Рішення

від 19.05.2023 по справі 904/1619/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2023м. ДніпроСправа № 904/1619/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (м.Дніпро)

до Дніпропетровського колективного підприємства "Універсалпостачсервіс" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості з плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 9 742 грн. 92 коп.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Дніпропетровського колективного підприємства "Універсалпостачсервіс" (далі - відповідач) заборгованість з плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 9 742 грн. 92 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 22.10.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 4649, відповідно до пункту 7.2.8. якого абонент зобов`язаний не перевищувати рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах та нести відповідальність за якісний склад стічних вод;

- 07.09.2021 співробітниками КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради з метою здійснення відбору проб стічних вод відповідача здійснено виїзд за адресою: вул.Коротка, буд. 41, м. Дніпро. Складено акт відбору проб від 07.09.2021, акт представником відповідача отримано та підписано;

- за результатами вимірювань відповідно до розрахунку величини плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, встановлено перевищення допустимих концентрації по азоту амонійному, ХСК, нафтопродуктам, ортофосфатам та АПАР у стічній воді Дніпропетровського колективного підприємства "Універсалпостачсервіс", та направлено відповідний лист № 5672/2414 від 08.09.2021 про результати лабораторних досліджень;

- листом № 5699/2414 від 09.09.2022 направлено відповідачу протокол вимірювань показників складу та властивостей стічних вод та розрахунок величини плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин;

- 31.10.2021 відповідачу виставлено рахунок № 88082 на суму 9 742 грн. 92 коп.;

- відповідно до пункту 6.20 Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпро № 908 споживач зобов`язаний оплатити сформований виробником рахунок за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням у десяти денний строк з моменту його отримання;

- також відповідачу було направлено лист № 833/2614 від 21.02.2023 з актом звіряння на суму 9 742 грн. 92 коп., проте виставлений відповідачу рахунок станом на дату подання позову відповідачем не сплачений.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 04.04.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 04.04.2023, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 08.04.2023 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 36-39).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Слід також відзначити, що місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: вулиця Коротка, будинок 41, м. Дніпро, 49081 (а.с. 30), на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, суд приходить до висновку, що в розумінні частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 04.04.2023 вважається врученою відповідачу 08.04.2023.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою).

Так, ухвалою суду від 04.04.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Слід наголосити, що у зв`язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково наданий майже один місяць господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у м. Дніпрі (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.

Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Отже, станом на 19.05.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Слід відзначити, що строк розгляду даної справи закінчується 05.06.2023, отже у даному випадку судому було надано відповідачу достатній строк для висловлення його правової позиції та подання доказів по справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору на надання послуг з центрального питного водопостачання та водовідведення, строк дії договору, умови надання послуг, наявність порушення правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації, правомірність розрахунку величини плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, наявність підстав для сплати виставленого рахунку, наявність часткової чи повної його сплати, допущення прострочення оплати виставленого рахунку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 статті 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" встановлено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення. Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Так, 22.10.2018 між Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі - водоканал, позивач) та Дніпропетровським колективним підприємством "Універсалпостачсервіс" (далі - абонент, відповідач) було укладено договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - договір, а.с. 7-11), відповідно до умов якого, керуючись статтею 633, 634 Цивільного Кодексу України, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002 № 2918-ІІІ, Законом України "Про житлово-комунальні послуги " № 1875-ІV від 24.06.2004, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (далі - Правила № 37), Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (далі - Інструкція № 37), рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 129 від 19.02.2015 "Про затвердження Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська", Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30 із змінами та доповненнями, водоканал зобов`язується надавати абоненту послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - послуги), а абонент оплачувати послуги в порядку і умовах, визначених договором та діючим законодавством (пункт 2.1. договору).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що місцем надання послуг водоканалом абоненту є Точка розподілу, визначена сторонами в Акті визначення Точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж (додаток № 1 до договору).

Об`єкти абонента, на які надаються послуги за договором, та їх адреси визначені в додатку № 2 до договору (пункт 2.3. договору).

У пункті 9.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками, і в частині надання послуг діє до 22.10.2021, а в частині їх оплати - до повного виконання; з моменту набуття чинності договору будь-які діючі до моменту договору, угоду, що укладені сторонами з правовідносин, зо регулюються договором, втрачають чинність крім зобов`язань абонента з оплати .

Доказів розірвання, припинення або визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Як убачається з наведених судом фактичних обставин, між сторонами склалися відносини з надання послуг по водопостачанню та водовідведенню, які регулюються умовами укладеного договору, нормами Цивільного кодексу України, а також спеціальними законами та підзаконними нормативними актами, зокрема, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (Правила № 37), Правилами приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпро (Правила № 908).

Відповідно до пункту 3.15. договору абонент, на балансі якого знаходяться мережі водовідведення, несе відповідальність за порушення норм щодо кількості та концентрації шкідливих речовин в стічних водах, які скидають до вказаних мереж субабоненти, орендарі, суборендарі. Допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах встановлені рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 129 від 19.02.2015 "Про затвердження правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська" та наводяться у додатку № 4 до договору.

Нарахування проводяться по нормативу плати за очищення 1 куб. м. стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми (пункт 3.16. договору).

Відповідно до пункту 3.17. договору абонент зобов`язаний подавати водоканалу звіт про якісний склад стічних вод, що він скидає до каналізації, за формою, наведеною в додатку № 5 договору, не пізніше одного місяця після закінчення кварталу року, в якому надавалися послуги за договором.

Відповідно до пункту 3.19. договору плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь об`єм стічних вод, скинутих абонентом протягом календарного місяця, коли було зафіксовано перевищення допустимої концентрації.

Відповідно до пункту 4.4. договору, виходячи з даних звітів про контрольні показники приладів і засобів обліку розрахункового місяця, наданих абонентом водоканалу (пункт 4.3. договору), а також актів обстежень, водоканал визначає об`єм наданих абоненту послуг за розрахунковий місяць, розмір плати за скид понаднормативних забруднень та розмір оплати послуг за цей розрахунковий місяць та надає абоненту, не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, два примірника акту-рахунку приймання наданих послуг, підписаних уповноваженою особою та скріплених печаткою водоканалу. Абонент зобов`язаний самостійно отримувати від водоканалу два примірника актів-рахунків прийняття наданих послуг.

У пункті 4.10. договору сторони визначили, що величина плати за скид стічних вод у систему водовідведення водоканалу з понаднормативними забрудненнями розраховується згідно Інструкції № 37. Така оплата здійснюється абонентом не пізніше 10 днів з дати отримання листа-повідомлення та рахунку.

У пунктах 7.2.5., 7.2.8. договору сторони погодили, що абонент зобов`язаний забезпечити безперешкодний доступ до мереж, арматури, засобів обліку, розподільчих систем та іншого обладнання водопостачання та водовідведення абонента представників водоканалу, за наявності в них відповідного посвідчення, для контролю за технічним станом, за рівнем споживання води питної, а також для виконання відключення і обмеження водопостачання та водовідведення; не перешкоджати здійсненню контролю інженерного обладнання в приміщеннях абонента, перевірки допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин в стічних водах абонента і т.д. Не перевищувати рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах та нести відповідальність за якісний склад стічних вод.

Допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах - встановлений рівень концентрації шкідливих речовин у стічних водах, вище якого вода вважається непридатною для очищення на міських очисних спорудах (пункт 1.1. договору).

Рішенням Дніпровської міської ради від № 908 від 01.09.2020 затверджено Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Дніпра (далі - Правила № 908).

Відповідно до пункту 1.1. Правил № 908 Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Дніпра поширюються на Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, яке надає послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі виробник), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб підприємців, фізичних осіб, що провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи в контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (далі споживачі).

Відповідно до пунктів 2.1.2., 2.1.3., 2.1.5. Правил № 908 виробник зобов`язаний: здійснювати обстеження ЛОС і каналізаційних мереж споживачів з фіксуванням в акті (додаток 1), вимагати від споживачів надання інформації та документів щодо мереж і споруд, які перебувають на балансі споживачів, їх технічного стану, у т. ч. документів, що підтверджують відновлення пропускної спроможності трубопроводів та колекторів, хімічних реагентів, що використовуються споживачами та спричиняють забруднення у стічних водах (сертифікати, переліки, проєкти), вивезення та утилізацію осадів стічних вод, вжиття заходів з метою дотримання якості та режиму скидання стічних вод згідно з вимогами Правил; контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами; здійснювати раптовий (не погоджений із споживачами заздалегідь) відбір контрольних проб.

Відповідно до пункту 6.3. Правил № 908 споживачі, які скидають стічні води до системи централізованого водовідведення або безпосередньо до каналізаційних очисних споруд виробника, повинні забезпечити можливість проведення виробником у будь - який час доби контролю за скидом стічних вод.

Відповідно до пункту 6.6. Правил № 908 з метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.

Згідно з пунктом 6.6.2. Правил № 908 відбір контрольних проб стічних вод споживачів виконує уповноважений представник виробника, що фіксується в акті відбору проб стічної води (додаток 3), який підписують представник виробника, представник споживача та представник незалежної лабораторії (у разі його присутності). КК для відбору проб мають бути завжди доступними для огляду і відбору проб, вільними від завалів та огороджені; на кришці КК повинен бути нанесений його номер згідно генеральним планом. У разі відмови представника Споживача поставити свій підпис в акті представник виробника зазначає про це в акті.

Згідно з вимогами пунктів 2.1.7., 2.2.7. Правил № 908 виробник зобов`язаний у разі виявлення порушень споживачами умов скидання стічних вод, вимог Правил та умов укладеного з виробником договору, вимагати їх усунення в установлені виробником строки та вживати заходів впливу, передбачених договором, Правилами. Виробник має право пред`являти в установленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням тарифу, встановленого за надання послуг з централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, та коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень у разі порушення Правил.

Як убачається з матеріалів справи, 07.09.2021 співробітниками Комунального підприємства "Дніпроводоканал" для здійснення відбору проб стічних вод відповідача здійснено виїзд за адресою м. Дніпро, вулиця Коротка, 41, за результатами чого складено Акт відбору проб стічних вод від 07.09.2021 (а.с. 12-13).

Відповідно до вказаного Акту відбір проб стічних вод здійснено з контрольного колодязя в присутності уповноваженого представника відповідача Літвінова В.А.

Згідно з пунктом 3.18 договору для визначення вмісту забруднень у стічних водах використовуються як дані лабораторії водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі.

Згідно з умовами пункту 6.4. Правил № 908 для визначення вмісту забруднень у стічних водах споживачів використовуються дані лабораторії виробника, у разі її відсутності інших лабораторій, що здійснюють свою діяльність у цій галузі відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (далі Закон).

У пункті 6.5. Правил № 908 передбачено, що під час проведення аналізу проб стічних вод, відібраних у споживачів, використовують засоби вимірювальної техніки, повірені уповноваженими органами відповідно до вимог статті 17 Закону.

Лабораторією по контролю якості стічних вод підприємств КП "Дніпроводоканал" проведено дослідження відібраних стічних вод, за результатами дослідження було складено Протокол вимірювань показників складу та властивостей стічних вод (а.с. 17).

Відповідно до вказаного протоколу відбір стічних відповідача здійснювався 07.09.2021 по вулиці Коротка, 41, місце відбору - контрольний колодязь, проба № 1; дата проведення вимірювань 07.09.2021 - 09.09.2021. В ході зазначеного дослідження виявлено перевищення допустимих концентрацій у стічній воді підприємства по:

1) завислим речовинам - 606,50 г/м3 при ДК 275,38 г/м3;

2) сухий залишок - 1 154,00 г/м3 при ДК 1 000,0 г/м3;

3) хлориди - 235,76 г/м3 при ДК 168,46 г/м3;

4) азот амонійний - 39,00 г/м3 при ДК 7,83 г/м3;

5) ХСК - 1 788,00 г/м3 при ДК 500,0,0 г/м3;

6) нафтопродукти - 4,612 г/м3 при ДК 1,965 г/м3;

7) залізо загальне - 5,257 г/м3 при ДК 0,977 г/м3;

8) ортофосфати - 45,787 г/м3 при ДК 6,253 г/м3.

Позивачем було здійснено Розрахунок величини плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин на суму 9 742 грн. 92 коп. з ПДВ (а.с. 18).

Комунальне підприємств "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради листом від 08.09.2021 № 5672/2414 "Про результати лабораторних досліджень" повідомило відповідача про перевищення допустимих концентрацій у стічних водах підприємства.

Відповідно до листа Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради від 09.09.2022 № 5699/2414 "Про виявлення перевищення ДК забруднюючих речовин" у стічних водах Дніпропетровського колективного підприємства "Універсалпостачсервіс" повідомлено про те, що:

- відповідно до вимог "Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення в м. Дніпро", затверджених рішенням виконкому міської ради від 01.09.2020 №908, Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради направляє підтверджуючі документи щодо скиду стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, відібраних ;

- результатами лабораторного контролю встановлено перевищення допустимих концентрацій по завислим речовинам, сухому залишку, хлоридам, азоту амонійному, ХСК, нафтопродуктам, залізу загальному та ортофосфатам у стічній воді підприємства;

- у зв`язку з встановленням факту скиду стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій підприємству буде пред`явлено рахунок за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин за встановлений період у розмірі 9 742 грн. 92 коп. (а.с.19).

Додатком до вказаного листа є Протокол вимірювань показників складу та властивостей стічних вод та Розрахунок величини плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем було виставлено рахунок № 88082 від 31.10.2021 на суму 9 742 грн. 92 коп. (а.с. 20).

У подальшому, 21.02.2023 на адресу відповідача направлені Акт звіряння та рахунок на оплату (фіскальний чек та опис вкладення наявні в матеріалах справи, а.с.22-24).

У пункті 3.19. договору сторони визначили, що плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь об`єм стічних вод, скинутих абонентом протягом календарного місяця, коли було зафіксоване перевищення допустимої концентрації.

Відповідно до пункту 4.10. договору величина плати за скид стічних вод у систему водовідведення водоканалу з понаднормативними забрудненнями розраховується згідно Інструкції № 37; така оплата здійснюється абонентом не пізніше 10 днів з дати отримання листа-повідомлення та рахунку.

Відповідно до пункту 6.20. Правил № 908 споживач зобов`язаний оплатити сформований виробником рахунок за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями у десятиденний строк з моменту його отримання.

Як зазначає позивач, вказаний рахунок відповідачем у добровільному порядку оплачений не був, що і стало підставою звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" закріплено, що екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно з пунктом 7.2.8. договору абонент зобов`язаний не перевищувати рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах та нести відповідальність за якісний склад стічних вод.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Умовами підпункту 6.1.2 пункту 6.1. договору визначено, що водоканал має право складати акти з приписом щодо усунення порушень абонентом вимог чинного законодавства у сфері водопостачання, водовідведення та умов договору при їх виявленні з визначенням строку на їх усунення. Невиконання припису водоканалу, що стосується порушень правил обліку послуг - є підставою для нарахувань згідно пункту 3.3. Правил №190.

Також, вказаним підпунктом передбачено, що Акт складається представником водоканалу і підписується його представником та представником абонента. Якщо абонент (його представник) відмовляється підписати такий акт, то він підписується представником водоканалу одноосібно, про що в Акті робиться відповідний запис про таку відмову з зазначенням прізвища, посади представника абонента, який відмовився від підпису. У такому випадку акти обстежень, підписані представником водоканалу в одноосібному порядку, вважаються дійсними та є підставою для нарахувань об`ємів спожитих послуг.

Слід також відзначити, що додаткова плата за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин - не є оперативно-господарською санкцією, а підвищена плата за надання виробником послуг з водовідведення, нарахована споживачу з застосуванням коефіцієнту кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми. Додаткова плата відноситься (є складовою) до величини плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виробника.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи визначені сторонами у пункті 4.10. договору порядок та строки оплати рахунку № 88082 від 31.10.2021 на суму 9 742 грн. 92 коп., господарський суд встановив, що строк його оплати є таким, що настав.

Доказів на підтвердження оплати додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у систему централізованого водовідведення в сумі 9 742 грн. 92 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як було вказано вище, доказів на підтвердження оплати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин до систем централізованого водовідведення за Актом від 07.09.2021 на суму 9 742 грн. 92 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 9 742 грн. 92 коп. плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Дніпропетровського колективного підприємства "Універсалпостачсервіс" про стягнення заборгованості з плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 9 742 грн. 92 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Дніпропетровського колективного підприємства "Універсалпостачсервіс" (вулиця Коротка, будинок 41, м. Дніпро, 49081; ідентифікаційний код 01881149) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (вулиця Троїцька, будинок 21-А, м. Дніпро, 49001; ідентифікаційний код 03341305) 9 742 грн. 92 коп. - плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення та 2 684 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 19.05.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко