Постанова

від 10.05.2023 по справі 910/13940/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2023 р. Справа№ 910/13940/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Суліма В.В.

секретар судового засідання Зоря В.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН ПРОДАКШН»

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 (повний текст рішення складено 06.06.2022)

у справі № 910/13940/21 (суддя - Джарти В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН ПРОДАКШН»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙГЕРС РАЙТ»

про стягнення 2 442 100,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН ПРОДАКШН» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙГЕРС РАЙТ» про стягнення грошових коштів в розмірі 2442100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача договірних обов`язків за договором від 18.05.2018 про надання послуг.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 у справі №910/13940/21 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН ПРОДАКШН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙГЕРС РАЙТ» про стягнення грошових коштів у розмірі 2 442 100,00 грн. відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в розумінні розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, належним і допустимим доказом, який підтверджує факт передачі та отримання готівкових коштів між юридичним особами на суму понад 10000 (десяти тисяч) гривень включно є прибутковий касовий ордер та видатковий касовий ордер.

Такого документу позивач не надав, тож у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН ПРОДАКШН» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не повно з`ясовано всі фактичні обставини справи та недосліжено докази, що мають значення для справи.

Апеляційна скарга обгрунтована посиланням також на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № 916/667/18 (провадження № 12-145гс19), якою встановлено, що порушення встановленої законодавством граничної суми розрахунків може мати наслідком передбачені законодавством заходи відповідальності, але не впливає на чинність розрахунків і не заперечує самого факту проведення розрахунків. Отже, ані встановлення факту нездійснення розрахунків у безготівковій формі, ані наявність законодавчої заборони на здійснення розрахунків готівкою понад певну граничну суму, не може вважатись підтвердженням того, що фактичні розрахунки сторонами в готівковій формі не здійснювались.

Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про недоведення факту перадачі грошових коштів на підставі актів примання-передачі апелянт просив визнати невірними.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2022 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.

На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3147/22 від 04.10.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2022 для апеляційного розгляду справи № 910/13940/21 визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Барсук М.А., ОСОБА_3.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2022, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Продакшн" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 у справі №910/13940/21 та призначено апеляційний розгляд справи №910/13940/21 в судовому засіданні.

На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1108/23 від 22.03.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку із перебуванням судді Барсук М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці та звільненням судді ОСОБА_3., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відставку.

Згідно з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2023 для апеляційного розгляду справи № 910/13940/21 визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Сулім В.В.

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі

Як встановлено, судом першої інстанції, 18.05.2018 між Приватним аграрно-промисловим підприємством «КОЛОС», в особі представника ОСОБА_1, діючого на підставі довіреності (далі - Замовник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЙГЕРС РАЙТ», в особі комерційного директора Яловенка Олега Арсеновича, діючого на підставі наказу № 19/191 від 19.01.2018 (далі - Виконавець), укладено договір про надання послуг (далі - договір).

Згідно пункту 1.1 Договору Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати йому послуги по підготовці документів, необхідних Замовнику для участі в земельних торгах (аукціоні) з оренди землі в Бучацькому, Чортківському районах Тернопільської області, площею до 1200 га (середня бальність 50-70) земель сільськогосподарського призначення товарного виробництва, перелік яких визначається сторонами додатково, шляхом підписання між ними Акту погодження земельних ділянок, який є невід`ємною частиною цього договору, з правом поновлення (пролонгації) договору (договорів) оренди таких земельних ділянок та/або першочергового викупу такої землі, в порядку та на умовах, визначених цим договором та/або договорами оренди.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що згідно з умов цього Договору Виконавець надає Замовнику також інші послуги, включаючи :

2.1.4. надання консультацій та здійснення супроводу Виконавця під час участі в земельних торгах з оренди землі згідно умов пункту 1.1 цього договору та при укладенні договору оренди (договорів оренди) вказаних земель - протягом двох місяців з моменту підписання цього договору. При цьому Виконавець зобов`язується вжити заходів щодо проведення земельних торгів (аукціону) щодо земельних ділянок, які є предметом даного договору згідно з пунктом 1.1 договору, протягом цього ж строку;

2.1.5. здійснення державної реєстрації прав оренди в установленому законом порядку, що виникатимуть у Замовника за результатами земельних торгів та укладення відповідних договорів оренди земель, передбачених пунктом 1.1 цього договору - протягом трьох днів з моменту проведення земельних торгів (аукціону) щодо земельних ділянок, які є предметом даного договору згідно пункту 1.1 договору.

Строк підготовки документів, необхідних Замовнику, відповідно до пункту 2.2 договору узгоджується сторонами в Акті погодження земельних ділянок до цього договору, та не може перевищувати трьох місяців від дня підписання даного договору.

Відповідно до актів погодження земельних ділянок від 18.05.2018 та 21.05.2018 між Замовником та Виконавцем погоджено відповідний перелік земельних ділянок загальною площею 1154,2058 га.

Належним результатом надання Виконавцем послуг (робіт) за цим договором сторони визначили укладення із Замовником договорів оренди земель, передбачених пунктом 1.1 договору та державної реєстрації прав оренди Замовника, що виникатимуть з таких договорів оренди земель (пункт 2.4 договору).

Пунктом 3.1 та підпунктом 3.1.1 Договору сторони домовились, що за вказані в пункті 2.1 цього договору послуги Замовник сплачує Виконавцю суму з розрахунку 75 доларів США (згідно курсу НБУ на момент укладення цього договору) за 1 га (гектар), а за виготовлення кадастрових карт Замовник сплачує Виконавцю суму в розмірі 5 000 доларів США (згідно курсу НБУ на момент укладення цього договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору замовник зобов`язаний сплатити готівкою суму, зазначену в пункті 3.1. договору, після підписання цього договору.

18.05.2018 на виконання умов Договору Замовником передано, а Виконавцем прийнято грошові кошти в сумі 90 000 доларів США, що еквівалентно 2 335 500 грн. Ця обставина підтверджується актом приймання-передачі грошових коштів від 18.05.2018.

21.05.2018 на виконання умов Договору Замовником було передано, а Виконавцем прийнято грошові кошти в сумі 4 100 доларів США, що еквівалентно 106 600,00 грн, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі грошових коштів від 21.05.2018.

Загальна сума переданих грошових коштів Виконавцю становить 94 100 доларів США, що еквівалентно 2 442 100,00 грн.

Додатково вказані обставини позивач підтверджує показаннями свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , викладених ними у письмових заявах, які додаються.

19.09.2019 між Приватним аграрно-промисловим підприємством «КОЛОС» в особі директора ОСОБА_2, діючого на підставі статуту, як Первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН ПРОДАКШН», в особі директора Матюха Олексія Юрійовича, як Новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги № 19/09-19, за яким Первісний кредитор відступив Новому кредитору право вимоги у зобов`язанні, що виникло та існує на підставі договору про надання послуг від 18.05.2018, боржником (Виконавцем), за яким виступає Підприємство.

14.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН ПРОДАКШН» направлено на адресу відповідача повідомлення № 14/07-20 про заміну кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги за договором про надання послуг від 18.05.2018 із наданням відповідних доказів такого відступлення.

24.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН ПРОДАКШН» направлено на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙГЕРС РАЙТ» вимогу № 24/07-20 про виконання зобов`язань за договором про надання послуг від 18.05.2018.

Строк виконання Виконавцем своїх зобов`язань за договором перед Замовником, заміненим в подальшому на Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН ПРОДАКШН», сплив ще 18.08.2018.

Станом на день звернення із позовом до суду (27.08.2021) відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які є публічними та загальнодоступними, відомості про укладені договори оренди земель, передбачених умовами договору, та відповідно про державну реєстрацію прав оренди Замовника та/або Нового кредитора, що виникатимуть з таких договорів оренди, відсутні.

У Державному земельному кадастрі не зареєстровані земельні ділянки з кадастровими номерами: 6125585800:01:001:1364, 6125585800:01:001:1365, 6121280800:01:001:1585, 6121285600:01:002:1076, 6121285600:01:002:1030, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні паперові копії електронних відомостей (інформації) із Державного земельного кадастру щодо решти земельних ділянок.

Позивач зазначав, що вищевказані обставини є свідченням порушення Виконавцем взятих на себе зобов`язань за договором, у зв`язку із чим Товариство своїм повідомленням підприємству про відмову від договору про надання послуг від 18.05.2018 за вих. №06/07-21 від 06.07.2021 достроково припинило зобов`язання.

16.07.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН ПРОДАКШН» направило на адресу відповідача вимогу від 15.07.2021 вих. № 15/07-21 про повернення грошових коштів отриманих ним на виконання договору в сумі 2 442 100, 00 грн у семиденний строк, яка залишена відповідачем без реагування.

Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені апеляційної скарги, з огляду на таке.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вірно встановлено судом першої інстанції укладений між Приватним аграрно-промисловим підприємством «Колос» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тайгерс Райт» договір від 18.05.2018 за своєю правовою природою є оплатним договором про надання послуг, оскільки договір містить лише зобов`язання з виконання роботи без передачі певно визначеного та віддільного від дій результату (майнового інтересу) у власність іншій особі (замовникові).

Згідно з приписами статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Установлений судом першої інстнації факт невиконання відповідачем зобов`язання за договором від 18.05.2018 є доведеним, адже станом на 27.08.2018 відомості про вчинення правочинів з оренди земель, передбачених умовами договору, та відповідно про державну реєстрацію прав оренди Замовника та/або Нового кредитора, що виникатимуть з таких договорів оренди, відсутні, що підтверджується довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна та Інформаціює з Державного земельного кадастру про право вланості та речові права на земельну ділянку ( том. 1, ас. 37-119).

Приписами статті 906 ЦК України передбачена відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг. Так, вказаною статтею передбачено покладення на виконавця послуг відшкодування збитків. Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

19.09.2019 між Приватним аграрно-промисловим підприємством «КОЛОС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН ПРОДАКШН» укладено договір про відступлення права вимоги № 19/09-19, за яким позивачу передано право вимоги у зобов`язанні, що виникло та існує на підставі договору про надання послуг від 18.05.2018, боржником за яким виступає Підприємство.

Висновок суду першої інстанції про набуття позивачем прав Замовника за договором про надання послуг від 18.05.2018 в розумінні вимог ст. 512 ЦК України є правомірним.

Положеннями статті 615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16.

За змістом ст. 907 ЦК України Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Колегія суддів погоджується з вірним висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки надані акти прийому-передачі грошових коштів від 18.05.2018 та від 21.05.2018 не є належними доказами передачі готівкових коштів від замовника відповідачу, з огляду на таке.

Преамбулою Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі - Положення) визначено, що це Положення розроблено відповідно до Закону України "Про Національний банк України" і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами.

У пункті 3 Положення визначено, що касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси;

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 15 грудня 2015 року (провадження № 21-4266а15), первинні документи складаються за фактом надання послуг.

Про факт отримання та повернення коштів свідчать банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунку, а також прибуткові та видаткові касові ордери у разі внесення грошей до каси товариства.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року в справі № 169/506/17 (провадження № 61-37213св18).

Пунктом 38 Положення визначено, що Установи/підприємства зобов`язані мати касу, а їх керівники зобов`язані забезпечити облаштування цієї каси та зберігання готівки у ній. Керівники несуть відповідальність у встановленому законодавством України порядку за нестворення умов для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування.

Згідно з пунктом 11 Положення готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).

Суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно; 2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно.(п. 6 Положення).

Згідно з пунктом 23 Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, електронними розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних інструментів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.

Відповідно до пункту 15 Положення Установи/підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують самостійно встановлений ними ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або банку чи небанківської фінансової установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку для її переказу і зарахування на банківські рахунки юридичних осіб.

Підприємство здійснює збір готівкової виручки (готівки), отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для подальшого її здавання до банку з використанням комплексу технічних та програмних засобів, розташованих у місці здійснення готівкових розрахунків, які б забезпечували безпечне передавання коштів з робочих місць касирів до спеціально обладнаного приміщення для зберігання та подальшого здавання готівки до кас банків.

Згідно з пунктом 16 Положення суб`єкти господарювання здають готівкову виручку (готівку) для переказу на банківські рахунки суб`єктів господарювання до операторів поштового зв`язку, національних операторів та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку.

Аналіз змісту пункту 15, 16 Положення свідчить, що готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається підприємством до банків для її зарахування на банківські рахунки (за відсутності банків - до операторів поштового зв`язку або небанківських фінансових установ для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця)).

Пунктом 25 Положення визначено, що приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим.

Касири (особи, які виконують їх функції) під час роботи з готівкою керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Відповідно до пункту 26 Положення видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що факт отримання та повернення коштів через касу підприємства підтверджується прибутковими та видатковими касовими ордерами, тоді як, зазначених документів матеріали справи, що є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено факт передачі грошових коштів за договором про надання послуг.

(Подібні правові позиції в частині здійснення юридичними особами готівкових операцій викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 169/506/17, від 12.04.2022 у справі № 191/4508/19).

Аргументи апелянта про те, що порушення встановленої законодавством граничної суми розрахунків може мати наслідком передбачені законодавством заходи відповідальності, але не впливає на чинність розрахунків і не заперечує самого факту проведення розрахунків, відхиляються колегією суддів як неспроможні, з огляду на те, що отримання та повернення готівкових коштів в розумінні вимог розділу ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 підтверджується прибутковими та видатковими касовими ордерами.

Зазначення сторонами в актах приймання-передачі грошових коштів, суми розрахунку 94 100 доларів США, що еквівалентно 2 442 100,00 грн. яка перевищує гранично дозволену, не підтверджує факт проведення розрахунків між підприємствами в розумінні вимог ст. 76-77 ГПК України.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані вище приписи процесуального закону покликані забезпечити змагальність судового процесу, а також забезпечити додержання принципу правової визначеності, одним з проявів якого є неможливість задоволення позовних вимог за відсутності доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Обов`язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Висновок суду

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН ПРОДАКШН» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 у справі № 910/13940/21 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/13940/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст постанови складено 16.05.2023

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

В.В. Сулім