Рішення від 18.05.2023 по справі 910/14507/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.05.2023Справа № 910/14507/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,

справу № 910/14783/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія"</a>;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційне підприємство "Веста+"</a>;

про стягнення 760 442,71 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія"</a> звернулося з позовом до Господарського суду міста Києва, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційне підприємство "Веста+"</a> як солідарного боржника по договору про постачання електричної енергії споживачу № 30/03/21-Е від 30.03.2021 та за договором поруки № 01/10/21-ЕП від 01.10.2021 грошові кошти у розмірі 760 442,71 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія"</a> залишено без руху та встановлено позивачу спосіб та строк для усунення недоліків.

До господарського суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 29.12.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 відкрито провадження у справі № 910/14507/22, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 910/14507/22 направлялася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційне підприємство "Веста+"</a>: 02034, м. Київ, вул. Т. Драйзера, 40 (номер поштового відправлення 01054 93589080). Як вбачається з повідомлення про вручення 01054 93589080, вказане поштове відправлення було вручене відповідачеві 06.02.2023.

Відповідач в обумовлені в ухвалі про відкриття провадження строки відзив на позовну заяву не подав, будь-яких інших заяв та клопотань суду не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія" (далі також - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" (далі також - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 30/03/21-Е (далі - договір), який є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком 1 до цього договору.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі також - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2. договору).

Згідно актів приймання-передачі за січень-лютий 2022 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" у грудні-лютому 2021-2022 роках рахувалась заборгованість в розмірі 760 442, 71 грн. Наведені обставини стали підставою звернення з позовом до суду.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2022, яке складене та підписане 10.10.2022 та набрало законної сили 31.10.2022, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія"</a> були задоволені частково, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія"</a> заборгованість в розмірі 760 442, 71 грн, 25% річних в розмірі 63 510, 49 грн, пеню в розмірі 75 018,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 13 484,56 грн.

03.11.2022 на виконання вищевказаного судового рішення Господарським судом міста Києва був виданий відповідний наказ на примусове виконання.

10.11.2022 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Євгенієм Станіславовичем було відкрите виконавче провадження ВП НОМЕР_1. У межах вказаного виконавчого провадження відповідною постановою від 10.11.2022 накладено арешт на грошові кошти на усіх рахунках боржника в АТ КБ "Приватбанк".

Разом з тим, 01.10.2021 постачальником - ТОВ "Енергостратегія", споживачем - ТОВ "Глобал Строй -3" та ТОВ "Експлуатаційне підприємство "Веста+" (далі також - відповідач, поручитель) було укладено договір поруки № 01/10/21-ЕП (далі - договір поруки).

Умовами укладеного договору поруки сторони передбачили, що поручитель зобов`язується відповідати перед постачальником за виконання споживачем його зобов`язань по оплаті за електричну енергію, що виникли між постачальником та споживачем на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу № 30/03/21-Е від 30.03.2021 в частині оплати за основним договором у випадку невиконання або неналежного виконання споживачем договірних зобов`язань за період з 01.10.2021 по 31.12.2023 в частині виставлених постачальником рахунків на оплату електричної енергії.

Відповідно до п. 1.2. договору поруки, поручитель як солідарний боржник відповідає перед Постачальником по усім видам зобов`язань, що витікають із основного договору.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору поруки, у випадку порушення споживачем забезпеченого зобов`язання постачальник вправі звернутись з вимогами про виконання цього зобов`язання як до споживача, так і до поручителя. Поручитель, отримавши від постачальника письмову вимогу зобов`язаний протягом 5 (п`яти) банківських днів виконати таке зобов`язання на користь постачальника.

На виконання п. 2.2. договору поруки, 25.11.22 позивачем цінним листом з описом вкладення на вказану у реквізитах адресу було направлено письмову вимогу в порядку ст. 553-556 Цивільного кодексу України. Вказана вимога повернулась до позивача з відміткою "про закінчення встановленого терміну зберігання".

З огляду на викладене вище, ТОВ "Енергостратегія" звернулось з цим позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь, як з солідарного боржника, 760 442,71 грн заборгованості з поставленої та прийнятої електричної енергії.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом першим частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії споживачу та договір поруки, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором про постачання електричної енергії.

Згідно з частиною 1 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Положеннями частини 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", передбачено, що договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Водночас, частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частини 2 статті 553 Цивільного кодексу України, порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Судом встановлено, що матеріалами справи підтверджено та сторонами не спростовано, що між ТОВ "Енергостратегія", ТОВ "Глобал Строй-3" та ТОВ "Експлуатаційне підприємство "ВЕСТА+" було укладено договір поруки № 01/10/21-ЕП від 01.10.2021 у забезпечення виконання зобов`язання за договором про постачання електричної енергії споживачу № 30/03/21-Е від 30.03.2021.

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (статті 541, 543 Цивільного кодексу України).

Приписами частин 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Керуючись вказаними нормами матеріального права, враховуючи факт неналежного виконання ТОВ "Глобал Строй-3" обов`язку з оплати електричної енергії за основним договором, що підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі №910/3679/22, суд дійшов висновку про настання обставин за умови яких на відповідача може бути покладений солідарний обов`язок зі сплати заборгованості за договором про постачання електричної енергії в розмірі 760 442,71 грн.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що в силу приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України, підстави виникнення заборгованості та її розмір не підлягають повторному доведенню.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами доводи позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України прокладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційне підприємство "ВЕСТА+"</a> (02034, м. Київ, вул. Драйзера, 40, ідентифікаційний код 41932365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія"</a> (04060, м. Київ, вул. Ольжича, буд. 27/22, офіс 2, ідентифікаційний код 38765893) 760 442 (сімсот шістдесят тисяч чотириста сорок дві) грн 71 коп. заборгованості за електричну енергію та 11 406 (одинадцять тисяч чотириста шість) грн 64 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко