Ухвала

від 17.05.2023 по справі 938/582/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 травня 2023 року

м. Київ

справа № 938/582/19

провадження № 51-5710ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2021 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року,

встановив:

Ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 березня 2023 року касаційну скаргу засудженого залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і надано строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

Так, у вказаній ухвалі засудженому ОСОБА_4 , було вказано, зокрема, про необхідність зазначити у касаційній скарзі судове рішення, що оскаржується, обґрунтування його вимог із вказівкою, у чому, на його думку, полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень постановлених стосовно нього та вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалась з положеннями ст. 436 КПК.

У межах визначеного строку, засуджений повторно звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, проте недоліків поданої ним касаційної скарги повністю не усунув.

Відповідно до частини 1 статті 438 КПК, підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Однак, ОСОБА_4 у касаційній скарзі, як і попереднього разу, не навів конкретних порушень закону, допущених судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні оскаржуваних судових рішень стосовно нього, які відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК з урахуванням положень статей 412-414 цього Кодексує підставами для скасування або зміни касаційним судом вказаних рішень.

Натомість засуджений в обґрунтування незаконності оскаржуваних рішень вказує на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Також ОСОБА_4 посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі, й порушуючи питання про застосування до нього положень ст. 69 Кримінального кодексу України (далі - КК) знову не навів доводів на обгрунтування своєї позиції.

За приписами пункту 5 частини 2 статті 427 КПК касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала, із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.

Проте, як убачається з прохальної частини скарги, ОСОБА_4 просить скасувати вирок Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2021 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року і постановити новий вирок, застосувавши до нього положення ст. 69 КК або призначити новий розгляд у суді першої інстанції, а відтак вимоги засудженого не конкретизовані та знову сформульовані без урахування положень ст. 436 КПК.

Таким чином, у наданий строк засуджений ОСОБА_4 недоліки скарги не усунув, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК його касаційну скаргу слід повернути.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2021 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року повернути разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3