Рішення

від 19.05.2023 по справі 902/366/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2023 р. Cправа № 902/366/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Державного підприємства "Електричні системи" (вул. Стрілецька, буд. 57-Б, м. Вінниця, 21007)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Авто Вінниця" (вул. Князів Коріатовичів, буд. 89, м. Вінниця, 21000)

про стягнення 6990,1 грн,

В С Т А Н О В И В :

Державним підприємством "Електричні системи" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Авто Вінниця" про стягнення 6990,1 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на помилкове перерахування коштів відповідачу на загальну суму 6890,79 грн, внаслідок чого Державне підприємство "Електричні системи" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Авто Вінниця" 6990,1 грн, з яких: 6890,79 грн безпідставно збережених коштів, а також 55,13 грн - інфляційних втрат та 44,18 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 20.03.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/366/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала вручена відповідачу 29.03.2023, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Водночас таку ухвалу направлено на адресу електронної пошти позивача, зазначену останнім у позовній заяві.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до платіжної інструкції №645 від 27.09.2022 Державним підприємством "Електричні системи" сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фаворит Авто Вінниця" 1881,95 грн.

Окрім того, згідно платіжної інструкції №646 від 27.09.2022 Державним підприємством "Електричні системи" сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фаворит Авто Вінниця" 5008,84 грн.

Призначення платежу у таких платіжних інструкціях відповідає найменуванню та вартості товару згідно рахунків №СФВ-К-95075 від 26.09.2022 та №СФВ-Т-33556 від 26.09.2022, які виставлено позивачу ТОВ "ТД "Фаворит Авто Вінниця".

Так, матеріалами справи підтверджується наявність договірних відносин Державного підприємства "Електричні системи" як із Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит Авто Вінниця" (код ЄДРПОУ 37690771), так із Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Фаворит Авто Вінниця" (код ЄДРПОУ 44772543).

Зокрема, 04.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит Авто Вінниця" як Виконавцем та Державним підприємством "Електричні системи" як Замовником укладено Договір №16-29/21 про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобіля (ів).

29.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Фаворит Авто Вінниця" як Виконавцем та Державним підприємством "Електричні системи" як Замовником укладено Договір №ФВ-СТОВ024590/16-59/22 про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобіля (-ів).

Як вказує позивач, хоча останній перебуває у договірних відносинах з відповідачем, однак спір щодо повернення коштів у сумі 1 881,95 грн та 5 008,84 грн виник з відносин, що виникли поза межами укладеного договору, без достатньої правової підстави, оскільки перерахування коштів Державним підприємством "Електричні системи" на рахунок відповідача відбулося помилково у зв`язку із схожістю назви контрагентів позивача - ТОВ "ТД "Фаворит Авто Вінниця" та ТОВ "Фаворит Авто Вінниця".

Виявивши перерахування коштів неналежному контрагенту, позивач листом вих. №477/02 від 30.11.2022 звернувся до відповідача про їх повернення (а.с. 39-40), однак реагування на таке звернення матеріали справи не містять.

Неповернення відповідачем перерахованих останньому коштів слугувало підставою для звернення Державного підприємства "Електричні системи" із позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Авто Вінниця" 6990,1 грн, з яких: 6890,79 грн безпідставно збережених коштів, а також 55,13 грн - інфляційних втрат та 44,18 грн - 3% річних.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Матеріалами справи підтверджується факт перерахування коштів з рахунку позивача на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Авто Вінниця" на загальну суму 6890,79 грн. При цьому суд приймає до уваги приписи глави 83 Цивільного кодексу України, якою врегульовано набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тобто, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зокрема, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України). Тобто, зобов`язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. При цьому за змістом статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.

Аналогічної правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 25.04.2019 у справі №904/2342/18 та від 12.02.2019 у справі № 910/20926/16.

Приписами ст. 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як слідує з матеріалів справи, кошти на загальну суму 6890,79 грн сплачено згідно рахунків, які виставлено позивачу ТОВ "ТД "Фаворит Авто Вінниця", а не відповідачем. Водночас доказів, які б засвідчували підстави зарахування таких коштів в межах договірних відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит Авто Вінниця" матеріали справи не містять та відповідачем не подано.

З огляду на наведені приписи матеріального права та встановлені обставини справи, отримані відповідачем від позивача кошти відповідно до платіжної інструкції №645 від 27.09.2022 в сумі 1881,95 грн та відповідно до платіжної інструкції №646 від 27.09.2022 в сумі 5008,84 грн підпадають під правову кваліфікацію безпідставно набутого майна в силу приписів ст. 1212 ЦК України.

Таким чином, позов в частині стягнення основного боргу в сумі 6890,79 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо заявлених до стягнення 55,13 грн - інфляційних втрат та 44,18 грн - 3% річних, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відсилання у положеннях ст. 1212 ЦК до ст. 536 ЦК підтверджує, що нарахування процентів за зобов`язаннями з повернення неправомірно отриманих коштів підпорядковується загальним вимогам ЦК щодо плати за користування коштами, у тому числі передбачає дію відсилання у ст. 536 ЦК до спеціального закону - у даному разі - ч. 2 ст. 625 ЦК.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, обґрунтованим є заявлення до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Визначаючись із періодом прострочення суд враховує приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, матеріалами справи підтверджується пред`явлення позивачем вимоги відповідачу (лист про повернення коштів вих. 477/02 від 30.11.2022), який направлено відповідачу 06.12.2022 (а.с. 39-40). При цьому позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат за період прострочення з 01.01.2023 по 31.01.2023 та 3% річних за період прострочення з 20.12.2022 по 07.03.2023, тому суд не вправі виходити за межі позовних вимог збільшуючи період нарахування на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних на суму основного боргу, судом встановлено, що такий розрахунок відповідає розрахунку суду.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 55,13 грн - інфляційних втрат та 44,18 грн - 3% річних.

Статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Авто Вінниця" щодо повернення безпідставно отриманих коштів слідує з положень чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що позов задоволено повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 2 684 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Авто Вінниця" (вул. Князів Коріатовичів, буд. 89, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 37690771) на користь Державного підприємства "Електричні системи" (вул. Стрілецька, буд. 57-Б, м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 40210018) 6890,79 грн - безпідставно збережених коштів; 55,13 грн - інфляційних втрат; 44,18 грн - 3% річних та 2 684 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - kanc@dpes.com.ua; відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Повне рішення складено 19 травня 2023 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Стрілецька, буд. 57-Б, м. Вінниця, 21007;

3 - відповідачу - вул. Князів Коріатовичів, буд. 89, м. Вінниця, 21000.