Постанова

від 16.05.2023 по справі 910/10179/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2023 р. Справа№ 910/10179/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023

у справі № 910/10179/22 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промотрейд Груп"

до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"

про стягнення 344713,01 грн

за участю представників:

від позивача: Мацко М.А.;

від відповідача: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Промотрейд Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" про стягнення 344 713,01 грн за договором поставки № 1136-2 від 18.10.2021, з яких 297 323,26 грн заборгованості за поставлений товар, 42 511,21 грн інфляційних втрат та 4 878,54 грн 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 297 323,26 грн заборгованості, 42 511,21 грн інфляційних втрат, 4 878,54 грн 3 % річних, 9 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 5 170,70 грн судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат", посилаючись на нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушенням норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 910/10179/22 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

За твердженням скаржника, судом помилково відхилено доводи відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин, підтверджених в листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Скаржник наполягає, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язань - погашення заборгованості. Скаржник також зауважує про недоведеність розміру судових витрат.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 за апеляційною скаргою АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 910/10179/22 відкрито апеляційне провадження ; призначено апеляційну скаргу до розгляду на 18.04.2023.

Судове засідання, призначене на 18.04.2023 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 справу призначено до розгляду на 16.05.2023.

27.04.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому ТОВ "Промотрейд Груп" вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив та просив залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 910/10179/22, а апеляційну скаргу без задоволенні, стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат на правову допомогу під час розгляду справи у Північному апеляційному господарському суді у розмірі 9 800,00 грн.

15.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку із неможливістю забезпечити явку свого представника, у зв`язку із його зайнятістю у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України у розгляді справи, в якій АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" є відповідачем.

В судове засідання 16.05.2023 представники відповідача не з`явились, хоч учасники процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті, а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим розгляд справи за відсутності представників відповідача, відхиливши клопотання АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, доводячи її безпідставність.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 18.10.2021 між ТОВ "Промотрейд Груп" (постачальник) та АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" від імені якого виступила філія "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" (покупець) було укладено договір поставки № 1136-2, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця запчастини до техніки САТ (надалі - товар), а покупець зобов`язався його прийняти та сплатити за нього певну грошову суму, на умовах цього договору.

Номенклатура, асортимент, кількість та ціна за одиницю товару, що буде поставлятись покупцю, зазначається у специфікації. Поставка кожної партії товару здійснюється за заявками покупця, у яких зазначається номенклатура, асортимент та кількість товару (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору загальна сума договору складає 4 341 142,44 грн з ПДВ, що відображено також у специфікації (додаток № 1 до договору).

Згідно із п. 3.3 договору датою поставки товару є дата передачі товару постачальником покупцю відповідно до накладної на відпуск товару (видаткової накладної). Товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем: за кількістю - на підставі накладної на відпуск товару (видаткової накладної); за якістю - відповідно до розділу 4 цього договору (п. 6.2 договору).

Сторони погодили, що оплата товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, що зазначений в цьому договорі (п. 8.1 договору); оплата товару здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту отримання товару та підписання відповідної видаткової накладної (п. 8.2 договору); днем оплати вважається день списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п. 8.3 договору).

На підставі замовлень покупця позивачем було поставлено відповідачу товар за Договором за видатковими накладними: № 6691 від 29.10.2021 на суму 372 139,08 грн, № 7101 від 26.11.2021 на суму 2 142 739,38 грн, № 7102 від 26.11.2021 на суму 337 825,78 грн, № 7306 від 03.12.2021 на суму 937 489,15 грн, № 7524 від 20.12.2021 на суму 77 629,44 грн, № 7525 від 20.12.2021 на суму 59 043,22 грн, № 8074 від 02.02.2022 на суму 338 901,80 грн. Всього на суму 4 265 767,81 грн з ПДВ.

Покупцем зобов`язання з оплати отриманого товару було виконано частково, на загальну суму 3 968 444,55 грн, а саме: 23.11.2021 - на суму 372 139,18 грн, 28.12.2021 - на суму 2 480 565,16 грн, 18.01.2022 - на суму 1 073 240,21 грн, 10.06.2022 - на суму 42 500 грн, що підтверджується наданою позивачем банківською випискою по рахунку.

Допущено порушення строку по оплаті поставленого товару за видатковою накладною № 8074 від 02.02.2022 на суму 338 901,80 грн, який відповідно до п. п. 2.1.1, п. 8.2 договору покупець зобов`язаний був здійснити оплату за отриманий товар до 16.03.2022.

Посилаючись на порушення покупцем грошового зобов`язання, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованість по оплаті поставленого товару за видатковою накладною № 8074 від 02.02.2022 у сумі 297 323,26 грн; 3% річних у сумі 4 878,54 грн за період з 17.03.2022 по 26.09.2022 та інфляційні втрати за період з квітня 2022 року по липень 2022 року у сумі 42 511,32 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Скаржник стверджує, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання і на момент винесення рішення судом першої інстанції залишились недоведеними факти умислу чи вини відповідача, адже незалежно від зазначених ним обставин, в тому числі як форс-мажорні, відповідачем приймались, за його твердженням, всі необхідні заходи щодо погашення заборгованості.

Зокрема скаржник зазначає, що відповідачем було повідомлено суд про те, що військова агресія Російської Федерації проти України як форс-мажорна обставина істотно вплинула на виробничі процеси на філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", в тому числі на можливості реалізації продукції, яка виробляється. Через блокування морських шляхів агресором логістика з початку військової агресії і на теперішній час втрачена, а через завантаження залізниці фактично неможливо транспортувати готову продукцію. Наведені обставини відповідач суду не підтвердив доказами. Скаржник стверджує, що ним приймались всі необхідні заходи щодо погашення заборгованості за договором. Так, відповідач зазначає, що, не дивлячись на настання форс-мажорних обставин, що призвело до збоїв в реалізації, транспортуванні при продовженні функціонування підприємства, а також, як наслідок, значного дефіциту грошових коштів, скорочення фінансових надходжень за виконання обов`язків за чинним контрактами, відповідачем було здійснено плату за договором у загальному розмірі 3 968 444,55 грн.

Колегія суддів звертає увагу на помилкове тлумачення скаржником положень ст. 614 ЦК України, які передбачають презумпцію вини порушника зобов`язання.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Частина 2 ст. 614 ЦК України прямо встановлює, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У положеннях ст. 617 ЦК України конкретизовані підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Зокрема, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання боржник повинен довести не лише існування обставин непереборної сили, а й причинний зв`язок між цими обставинами та порушенням зобов`язання.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

В розміщеному на сайті Торгово-промислової палати України листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України. Пославшись на ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати а Україні" статуту ТПП України засвідчила форс-мажорних обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотніми та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Факт військової агресії Російської Федерації проти України є загальновідомою обставиною, а отже в силу приписів ч. 3 ст. 75 ГПК України не потребує доказування.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів того, що виконання грошового зобов`язання перед постачальником за договором поставки № 1136-2 від 18.10.2021 стало неможливим у встановлений термін саме внаслідок військової агресії Російської федерації проти України, тобто дії форс-мажорних обставин. Відповідач не довів суду причинний зв`язок між обставинами непереборної сили та невиконанням ним грошового зобов`язання за договором поставки.

Частина 1 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд № 910/12604/18 від 01.10.2019).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Скаржником в суді апеляційної інстанції належними та допустимими доказами не спростовано висновку місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог, не доведено підстав для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Не спростовано скаржником також підставність покладення на відповідача обов`язку з відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 800,00 грн, підтверджених договором про надання правової/професійної правничої допомоги від 13.09.2022, укладеного з адвокатом Мацко М.А., додатком № 1 до цього договору та актом № 1 прийнятих-виконаних робіт/наданих послуг від 26.09.2022 на суму 9 800,00 грн.

Назви "додаток до договору" та "додаткова угода до договору" хоч і різняться, проте не змінюють суті правовідносин: погодження сторонами розміру винагороди за надання юридичних послуг. За умовами п. 3.5 договору від 13.09.2022 факт надання правової допомоги, а також її оплати, засвідчується підписаним сторонами актом прийому-передачі виконаних робіт. В акті від 26.09.2022 сторони встановили, що загальна вартість наданих послуг/виконаних робіт станом на день його підписання становить 9 800,00 грн.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог та стягнення судових витрат відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 910/10179/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 910/10179/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/10179/22 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова