту);

- забезпечення ведення бухгалтерського обліку, підготовки фінансової та іншої звітності Товариства (п. 7.4.8. Статуту);

- директор діє від імені Товариства без довіреності та представляє інтереси Товариства у відносинах з будь-якими державними органами, юридичними та фізичними особами (п. 7.5.1. Статуту);

- укладає (підписує) договори та інші правочини від імені Товариства (п. 7.5.3. Статуту);

- директор, представляючи Товариство у відносинах із третіми особами, зобов`язаних діяти виключно в інтересах Товариства, добросовісно і розумно, та не перевищувати своїх повноважень, наданих відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту (п. 7.8. Статуту);

- у випадку перевищення своїх повноважень та/або невиконання та/або неналежного виконання своїх обов`язків директор відшкодовує збитки, завдані Товариству внаслідок такого перевищення, відповідно до чинного законодавства України, цього Статуту, трудового контракту та рішень Зборів Учасників, а також несе іншу відповідальність за перевищення своїх повноважень та/або за невиконання та/або неналежне виконання свої обов`язків відповідно до чинного законодавства України, цього Статуту, трудового контракту та рішень Зборів Учасників. Умова такого змісту повинна міститися у трудовому контракті з директором Товариства (п. 7.9. Статуту).

Згідно з п. 2.1 Статуту метою діяльності Товариства є здійснення усіх видів підприємницької діяльності, незаборонених чинним законодавством України, для одержання прибутку, задоволення інтересів учасника (-ів), задоволення потреб споживачів у послугах, товарах та роботах Товариства, сприяння розвитку в країні ринкових відносин, формування ринку товарів і послуг, розвиток виробництва, вирішення соціальних завдань суспільства, налагодження та розширення зовнішньоекономічних зв`язків.

Як передбачено ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_7 , перебуваючи з 28.04.2017 на посаді директора Товариства, обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто являвся службовою особою.

Встановлено, що 10.05.2018 між КП «Київський метрополітен» та ТОВ «ІБК «МЕГА-БУД» (код ЄДРПОУ 40709918) укладено договір №05/10-КРЛ-1 щодо виконання капітального ремонту блоків у котеджі №8 (блоки №№ 1, 3, 4) бази відпочинку «Метро» КП «Київський метрополітен» по вул. Чоповського, буд. 46, с. Літки, Броварського району, Київської області. Додатковою угодою № 1 від 08.06.2018 та додатковою угодою № 2 від 17.07.2018 до вказаного договору внесено зміни.

Також 10.05.2018 між КП «Київський метрополітен» та ТОВ «ІБК «МЕГА-БУД» (код ЄДРПОУ 40709918) укладено договір №05/10-КРЛ-2 щодо виконання капітального ремонту блоків у котеджі №10 (блоки №№ 2, 3, 4) бази відпочинку «Метро» КП «Київський метрополітен» по вул. Чоповського, буд. 46, с. Літки, Броварського району, Київської області. Додатковою угодою № 1 від 08.06.2018 та додатковою угодою № 2 від 17.07.2018 до вказаного договору внесено зміни.

До того ж, 09.11.2018 між КП «Київський метрополітен» та ТОВ «ІБК «МЕГА-БУД» (код ЄДРПОУ 40709918) укладено договір №11/09-КРЛ-1 щодо виконання капітального ремонту блоків у котеджі № 5 (блоки №№ 2, 3) бази відпочинку «Метро» КП «Київський метрополітен» по вул. Чоповського, буд. 46, с. Літки, Броварського району, Київської області. Додатковою угодою № 1 від 07.12.2018 та додатковою угодою № 2 від 19.12.2018 до вказаного договору внесено зміни.

Також, 26.04.2019 між КП «Київський метрополітен» та ТОВ «ІБК «МЕГА-БУД» (код ЄДРПОУ 40709918) укладено договір №313-С3-19 щодо виконання капітального ремонту блоків у котеджі № 9 (блоки №№ 1, 2, 3, 4) бази відпочинку «Метро» КП «Київський метрополітен» по вул. Чоповського, буд. 46, с. Літки, Броварського району, Київської області. Додатковою угодою № 1 від 24.05.2019, додатковою угодою № 2 від 14.06.2019 та додатковою угодою № 3 від 20.06.2019 до вказаного договору внесено зміни.

Під час виконання Товариством вказаних договорів у ОСОБА_7 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не раніше травня 2018 року та не пізніше червня 2019 року, виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном - грошовими коштами КП «Київський метрополітен», шляхом завищення вартості виконаних робіт внаслідок застосування під час розрахунку вартості будівельних робіт, що вноситимуться до актів виконаних робіт за вказаними договорами, коефіцієнту для урахування впливу умов виконання будівельних робіт = 1,2.

Водночас встановлено, що об`єкти, у яких Товариство зобов`язалося виконати ремонт, являють собою відповідно до Технічних паспортів на громадський (виробничий) будинок 4-х квартирний котедж на 16 проживаючих, окремо розташовані будівлі (1978 року побудови), чотириквартирні одноповерхові, квадратні в плані з окремими, незалежними входами до кожної із квартир, ізольованих одна від одної суміжними огороджуючими конструкціями. Висота до стелі 2,8 м. Котеджі електрифіковані з під`єднанням до водопостачання та каналізування. У котеджі до кожного окремого входу розташований залізобетонний ганок із 6 сходинками з розмірами в плані (1,10х6,03+1,00х2,00 загальною площею 8,6 м2). Отже, приміщення квартир, блоків котеджів є автономними, незалежними одне від одного, з індивідуальними входами.

Відповідно до п. 3.6 ДСТУ-Н Б Д.2.4-2:2012 «Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи» (далі - ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012) РЕКНр враховують специфічні ускладнені умови виконання ремонтно-будівельних робіт (багаторазова організація робочих місць, розосередженість обсягів робіт, обмежені можливості застосування високопродуктивних засобів механізації, підвищене використання ручного труда при виконанні виробничих процесів, при переміщенні матеріалів та будівельного смітті у робочий зоні та внутрішньо-будівельній території, тощо.

Згідно з п. 3.15 ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 норми витрат труда робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, машиністів і часу експлуатації будівельних машин і механізмів у РЕКНр визначено на підставі існуючих технологій будівельного виробництва з урахуванням додаткових витрат труда робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, на ненормовані витрати труда (багаторазова організація робочих місць, додаткові переходи в процесі виконання робіт, багаторазова зміна інструментів і пристосувань), пов`язані з організацією нормованого комплексного процесу.

Відповідно до п. 4.5 ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 якщо проектом організації ремонту передбачено виконання робіт в будинках, будівлях і спорудах, які експлуатуються; поблизу об`єктів, що знаходяться під високою напругою; з обмеженими умовами для складування матеріалів або в інших ускладнених умовах, до норм витрат труда робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин та механізмів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів застосовуються коефіцієнти, наведені в додатку Б.

У додатку Б «Коефіцієнти до норм витрат труда робітників-будівельників, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів для врахування впливу умов виконання робіт, передбачених проектом» вказаних вище норм, коефіцієнт 1,2 передбачений для виконання ремонтно-будівельних робіт в приміщеннях будинків, будівель, що експлуатуються, звільнених від меблів, устаткування та інших предметів, виконання ремонтно-будівельних робіт на покрівлях і фасадах будинків, будівель і споруд, що експлуатуються.

Згідно з п. 1.2 ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи є обов`язковими при визначенні вартості ремонту, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів під державні гарантії.

Також відповідно до п. 1.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 цей стандарт носить обов`язків характер при визначені вартості будівництва об`єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Відповідно до роз`яснення Мінрегіонбуду України надрукованому у збірнику офіційних документів і роз`яснень «Ціноутворення у будівництві» № 2 за лютий 2009 року застосування підвищувальних коефіцієнтів, наведених у Додатку 2 до Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисний норм на ремонтно-будівельні роботи, повинна бути обґрунтовано в проекті організації ремонту (при капітальному ремонті) або в дефектному акті (при поточному ремонті).

Зокрема, передбачений пп.1 і 2 Додатка 2 коефіцієнт 1,2 до норм витрат праці робітників і часу експлуатації будівельних машин і механізмів, що враховує ускладнені умови виконання ремонтно-будівельних робіт в приміщеннях, а також на дахах і фасадах експлуатованих будівель, може застосовуватись тільки в тих випадках, коли будівлі під час виконання ремонтних робіт продовжують експлуатуватися за своїм основним функціональним призначенням (триває навчальний процес, лікувальний процес, обслуговування населення і т.д.).

При цьому в залежності від характеру, видів і обсягів ремонту в деяких випадках можлива організація робіт таким чином, щоб виключити вплив ускладнюючих факторів на продуктивність праці. До таких випадків відносяться: можливість влаштування окремого входу в частину будівлі, що ремонтується; можливість ведення робіт у відокремлених частинах і і приміщеннях будівлі, тимчасово виведених з експлуатації (поверх, секція, сходова клітка); можливість огорожі прилеглої до будівлі території тимчасовим парканом для виконання робіт на покрівлі будинку; виконання нескладних видів робіт в невеликих обсягах і т.д.

У таких випадках підвищувальний коефіцієнт 1,2 передбачений пп.1 і 2 Додатка 2, не застосовується, так як відсутні чинники, що ускладнюють виконання робіт і уповільнюють темпи їх виконання.

Також згідно з роз`ясненням Мінрегіонбуду України надрукованому у збірнику офіційних документів і роз`яснень «Ціноутворення у будівництві» № 4 за квітень 2007 року, застосовувати коефіцієнти до норм витрат праці робітників, зайнятих на (ремонтно-будівельних роботах, і часу експлуатації будівельних машин і механізмів для обліку впливу умов провадження робіт дозволяється в разі наявності ускладнюючих факторів виробництва робіт, що повинно бути підтверджено проектом організації ремонту чи дефектним актом. Такі фактори, як правило, є при виконанні ремонту в будівлях, які експлуатуються за своїм основним функціональним призначенням, і відсутня можливість організувати роботу таким чином, щоб виключити ці фактори (організація окремого входу, ведення робіт у відокремлених приміщеннях і частинах будівлі - підвал, поверх, секція тощо).

Якщо при виконанні ремонтно-будівельних робіт змінюються умови ведення робіт і ускладнюючі фактори, наявність яких передбачалась при складанні проекту організації ремонту або дефектного акту, відсутні (будівля або приміщення не експлуатується за своїм функціональним призначенням), підвищуючий коефіцієнт, не застосовується.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_7 діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїми службовим становищем, будучи обізнаним з необхідними технічними, якісними та кількісними характеристиками предметів вказаних договорів, умовами їх виконання, у період з липня 2018 року до червня 2019 року, перебуваючи за місцем розташування офісу Товариства, за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Жилянська, будинок 107, офіс 211/4, підписав первинні бухгалтерські документи щодо фактичного виконання будівельних робіт, після їх завершення, за вказаними договорами, укладеними Товариством із КП «Київський метрополітен», а саме: Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року до Договору № 05/10-КРЛ-1 від 10.05.2018; Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року до Договору № 05/10-КРЛ-2 від 10.05.2018; Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року до Договору № 11/09-КРЛ-1 від 09.11.2018; Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року до Договору № 313-С3-19 від 26.04.2019, до яких внесені примітки про застосування коефіцієнту для урахування впливу умов виконання будівельних робіт = 1,2.

Водночас встановлено, що внаслідок включення до актів ф. КБ-2в робіт із застосуванням до норм труда робітників підвищуючого коефіцієнта К=1,2, за договорами № 05/10-КРЛ-1 від 10.05.2018, № 05/10-КРЛ-2 від 10.05.2018, № 11/09-КРЛ-1 від 09.11.2018, № 313-С3-19 від 26.04.2019, завищено вартість виконаних підрядних робіт на загальну суму 313 719,80 гривень, внаслідок чого завдано майнової шкоди КП «Київський метрополітен» на зазначену суму, що згідно примітки до ст. 185 КК України становить великі розміри.

Таким чином, ОСОБА_7 реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном у великих розмірах, а саме грошовими коштами КП «Київський метрополітен», діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що відсутні підстави для застосування до норм витрат труда робітників підвищуючого коефіцієнта К= 1,2, при виконанні ремонтно-будівельних робіт за договорами № 05/10-КРЛ-1 від 10.05.2018, № 05/10-КРЛ-2 від 10.05.2018, № 11/09-КРЛ-1 від 09.11.2018, № 313-С3-19 від 26.04.2019, зловживаючи своїм службовим становищем, у період з липня 2018 року до червня 2019 року, перебуваючи за місцем розташування офісу Товариства, за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Жилянська, будинок 107, офіс 211/4, підписавши первинні бухгалтерські документи щодо фактичного виконання будівельних робіт, після їх завершення, за вказаними договорами, укладеними Товариством із КП «Київський метрополітен», а саме: Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року до Договору № 05/10-КРЛ-1 від 10.05.2018; Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року до Договору № 05/10-КРЛ-2 від 10.05.2018; Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року до Договору № 11/09-КРЛ-1 від 09.11.2018; Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року до Договору № 313-С3-19 від 26.04.2019, до яких внесені примітки про застосування коефіцієнту для урахування впливу умов виконання будівельних робіт = 1,2, заволодів грошовими коштами КП «Київський метрополітен» на загальну суму 313 719,80 гривень, що згідно примітки до ст. 185 КК України становить великі розміри.

06.04.2023 старший слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 117 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 314 028 грн.

На обґрунтування вимог даного клопотання слідчий посилався на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, на тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду та незаконного впливу на експерта у кримінальному провадженні, а також на те, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

З огляду на наведене, слідчий просив застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 117 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 314 028 грн., із покладенням на підозрюваного відповідних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

07.04.2023 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на нього обов`язки, які визначено даною ухвалою строком до 05.06.2023, в межах строку досудового розслідування.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя встановив, що наведені дані у клопотанні вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.

Так, про обґрунтованість вказаної підозри свідчать докази, зібрані в ході досудового розслідування, зокрема: висновок Державної аудиторської служби України від 12.03.2021; висновок експерта №1-08/03/2023-сее від 08.03.2023, складений за результатами проведення судово-економічної експертизи; протокол загальних зборів учасників ТОВ «ІБК «Мега-Буд» № 27/04-17 від 27.04.2017; наказ ТОВ «ІБК «Мега-Буд» №3 від 28.04.2017 «Про призначення директора»; Статут ТОВ «ІБК «Мега-Буд», затверджений протоколом загальних зборів учасників товариства №27/04-17 від 27.04.2017; копії договорів, укладених між КП «Київський метрополітен» та ТОВ «ІБК «МЕГА-БУД» (код ЄДРПОУ 40709918) №05/10-КРЛ-1 від 10.05.2018, №05/10-КРЛ-2 від 10.05.2018, №11/09-КРЛ-1 від 09.11.2018, №313-С3-19 від 26.04.2019; акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року до Договору №05/10-КРЛ-1 від 10.05.2018; акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року до Договору №05/10-КРЛ-2 від 10.05.2018; акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року до Договору №11/09-КРЛ-1 від 09.11.2018; акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року до Договору №313-С3-19 від 26.04.2019; копії платіжних доручень щодо перерахування КП «Київський метрополітен» коштів ТОВ «ІБК «Мега-Буд» за виконання робіт, вказаних у відповідних актах приймання виконаних будівельних робіт; письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 05.04.2023.

Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_7 під час судового розгляду встановлено, що він має вищу освіту, одружений, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає разом із дружиною за адресою АДРЕСА_2 .

Із показань допитаних у судовому засіданні в якості свідків дружини підозрюваного ОСОБА_10 та його товариша ОСОБА_11 також встановлено, що ОСОБА_7 після початку військової агресії російської федерації проти України добровільно пішов на військову службу, був командиром стрілецького відділення, на даний час займається волонтерською діяльністю, є вкрай дисциплінованою та відповідальною особою.

Слідчий суддя прийняв до уваги такі позитивні характеристики підозрюваного, а також врахував надані стороною захисту копії документів, які підтверджують факт проходження ОСОБА_7 військової служби у період служби.

Із урахуванням наведеного, слідчий суддя вважав обґрунтованими доводи сторони захисту про фактичну наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків та його позитивні характеристики.

Разом із цим, зважаючи на встановлені слідчим суддею обставини, а також приймаючи до уваги тяжкість передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України злочину, який інкримінується підозрюваному ОСОБА_7 , спосіб та механізм вчинення кримінального правопорушення, роль підозрюваного у його вчиненні, слідчий суддя вважав, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

Що стосується ризику незаконного впливу на експерта у цьому кримінальному провадженні, то такий ризик слідчий суддя вважав необґрунтованим.

Вирішуючи необхідність та можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя також врахував майновий стан підозрюваного.

Так, зі слів останнього слідчим суддею з`ясовано, що офіційно він не працює, отримує дохід у вигляді дивідендів та орендної плати, який становить приблизно 25 000 грн.

Із урахуванням вищевказаних обставин, оцінивши доводи сторін обвинувачення та захисту в їх сукупності, слідчий суддя вважав за можливе обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

З огляду на встановлені обставини інкримінованого кримінального правопорушення та його тяжкість, слідчий суддя вважав, що в даному випадку, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 , наявні підстави для покладення на нього наступних обов`язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду у визначений час;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При цьому слідчий суддя не вбачав підстав для незастосування відносно підозрюваного обов`язків, визначених пунктами 2, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, про що було заявлено стороною захисту, оскільки доказів, які б вказували, зокрема, на необхідність лікування підозрюваного ОСОБА_7 в даний час, у тому числі за кордоном, стороною захисту суду не надано.

Будь яких інших обставин, які б унеможливлювали покладення на підозрюваного вищевказаних обов`язків, слідчим суддею не встановлено.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

Всупереч твердженням апелянта, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 у вигляді застави, перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був вислуханий підозрюваний ОСОБА_7 , доводи прокурора та позиція сторони захисту, допитано свідків, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно положень ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе обставини недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя керувався положеннями ст. ст. 176-178, 181, 193-194, 196-197 КПК України вказавши, що слідчим, прокурором не доведено, що встановленим в провадженні ризикам не зможе запобігти інший, більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (Буров проти України п. 51).

Суд першої інстанції вірно встановив, що існує ризик заявлений у клопотанні слідчого, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду та вважав необґрунтованим ризик незаконного впливу на експерта у цьому кримінальному провадженні. При цьому, з урахуванням ризиків та наявності доказів причетності підозрюваного ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, слідчий суддя навів мотиви відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, обґрунтувавши прийняте рішення щодо конкретного кримінального провадження та особи підозрюваного.

Ризик утечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні узи, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (Beccievv. Moldova п. 58).

Хоча національний суд має певну свобод розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (Суомінен проти Фінляндії п. 36).

Отже, з урахуванням вказаних обставин, рішення слідчого судді про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави та застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання прийнято з дотриманням вимог КПК України та узгоджується з позиціями ЄСПЛ.

Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, при цьому слідчим та прокурором не доведено неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Одночасно, дослідивши матеріали провадження, в сукупності із зазначеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував тяжкість покарання, що може загрожувати ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, а також дані про його особу в їх сукупності. Окрім цього, судом покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Колегія суддів погоджуються з таким рішенням слідчого судді та вважає, що прокурор не довів обставин, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Крім того, стороною обвинувачення не надано доказів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 під час досудового розслідування кримінального провадження.

Не зміг довести обставин необхідності застосування саме запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_7 під час апеляційного розгляду прокурор.

Доводи, на які послався в апеляційній скарзі прокурор, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання дослідив всі обставини, з`ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин, які б слугували підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді застави відмовив у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

Істотних порушень норм КПК України, які б могли потягти за собою скасування ухвали слідчого судді при апеляційному розгляді не встановлено.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла остаточного висновку, що рішення слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2023 року є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене згідно з дотриманням вимог кримінального процесуального закону на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, а тому ухвалу місцевого суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176-178, 179, 181, 193, 194, 404, 405, 407, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3