Рішення

від 18.05.2023 по справі 904/868/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 рокуСправа № 904/868/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 904/868/23

за позовом: Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпропетровської міської ради", вул. Курчатова. 8, м. Дніпро, 49038

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач", просп. Соборний, 77, офіс 303, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28008

про стягнення 5 994,74 грн

Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).

Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпропетровської міської ради" (далі - КП "Транспортна інфраструктура міста", позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" (далі - ТОВ "Тепломережпостач", відповідач) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 5 944,74 грн, з яких: 3 850,00 грн основного боргу, 602,53 грн - інфляційних втрат, 93,03 грн - 3% річних, 975,68 грн пені, 38,50 грн - штрафу на підставі п. 7.1. договору, 385,00 грн - штрафу на підставі п. 7.2. договору, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору "Про організацію та експлуатацію службової парковки" від 20.11.2017 № 174 СП (в редакції додаткової угоди) в частині своєчасної оплати за користування службовою парковкою у період з 01.04.2022 по 28.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2023 позовну заяву Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпропетровської міської ради з додатками передано за підсудністю до Господарського суду Кіровоградської області.

16.03.2023 матеріали позовної заяви надійшли на адресу Господарського суду Кіровоградської області.

Ухвалою від 21.03.2023 за поданим позовом відкрито провадження у справі №904/868/23. Згідно ухвали постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами); сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву в установлений судом строк не скористався.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

У відповідності до Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 21.03.2023 про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження ТОВ "Тепломережпостач", за якою останнє зареєстровано в Єдиному державному реєстрі та яка зазначена в позовній заяві.

Конверт з ухвалою суду від 21.03.2023 повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою "за закінченням терміну зберігання" свідчить, що ухвала не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення ТОВ "Тепломережпостач" про розгляд справи судом.

Крім того, копія ухвали про відкриття провадження від 21.03.2023 направлялась судом також і на електронну адресу відповідача.

Таким чином, судом вжито всіх належних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.

За вказаних обставин відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Частиною 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

З підстав викладеного та в межах законодавчо визначених строків, а також враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази у справі, судом встановлено наступні обставини.

20.11.2017 між Комунальним підприємством "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради (далі - Балансоутримувач) та ТОВ "Тепломережпостач" (далі - Оператор) укладено договір №174 СП "Про організацію та експлуатацію службової парковки (далі - Договір) (а.с. 18-22).

Згідно з пунктом 9.24 рішення Дніпровської міської ради "Про затвердження структури виконавчих органів Дніпровської міської ради та її виконавчих органів" №6/3 від 10.02.2021 найменування Комунального підприємства "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради змінено на Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (а.с. 28-32).

Відповідно до умов Договору, з урахуванням змін від 01.03.2018 за додатковою угодою:

1.1. Балансоутримувач надає Оператору у користування за плату службову парковку, що розташована за адресою:

- м. Дніпро, вул. Василя Жуковського (вул. Жуковського), 16 (далі - службова парковка)

- площа майданчика: 80,5 кв.м.

- кількість машино-місць: 7

- кількість пільгових місць: 1

- дні роботи: щоденно

- час роботи: цілодобово

Розрахункова площа земельної ділянки для сплати збору за паркування - 69,0 кв.м. (виключені квадратні метри, які обладнані згідно п. 2.2.8. цього Договору).

1.2. Майданчик для паркування транспортних засобів вважається переданим в експлуатацію Оператору з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі.

2.2.7. Оператор зобов`язується своєчасно та у повному обсязі перераховувати Балансоутримувачу з моменту підписання Договору плату за користування майданчиком для паркування комунальної власності (службової парковки).

4.1. Оператор щомісячно сплачує Балансоутримувачу за користування службовою парковкою плату у розмірі 350,00 грн у тому числі ПДВ - 58,33 грн.

4.3. Визначена в п. 4.1. Договору плата сплачується Оператором щомісячно, авансом, не пізніше 25 числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю.

4.4. Нарахування плати починається з дня підписання цього Договору і закінчується в день припинення дії цього Договору.

4.8. У разі зміни нормативно-правових актів, котрі сприяли зміні у сторону збільшення ціни Договору, Балансоутримувач має право в односторонньому порядку збільшити ціну Договору шляхом укладання додаткової угоди та попередивши Оператора про ці зміни.

7.1. У разі прострочення Оператором виконання зобов`язань по сплаті за користування службової парковки, сплаті інших платежів, передбачених цим Договором, Оператор зобов`язаний в кожному випадку сплатити Балансоутримувачу за кожен день прострочення пеню у розмірі 1 відсотка від суми заборгованості.

7.2. У разі прострочення Оператором виконання зобов`язань по сплаті плати за користування службовою парковкою, сплаті інших платежів, передбачених цим Договором, більш ніж на десять днів, Оператор зобов`язаний в кожному такому випадку сплатити Балансоутримувачу штраф у розмірі 10 відсотків місячного розміру плати за користування службовою парковкою.

10.1. Договір набирає чинності з дати підписання сторонами договору, а в частині початку ведення діяльності - з моменту підписання акту введення в експлуатацію майданчика для паркування.

10.2. Договір діє до проведення конкурсу з визначення Оператора на право обслуговування службової парковки. Датою втрати чинності даного Договору вважати дату укладення Договору про організацію та експлуатацію службової парковки між Балансоутримувачем та переможцем конкурсу з визначення Оператора.

Згідно матеріалів справи, на виконання вказаних умов договору, позивач передав відповідачу службову парковку комунальної власності, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Василя Жуковського (вул. Жуковського), 16; площа майданчика: 80,5 кв. м.; кількість машино-місць: 7; дні роботи: щоденно; час роботи: цілодобово, на підтвердження чого сторонами був складений та підписаний Акт приймання-передачі від 20.11.2017 (а.с. 23).

Крім того, 20.11.2017 зазначена вище службова парковка була введена в експлуатацію, що підтверджується Актом введення в експлуатацію від 20.11.2017, де зазначено, що Оператор розпочав діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці комунальній власності (а.с. 24).

Як зазначає позивач, відповідач не виконує належним чином умови Договору, внаслідок чого за період з 01.04.2022 по 28.02.2023 виникла заборгованість за користування службовою парковкою у розмірі 3 850,00 грн.

Листом від 07.09.2022 № 9/9-106 позивач повідомляв відповідача про наявну заборгованість та необхідність її погашення відповідно до умов Договору, який залишено відповідачем без відповіді та задоволення (а.с. 26-27).

На підставі викладеного та у зв`язку з відсутністю повного розрахунку за користування службовою парковкою, позивач звернувся з позовом у даній справі про стягнення з відповідача вартості наданих послуг та нарахованих за період прострочення оплати пені, штрафів, 3% річних та інфляційних.

Норми права, застосовані судом при вирішені спору.

Договірне користування майном за плату на певний строк, що є предметом Договору №174 СП від 20.11.2017, підпадає під правове визначення поняття оренди.

Так, чинний Закон України "Про оренду державного та комунального майна", який введено в дію з 01.02.2020 та яким урегульовано відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, а також передачею права на експлуатацію такого майна, наводить поняття оренди, як речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк (ст. 1 Закону).

Внаслідок прийняття вказаного Закону визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII від 10.04.1992. Однак, пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень чинного Закону передбачено, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 287 Господарського кодексу України, орендодавцями щодо комунального майна є, зокрема, державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом (ст. 287 Господарського кодексу України).

Істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата (ст. 284 Господарського кодексу України).

В статті 286 Господарського кодексу України зазначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно загальних умов виконання зобов`язань, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, в ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, в силу якої, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Стаття 230 вказаного кодексу передбачає застосування за вказані порушення штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня). Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання.

За правилами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правове визначення поняття неустойка наведено в ст. 549 Цивільному кодексі України, згідно з якою неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Окрім того, за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В ст. 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип змагальності сторін, який, серед іншого, передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

На підставі укладеного Договору №174СП від 20.11.2017 між сторонами виникли правовідносини оренди, в силу яких КП "Транспортна інфраструктура міста" зобов`язалось надати ТОВ "Тепломережпостач" у користування за плату службову парковку, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Василя Жуковського (вул. Жуковського), 16, а ТОВ "Тепломережпостач" зобов`язується своєчасно та у повному обсязі перераховувати позивачу плату за користування службовою парковкою.

Згідно оформленого між сторонами акта прийому-передачі підтверджено передання відповідачу за Договором службової парковки.

Відповідно до розрахунку позивача, за період з квітня 2022 по лютий 2023 відповідачем не сплачено плату за користування службовою парковкою у погодженому в Договорі щомісячному розмірі (а.с. 33). Загальний розмір заборгованості за вказаний період склав 3850,00 грн (350,00 грн х 11 місяців).

Відповідачем вказаний розрахунок не спростовано, будь-яких доказів оплати до суду не подано.

Як вбачається з матеріалів даної справи та що не спростовано відповідачем, на момент пред`явлення позову та розгляду справи, Договір №174СП від 20.11.2017 є чинним. Матеріали справи не містять доказів повернення службової парковки з користування або сплати платежів за її користування за період нарахування з квітня 2022 по лютий 2023.

На підставі вказаних обставин та наведених норм законодавства, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 3 850,00 грн є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення штрафних санкцій.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача:

- 975,68 грн пені за період з 13.08.2022 по 13.02.2023 на підставі ст. 231, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань";

- 38,50 грн - 1% штрафу на підставі п.7.1 Договору;

- 385,00 грн - 10% штрафу на підставі п.7.2 Договору.

З аналізу положень ст. 231 Господарського кодексу України вбачається, що нею передбачено:

можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення) (ч. 1);

можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору (ч. 2);

право сторін встановлювати розмір штрафних санкцій, якщо їх розмір не визначено законом (ч. 4).

Зі змісту укладеного між сторонами Договору слідує, що сторонами встановлено відповідальність Оператора (відповідача) за прострочення виконання зобов`язань по сплаті за користування службовою парковкою у вигляді та в розмірі:

пені у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення (пункт 7.1. Договору);

штрафу у розмірі 10% місячного розміру плати за користування парковкою у разі прострочення плати більш ніж на 10 днів.

Заявлення позивачем до стягнення за пунктом 7.1. Договору штрафу в розмірі 38,50 грн є помилковим, оскільки за передбаченим сторонами в Договорі видом штрафної санкції (пеня) та за визначеним порядком розрахунку (за кожен день прострочення) вказана відповідальність за своєю суттю є саме пенею.

У зв`язку з викладеним, у суду відсутні правові підстави для стягнення штрафу в розмірі 38,50 грн за пунктом 7.1. Договору.

Поряд з цим, згідно позовних вимог позивач також заявляє до стягнення пеню за період з 13.08.2022 по 13.02.2013 в загальному розмірі 975,68 грн.

Враховуючи норми ст. 231 Господарського кодексу України та наявність в Договорі умов щодо розміру та бази нарахування пені згідно пункту 7.1., суд вважає наявними правові підстави для її стягнення, однак саме у відповідності до пункту 7.1. Договору.

Посилання позивача як на єдину підставу для стягнення пені на ст. 231, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" суд відхиляє, оскільки у даному випадку пеня встановлена Договором. Правовідносини між сторонами не підпадають під законодавчо визначене імперативне регулювання питання відповідальності.

Як вже встановлено, згідно з пунктом 7.12. Договору розмірі пені встановлено на рівні 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Поряд з цим, відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням викладеного, суд обмежує стягнення пені розміром подвійної облікової ставки НБУ у відповідності до пункту 7.1. Договору.

Крім того, як вбачається з розрахунку позивача (а.с. 8), за прострочення виконання зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 13.08.2022 по 13.02.2023 в сумі 975,68 грн, яка нарахована наступним чином: 3 850,00 грн (сума боргу) х 50% (подвійна облікова ставка НБУ) х 185 (кількість днів прострочення) / 365 (днів у році).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, проведеного позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було невірно визначено суму заборгованості та період прострочення, оскільки умовами договору строк сплати був встановлений щомісяця, отже нарахування пені слід здійснювати по кожному місяцю у спірному періоді окремо, а не в одному періоді та на загальну суму боргу, як наведено у розрахунку.

Отже, розрахунок пені, наведений у позовній заяві визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає умовам договору, вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок:

"З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

Отже, враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок пені, судом встановлено, що з урахуванням п. 4.3. Договору та ч. 5 ст. 254 Цивільного Кодексу України, прострочення виникло:

- за зобов`язаннями квітня 2022 - з 26.03.2022, за зобов`язаннями травня 2022 - з 26.04.2022, за зобов`язаннями червня 2022 - з 26.05.2022, з зобов`язаннями липня 2022- з 28.06.2022, за зобов`язаннями серпня 2022 - з 26.07.2022, за зобов`язаннями вересня 2022 - з 26.08.2022, за зобов`язаннями жовтня 2022- з 27.09.2022, за зобов`язаннями листопада 2022- з 26.10.2022, за зобов`язаннями грудня 2022- з 26.11.2022, за зобов`язаннями січня 2023 - з 27.12.2022, за зобов`язаннями лютого 2023 - з 26.01.2023.

Однак, позивач відкриває період нарахування пені з 13.08.2022. Оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, суд наводить власний розрахунок пені в межах періоду позивача та з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України:

- за зобов`язаннями квітня 2022 пеня за період з 13.08.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становить 88,70 грн;

- за зобов`язаннями травня 2022 - пеня за період з 13.08.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становить 88,70 грн;

- за зобов`язаннями червня 2022 - пеня за період з 13.08.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становить 88,70 грн;

- за зобов`язаннями липня 2022 - пеня за період з 13.08.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становить 88,70 грн;

- за зобов`язаннями серпня 2022 - пеня за період з 13.08.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становить 88,70 грн;

- за зобов`язаннями вересня 2022 - пеня за період з 26.08.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становить 82,47 грн;

- за зобов`язаннями жовтня 2022 - пеня за період з 27.09.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становить 67,12 грн;

- за зобов`язаннями листопада 2022 - пеня за період з 26.10.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становить 53,22 грн;

- за зобов`язаннями грудня 2022 - пеня за період з 26.11.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становить 38,36 грн;

- за зобов`язаннями січня 2023 - пеня за період з 27.12.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становить 23,49 грн;

- за зобов`язаннями лютого 2023 - пеня за період з 26.01.2023 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становить 9,11 грн;

Враховуючи викладене, господарський суд встановив, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 717,27 грн.

У задоволенні пені в іншій частині суд відмовляє.

Щодо вимоги позивача про стягнення 385,00 грн 10% штрафу передбаченого п.7.2 Договору, суд вказує наступне.

Так, на підставі пункту 7.2. Договору позивач розрахував та заявив до стягнення штраф у розмірі 10% від кожного простроченого місячного розміру плати в сумі 350,00 грн за наступним розрахунком 350,00 грн (сума місячного розміру плати) х 10% (розмір штрафу) х 11 (кількість місяців, в яких прострочення складало понад 10 днів) = 385,00 грн.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вказаного висновку дотримується Верховний Суд, у тому числі в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

Таким чином, є правомірним нарахування позивачем пені і штрафу за період прострочення відповідачем оплати за користування службовою парковкою.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення штрафу підлягає задоволенню в сумі 385,00 грн.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 26.04.2022 по 13.02.2023 у розмірі 93,03 грн та інфляційні втрати за той же період у розмірі 602,53 грн.

Передбачене ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних та інфляційних втрат є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних (а.с. 8), зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було також невірно визначено суму заборгованості та періоди нарахування і помилково здійснено їх нарахування на загальну суму заборгованості 3 850,00, починаючи з 26.04.2022.

Оскільки у кожному зі спірних місяців встановлений граничний строк внесення плати є різні дати (що зазначено судом вище), отже і період прострочення у кожному місяці спірного періоду, в якому утворилась основана заборгованість, є різним.

Враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок 3% річних, господарський суд наводить наступний розрахунок:

- за зобов`язаннями квітня 2022 - 3% річних за період з 26.04.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становлять 8,46 грн;

- за зобов`язаннями травня 2022 - 3% річних за період з 26.04.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становлять 8,46 грн;

- за зобов`язаннями червня 2022 - 3% річних за період з 26.05.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становлять 7,59 грн;

- за зобов`язаннями липня 2022 - 3% річних за період з 28.06.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становлять 6,65 грн;

- за зобов`язаннями серпня 2022 - 3% річних за період з 26.07.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становлять 5,84 грн;

- за зобов`язаннями вересня 2022 - 3% річних за період з 26.08.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становлять 4,95 грн;

- за зобов`язаннями жовтня 2022 - 3% річних за період з 27.09.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становлять 4,03 грн;

- за зобов`язаннями листопада 2022 - 3% річних за період з 26.10.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становлять 3,19 грн;

- за зобов`язаннями грудня 2022 - 3% річних за період з 26.11.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становлять 2,30 грн;

- за зобов`язаннями січня 2023 - 3% річних за період з 27.12.2022 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становлять 1,41 грн;

- за зобов`язаннями лютого 2023 - 3% річних за період з 26.01.2023 по 13.02.2023 на суму боргу 350,00 грн становлять 0,55 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 53,43 грн.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Враховуючи викладене, суд наводить власний розрахунок інфляційних:

- за зобов`язаннями квітня 2022 - інфляційні за період травень 2022 - січень 2023 становлять 52,81 грн;

- за зобов`язаннями травня 2022 - інфляційні за період травень 2022 - січень 2023 становлять 52,81 грн;

- за зобов`язаннями червня 2022 - інфляційні за період червень 2022 - січень 2023 становлять 42,22 грн;

- за зобов`язаннями липня 2022 - інфляційні за період липень 2022 - січень 2023 становлять 30,42 грн;

- за зобов`язаннями серпня 2022 - інфляційні за період серпень 2022 - січень 2023 становлять 27,28 грн;

- за зобов`язаннями вересня 2022 - інфляційні за період вересень 2022 - січень 2023 становлять 23,67 грн;

- за зобов`язаннями жовтня 2022 - інфляційні за період жовтень 2022 - січень 2023 становлять 16,70 грн;

- за зобов`язаннями листопада 2022 - інфляційні за період листопад 2022 - січень 2023 становлять 7,76 грн;

- за зобов`язаннями грудня 2022 - інфляційні за період грудень 2022 - січень 2023 становлять 5,27 грн;

- за зобов`язаннями січня 2023 - інфляційні становлять 2,80 грн.

- за зобов`язаннями лютого 2023 - інфляційні не нараховуються.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних підлягають частковому задоволенню в сумі 261,74 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та встановлені судом обставини, вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за Договором №174СП від 20.11.2017 підлягають частковому задоволенню в сумі 5 267,44 грн, з яких: 3 850,00 грн основного боргу, 717,27 грн пені, 385,00 грн штрафу, 261,74 грн інфляційних та 53,43 грн - 3% річних.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інших судових витрат позивач та відповідач не заявляють.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" (просп. Соборний, 77, офіс 303, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28008, ідентифікаційний код 39573473) на користь Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпропетровської міської ради" (вул. Курчатова, 8, м. Дніпро, 49038, ідентифікаційний код 23357437) заборгованість в розмірі 5 267,44 грн, з яких: 3 850,00 грн основного боргу, 261,74 грн інфляційних втрат, 53,43 грн 3% річних, 717,27 грн пені, 385,00 грн штрафу на підставі п. 7.2. договору, а також 2 378,29 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Комунальному підприємству "Транспортна інфраструктура міста" Дніпропетровської міської ради" електронною поштою: kp_tim_dmr@outlook.com; Товариству з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" за адресою: просп. Соборний, 77, офіс 303, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28008 та електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Повне рішення складено 18.05.2023.

Суддя В.В.Тимошевська