Рішення

від 05.05.2023 по справі 921/436/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 травня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/436/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

при секретарі судового засідання Василишин О.С.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільелектропостач, проспект Злуки, буд. 2-В, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46016

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕНЕРГО-ТЕРНОПІЛЬ", вул. Патріарха Любомира Гузара (вул. Чалдаєва), буд. 1, м. Тернопіль, 46024

про: стягнення 35 318,45грн, з яких: 28 395,38грн - борг за спожиту електричну енергію, 5 185,38грн - пеня, 1 329, 95грн - інфляційні збитки та 407,75грн - річні.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Ухвалою суду від 22.09.2022 позовну заяву №1729/08 від 16.09.2022 залишено без руху, а ухвалою суду від 17.10.2022 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.11.2022, сторони повідомлені про дату і час судового засідання.

У судовому засіданні 15.11.2022, враховуючи подані позивачем додаткові пояснення №5091/08 від 25.10.2022 (вх. №6990 від 25.10.2022), для надання можливості сторонам подати заяви по суті, постановлено ухвалу про оголошення перерви до 16.12.2022, яку занесено у протокол судового засідання, сторони повідомлені про дату і час судового засідання.

Ухвалами суду від 16.12.2022, 20.01.2022 та 14.02.2022, враховуючи подані: позивачем заяву про зменшення позовних вимог №468/08 від 13.02.2023 (вх. №1256 від 13.02.2023); відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи №10 від 15.12.2022 (вх. №8587 від 16.12.2022), №1 від 12.01.2023 (вх. №248 від 12.01.2023) та №3 від 13.02.2023 (вх. №1234 від 13.02.2023), у зв`язку із неможливістю представника взяти участь у судових засіданнях, відкладено підготовче засідання відповідно до 20.01.2023, 14.02.2023 та 03.03.2022, сторони повідомлені про дату та час судових засідань, крім ухвали від 03.03.2023, яка надіслана на адресу відповідача така відповідно до відстеження на офіційному сайті "Укрпошта" "не вручена під час доставки".

Ухвалою суду від 03.03.2023, враховуючи не отримання відповідачем ухвали суду, для надання можливості сторонам подати заяви по суті, відкладено підготовче засідання на 24.03.2023, ухвала суду, надіслана судовою повісткою на адресу відповідача, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, не вручена під час доставки по причині "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвалою суду від 24.03.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог №468/08 від 13.02.2023 в частині стягнення: 5 185,38грн - пені, 1 329, 95грн - інфляційних збитків та 407,75грн - річних нарахувань та закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 14.04.2023, позивач повідомлений про дату і час судового засідання, а відповідач ухвали суду не отримав (відповідно до відстеження на офіційному сайті "Укрпошта" така не вручена під час доставки по причині "відправлення не вручене").

Ухвалою суду від 14.04.2023, враховуючи не отримання відповідачем ухвали суду, відкладено розгляд справи по суті на 05.05.2023, позивач повідомлений про дату і час судового засідання, а відповідач ухвали суду не отримав, така повернулася на адресу суду по причині "за закінченням терміну зберігання", також ухвалу направлено відповідачу на електронну адресу зазначену ним у клопотаннях.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на належне виконання ним умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до якого відповідач приєднався 02.01.2019 шляхом підписання заяви-приєднання; відповідачем не проведена повна оплата спожитої електроенергії, у зв`язку з чим між сторонами укладено Договір про реструктуризацію заборгованості за електричну енергію №00052 від 12.11.2021 на суму 35 461,28грн; відповідачем повна суми заборгованості не проведена і за ним рахується заборгованість у розмірі 28 395,38грн; за порушення грошових зобов`язань відповідачу нараховані пеня та річні, які передбачені законодавством та умовами договору.

У клопотанні №825/08 від 24.03.2023 (вх. №2604 від 24.03.2023) позивач просив проводити розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог №468/08 від 13.02.2023.

Відповідач заяв по суті не подав, участі повноважного представника у судових засіданнях не забезпечив. Ухвала суду від 16.09.22, 15.11.2022, 16.12.2023, 20.01.2023 та 24.02.2023 отримані відповідачем, а ухвали суду від 03.03.2023 яка направлена судовою повісткою та від 24.03.2023 в 14.04.2023 направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕНЕРГО-ТЕРНОПІЛЬ", (вул. Чалдаєва, буд. 1, м. Тернопіль, 46024), яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців повернулися без вручення по причинах "адресат відсутній за вказаною адресою" та «за закінченням терміну зберігання». Також, суд направив ухвали відповідачу на електронну адресу зазначену ним у клопотаннях.

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу особи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення цієї особи належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б та від 19.09.2022 у справі №916/939/15-г).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022 та №58/2023 від 06.02.2023), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, відповідно до яких з 24.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану.

Враховуючи продовжені п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, запровадження воєнного стану, права учасників подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено:

-постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за № 429 від 14.06.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль " (Споживач) 02.01.2019 підписало заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (Додаток 1 до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг особовий рахунок №3399) на умовах комерційної пропозиції Постачальника "Універсальна побут 1", розміщеного на веб-сайті ТзОВ "Тернопільелектропостач" (http://tepo.com.ua/commerce.html).

Заява-приєднання містять інформацію щодо найменування Споживача, відомості про вид, адресу об`єкта, ЕІС-код точки комерційного обліку, інформацію про те, що оператором системи, з яким Споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, є ВАТ "Тернопільобленерго" та початок постачання - з 01.01.2019.

Погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), Споживач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до цього Договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинного законодавства України.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір), в якому зазначено, що він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання, яка є Додатком 1 до Договору ( п. 1.1. Договору).

Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.1-1.2 Договору).

Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору (п.2.1 Договору).

Датою початку постачання електричної енергії Споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні (п. 3.4 Договору).

Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 3 до Договору (о п. 5.1 Договору).

Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (п. 5.2 Договору).

Ціна за електричну енергію визначається Постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 Договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором ( п. 5.3 Договору).

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатись Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 5.7-5.8 Договору).

Розрахунки Споживача за Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (спецрахунок). При цьому Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів (пп. 5.9-5.10 Договору).

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором здійснюється Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у Комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Комерційною пропозицією "Універсальна побут 1" (Додаток № 3 до Договору) розділ "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати" передбачено, що остаточний рахунок за спожиту електричну енергію надається Постачальником та отримується Споживачем самостійно не пізніше третього робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані Постачальником рахунки підлягають оплаті Споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання. У разі, якщо сума оплати вартості очікуваних обсягів електроспоживання більша величини фактичної вартості спожитої в розрахунковому періоді електроенергії, різниця зараховується як оплата на наступний період. Якщо рахунок за електричну енергію не був отриманий Споживачем третього робочого дня з дати завершення розрахункового періоду, то він вважається таким, що вручений Споживачу на третій робочий день і Споживач з рахунком ознайомлений.

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами Договору; відшкодувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або Договором (до п. 6.2 Договору).

Постачальник має право отримувати від Споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами Договору; контролювати правильність оформлення Споживачем платіжних документів; проводити разом зі Споживачем звіряння фактично спожитих обсягів електричної енергії з підписанням відповідного акта ( п. 7.1 Договору).

У разі виникнення у Споживача заборгованості за постачання електричної енергії за Договором Споживач повинен звернутися до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою Постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність Споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від здійснення поточних платежів за Договором (п. 5.12 Договору).

Постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об`єкта Споживача від електроживлення у випадку порушення Споживачем строків оплати за спожиту електричну енергію за Договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості. Припинення електропостачання не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за спожиту електричну енергію (п. 8.1-8.2 Договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань Сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).

Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні (п. 13.1 Договору ).

Позивач поставив відповідачу електроенергію в період з січня 2021 жовтень 2021 року та виставив відповідачу рахунки для оплати спожитої активної енергії: № 40/3399 від 31.01.2021 на суму 15 424,08 грн за спожиту у січні 2021 електричну енергію в обсязі 9 181 кВт; № 40/3399 від 28.02.2021 на суму 11 583,60 грн за спожиту у лютому 2021 електричну енергію в обсязі 6 895 кВт; № 40/3399 від 29.03.2021 на суму 10 503,36 грн за спожиту у березні 2021 електричну енергію в обсязі 6252 кВт; № 40/3399 від 28.04.2021 на суму 10417,68 грн за спожиту у квітні 2021 електричну енергію в обсязі 6201 кВт; № 40/3399 від 27.05.2021 на суму 9 604,56 грн за спожиту у травні 2021 електричну енергію в обсязі 5717 кВт; № 40/3399 від 29.06.2021 на суму 9030,00 грн за спожиту у червні 2021 електричну енергію в обсязі 5375 кВт; № 40/3399 від 28.07.2021 на суму 7 926,24 грн за спожиту у липні 2021 електричну енергію в обсязі 4718 кВт; № 40/3399 від 30.08.2021 на суму 7 380,24 грн за спожиту у серпні 2021 електричну енергію в обсязі 4393 кВт; № 40/3399 від 30.09.2021 на суму 6 874,56 грн за спожиту у вересні 2021 електричну енергію в обсязі 4092 кВт; № 40/3399 від 31.10.2021 на суму 7 645,68 грн за спожиту у жовтні 2021 електричну енергію в обсязі 4551 кВт.

Обсяг переданої (розподіленої) електричної енергії ТОВ "Коменерго-Тернопіль " по Договору №3399 від 01.01.2019 за адресами/ЕІС-кодами, визначеними ним у Додатку А до заяви-приєднання від 02.01.2019, за період з січня по жовтень 2021 року в кількості 57 375 кВт : у січні 2021 року - 9181 кВт; у лютому 2021 року - 6895 кВт; у березні 2021 року 6252 кВт; у квітні 2021 року 6201 кВт; у травні 2021 року - 5717 кВт; у червні 2021 року - 5375 кВт; у липні 2021 року 4718 кВт; у серпні 2021 року 4393 кВт; у вересні 2021 року 4092 кВт; у жовтні 2021 року 4521 кВт, підтверджується довідкою ВАТ "Тернопільобленерго" б/н від 04.11.2022 .

Відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим у нього станом на 12.11.2021 утворилась заборгованість у розмірі 35 461,28 грн за період липень жовтень 2021 року.

Між сторонами 12.11.2021 укладено Договір про реструктуризацію заборгованості за електричну енергію №00052 (далі - Договір №00052), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник електричної енергії (позивач у даній справі) надає Боржнику (відповідачу) реструктуризацію погашення заборгованості, що виникла на підставі Договору про постачання електричної енергії споживачу №3399, яка утворилася станом на 12.11.2021, що включає борг на суму 35 461,28 грн, яка сплачується згідно графіка:- 5 065,90 грн - термін оплати до 03.12.2021; - 5 065,90 грн - термін оплати 04.01.2022; - 5 065,90 грн - термін оплати до 04.02.2022; - 5 065,90 грн - термін оплати до 04.03.2022; - 5 065,90 грн - термін оплати до 04.04.2022; - 5 065,90 грн - термін оплати до 04.05.2022; - 5 065,90 грн - термін оплати до 03.06.2022 (п.2.1 Договір №00052).

За невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань Боржник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення ( п. 3.6 Договору №00052);

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 06.06.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 4.1. Договору № 00052).

Відповідач зобов`язання щодо погашення заборгованості у визначений Договором №00052 строк виконав частково, а саме сплатив: 26.11.2021 5 056,90 грн та 30.12.2021 2 000 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №811 від 26.11.2021 №832 від 30.12.2021.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором та Договором №00052 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Суд, на підставі ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданим доказам, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково. При цьому, суд виходив із наступного:

- правовідносини , що склалися між сторонами , за своєю правовою природою є такими, що випливають із договору постачання електроенергії, укладання та виконання якого регулюється Цивільним кодексом України (далі ЦК України), Господарським кодексом (далі ГК України), Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі Правила), затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 ( далі Постанова №312), та іншими нормативними актами.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства ( ч.ч. 2, 3 ст. 11 ЦК України).

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 ЦК України).

Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови ( п. 2 Постанови №312 ).

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (п. 7 Постанови №312).

Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії ( п. 1.2.8 Правил).

Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (п. 3.1.7 Правил).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, ст. 714 ЦК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 526, 530 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачені ст. 625 ЦК України, втрати пов`язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником,

Щодо компенсаційного характеру заходів відповідальності у цивільному праві, зокрема встановленого ст. 625 ЦК України, то такий сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (правова позиція викладена у п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.07.2019 у справі № 911/1563/18, від 22.08.2019 у справі № 914/508/17, від 11.11.2019 у справі № 904/1038/19, від 11.02.2020 у справі №916/612/19, від 20.08.2020р. у справі №902/959/19).

Передбачений сторонами розмір відповідальності за порушення грошового зобов`язання у п.3.6 Договору №00052 відповідає вищезазначеним нормам чинного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що станом на день розгляду справи заборгованість за поставлену (використану) електричну енергію становить і 28 395,38грн, а тому в частині основного зобов`язання позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений.

На підставі наведених норм законодавства та умов договору, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо строків оплати спожитої електроенергії відповідно до графіку встановленого Договором №00052 , позивачем правомірно заявлено до стягнення : 4 494,98грн - пені та 407,75грн - річних за період з 05.01.2022 по 16.09.2022 та 1 329, 95грн - інфляційних збитків за період січень - квітень 2022 року, які підлягають до задоволення.

В частині стягнення 690,40грн пені відмовляється, оскільки нараховані поза межами строку встановленого ч.6 ст. 232 ГПК України: за січень - надмірне нарахування за період 05.07.2022 по 16.09.2022, за лютий - з 05.08.2022 по 16.09.2022 та за березень з 05.09.2022 по 16.09.2022 .

За тих обставин позов підлягає до задоволення в частині стягнення 28 395,38грн - боргу за спожиту електричну енергію, 4 494,98грн - пені, 1 329, 95грн - інфляційних збитків та 407,75грн річних.

Судовий збір, згідно ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 432,50грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 73-79, 86, 129, 130, 191, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕНЕРГО-ТЕРНОПІЛЬ" (вул. Патріарха Любомира Гузара (вул. Чалдаєва), буд. 1, м. Тернопіль, 46024, ідентифікаційний код 38357855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (проспект Злуки, буд. 2-В, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46016, ідентифікаційний код 42145798) 28 395 (двадцять вісім тисяч триста дев`яносто п`ять)грн 38коп. - боргу за спожиту електричну енергію, 4 494 (чотири тисячі чотириста дев`яносто чотири) грн 98коп. - пені, 1 329 (одна тисяча триста двадцять дев`ять)грн 95коп. - інфляційних збитків, 407 (чотириста сім)грн 75коп. - річних та 2 432 (дві тисячі чотириста тридцять дві)грн 50коп. - судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 15 травня 2023 року.

Суддя М.С. Стадник