Ухвала

від 18.05.2023 по справі 910/7341/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Київ

18.05.2023Справа №910/7341/23

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" про забезпечення позову у справі №910/7341/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національного банку України про визнання права та договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просило суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" право на завершення процедури електронного аукціону проведеного 15.07.2021, результат якого оформлений протоколом електронних торгів №GFD001-UA-20210608-21392, лот №GL18N019956, з продажу пулу активів, умови продажу яких затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07.06.2021 №561 "Про затвердження умов продажу активів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит".

12.05.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач додатково до первісної заявленої вимоги також просить суд визнати укладеним на підставі результатів відкритих торгів (аукціону) по лоту №GL18N019956, що відбулись 15.07.2021, та зафіксовані протоколом №GFD001-UA-20210608-21392 від 15.07.2021, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" договору купівлі-продажу/відступлення прав за кредитними договорами з суб`єктами господарювання, умови продажу яких затверджено рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07.06.2021 №561 "Про затвердження умов продажу активів АТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Також 12.05.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" надійшла заява про забезпечення позову, у відповідності до якої заявник просить до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/7341/23 забезпечити позов шляхом зупинення дії рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.04.2023 №475 та №489 в частині, що стосується реалізації включених до складу лоту №GL18N119797 майнових прав, які випливають з кредитних договорів №1195-01-07 від 19.09.2007, №1252-08 від 13.06.2008, №1318-10 від 21.05.2010; №1319-10 від 26.05.2010, №1320-10 від 29.06.2010; №1321м-10 від 29.06.2010, №1440-12 від 15.11.2012, №1253м-08 від 13.06.2008, №1267м-08 від 01.09.2008, №1276м-08 від 16.12.2008, що укладені між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" та суб`єктами господарювання з усіма забезпеченнями.

Вказана заява мотивована тим, що у разі, якщо 19.05.2023 відбудуться повторні електронні торги та на них буде визначений новий переможець, вказане унеможливить виконання рішення суду про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" права на завершення процедури електронного аукціону проведеного 15.07.2021, результат якого оформлений протоколом електронних торгів №GFD001-UA-20210608-21392, лот №GL18N019956, з продажу пулу активів, умови продажу яких затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07.06.2021 №561 "Про затвердження умов продажу активів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2023 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" про забезпечення позову призначено у судовому засіданні на 16.05.2023.

15.05.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" надійшло доповнення до заяви про забезпечення позову, за змістом якого заявник до вже заявленого просив суд застосувати додатковий захід забезпечення позову, а саме: заборонити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та кредит" проводити 19.05.2023 "голандський" аукціон з продажу лоту №GL18N119797, що складається з прав вимоги за кредитними договорами, укладеними з суб`єктами господарювання, а саме - права вимоги за кредитним договорами №1195-01-07 від 19.09.2007, №1252-08 від 13.06.2008, №1318-10 від 21.05.2010; №1319-10 від 26.05.2010, №1320-10 від 29.06.2010; №1321м-10 від 29.06.2010, №1440-12 від 15.11.2012, №1253м-08 від 13.06.2008, №1267м-08 від 01.09.2008, №1276м-08 від 16.12.2008, що укладені з юридичними особами, з забезпеченням.

Також, 15.05.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" надійшло додаткове обґрунтування заяви про зміну предмету позову, в якій позивач вказує, що до відповідачів наразі ним заявлено дві позовні вимоги:

1) визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" право на завершення процедури електронного аукціону проведеного 15.07.2021, результат якого оформлений протоколом електронних торгів №GFD001-UA-20210608-21392, лот №GL18N019956, з продажу пулу активів, умови продажу яких затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07.06.2021 №561 "Про затвердження умов продажу активів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит";

2) визнати укладеним на підставі результатів відкритих торгів (аукціону) по лоту №GL18N019956, що відбулись 15.07.2021, та зафіксовані протоколом №GFD001-UA-20210608-21392 від 15.07.2021, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" договору купівлі-продажу/відступлення прав за кредитними договорами з суб`єктами господарювання, умови продажу яких затверджено рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07.06.2021 №561 "Про затвердження умов продажу активів АТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 за вказаним позовом з урахування зміни предмету позову відкрито провадження у справі №910/7341/23; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі Національний банк України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; призначено проведення підготовчого засідання на 08.06.2023.

16.05.2023 через відділ діловодства суду від Національного банку України надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, у відповідності до яких було зазначено, що обраний заявником спосіб забезпечення його позову прямо суперечить визначеній в ч. 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України забороні, а тому подана заява задоволенню не підлягає.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" про забезпечення позову відмовити.

Вказана ухвала суду мотивована тим, що обставини перебігу спірних правовідносин дають обґрунтовані підстави для висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову в межах даного спору з метою забезпечення ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача в обраний ним спосіб, яке до того ж, буде направлено на попередження можливих порушень прав осіб, що не є учасниками даної справи, однак обрані позивачем в своїй заяві від 12.05.2023 (з урахуванням її доповнення) способи такого забезпечення його позову є неможливими до вжиття в межах спірних правовідносин в силу наявності відповідної заборони щодо зупинення дії рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб чи заборони Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та банку в ліквідації, вчиняти дії на відчуження його активів.

17.05.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" надійшла заява про забезпечення позову, у відповідності до якої заявник просить до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/7341/23 забезпечити позов шляхом заборони особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), адміністраторам електронної торгової системи ProZorro.Продажі, Державному підприємству "Прозорро.Продажі", вчинення будь-яких дій, направлених на організацію та/або проведення 19.05.2023 "голандського" аукціону з продажу лоту №GL18N119797, що складається з прав вимоги за кредитними договорами, укладеними з суб`єктами господарювання, а саме - права вимоги за кредитними договорами №1195-01-07 від 19.09.2007, №1252-08 від 13.06.2008, №1318-10 від 21.05.2010, №1319-10 від 26.05.2010, №1320-10 від 29.06.2010, №1321м-10 від 29.06.2010, №1440-12 від 15.11.2012, №1253м-08 від 13.06.2008, №1267м-08 від 01.09.2008, №1276м-08 від 16.12.2008, що укладені з юридичними особами, з забезпеченням.

18.05.2023 через відділ діловодства суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, доводи яких зводяться до посилань на встановлену в положеннях ч. 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, п. 7 ч. 2 ст. 46, ч. 18 ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заборону вжиття таких заходів.

Суд відзначає, що думки учасників справи з приводу перебігу правовідносин в рамках вирішення питання вжиття заходів забезпечення позову у справі №910/7341/23 були заслухані в судовому засіданні при розгляді попередньої заяви позивача, а повторно подана заява про забезпечення позову по суті містить лише визначення іншого способу відповідного забезпечення, свої міркування щодо чого викладено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Національним банком України у поданих до суду запереченнях, а тому, керуючись ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, не вбачає за доцільне в черговий раз призначати судове засідання для вирішення даного питання.

Розглянувши заяву позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про вжиття заходів забезпечення позову, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч.ч. 1, 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом спору; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову.

При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд відзначає, що в даному випадку предметом заявленого позову є захист набутих Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" за наслідками визнання його переможцем відкритих торгів (аукціону) з продажу лоту №GL18N019956, оформлених протоколом №GFD001-UA-20210608-21392 від 15.07.2021, майнових прав на набуття у свою власність прав вимоги за кредитним договорами №1195-01-07 від 19.09.2007, №1252-08 від 13.06.2008, №1318-10 від 21.05.2010, №1319-10 від 26.05.2010, №1320-10 від 29.06.2010, №1321м-10 від 29.06.2010, №1440-12 від 15.11.2012, №1253м-08 від 13.06.2008, №1267м-08 від 01.09.2008, №1276м-08 від 16.12.2008, що укладені між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" та суб`єктами господарювання з усіма забезпеченнями.

Мотивуючи звернення з таким позовом позивачем вказується на протиправність скасування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб згідно рішення №774 від 02.08.2021 результатів такого аукціону, а відтак, і відмови в укладені з Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" відповідного договору купівлі-продажу (відступлення) зазначених майнових прав на визначених за наслідками проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу лоту №GL18N019956, оформлених протоколом №GFD001-UA-20210608-21392 від 15.07.2021, умовах.

Відтак, виходячи із матеріально-правової природи процедури продажу активів (майна) неплатоспроможного банку у процедурі його ліквідації на торгах (аукціоні) та наслідків її позитивного проведення (визначення переможця) (з урахуванням її визначення в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/6939/20), слід констатувати, що з метою повного та всебічного вирішення спору у даній справі суду слід буде надати відповідь на питання: чи виник за наслідками оформлення протоколу №GFD001-UA-20210608-21392 від 15.07.2021 обов`язок із укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" договору купівлі-продажу (відступлення) спірних майнових прав; чи мало місце його порушення та чи продовжує він існувати на момент звернення з даним позовом до суду.

Отже, фактичне вирішення спору у даній справі полягає у встановленні чи існують правові підстави на момент звернення з позовом до суду для набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" у власність майнових прав, які випливають з кредитних договорів №1195-01-07 від 19.09.2007, №1252-08 від 13.06.2008, №1318-10 від 21.05.2010; №1319-10 від 26.05.2010, №1320-10 від 29.06.2010; №1321м-10 від 29.06.2010, №1440-12 від 15.11.2012, №1253м-08 від 13.06.2008, №1267м-08 від 01.09.2008, №1276м-08 від 16.12.2008, за наслідками проведення відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20210608-21392 від 15.07.2021.

Одночасно з цим матеріалами поданого позову та заяви про забезпечення позову підтверджується, що станом на сьогоднішній день відповідачами вчиняються дії, направлені на подальший пошук покупців (продаж) таких активів, зокрема, шляхом призначення на підставі рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.04.2023 №475 та №489 проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу у складі лоту №GL18N119797 належних Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та кредит" майнових прав, які випливають з кредитних договорів №1195-01-07 від 19.09.2007, №1252-08 від 13.06.2008, №1318-10 від 21.05.2010; №1319-10 від 26.05.2010, №1320-10 від 29.06.2010; №1321м-10 від 29.06.2010, №1440-12 від 15.11.2012, №1253м-08 від 13.06.2008, №1267м-08 від 01.09.2008, №1276м-08 від 16.12.2008, що укладені між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" та суб`єктами господарювання з усіма забезпеченнями.

Тобто існує обґрунтована ймовірність того, що за час вирішення даного спору та проведення наразі призначених торгів у Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" виникне обов`язок із укладення договору купівлі-продажу (відступлення) спірних майнових прав з іншою особою в силу попереднього договору купівлі-продажу/відступлення прав, оформленого протоколом за наслідками проведення таких торгів.

Такі обставини при умові задоволення позовних вимог можуть зумовити одночасне існування двох правочинів щодо одного і того ж майна: 1) договору купівлі-продажу (відступлення прав) між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт", визнаного в межах даної справи укладеним на підставі результатів відкритих торгів (аукціону) по лоту №GL18N019956, оформлених протоколом №GFD001-UA-20210608-21392 від 15.07.2021; 2) попереднього договору купівлі-продажу (відступлення прав) між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" та новим покупцем, визначеним за наслідками нового продажу спірних прав, який може бути виконано шляхом укладення основного договору.

Наведене може як ускладнити захист позивачем своїх порушених прав в обраний спосіб, адже за час розгляду справи спірні активи вже можуть бути обтяжені майновими правами нового визначеного покупця за наслідками сплати ним гарантійного внеску та визнання його переможцем, так і нівелювати в цілому можливість відновлення позивачем своїх порушених прав, адже виходячи із чинної на сьогоднішній день практики неможливим є витребування майна від особи, яка їх придбала з прилюдних торгів на користь особи, в якої існували майнові права на набуття такого майна у свою власність, що виникли до проведення відповідних торгів.

З іншого боку такі обставини (проведення нових торгів за час вирішення даного спору) можуть зумовити порушення прав інших осіб, які не є учасниками даного спору, адже не виключено, що існуватиме новий покупець із діючим попереднім договором купівлі-продажу (відступлення прав), який за наслідками сплати гарантійного внеску породжуватиме в останнього правові очікування щодо набуття у свою власність спірних активів, однак за фізичної неможливості їх реалізації з огляду на відчуження таких активів позивачу у даній справі за наслідками визнання укладеним в судовому порядку договору купівлі-продажу (відступлення прав) на підставі результатів відкритих торгів (аукціону) по лоту №GL18N019956, оформлених протоколом №GFD001-UA-20210608-21392 від 15.07.2021 (у випадку задоволення позову).

З огляду на викладене, можливість збереження інтересів всіх учасників такого спору та попередження можливого порушення як їх прав, так і прав інших осіб, які не є учасниками даної справи, знаходиться в прямій залежності, в першу чергу, від незмінності спірних правовідносин та їх суб`єктного складу, що буде нівельовано реалізацією спірних активів за час розгляду даного спору.

Тому, будучи в т.ч. послідовним, суд вважає цілком обґрунтованим твердження позивача про необхідність вжиття заходів забезпечення позову в межах даного спору з метою забезпечення ефективного захисту та поновлення його порушених прав в обраний ним спосіб, яке до того ж, буде направлено на попередження можливих порушень прав осіб, що не є учасниками даної справи.

Досліджуючи при цьому можливість застосування обраного заявником способу забезпечення його позову з урахуванням висловлених відповідачем 1 та третьою особою заперечень, які зводяться до посилань на встановлену в положеннях ч. 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, п. 7 ч. 2 ст. 46, ч. 18 ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заборону вжиття таких заходів, суд відзначає наступне.

По-перше, на сьогоднішній день існує різна практика Верховного Суду щодо можливості забезпечення позову, в рамках правовідносин, пов`язаних із реалізацією майна банку, який виводиться із ринку, шляхом встановлення заборони особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів) вчиняти дії щодо проведення таких торгів (аукціонів), що підтверджується в т.ч. відповідними посиланням учасників: позивача - на позитивну для нього позицію Верховного Суду; відповідачів та третьої особи - відповідно, негативну для визначеного заявником способу практику.

Зокрема, заявник посилається на постанову Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №924/478/18, якою підтверджено законність ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову у наведений спосіб (стосувався майна ПАТ "Дельта Банк", який виводиться з ринку).

Одночасно з цим, відповідач 1 у своїх запереченнях наводить постанови Верховного Суду, в яких було вказано на неможливість вжиття такого способу забезпечення у відповідній категорії справ.

Прикметним в цьому є те, що наведені відповідачем 1 постанови Верховного Суду прийняті після висловленої в постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №924/478/18 правової позиції, однак, в жодному випадку не ставилось питання відступу від неї, а більше того, в ухвалі Верховного Суду від 08.01.2019 у справі № 910/13501/17 було вжито аналогічні заходи забезпечення позову у подібних відносинах.

Слід звернути увагу на те, що у подібних спорах заявник (як правило боржник чи особа, яка вважала себе кредитором) обґрунтовував свої вимоги тим, що зобов`язання, яке є предметом продажу на торгах або не існує (погашене), або належить новій особі.

В той же час, суду не відомі жодні судові справи де питання таких заходів вирішувалося за заявою особи, яка перемогла у організованому Фондом/Банком, що виводиться із ринку, аукціоні із продажу майнових прав, із наступним скасуванням таких торгів Фондом "через наявність ухвали суду про заборону проведення відкритих торгів (аукціону) та оформлення їх результатів, ухвалу про скасування якої апеляційний суд скасував в день проведення електронних торгів".

Однією із позовних вимог у даній справі є визнання укладеним договору купівлі-продажу на підставі результатів відкритих торгів, що свідчитиме про завершення процедури реалізації продажу майна в процедурі виведення банку із ринку і саме це є предметом спору у даній справі. За загальним правилом особа не може провести відчуження одного майна двічі, а відтак задоволення позову виключатиме можливість для твердження, що будь-які наступні продажі цього майна (в т.ч. відкриті торги на які вказує заявник) є такими, що здійснюються в процедурі виведення Банку із ринку. Відповідь на це питання входить до предмету доказування та буде одержана за наслідком розгляду справи по суті.

Отже, по своїй суті правовідносини з яких виник спір у даній справі можливо охарактеризувати особливою індивідуальністю їх перебігу в порівнянні із переважним число спорів, пов`язаних із відчуженням активів банків, які виводяться з ринку, у зв`язку з чим наведені учасниками справи правові позиції суду касаційної інстанції в певній мірі є нерелевантними при вирішенні такого питання в межах даної справи.

По-друге, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №757/41519/20-к було, зокрема, накладено арешт із встановлення заборони адміністратору електронної торгової системи РROZORRO.ПРОДАЖІ, Державному підприємству "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" (ідентифікаційний код юридичної особи 42068925), організаторам (операторам, електронним майданчикам) відкритих торгів (аукціонів), а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам, в тому числі переможцю чи переможцям відкритих торгів (аукціонів), у тому числі вже призначених, вчиняти будь-які дії, направлені на проведення відкритих торгів (аукціонів), а також оформлення їх результатів, щодо продажу майнових прав (прав вимоги) за вказаними кредитними договорами та договорами застави укладеними між ПАТ "Галичфарм" (код ЄДРПОУ 05800293) та банківською установою АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (код ЄДРПОУ 09807856), між ПАТ "Київмедпрепарат" (код ЄДРПОУ 00480862) та банківською установою АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (код ЄДРПОУ 09807856), в тому числі: укладати і підписувати будь-які протоколи відкритих торгів (аукціонів), договори (в тому числі, договори купівлі-продажу, договори відступлення права вимоги, тощо), проводити розрахунки (сплачувати платежі, приймати платежі) на підставі протоколів відкритих торгів (аукціонів).

Прикметно, що норми Господарського процесуального кодексу України (ч. 7 ст. 137 такого кодексу) та Кримінального процесуального кодексу України (ч. 1 ст. 173 такого кодексу) в частині неможливості вжиття таких заходів (заборони вчинення дій іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") тотожні.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01.12.2020 у справі №757/41519/20-к апеляційна скарга АТ "Банк "Фінанси та Кредит" залишена без задоволення, а ухвала Печерського районного суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №757/41519/20-к без змін. Тобто суд апеляційної інстанції не знайшов порушення норм закону та прав АТ "Банк "Фінанси та Кредит" шляхом встановлення такої заборони.

Скасування зазначеної ухвали відбулося ухвалою Київського апеляційного суду від 23.06.2022 і виключно з тих підстав, що арешт вказаного майна не відповідає вимогам ст. 171 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки зазначені в клопотанні прокурора підстава та мета, не відповідають дійсним обставинам справи.

Отже, в межах спірних правовідносин існують судові рішення, якими було вжито аналогічний спосіб забезпечення позову та не знайдено порушень цим прав, зокрема, положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

По-третє, доводи позивача зводяться до того, що фактичне виникнення даного спору обумовлено порушенням державою його права на придбання майна за наслідком проведення відкритих торгів (аукціону) 15.07.2021, переможцем в яких він був визнаний, і це є предметом розгляду у даній справі.

Зокрема, позивачем не визнається обґрунтованими та законним дії Фонду щодо скасування результатів проведення відкритих торгів (аукціону) 15.07.2021 з посиланням на встановлену ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №757/41519/20-к заборону.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається наступна дія/чинність таких заходів та перебіг відносин у зв`язку з цим:

- ухвалою Київського апеляційного суду від 01.12.2020 у справі №757/41519/20-к ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №757/41519/20-к залишено без змін;

- ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26.01.2021 у справі №757/1873/21-к було відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №757/41519/20-к;

- ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19.02.2021 у справі №757/4208/21-к задоволено заяву ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та скасовано арешт майна, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №757/41519/20-к;

- ухвалою Київського апеляційного суду від 23.03.2021 у справі №757/4208/21-к скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 19.02.2021 у справі №757/4208/21-к;

- ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20.05.2021 у справі №757/17072/21-к задоволено заяву ТОВ "Завод-інвест" та скасовано арешт майна, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №757/41519/20-к;

- Фондом організовано проведення торгів, на яких 15.07.2021 переміг заявник;

- ухвалою Київського апеляційного суду від 15.07.2021 у справі №757/17072/21-к скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20.05.2021 у справі №757/17072/21-к;

- рішенням Фонду від 02.08.2021 №774 на підставі протоколу від 30.07.2021 №399/21К скасовано результати торгів, проведених 15.07.2021;

- ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №757/47345/21-к відмовлено представнику Фонду у скасуванні арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №757/41519/20-к;

- ухвалою Київського апеляційного суду від 23.06.2022 у справі №757/41519/20-к апеляційна скарга представника власників майна задоволена, а ухвала Печерського районного суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №757/41519/20-к скасована.

Тобто мають місце обставини за яких відповідна ухвала про арешт майна двічі переглядалася судом апеляційної інстанції, та двічі такий арешт скасовувався судом із наступним скасуванням таких ухвал про скасування арешту судом апеляційної інстанції.

Наявність правових наслідків таких судових актів, їх вплив на правовідносини сторін та чинність арешту/заборон у часі в аспекті породження правових наслідків результатами торгів 15.07.2021 та їх наступним скасуванням є предметом вирішення даної справи судом по суті.

Із викладених судових актів не вбачається, що позивач брав участь у таких оскарженнях чи подібному розгляді, однак, після скасування Фондом результатів проведених торгів у зв`язку з цим ініціював спір про оскарження відповідних дій Фонду (справа №910/16021/21), що в повній мірі виключає можливість для висновку відносно явної недобросовісності такої особи чи заявлення завідомо безпідставного позову у цій справі та існування протиправного умислу в аспекті заявлення ним наразі питання про вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Навпроти, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Відтак, звернення позивача з даною заявою, а тим паче з обраним способом забезпечення, що вже вживався судом в межах спірних правовідносин, направлено саме на підтвердження існування у такої особи дійсного наміру отримати ефективний захист своїх порушених прав.

При цьому, той факт, що в межах спірних правовідносин вже вживались аналогічні заходи забезпечення і не були скасовані з мотивів неможливості встановлення такої заборони породжують у заявника легітимні очікування того, що він діє вірно і, відповідно, отримає той результат на який розраховує та щодо якого суди вже визначились з його законністю.

Тобто дії заявника підпадають під захист такого основоположного елементу принципу верховенства права як правова визначеність, що не може бути нівельований за відсутності обґрунтованих підстав для цього, яких в даному випадку суд не знаходить.

В протилежному випадку у стороннього спостерігача може скластися враження, що забезпечення позову ставиться в залежність від суб`єкта - заявника такого клопотання, якщо правоохоронний орган, то суд першої і апеляційної інстанції вказують на законність таких заходів (ухвала Київського апеляційного суду від 01.12.2020) , а якщо інший суб`єкт - то таке забезпечення не є можливим. Таке бачення в частині правовідносин щодо одного й того самого майна при тотожних нормах законодавства не сприятиме забезпеченню принципу правової визначеності та може суперечити принципам належного урядування, верховенства права, справедливості, добросовісності та розумності, а також може призвести до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно позивача.

Тому, за наведених в своїй сукупності обставин перебігу спірних правовідносин, неухильно дотримуючись принципів правової визначеності, належного урядування, верховенства права, справедливості, добросовісності та розумності, з метою забезпечення права позивача на ефективність судового захисту, а також враховуючи суперечність судової практики з приводу вирішення спірного питання, суд не вбачає правових підстав для висновку про те, що вжиття в межах даної справи заходів забезпечення позову в обраний позивачем спосіб буде суперечити положенням ч. 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, п. 7 ч. 2 ст. 46, ч. 18 ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" чи іншим чином порушувати права та інтересів учасників даної справи.

Навпроти, метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

В аспекті наведеного суд враховує, що ліквідація АТ "Банк "Фінанси та Кредит" триває з 2015 року, а спірні активи, незважаючи на скасування ухвали про накладення арешту в червні 2022 року, було виставлено на продаж лише в кінці квітня 2023 року, після проголошення рішення у справі №910/16021/21, однак, до набрання ним законної сили, що може свідчити про певну непослідовність.

До того ж, суд відзначає, що встановлена в ч. 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, п. 7 ч. 2 ст. 46, ч. 18 ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заборона презюмує вчинення дій щодо продажу активів банку, вільних від будь-яких обтяжень та належних банку, в той час як обставини перебігу спірних правовідносин свідчить про існування обтяження спірних активів породженими саме діями Фонду майновими правами позивача на набуття такого майна у власність, дійсність якого є предметом дослідження при розгляді справи по суті, а наслідки такого розгляду можуть підтвердити, що такі активи не можуть бути повторно реалізовані Фондом (не є такими, що підлягають продажу), а відтак, і не підпадають під дію визначеної вказаними нормами заборони.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв`язку між заявленими до застосування заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, адже існує спір щодо права на набуття майна (майнових прав) у свою власність за наслідками проведеного Фондом аукціону, щодо якого Фондом вчиняються дії, спрямовані на його повторний продаж, в той час, як можливість збереження інтересів всіх учасників такого спору та попередження можливого порушення прав інших осіб знаходиться в прямій залежності в першу чергу від незмінності спірних правовідносин та їх суб`єктного складу, що буде нівельовано повторною реалізацією спірних активів.

Згідно із ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" про забезпечення позов та вжиття заходів забезпечення позову визначеним в ній способом.

Питання вжиття зустрічних заходів забезпечення позову учасниками справи не ставилось, а тому судом не вирішувалось.

Посилання відповідача 1 на те, що в поданій заяві позивачем не було висловлену свої пропозиції щодо зустрічного забезпечення як підставу для залишення такої заяви без розгляду судом відхиляється, адже: по-перше, норма ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України не вимагає від заявника чіткого визначення в його заяві чи є в нього пропозиції стосовно зустрічно забезпечення або ж ні, а лише вказує на необхідність зазначення якщо є такі пропозиції. Тобто відсутність визначення пропозицій свідчить виключно про їх відсутність в цілому, а не про наявність підстав для залишення такої заяви без розгляду. До того, за наявності відповідних пропозицій у відповідача він не позбавлений права на їх заявленння в порядку, визначеному ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.

Також, із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і опублікованого на офіційній веб-сторінці електронної торгової системи ProZorro.Продажі статуту Акціонерного товариства "Прозорро.Продажі", затвердженого наказом Міністерства економіки України від 13.02.2023 №911, вбачається, що Державне підприємство "Прозорро.Продажі" було реорганізовано шляхом перетворення в Акціонерне товариство "Прозорро.Продажі", що враховується судом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" про забезпечення позову задовольнити.

2. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/7341/23 заборонити особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), адміністраторам електронної торгової системи ProZorro.Продажі, Акціонерному товариству "Прозорро.Продажі", вчинення будь-яких дій, направлених на організацію та/або проведення 19.05.2023 "голандського" аукціону з продажу лоту №GL18N119797, що складається з прав вимоги за кредитними договорами, укладеними з суб`єктами господарювання, а саме - права вимоги за кредитними договорами №1195-01-07 від 19.09.2007, №1252-08 від 13.06.2008, №1318-10 від 21.05.2010, №1319-10 від 26.05.2010, №1320-10 від 29.06.2010, №1321м-10 від 29.06.2010, №1440-12 від 15.11.2012, №1253м-08 від 13.06.2008, №1267м-08 від 01.09.2008, №1276м-08 від 16.12.2008, що укладені з юридичними особами, з забезпеченням.

3. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 18.05.2023, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвала про забезпечення позову може бути пред`явлена до виконання в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

5. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павна ІІ, буд. 4/6, корпус А; ідентифікаційний код: 41171897).

6. Боржник: Акціонерне товариство "Прозорро.Продажі" (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 22; ідентифікаційний код: 42068925).

7. Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, визначені положеннями ст.ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Роман Володимирович Бойко