Постанова

від 10.05.2023 по справі 210/1042/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 травня 2023 року

м. Київ

справа № 210/1042/22

провадження № 61-11564св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: громадська організація «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», садівниче товариство «Комета», яке діє в інтересах: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ,

відповідачі: публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», компанія «АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгсгезельшафт мбх» (ArcelorMittal Duisburg Beteiligungsgesellschaft mbH),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Криворізька міська рада, Державна екологічна інспекція України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу касаційну скаргу громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року у складі судді Стокар Р. Є. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Остапенко В. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2022 року громадська організація «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (далі - ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту»), садівниче товариство «Комета» (далі - СТ «Комета»), яке діє в інтересах: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 до публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», компанія «АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгсгезельшафт мбх» (ArcelorMittal Duisburg Beteiligungsgesellschaft mbH), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Криворізька міська рада, Державна екологічна інспекція України, про стягнення збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 липня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвала місцевого суду про залишення позовної заяви без руху мотивована тим, що заявниками не сплачено судовий збір за подання позовної заяви; не надано доказів, що представник СТ «Комета» - Шеін С. В. може діяти в інтересах осіб, зазначених в позовній заяві; ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» не надано доказів, що вона має повноваження діяти в інтересах держави, територіальної громади м. Кривий Ріг, смт. Радушне.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року, позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачам.

Враховуючи те, що позивачі визначені в ухвалі суду недоліки не усунули, зокрема не сплатили судовий збір та не надали до суду доказів звільнення їх від сплати судового збору, також не надали доказів того, що голова ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» Нікульнікова В. В. має повноваження діяти в інтересах держави, територіальної громади м. Кривий Ріг, смт. Радушне, а також, що садове товариство може пред`являти позови від імені членів товариства, тому суди дійшли висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до положень статті 185 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У листопаді 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту».

Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу для продовження розгляду до місцевого суду.

Підставою касаційного оскарження заявники зазначають застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, провадження № 11-336апп20, від 11 грудня 2018 року у справі № 910/8122/17, провадження № 12-186гс18, від 15 червня 2021 року у справі № 904/6125/20, провадження № 12-27гс21, від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц, провадження № 61-16723св18, від 16 лютого 2022 року у справі № 524/8390/20, провадження № 61-7804св21, від 23 січня 2019 року у справі № 187/291/17, провадження № 51-274км17, від 02 серпня 2019 року у справі № 761/12145/17, провадження № 61-11495св19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19, провадження № 61-7648св20, від 25 листопада 2020 року у справі № 761/15741/17, провадження № 61-1199св20, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, провадження № 14-181цс18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що звернення громадської організації до суду з метою усунення порушення норм природоохоронного законодавств відповідає меті захисту такого суспільного інтересу як право проживання громадян в екологічно безпечному навколишньому середовищі.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявник вказував на те, що з урахуванням того, що позивачі є неприбутковими організаціями, суди попередніх інстанцій всупереч положенням Закону України «Про судовий збір» неправомірно залишили позовну заяву без руху з підстав того, що ними не оплачено судовий збір.

При цьому зазначає, що судами не досліджено документів про майновий стан позивачів, які додані до заяви про звільнення від сплати судового збору.

Також вказують, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» не може діяти в інтересах держави, територіальної громади м. Кривий Ріг, смт. Радушне, є помилковими, як і висновки, що садове товариство не може пред`явити позов в інтересах членів товариства.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» від ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

У лютому 2023 року на адресу Верховного Суду від СТ «Комета» надійшла заява з процесуальних питань, у якій останнє просить продовжити строк для подання відповіді на відзив ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», проте така заява не підлягає врахуванню Верховним Судом, оскільки ЦПК України не передбачено подання таких документів на стадії касаційного перегляду справи.

Також у лютому 2023 року від ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» до Верховного Суду надійшла заява з процесуальних питань, у якій останнє просить продовжити строк для подання відповіді на відзив ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», та відповідь на відзив, проте вказані документи не підлягають врахуванню Верховним Судом, оскільки ЦПК України не передбачено їх подання на стадії касаційного перегляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У березні 2022 року громадська організація «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (далі - ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту»), садівниче товариство «Комета» (далі - СТ «Комета»), яке діє в інтересах: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 до публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», компанія «АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгсгезельшафт мбх» (ArcelorMittal Duisburg Beteiligungsgesellschaft mbH), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Криворізька міська рада, Державна екологічна інспекція України, про стягнення збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 липня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року, позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачам.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів враховано, що касаційна скарга подана лише ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», тобто СТ «Комета» не оскаржує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, заяву про приєднання до касаційної скарги не подавало, не уповноважувало ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» представляти свої інтереси, тому судові рішення переглядаються лише в частині, що стосується прав ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту».

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2022 року позивачі звернулись до суду із вказаним позовом.

Ухвалою місцевого суду від 25 липня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Залишаючи без руху позовну заяву, місцевий суд виходив із того, що до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору; не підтверджені повноваження представника СТ «Комета» діяти від імені фізичних осіб, в інтересах яких він звернувся; відсутні докази того, що голова ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» має повноваження діяти в інтересах держави, територіальної громади м. Кривий Ріг, смт. Радушне.

На виконання вимог ухвали місцевого суду позивачами подано заяву з процесуальних питань, у якій вони вказували, що звертаючись до суду із вказаним позовом:

1) неприбуткова громадська організація СТ «Комета» виступає у справі позивачем, що стягує відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

2) предметом справи, що розглядається, є захист соціальних, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому є підстави для застосування пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір»;

3) захищають не власні інтереси як юридичні особи, а фактично діють в інтересах фізичних осіб - членів громадських об`єднань та представляють їх інтереси на підставі положень Орхуської конвенції, тому сума судового збору має становити 12 405 грн.

4) ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» має право виступати стороною у судовому процесі у сфері захисту навколишнього природного середовища.

5) СТ «Комета» в особі свого керівника, у межах своїх прав та компетенції, статутної діяльності, може подавати позовні заяви для захисту спільного інтересу своїх засновників та учасників;

Також у вказаній заяві просили звільнити від сплати судового збору на підставу пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року, позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачам, оскільки недоліки, зазначені в ухвалі місцевого суду від 25 липня 2022 року, не були усунуті.

Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Щодо права громадської організації на звернення до суду за судовим захистом

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до частини першої, п`ятої статті 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

При цьому в силу припису частини п`ятої статті 174 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що особи, які наділені правом на звернення до суду, поділяються на дві групи:

- особи, які звертаються до суду за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів й, відповідно, мають як матеріально-правову, так і процесуальну заінтересованість у конкретному результаті розгляду справи, займають процесуальне становище позивача, та

- особи, які звертаються до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, заінтересованість яких носить суто процесуальний характер й процесуальне становище яких, за загальним правилом, є відмінним від процесуального становища позивача.

Статтею 1 Закону України «Про громадські об`єднання» визначено, що громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Пунктом 2 частини першої статті 21 Закону України «Про громадські об`єднання» передбачено, що для здійснення своєї мети (цілей) громадське об`єднання має право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

В абз. 3 пункту 2.6 рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 у справі за конституційним зверненням асоціації «Дім авторів музики в Україні» щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «про судовий збір» у взаємозв`язку з положеннями пункту «г» частини першої статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» Конституційний Суд України зазначив, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

З наведеного вбачається, що громадська організація може звернутися до суду або як позивач для захисту своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів громадської організації як суб`єкта охоронюваних матеріальних правовідносин або на виконання покладених на неї статутних завдань, або в порядку статті 56 ЦПК України як особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах у випадках, передбачених відповідним законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 904/6125/20 зазначено, що громадська природоохоронна організація, створена внаслідок реалізації громадянами права на об`єднання в громадські природоохоронні формування, є суб`єктом права, якому положеннями пункту 3 статті 9, пункту 5 статті 2 Орхуської конвенції гарантується доступ до правосуддя задля забезпечення виконання її статутних цілей та захисту порушених екологічних прав як фізичних осіб, які є членами такої організації, так і своїх прав як юридичної особи, що має зацікавленість щодо питань навколишнього середовища. З наведеного випливає, що у разі звернення громадської організації до суду з позовом, спрямованим на охорону навколишнього природного середовища, однак без ідентифікації осіб, права яких порушені та підлягають захисту за результатами розгляду справи, остання визначається позивачем й, відповідно, набуває відповідні права та обов`язки.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» звернулась до суду із вказаним позовом в інтересах держави, територіальної громади м. Кривий Ріг та смт Радушне, отже має статус позивача у вказаній справі.

Відповідно до частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, серед іншого: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок регулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з частиною третьої, четвертої статті 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За змістом частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, остання вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вказувалось вище, судами встановлено, що позовна заява позивачів не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України, зокрема: позивачем не надано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, або доказів на підтвердження неспроможності сплати судового збору та його відстрочення.

Щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру

Наведені висновки судів попередніх інстанцій є обґрунтованими, оскільки відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Враховуючи те, що позивач ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» є юридичною особою, суди дійшли правомірного висновку про відсутність підстав звільнення останньої від сплати судового збору.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що судами не надано належної уваги заяві про звільнення від сплати судового збору на підставу пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З наведеної норми вбачається, що суд, вирішуючи питання щодо надання відстрочки чи розстрочки у сплаті судового збору, звільнення від його сплати, має враховувати сукупність обставин: майновий стан сторони, який не є достатнім, внаслідок чого не дозволяє сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі, та характер прав, за захистом яких позивач звертається до суду.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, до заяви з процесуальних питань (а. с. 160-174, т. 1), яка подавалася після ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 липня 2022 року про залишення позовної заяви без руху, не було надано доказів скрутного майнового стану ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» як сторони у справі, яка звернулася до суду на «захист суспільного інтересу» (а. с. 164 т. 1), що унеможливлювало сплату судового збору у визначеному судом розмірі. Крім того, як правильно було зазначено судами попередніх інстанцій, предметом спору, із яким ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», звернулося до суду, не є захист соціальних, трудових, сімейних та житлових прав. При цьому, обґрунтовуючи позов тим, що він стосується питання відшкодування шкоди здоров`ю, позивач всупереч положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надав доказів того, що було завдано шкоду громадянам, яка підлягає відшкодуванню, не вказано безпосередньо, хто отримав ушкодження здоров`я внаслідок порушення правил екологічної безпеки.

З урахуванням того, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовано клопотання про звільнення від сплати судового збору, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.

При цьому заявником також не надано належних та допустимих доказів, які б давали підстави для зменшення судового збору за його майновим станом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про необхідність сплати судового збору позивачами за подання вказаного позову за розміром, встановленим для юридичних осіб.

Щодо наявності у ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» повноважень діяти в інтересах держави

Як на підставу залишення позовної заяви без руху, суди також вказували, що не надано доказів того, що голова ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» має повноваження діяти в інтересах держави, територіальної громади м. Кривий Ріг, смт. Радушне.

В позовній заяві та касаційній скарзі зазначено, що ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» діє в інтересах держави, територіальної громади м. Кривий Ріг та смт. Радушне.

Відповідно до частини четвертої статті 58 ЦПК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Для забезпечення належної реалізації, зокрема, екологічних прав Орхуська конвенція передбачає у статті 9 право і гарантії доступу до судового й адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені з порушенням права на доступ до інформації чи права на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції, крім процедур перегляду, передбачених вище пунктами 1 і 2, і без їх порушення, кожна зі Сторін забезпечує представникам громадськості, коли вони відповідають передбаченим законодавством критеріям, якщо такі є, доступ до адміністративних або судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і громадських органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.

Разом із тим, колегія суддів відхиляє вказані посилання ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», оскільки під час розгляду справи позивачем не надано доказів, що голова громадської організації може діяти в інтересах держави. При цьому на час вирішенням місцевим судом питання щодо відповідності позовної заяви вимогам статей 175-177 ЦПК України в матеріалах справи був відсутній статут ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», який би дозволив визначити статус ГО.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо повернення позовної заяви позивачам, у зв`язку із невиконання вимог ухвали місцевого суду про залишення позовної заяви без руху.

Отже, відсутні підстави вважати, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм процесуального права.

Щодо наявності інших порушень

Посилання заявника на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, від 11 грудня 2018 року у справі № 910/8122/17, від 15 червня 2021 року у справі № 904/6125/20, від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц, від 16 лютого 2022 року у справі № 524/8390/20, від 23 січня 2019 року у справі № 187/291/17, від 02 серпня 2019 року у справі № 761/12145/17, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 761/15741/17, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, відхиляються колегією суддів, оскільки оскаржувані судові рішення не суперечать висновкам, викладеним у вказаних постановах.

Крім того, колегією суддів відхиляються доводи касаційної скарги, що належної правової оцінки ухвалі суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не надано, оскільки суд, розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження справу, не врахував її складність, кількість учасників, особливості предмета доказування, ціни позову 9 277 085 944,02 (дев`ять мільярдів двісті сімдесят сім мільйонів вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот сорок чотири) гривні 02 коп., що є наслідком ухвалення викладеного у пункті третьому резолютивної частини оскаржуваної постанови невмотивованого і необґрунтованого висновку про відсутність у заявника права на касаційне оскарження цього судового рішення.

Разом з тим, відповідно до частин першої та третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Розгляд справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Частина друга статті 369 ЦПК України встановлює, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи

Враховуючи, що позивачами до суду апеляційної інстанції оскаржувалася ухвала Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року про повернення позовної заяви, яка передбачена в пункті 6 частини першої статті 353 ЦПК України, суд правомірно розглянув апеляційну скаргу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В той же час, колегія суддів погоджується з тим, що судом апеляційної інстанції помилково зазначено в резолютивній частині, що постанова «оскарженню в касаційному порядку не підлягає». Разом з тим, наведене не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2022 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович