Рішення

від 25.04.2023 по справі 907/795/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/795/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши матеріали справи за позовом Хустської окружної прокуратура в інтересах держави в особі Закарпатської обласної військової адміністрації, м. Ужгород та Білківської сільської ради Хустського району Закарпатської області, с. Білки

до Благодійного харітативно-соціального центру "Добрий Пастир", с. Білки Хустського району

про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 86 870,43 грн., розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування реєстрації речових прав на нерухоме майно та повернення об`єкту оренди (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог)

За участю представників:

прокурор - Романюк Діана Володимирівна, службове посвідчення №069365 від 01 березня 2023 року

від позивача (Закарпатської ОВА) - Славич Богдан Степанович, довірнеість № 06-20/3950/2 від 12 грудня 2022 року

від позивача (Білківської сільської ради) - Попович Михайло Михайлович, довіреність № 06-02/1369 від 25 листопада 2022 року

від відповідача - Звонар Юрій Михайлович, керівник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Закарпатської обласної військової адміністрації, м. Ужгород та Білківської сільської ради Хустського району Закарпатської області, с. Білки до Благодійного харітативно-соціального центру "Добрий Пастир", с. Білки про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 86 870,43 грн., розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування реєстрації речових прав на нерухоме майно та повернення об`єкту оренди. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог)..

Ухвалою суду від 02.11.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 29.11.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.11.2022 відкладено підготовче засідання на 21.12.2022 р.

Проте, судове засідання призначене на 21.12.2022 року не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. у невикористаній частині щорічної основної відпустки з 21.12.2022 року по 13.01.2023 року включно, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/38-к від 19.12.2022 року.

Ухвалою суду від 23.12.2023 р. було відкладено підготовче засідання на 25.01.2023.

У засіданні суду 25.01.2023 за згодою представників сторін оголошено перерву у відповідності до вимог ст. 183 ГПК України до 21.02.2023.

09.02.2023 до суду надійшли письмові пояснення від відповідача.

Ухвалою суду від 21.02.2023 р. відкладено підготовче засідання на 14.03.2023 р.

13.03.2023 р. до суду прокурором подано заяву про зменшення позовних вимог. Разом з тим подано докази надіслання копії ухвали від 21.02.2023 року Благодійному харітативно-соціальному центру "Добрий Пастир".

Ухвалою суду від 14.03.2023 р. прийнято заяву про зменшення розміру позовних вимог у справі 907/795/22. В подальшому вирішено розглядати справу з урахуванням уточнених позовних вимог. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 30 березня 2023 р.

В засіданні суду 30.03.2023 р. за згодою представників сторін оголошено перерву до 20.04.2023 р.

20.04.2023 р. в засіданні суду за згодою представників сторін оголошено перерву до 24.04.2023 р.

Прокурор підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі доказами.

Пояснив, що звернення до суду зумовлено невиконанням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2121980800:01:001:0007, укладеного 16.04.2019 між Закарпатською обласною державною адміністрацією, від імені якої діяла Іршавська районна державна адміністрація та Благодійним харітативно-соціальним центром «Добрий Пастир».

Прокурор зауважує, що за період користування земельною ділянкою, орендарем в порушення умов договору не вносилася орендна плата, у зв`язку з чим, в нього виникла заборгованість за період з жовтня 2019 року по вересень 2022 року в сумі 347 310,99 грн.

Разом з тим, прокурор зауважує, що з урахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 р., яким стягнуто з відповідача суму 266 546,70 грн., у відповідача наявна заборгованість в розмірі 86 870,43 грн.

Вказане порушення договору, за твердженням прокурора свідчить про наявність підстав для стягнення заборгованості та розірвання договору.

Позивач 1- Закарпатська обласна військова адміністрації, в поданих суду пояснення, позовні вимоги підтримує та просить суд взяти до уваги рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 р.

Позивачем 2 - Білківською сільською радою Хустського району Закарпатської області, письмово викладеної позиції по суті спору не подано, разом з тим представник позивача 2 присутній в судовому засідання позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 25.04.2023 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2019 року між Закарпатською обласною державною адміністрацією, від імені якої діяла Іршавська районна державна адміністрація (далі - Орендодавець) та Благодійним харітативно-соціальним центром «Добрий Пастир» (далі - Орендар, Відповідач), укладено договір оренди землі (далі - Договір), згідно якого вказаній організації передано в строкове платне користування земельну ділянку за кадастровим номером 2121980800:01:001:0007 площею 2,0 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, що пов`язані з користуванням надрами, яка розташована за межами населеного пункту на території Білківської сільської ради.

Згідно з висновку про ринкову вартість земельної ділянки від 12.09.2022, вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2121980800:01:001:0007 становить 12 488 821,30 грн.

Відомості про речові права на вищевказану земельну ділянку зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, шо підтверджується відповідною інформаційною довідкою від 01.02.2022 № 297395809.

За умовами п. 1.1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, то пов`язані з користуванням надрами (розробка Перекопського родовища) (КВЦІ13 11.01) з кадастровим номером 2121980800:01:001:0007, яка розташована за межами населеного пункту на території Білківської сільської ради Іршавського району Закарпатської області.

В оренду передається земельна ділянка площею 2,0000 гектарів, у тому числі 2,0000 га землі під відкритими розробками, шахтами, кар`єрами, торфорозробками та відповідними спорудами. Кадастровий номер земельної ділянки: 2121980800:01:001:0007 (п.п. 2.1, 2.2. Договору).

Договір укладено на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 29 11.2002 № 2853, а саме до 29 листопада 2032 року. Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту його державної реєстрації відповідно до закону (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

У пункті 4.1 Договору передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянкою становить 12 (дванадцять) відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 4.2. Договору зафіксовано, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі 115 827, 22 грн (сто п`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять сім гривень двадцять дві копійки) на рік шляхом перерахування коштів через фінансові установи на рахунок Білківської сільської ради Хустського району Закарпатської області.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що орендна плата вноситься щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця у розмірі 1/12 річної орендної плати.

У пункті 4.7 Договору зазначено, що Орендар не звільняється від сплати орендної плати в разі тимчасового не використання земельної ділянки.

Після припинення дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренд (п. 6.1 Договору).

Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного та повного внесення орендної плати (пункт 8.1 Договору).

Згідно пункту 11.4 Договору - дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором.

За доводами прокурора, за період користування земельною ділянкою, орендарем в порушення умов договору не вносилася орендна плата, у зв`язку з чим, в нього виникла заборгованість за період з жовтня 2019 року по вересень 2022 року в сумі 347 310,99 грн.

Разом з тим, прокурор зауважує, що з урахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 р., яким стягнуто з відповідача суму 266 546,70 грн., у відповідача наявна заборгованість в розмірі 86 870,43 грн.

Вказане порушення договору, за твердженням прокурора свідчить про наявність підстав для стягнення заборгованості та розірвання договору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Щодо представництва прокурора то суд зазначає наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

У п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК передбачає такі правила:

- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову прокурора в інтересах держави;

- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Позивачами всупереч вимогами чинного законодавства не здійснено дій стосовно усунення порушень відповідачем умов договору та сплати орендних платежів за час користування земельною ділянкою.

19.01.2022 окружною прокуратурою, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», направлено до Білківської сільської ради листа за № 07.54-347вих-22, в якому зазначалось, що у разі невжиття органом місцевого самоврядування заходів щодо захисту інтересів держави в даних правовідносинах, відповідні заходи вживатимуться окружною прокуратурою.

У відповідь на вказаний лист, Білківською сільською радою не повідомлено про наміри звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання спірного договору (лист № 02-06/66 від 25.01.2022). Так, органом місцевого самоврядування лише зазначено про відсутність коштів на сплату судового збору.

15.08.2022 окружною прокуратурою попередньо повідомлено (лист № 07.54-3656вих-22) Закарпатську обласну державну адміністрацію про виявлені порушення, однак останнім не вжито заходів щодо поновлення інтересів держави.

Так, листом Закарпатської ОДА № 8303/06-16 від 19.08.2022 обласну прокуратуру проінформовано, що облдержадміністрація не має можливості здійснювати заходи шляхом пред`явлення позову до суду, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Закарпатської обласної військової адміністрації, м. Ужгород та Білківської сільської ради Хустського району Закарпатської області, с. Білки.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (стаття 15 Закону України "Про оренду землі").

Договір оренди землі від 16.04.2019 р. укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (стаття 289 Податкового кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

Згідно з положеннями статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У пункті 4.1 Договору передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянкою становить 12 (дванадцять) відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 4.2. Договору зафіксовано, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі 115 827, 22 грн (сто п`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять сім гривень двадцять дві копійки) на рік шляхом перерахування коштів через фінансові установи на рахунок Білківської сільської ради Хустського району Закарпатської області.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що орендна плата вноситься щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця у розмірі 1/12 річної орендної плати.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті орендної оплати за користування земельною ділянкою у розмірі 86 870,43 грн., відповідачем у ході розгляду справи у встановленому законом порядку не спростовано та не заперечено, а відтак позовна вимога про стягнення заборгованості в розмірі 86 870,43 грн. підлягає задоволенню повністю.

Норми частин 1, 2 статті 31 Закону України "Про оренду землі" вказують на те, що договір оренди землі припиняється у випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (частина 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі").

Систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою (пункт "д" частини1 статті 141 Земельного кодексу України).

Право наймодавця відмовитись від договору найму якщо наймач не вносить плату за користування річчю впродовж трьох місяців підряд обумовлено частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України.

Приписи частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України вказують на те, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно пункту 11.4 Договору - дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Приписи частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України вказують на те, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Після припинення дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренд (п. 6.1 Договору).

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За таких обставин, беручи до уваги доведений перед судом факт істотного порушення відповідачем умов договору та вимог закону, у вигляді систематичної несплати орендної плати, що в свою чергу позбавило позивача права на отримання орендних платежів, у суду наявні правові підстави для розірвання в судовому порядку договору оренди землі, скасування реєстрації речових прав на нерухоме майно та повернення об`єкту оренди.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Хустської окружної прокуратура в інтересах держави в особі Закарпатської обласної військової адміністрації, м. Ужгород та Білківської сільської ради Хустського району Закарпатської області, с. Білки до Благодійного харітативно-соціального центру "Добрий Пастир", с. Білки про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 86 870,43 грн., розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування реєстрації речових прав на нерухоме майно та повернення об`єкту оренди (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 8 746,05 грн.

Судом встановлено, що при поданні позовної заяви у справі №907/795/22 прокурором було сплачено судовий збір у розмірі 12 742,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1140 від 21.10.2022 р.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи подання заяви про зменшення позовних вимог, інша частина судового збору в розмірі 3996,61 грн. підлягає поверненню позивачу, за його письмовим клопотанням.

Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 216, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Благодійного харітативно-соціального центру «ДОБРИЙ ПАСТИР» (90132, Закарпатська область, Хустський район, село Білки, вулиця Лермонтова, будинок 115, код ЄДРПОУ 25447133) на користь Білківської сільської ради Хустського району Закарпатської області (90132, Закарпатська область, Хустський район, село Білки, вулиця Центральна, будинок 13, код 04349449) суму 86 870,43 грн. (вісімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят гривень 43 коп.) заборгованості по орендній платі.

3. Розірвати договір оренди землі № б/н від 16 квітня 2019 року, укладений між Закарпатською обласною державною адміністрацією, від імені якої діяла Іршавська районна державна адміністрація (код ЄДРПОУ - 00022496) та Благодійним харітативно-соціальним центром «Добрий Пастир» (код ЄДРПОУ - 25447133), згідно якого вказаній організації передано в строкове платне користування земельну ділянку за кадастровим номером 2121980800:01:001:0007, площею 2,0000 га, вартістю 12 248 821,30 грн.

4. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди Благодійного харітативно-соціального центру «Добрий Пастир» на земельну ділянку за кадастровим номером 2121980800:01:001:0007 площею 2,0000 га.

5. Зобов`язати Благодійний харітативно-соціальний центр «Добрий Пастир» (код ЄДРПОУ - 25447133) повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку за кадастровим номером 2121980800:01:001:0007, площею 2,0000 га, що розташована за межами населеного пункту на території Білківської сільської ради, на користь держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації.

6. Стягнути з Благодійного харітативно-соціального центру «ДОБРИЙ ПАСТИР» (90132, Закарпатська область, Хустський район, село Білки, вулиця Лермонтова, будинок 115, код ЄДРПОУ 25447133) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, код ЄДРПОУ 02909967) суму 8 746,05 грн. (вісім тисяч сімсот сорок шість гривень 05 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати накази на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 18.05.2023.

Суддя О. Ф. Ремецькі