Рішення

від 18.05.2023 по справі 916/1512/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1512/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Групп» (вул. Декабристів, буд. 3, оф.401, м. Київ, 02121)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський завод гумотехнічних виробів» (вул. Перекопська, буд. 178 А, м. Херсон, 73036)

про стягнення 408000,63 грн,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Групп» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський завод гумотехнічних виробів», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 408000,63 грн, з яких: основний борг у розмірі 292446,00 грн, пеня у розмірі 16753,55 грн, 20 % штрафу у розмірі 58489,20грн, 3% річних у розмірі 3990,09грн, інфляційні втрати у розмірі 36321,79грн.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки від 17.03.2021 №17/03-2021 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому прийняти участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.

Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі була передана судом для здійснення відправлення сторонам 19.07.2022 (а.с. 39 - зворотна сторінка, т.1), разом з цим, ця ухвала не була відправлена у зв`язку з зачиненням поштового відділення за місцезнаходженням відповідача через військові дії. Щодо цих обставин було складено відповідну інформаційну довідку за підписом начальника поштового відділення та начальника ВДЗ (канцелярії) суду (а.с. 40, т.). Після деокупації м. Херсона та відкриття поштового відділення за місцезнаходженням відповідача працівниками ВДЗ (канцелярії) суду було здійснено поштове відправлення копії ухвали суду від 18.07.2022 у цій справі на адресу відповідача, яке повернулось до суду 19.04.2023 (вх. 10181/23) неврученим з відміткою поштової установи «адресат відсутній за вказаною адресою», водночас, довідка пошти про причини повернення / досилання не містить дати проставлення цієї відмітки, а згідно з відстеженням поштового пересилання на сайті «Укрпошта», відправлення було повернуто до суду 31.03.2023. Додатково про розгляд справи суд повідомляв відповідача шляхом розміщення оголошення на веб-порталі судової влади, шляхом направлення копії ухвали на електронну адресу відповідача, повідомлену позивачем, а також телефонограмою.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.07.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Групп» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1512/22; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Обставини справи

17.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мега Групп» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонський завод гумотехнічних виробів» (покупець) був укладений договір поставки № 17/03-2021 (а.с. 9-12, т.1), згідно з п. 1.2. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язався передати у власність покупця (поставити), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язався прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти, далі за текстом - товар, згідно умов договору та відповідних специфікацій до нього.

Відповідно до п. 1.2. договору асортимент, номенклатура, маркування, одиниця виміру та ціна, визначається у видатковій накладній та рахунку на оплату - оформлених у відповідності до замовлень покупця. Видаткові накладні, в даному випадку, будуть мати силу специфікації у відповідності до замовлень покупця. За домовленістю, сторони можуть додатково підписати окрему специфікацію.

Згідно з п. 4.3. 4.7. договору послуги по відвантаженню та перевезенню товару до пункту призначення, а також послуги по прийманню товару можуть надаватись сторонам договору третіми особами - вантажовідправником, перевізником, експедитором, кур`єрською службою та вантажоодержувачем. У перевізних документах на товар можуть бути зазначені не постачальник та покупець, а вантажовідправник та вантажоодержувач. Кожна партія товару формується постачальником виходячи з замовлення покупця щодо кількості та асортименту товару та вказується у видатковій накладній на товар, яка підписується представниками сторін та засвідчує факт узгодження сторонами кількості товару, його ціни та асортименту. Замовлення товару здійснюється покупцем у будь-якій формі за вибором останнього: по телефону, засобами електронного/поштового зв`язку, кур`єрською доставкою та ін. У відповідній специфікації до договору сторонами можуть бути погоджені додатково й інші умови поставки товару. Товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем по кількості та якості, а право власності та ризики втрати чи загибелі товару такими, що перейшли від постачальника до покупця, зокрема, при поставці товару автомобільним транспортом, датою відвантаження, яка вказана в товарно-транспортній накладній (при необхідності) при прийомі товару до перевезення в пункті відвантаження.

Відповідно до п. 5.2. договору покупець здійснює оплату за товар за цінами, визначеними у видаткових накладних та рахунках, оформлених відповідності до замовлень покупця.

За умовами п. 7.2., 7.3., 7.8. договору сторони визначили, що в разі невчасної оплати товару (не оплати) покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період несвоєчасної оплати (не оплати) за кожний день прострочення від суми невиконаного грошового зобов`язання. Крім того покупець зобов`язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого інфляції за весь час прострочення. У випадку перевищення строків оплати за поставлений покупцю товар понад десять календарних днів покупець зобов`язується сплатити постачальнику штраф в розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми платежу. Сторони погодили та прийняли рішення щодо збільшення розміру відсотків річних, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, у розмірі тридцять шість відсотків річних від суми заборгованості, які покупець виплачує постачальнику у разі несвоєчасної оплати товару.

Згідно з п. 10.1., 10.2., 10.3. договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання прийнятих на себе зобов`язань за даним договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сиди (форс-мажору), а саме; пожежі, стихійних лих, війни, блокади, законних або незаконних дій Уряду, органів місцевого самоврядування (постанов, розпоряджень і т.п., що обмежують дію цього договору) або інших, не залежних від сторін обставин, і якщо такі обставини перешкоджали виконанню цього договору. Термін виконання зобов`язань по цьому договору призупиняється на період, протягом якого діятимуть обставини форс-мажору. Якщо такі обставини триватимуть більше місяця, то сторони зобов`язані погоджувати подальше виконання зобов`язань за даним договором або прийняти рішення про його припинення. Сторона, яка перебуває під впливом форс-мажорних обставин, повинна протягом 24 годин з моменту їх виникнення, повідомити про це письмово другу сторону. Достатній доказом дій форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або іншим органом, уповноваженим чинним законодавством України видавати такий документ. Виникнення вищевказаних обставин не є підставою для відмови покупця від оплати за товар.

Відповідно до п. 11.1., 11.2. договору він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року включно, я в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення терміну дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання. Якщо жодна із сторін за 30 (тридцять) календарних днів до його припинення, не повідомить іншу сторону про свій намір не продовжувати дію даного договору, договір автоматично продовжує дію на кожний наступний календарний рік терміном до 31 грудня наступного року.

13.01.2022 між сторонами була підписана специфікація № 3 до договору (а.с. 13, т.1), якою останні погодили здійснення поставки товару на склад відповідача, за адресою: вул. Перекопська, 178, м. Херсон. Сторони погодили вартість товару у розмірі 292446,00 грн з умовами оплати: 100% оплати вартості товару за цією специфікацією відповідач зобов`язався здійснити протягом 30 календарних днів після надходження товару на його склад, але не пізніше 17.02.2022.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 14, т.1), відповідно до товарно-транспортної накладної від 17.01.2022 № Р23 позивачем було поставлено на склад відповідача, за адресою: вул. Перекопська, 128, м. Херсон, а відповідачем прийнято товар на суму 292446,00 грн. Для здійснення перевезення позивачем було залучено автомобільного перевізника ТОВ «Трансвояж», на підтвердження обставини наявності правовідносин з яким позивач до матеріалів справи долучив договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 11.01.2021 № 11/01-1 (а.с. 15-16, т.1).

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем оплати вартості товару, отриманого за вищевказаною товарно-транспортною накладною.

Так, відповідач звертався до позивача із листом від 18.02.2022 № 32 (а.с. 17, т.1), в якому просив надати відстрочку платежу на два тижні. В цей же час, в матеріалах справи відсутні докази щодо погодження позивачем відстрочення строку платежу.

Отже, станом на час вирішення спору, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки від 17.03.2021 № 17/03-2021 становить 292446,00 грн, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив позивачу кошти за отриманий товар, останній звернувся з позовом до суду, що розглядається судом в межах цієї справи. Водночас, окрім основного боргу у розмірі 292446,00 грн, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача: пеню у розмірі 16753,55 грн (розрахунок здійснено у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 17.01.2022 по 01.07.2022); штраф у розмірі 58489,20 грн (20 % від суми боргу); 3% річних у розмірі 3990,09 грн (за період з 17.01.2022 по 01.07.2022); інфляційні втрати у розмірі 36321,79 грн (за період лютий травень 2022 року).

Відповідачем контррозрахунок суду не подано.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Позиція суду

Під час розгляду справи судом встановлений факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за договором поставки від 17.03.2021 №17/03-2021 в сумі 292446,00 грн, а отже позов позивача в цій частині позовних вимог належить задовольнити.

У зв`язку з тим, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за фактично отриманий товар суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно нараховані до стягнення з відповідача пеню, штраф, 3% річних та інфляційні втрати.

При перевірці розрахунку заявлених сум, який долучений позивачем до позовної заяви (а.с. 18-20, т.1), судом встановлено, що позивачем невірно визначено дату початку прострочення виконання відповідачем зобов`язання, оскільки відповідно до умов договору та специфікації сторони погодили умови здійснення оплати з відстроченням платежу та погодили кінцеву дату оплати не пізніше 17.02.2022. За цих обставин судом здійснено власний розрахунок сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат в межах визначеного позивачем періоду (по 01.07.2022 3% річних та пеню; по травень 2022 року інфляційні втрати) з 18.02.2022 та встановлено, що вірними сумами є: 3 % річних 3220,91 грн; пеня 28443,38 грн; інфляційні втрати 31141,02 грн. Водночас суд зазначає, що з урахуванням положень ч. 2 ст. 237 ГПК України пеня підлягає стягненню з відповідача в межах заявленої позивачем суми. В цей же час, здійснений позивачем розрахунок суми штрафу у розмірі 20 % від суми основного боргу, який становить 58489,20 грн, судом визнається вірним та обґрунтованим.

За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Групп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський завод гумотехнічних виробів» слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 292446,00 грн, пеню в сумі 16753,55 грн, штраф в сумі 58489,20 грн, 3 % річних в сумі 3220,91 грн та інфляційні втрати в сумі 31141,02 грн.

Відповідачем не подано суду доказів наявності обставин для звільнення його від відповідальності.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог та з відповідача слід стягнути на користь позивача 6030,76 грн судового збору.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський завод гумотехнічних виробів» (вул. Перекопська, буд. 178-А, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 05516932) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Групп» (вул. Декабристів, буд. 3, оф.401, м. Київ, 02121, код ЄДРПОУ 39367157) борг в сумі 292446 /двісті дев`яносто дві тисячі чотириста сорок шість/грн 00 коп, пеню в сумі 16753 /шістнадцять тисяч сімсот п`ятдесят три/грн 55 коп, штраф в сумі 58489 /п`ятдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят дев`ять/грн 20 коп, 3 % річних в сумі 3220 /три тисячі двісті двадцять/грн 91 коп, інфляційні втрати в сумі 31141 /тридцять одну тисячу сто сорок одну/грн 02 коп та судовий збір в сумі 6030 /шість тисяч тридцять/грн 76 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18 травня 2023 р.

Суддя Д.О. Бездоля