Ухвала

від 12.05.2023 по справі 924/354/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"12" травня 2023 р. Справа № 924/354/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюк І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави, м. Волочиськ Хмельницька область

до 1. Волочиської міської ради, м. Волочиськ Хмельницька область

до 2. Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004", м. Волочиськ Хмельницька область

про визнання недійсним рішення Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області №25/38-2019 від 18.09.2019 р. "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для обслуговування нежитлових будівель (ферм) по вул. Шкільна, 33 б с. Попівці", Волочиський район, Хмельницька область приватному підприємству "Аграрна компанія 2004".

За участю представників сторін:

прокурора - Рибачук О.Г. - згідно посвідчення

відповідача-1 - не з`явився

відповідача-2 - Лозюк С.Ф. - згідно свідоцтва

У підготовчому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

встановив: 13.06.2022р. до Господарського суду області надійшла позовна заява керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави про визнання недійсним рішення Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області №25/38-2019 від 18.09.2019 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для обслуговування нежитлових будівель (ферм) по вул. Шкільна, 33 б с. Попівці", Волочиський район, Хмельницька область приватному підприємству "Аграрна компанія 2004".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану позовну заяву передано для розгляду судді Заярнюку І.В.

Ухвалою суду від 14.06.2022 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 05.08.2022 року.

Ухвалою від 05.08.2022р. провадження у справі №924/354/22 було зупинено згідно п.7 ч.1 ст.228 ГПК України - до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №483/448/20.

Ухвалою від 03.04.2023р. провадження у справі №924/354/22 було поновлено, підготовче засідання призначено на 11.30 год. 19.04.2023р.

У підготовчому засіданні 19.04.2023р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження у справі №924/354/22 на 30 днів та оголошення перерви у підготовчому засіданні на 09.05.2023р. та на 12.05.2023р.

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що безоплатна передача Половецькою сільською радою від імені територіальної громади земельної ділянки Приватному підприємству „Аграрна компанія 2004" у приватну власність є недопустимим, оскільки орган місцевого самоврядування в межах своїх повноважень вправі виключно: або надати її у постійне/тимчасове користування, або в оренду, або продати. Тобто, здійснюючи розпорядження спірною земельною ділянкою Поповецька сільська рада не дотрималась вимог ч. 5 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні".

Відтак, прокурор вважає, що прийнявши рішення про безоплатну передачу у власність земельної ділянки, Поповецька сільська рада фактично позбавила територіальну громаду права на отримання за користування нею того чи іншого доходу в місцевий бюджет.

При цьому, прокурор стверджує, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Прокурор вважає, що на даний момент спірним рішенням Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області №25/38-2019 від 18.09.2019 р. Волочиська міська рада позбавлена права передавати земельну ділянку в оренду та отримувати відповідні надходження до місцевого бюджету Відтак, даний позов подано керівником Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави.

Відповідач-1 (Волочиська міська рада) у письмовому поясненні від 10.05.2023р. за вих.№910/04-12/15в вказує на те, що спірним рішенням Половецької сільської ради було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Приватному підприємству „Аграрна компанія 2004".

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 29,04.2020року №475-р. „Про затвердження перспективного плану формування територій громад Хмельницької області" та рішення сесії Волочиської міської ради від 27 листопада 2020 року № 6-1/2020 Про припинення Половецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області в результаті реорганізації шляхом приєднання» - Половецька сільська рада Волочиського району Хмельницької області (ЄДРПОУ 04403611), реорганізовано шляхом приєднання до Волочиської міської ради (ЄДРПОУ 04060695).

Вказує, що Волочиська міська рада є правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов`язків Половецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області.

Перед прийняттям оскаржуваного рішення, місцева рада не встановила факт щодо припинення юридичної особи КСП „Жовтнева перемога", а також те, що СВК „Половецький" - є правонаступником КСП „Жовтнева перемога".

Внаслідок цього, землі площею 1 467 га передані КСП „Жовтнева перемога" в колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Половецької сільської Ради народних депутатів від 17.10.1995 року №3 і закріплені в Державному акті на право колективної власності на землю Серія ХМ 029, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №29 від 08.08.1995 року, в тому числі спірна земельна ділянка площею 1,2577 га кадастровий номер: 6820986200:05:027:0133 - не можуть вважатися комунальною власністю Волочиської міської ради на підставі п.21 Перехідних положень Земельного Кодексу України.

Відповідач-1 вказує, що за наслідками реорганізації колективного підприємства шляхом його приєднання, останнє припиняє свою діяльність як юридична особа, а його члени припиняють членство в ньому та набувають право на землю та майно, реалізуючи його у самостійно визначеному порядку. Тобто, в даному випадку, вищевказаний Державний акт на право колективної власності на землю, який видано колективному сільськогосподарському підприємству „Жовтнева перемога", не припинив свою дію, а отже є чинним.

Відповідач-1 просить суд врахувати викладену письмову позицію та в залежності від встановлених фактичних обставин, покладається на думку суду.

Відповідач-2 (ПП „Аграрна компанія-2004") у направленому суду відзиві від 06.07.2022р. за вх.№05-08/1303/22 із позовом прокурора не погоджується, посилаючись на те, що у прокурора відсутні підстави звертатись із даним позовом в інтересах держави.

При цьому, відповідач-2, посилаючись на норми ст. 121 Конституції України, ст.23 Закону України „Про прокуратуру" звертає увагу суду на те, що не передбачено право прокуратури на представництво інтересів місцевих рад, оскільки прокурор такими функціями відповідно до чинного законодавства не наділений і представляти інтереси місцевих рад у суді він не може.

Відповідач-2 вказує, що територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування не є частиною державної влади, оскільки можуть самостійно вирішувати питання місцевого значення, в тому числі щодо передачі земельних ділянок.

Вказує на неконституційність повноважень прокурора представляти в суді інтереси місцевих рад, зазначаючи про таку можливість лише щодо органів місцевого самоврядування, які наділені (яким делеговано) повноваженнями органів виконавчої влади. Вважає, що лише місцева рада як орган місцевого самоврядування чи її виконавчий комітет можуть приймати рішення про надання повноважень прокуратурі на подання позовів в інтересах місцевої громади.

Зауважив, що прокурор, зазначаючи про перебування спірної земельної ділянки у власності КСП "Жовтнева перемога", доказів припинення цього КСП не надав. Посилаючись на законодавчі зміни, зазначив, що колективну власність 1995 року слід розглядати як приватну власність юридичних осіб. Стверджує, що земельні ділянки, які входять у масив земельних ділянок, переданих КСП "Жовтнева перемога" у колективну власність за Державним актом від 1995 року, належать до категорії земель сільськогосподарського призначення, зокрема, до виду - несільськогосподарські угіддя, тобто до земель під сільськогосподарськими будівлям та дворами в межах населеного пункту с. Попівці, які не підлягали розпаюванню.

Відповідач-2 стверджує, що дія Державного акту КСП "Жовтнева перемога" після розпаювання земель колективної власності не була припинена, а отже, Державний акт залишається чинним в частині земельних ділянок, які не підлягали паюванню, зокрема, під переданим ПП „Аграрна компанія-2004" у власність нерухомим майном.

Посилається на принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований (ст. 377 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України), та стверджує, що до відповідача-2 перейшло право власності на земельні ділянки, розташовані під нерухомим майном, яке перейшло у його власність шляхом викупу майнових сертифікатів колишнього КСП "Жовтнева перемога" у їх співвласників, які одночасно були співвласниками земель колективної власності.

Прокурор у відповіді на відзив від 26.07.2022р. №51-2623вих-22 зазначив, що прийняття Поповецькою сільською радою рішення щодо розпорядження спірною земельною ділянкою суперечить вимогам закону, порушує інтереси держави, що полягає у позбавленні права власності територіальної громади на спірну земельну ділянку, а відтак позов пред`являється з метою захисту інтересів територіальної громади.

Вказує, що Волочиська міська рада Хмельницької області, яка має здійснювати захист інтересів держави в особі територіальної громади, жодних заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства не здійснює протягом тривалого часу, а визначений у законодавстві орган, уповноважений державою здійснювати функції державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель (органи Держгеокадастру), не має повноважень звертатися до суду з вимогами, які заявлено прокуратурою у цій справі.

Зазначив, що розпорядження Поповецькою сільською радою земельною ділянкою всупереч вимогам законодавства не може вважатись вираженням волі територіальної громади, оскільки саме Поповецька сільська рада вчинила дії у вигляді прийняття рішення, яке вважає незаконним та таким, що порушує інтереси держави, тому правомірним вважає звернення до суду прокурора в інтересах держави.

Звернув увагу на те, що рішенням загальних зборів від 20.02.2000 КСП "Жовтнева перемога" було перейменовано в сільськогосподарський виробничий кооператив "Поповецький", який рішенням загальних зборів від 21.10.2004 ліквідовано (перебуває в стані припинення).

Посилаючись на п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України, вважає, що спірна земельна ділянка перейшла у власність територіальної громади в особі Поповецької сільської ради, яка в подальшому розпорядилися нею шляхом незаконної безоплатної передачі у власність ПП "Аграрна компанія 2004", а наявність у власності нерухомого майна на вказаній земельній ділянці не створює юридичних наслідків у вигляді права на їх отримання на безоплатній основі.

Відповідач-2 не погоджується із письмовою позицією прокурора, викладеною у позові та у додаткових поясненнях до відзиву, та подав суду письмове клопотання від 08.05.2023р. за вх.№05-22/2935/23 із письмовим обґрунтуванням та просить суд залишити позов без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України, оскільки вважає, що у прокурора відсутні підстави для представництва прокорм інтересів держави у даній справі.

Прокурор подав свої письмові заперечення від 11.05.2023р. за вх.№05-22/3036/23 із змісту яких вбачає, що прокурор не погоджується із позицією відповідача-2 щодо залишення позову без розгляду, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Розглядом поданих матеріалів справи судом встановлено таке.

Згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ029 від 08.08.1995р. КСП "Жовтнева перемога", с. Попівці передано у колективну власність 1467 га землі в межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Поповецької сільської ради від 17.04.1995 №3. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №29. Акт містить план зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність.

У листі архівного відділу Хмельницької районної державної адміністрації від 26.11.2021р., який адресовано прокурору, зазначено, що в архівному відділі перебувають на зберіганні документи ф. 70 КСП "Жовтнева перемога" с. Попівці Хмельницького району (за період 1982 - 1998 роки). Опрацювавши управлінську документацію вищезгаданої установи, а саме: протоколи засідань правління та загальних зборів КСП "Жовтнева перемога" с. Попівці повідомив, що інформації про припинення діяльності КСП "Жовтнева перемога" с. Попівці немає. У справі фонду КСП "Жовтнева перемога" с. Попівці є в наявності історичні довідки, в яких вказані зміни, що відбувались у цьому фонді.

Згідно з доданими до вищевказаного листа історичної довідки СВК "Поповецький" колгосп розпочав свою діяльність в 1929 році і пропрацював до 21.10.2004. В 1992 році на базі колгоспу було створено колективне сільськогосподарське підприємство "Жовтнева перемога" згідно рішення загальних зборів від 02.04.1992. У 2000 році КСП "Жовтнева перемога" було перейменовано в сільськогосподарський виробничий кооператив "Поповецький" згідно рішення загальних зборів №1 від 20.02.2000. 21.10.2004 згідно рішення загальних зорів співвласників №2 СВК "Поповецький" припинив свою діяльність.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2006 у справі №20/6475-А за позовом Державної податкової інспекції у Волочиському районі до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Поповецький" про припинення юридичної особи позов задоволено. Припинено юридичну особу - сільськогосподарський виробничий кооператив "Поповецький", виконання функцій з припинення юридичної особи покладено на орган управління юридичної особи.

Відповідно до долучених до позовної заяви відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сільськогосподарський виробничий кооператив "Попопецький" перебуває у стані припинення з 28.12.2006 (внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством).

Приватне підприємство "Аграрна компанія 2004" звернулось до Поповецького сільського голови із листом від 04.06.2019р., відповідно до якого просило дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до ст. 120 та п. 2.1 Перехідних положень Земельного кодексу України, що розташована на території Поповецької сільської ради за межами села Попівці Волочиського району колишнього КСП "Жовтнева перемога" орієнтовною площею 1,3000 га для обслуговування комплексу нежитлових будівель по вул. Шкільна, 33 б.

Рішенням Поповецької сільської ради від 18.09.2019 №25/38-2019 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2577 га кадастровий номер 6820986200:05:027:0133 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Поповецької сільської ради, Волочиський район, Хмельницька область приватному підприємству "Аграрна компанія 2004"; передано приватному підприємству "Аграрна компанія 2004" у власність вищевказану земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для обслуговування нежитлових будівель (ферм) по вул. Шкільна, 33 б, с. Попівці, Волочиський район, Хмельницька область.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.10.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 6820986200:05:027:0133 по вул. Шкільній, 33б у с. Попівці Волочиського району Хмельницької області зареєстрована 16.09.2019, право приватної власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" на підставі рішення Поповецької сільської ради від 18.09.2019 №25/38-2019 (до витягу додано додаток - кадастровий план земельної ділянки).

Також згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.12.2021 на підставі вищезазначеного рішення на земельну ділянку з кадастровим номером 6820986200:05:027:0133 площею 1,2577 га 24.09.2019 зареєстровано право приватної власності приватного підприємства "Аграрна компанія 2004".

Матеріали справи містять витяг від 29.07.2021р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2021р., згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6820986200:05:027:0133 площею 12577 кв.м. становить 640798,15 гривень.

Відповідно до рішення Волочиської міської ради від 27.11.2020 №6-1/2020, керуючись, зокрема Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій", на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.04.2020р. №475-р "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Хмельницької області" вирішено припинити юридичну особу - Поповецьку сільську раду Волочиського району Хмельницької області шляхом приєднання до Волочиської міської ради; Волочиську міську раду вважати правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов`язків Поповецької сільської ради.

Листом від 29.11.2021р. відділ №3 управління у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило прокурору, що земельна ділянка з кадастровим номером 6820986200:05:027:0133 згідно проекту формування території Поповецької сільської ради знаходиться в межах с. Попівці Волочиської об`єднаної територіальної громади Хмельницького району та відносить до земель бувшої колективної власності колишнього КСП "Жовтнева перемога" с. Попівці.

Із змісту заявленого прокурором позову по даній справі слідує, що Волочиською окружною прокуратурою направлено повідомлення від 25.11.2021р. за вих.№51-3874вих.-21, яке адресоване Волочиському міському голові, про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Натомість, Волочиська міська рада у відповідь листом від 10.12.2021р. за вих.№2088 про вжиті та заплановані заходи не повідомила, обмежившись посиланням на положення ст. ст. 19, 131-1 Конституції України, ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

При цьому відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Статтею 53 ГПК визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Передумовою участі органів та осіб, передбачених ст. 53 ГПК, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені ст. 53 ГПК, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, серед іншого, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Абзацами 1 та 2 ч. 3 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За приписами ч. ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У свою чергу, абзацами 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Водночас тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Системне тлумачення положень ч. ч. 3-5 ст. 53 ГПК України і ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як убачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави як позивач до двох відповідачів - Волочиської міської ради та до ПП "Аграрна компанія 2004" про визнання недійсним рішення Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області №25/38-2019 від 18.09.2019 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для обслуговування нежитлових будівель (ферм) по вул. Шкільна, 33 б с. Попівці", Волочиський район, Хмельницька область приватному підприємству "Аграрна компанія 2004".

Звернення до суду з цим позовом в інтересах держави прокурор мотивує тим, що дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави (територіальної громади), вчинила Поповецька сільська рада, яка на теперішній час ліквідована, оскільки спірна земельна ділянка розташована на території Волочиської міської ради і визнання недійсним спірного рішення призведе до поновлення права власності територіальної громади.

Досліджуючи підстави представництва інтересів держави у даній справі судом враховується, що рішенням Поповецької сільської ради від 18.09.2019 №25/38-2019 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2577 га кадастровий номер 6820986200:05:027:0133 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Поповецької сільської ради приватному підприємству "Аграрна компанія 2004"; передано приватному підприємству "Аграрна компанія 2004" у власність вищевказану земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для обслуговування нежитлових будівель (ферм) по вул. Шкільна, 33 б, с. Попівці, Волочиський район, Хмельницька область.

Рішенням Волочиської міської ради від 27.11.2020 №6-1/2020 вирішено припинити юридичну особу - Поповецьку сільську раду Волочиського району Хмельницької області шляхом приєднання до Волочиської міської ради; Волочиську міську раду вважати правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов`язків Поповецької сільської ради.

Таким чином, Волочиська міська рада є правонаступником Поповецької сільської ради, рішення якої є предметом оскарження у цій справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено правові висновки, відповідно до яких прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

За твердженням прокурора саме бездіяльність Волочиської міської ради як органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави (територіальної громади) у спірних правовідносинах, стала підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом.

Разом з тим, за приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Аналіз наведених положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.

Водночас, у ст. 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення й у ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ключовим питанням у контексті можливості скасування органом місцевого самоврядування свого владного управлінського рішення, є визначення того, яким за своєю правовою природою є відповідний акт: нормативним чи ненормативним.

Слід зазначити, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Отже, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04.06.2013 у справі № 21-64а13 та 25.05.2016 у справі № 21-5459а15.

З матеріалів справи убачається, що рішення Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області №25/38-2019 від 18.09.2019 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для обслуговування нежитлових будівель (ферм) по вул. Шкільна, 33 б с. Попівці", Волочиський район, Хмельницька область приватному підприємству "Аграрна компанія 2004" є ненормативним правовим актом одноразового застосування, на підставі якого виникли правовідносини, пов`язані із реалізацію суб`єктивного права ПП "Аграрна компанія 2004".

Тобто Волочиська міська рада як правонаступник Поповецької сільської ради не уповноважена на скасування рішення Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області №25/38-2019 від 18.09.2019, що згідно з позицією Конституційного Суду України є "гарантією стабільності суспільних відносин".

У постанові від 15.10.2019р. у справі № 903/129/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (місцевої громади) й орендаря, повернення землі у комунальну власність та відновлення порушеного порядку розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, дотримання принципу раціонального використання землі, що відповідає принципу, закріпленому у Конституції України, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Аналогічні висновки щодо наявності підстав для звернення прокурора з метою захисту державних інтересів з вимогами, зокрема, до органу місцевого самоврядування у зв`язку із порушенням цим органом вимог земельного законодавства, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

З урахуванням вищенаведеного та беручи до уваги те, що прокурором не обґрунтовано наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, суд приходить до висновку про те, що позов підписано особою, яка не має права її підписувати, та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави, м. Волочиськ Хмельницька область до Волочиської міської ради м. Волочиськ Хмельницька область та до Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004" м. Волочиськ Хмельницька область про визнання недійсним рішення Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області №25/38-2019 від 18.09.2019 р. "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для обслуговування нежитлових будівель (ферм) по вул. Шкільна, 33 б с. Попівці", Волочиський район, Хмельницька область приватному підприємству "Аграрна компанія 2004", залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 12.05.2023р. та може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 16.05.2023р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддруковано 1 прим. - до справи,

направити:

- Керівник Волочиської окружної прокуратури - vol_oprok@khmel.gp.gov. uа

secretariat@khmel.gp.gov. uа

- відповідачу-1 - volmisrada@volochyska-gromada. gov.uа

- відповідачу-2 - ІНФОРМАЦІЯ_1