Рішення

від 19.05.2023 по справі 905/953/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2023 Справа №905/953/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Хабарової М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВР-Автотехальянс»

до Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

про стягнення 100 000,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВР-Автотехальянс» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення основного боргу у розмірі 100000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем умов договору №67/2021 купівлі-продажу від 11.05.2021.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.12.2022 відкрито провадження у справі №905/953/22; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Місцезнаходженням відповідача є: 85307, Донецька обл., м. Покровськ, вул.Захисників України, 2.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.12.2022 направлялась відповідачу рекомендованими листом з повідомленням про вручення за вказаною адресою, що підтверджується матеріали справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.12.2022 отримана відповідачем 20.12.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6102270753700.

Крім того, судом здійснено телефонограму відповідачу за номерами телефонів, які містяться в матеріалах позовної заяви.

Однак, зміст ухвали Господарського суду Донецької області від 05.12.2022 не вдалося передати відповідачу, у зв`язку з неможливістю встановити зв`язок з абонентом, що підтверджується телефонограмою від 09.12.2022.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, Господарський суд Донецької області зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на 19.05.2023 не реалізував своє право на подання відзиву, будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з приводу процесуальних питань від відповідача не надходило.

В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від відповідача впродовж всього строку розгляду Господарським судом Донецької області справи №905/953/22 не надходило будь-яких повідомлень щодо обставин неможливості подати відзив на позов.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Донецької області

ВСТАНОВИВ:

11.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВР-Автотехальянс» (продавець, позивач) та Дочірнім підприємством «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (покупець, відповідач) підписано договір №67/2021 купівлі-продажу (далі - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору продавець зобов`язаний поставити та передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити товари за кодом ДК 021:2015 - 09210000-4 Мастильні засоби (надалі іменується товар) партіями в асортименті та кількості, згідно специфікацій та видаткових накладних у відповідності до замовлень покупця.

Відповідно до п. 2.1 Договору асортимент, кількість товару, що поставляється, зазначаються в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору.

Ціна цього Договору становить 251 569 грн 20 коп. з ПДВ, що станом на дату укладання Договору дорівнює загальній вартості товару та послуг з його перевезення (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 3.2 Договору загальна сума Договору складається із вартості всіх партій товару у відповідності до специфікацій та видаткових накладних, що були поставлені за цим Договором за період його дії.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що товар поставляється партіями за цінами, найменуванням, у кількості, асортименті, відповідно зазначеним у Специфікаціям до цього Договору. Періодичність постачань партій товару протягом терміну дії цього Договору, кількість та асортимент кожної партії визначаються за письмовою згодою сторін з урахуванням потреб покупця у наявності на складі продавця необхідного товару.

Доставка товару здійснюється на умовах DDP в строк 5 робочих днів до складу покупця (п. 5.3 Договору).

За умовами розділу 6 Договору покупець зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар (п. 6.1.1 Договору); приймати поставлені товари згідно з актами приймання-передачі товару (п. 6.1.2 Договору); належним чином виконувати умови Договору (п. 6.1.3 Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021 (п. 10.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 251 569,20 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною №ВР-21\05779 від 26.05.2021, а також товарно-транспортною накладною №26.05.2021 від 26.05.2021.

Отримання відповідачем товару, зазначеного у видатковій накладній, підтверджується підписом його представника на зазначеній накладній та товарно-транспортній накладній.

Крім того, позивачем до матеріалів справи додано копію податкової накладної, у якій позивачем відображено проведення господарської операції за вищезазначеною видатковою накладною та копію квитанції про реєстрацію податкової накладної.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача за Договором не надано.

На виконання своїх зобов`язань за Договором за період з 03.06.2021 по 09.09.2021 відповідач частково сплатив кошти за отриманий товар у розмірі 140 000,00 грн, а саме: 03.06.2021 20 000,00 грн, 15.07.2021 20 000,00 грн, 09.09.2021 100 000,00 грн, що підтверджується випискою з поточного рахунку позивача.

Крім того, сторонами підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період вересень 2021 року, за даними якого відповідач має борг перед позивачем у розмірі 111 569,20 грн.

Позивач, звертався до відповідача з претензією, в якій вимагав протягом 10-х робочих днів від дня отримання претензії сплатити заборгованість у розмірі 111 569,20грн.

У відповіді №0113/1709 від 16.11.2021 на вищевказану претензію відповідач просив позивача розстрочити заборгованість в розмірі 111 569,20 грн строком на 3 місяці шляхом сплати коштів на розрахунковий рахунок позивача наступним чином: до 30.11.2021 року в розмірі 37 000,00 грн, до 31.12.2021 року в розмірі 37 000,00 грн, до 31.01.2022 року в розмірі 37 569,20 грн.

11.11.2021 відповідач сплатив частково за отриманий товар у розмірі 11569,20грн.

Позивач у відповіді №48 від 17.11.2021 на лист відповідача №0113/1709 від 16.11.2021 щодо розстрочки заборгованості у сумі 111 569,20 грн на 3 місяці повідомив, що заборгованість відповідача станом 16.11.2021 складає 100 000,00 грн внаслідок сплати 11.11.2021 11 569,20 грн, а тому позивач надав згоду на розстрочку заборгованості строком на 3 місяці шляхом сплати коштів на розрахунковий рахунок підприємства наступним чином: 30.11.2021 року в розмірі 37 000,00 грн, до 31.12.2021 року в розмірі 37 000,00 грн, до 31.01.2022 року в розмірі 26 000,00 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідач за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, у зв`язку з чим у відповідача залишився борг у розмірі 100 000,00 грн, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов`язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони свідчать, що покупець зобов`язується розрахуватися з постачальником за отриманий товар протягом 30 днів з моменту отримання партії товару та отримання рахунку на оплати (4.3 Договору).

Таким чином, згідно з умовами Договору відповідач зобов`язаний був оплатити товар поставлений за видатковою накладною №ВР-21\05779 від 26.05.2021 в строк до 29.06.2021 (з урахуванням того, що 30-й день (26.06.2021) припадає на суботу - вихідний день, кінцевий строк оплати переноситься на наступний перший робочий день та на те, що 28.06.2021 не робочий (святковий) день (День Конституції України).

В той же час, як встановлено вище, сторонами було погодженого розстрочення заборгованості строком на 3 місяці шляхом сплати коштів на розрахунковий рахунок підприємства позивача наступним чином: 30.11.2021 в розмірі 37 000,00 грн, до 31.12.2021 в розмірі 37 000,00 грн, до 31.01.2022 в розмірі 26 000,00 грн.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов`язання за Договором виконав неналежним чином, за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 100 000,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України обставин, повідомлених позивачем, не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 100 000,00 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Разом з тим, до позовної заяви позивачем було подане клопотання про відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони зменшити розмір таких витрат. При цьому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення цих витрат (ч.5, ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До матеріалів справи позивачем надано укладений 22.10.2022 між адвокатом Говоровим Андрієм Валерійовичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВР-Автотехальянс» (клієнт) договір про надання правової допомоги №37.

На умовах визначених цим Договором, клієнт доручає, а адвокат зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу, зміст і обсяг якої визначається умовами договору та обумовлюються його метою (п. 1.1 договору про надання правової допомоги №37 від 22.10.2022).

Пунктом 2.1 договору про надання правової допомоги №37 від 22.10.2022 визначено, що для досягнення мети договору адвокат надає клієнтові наступну правову допомогу: а) надання консультацій та роз`яснень з юридичних питань, усних і письмових довідок щодо законодавства України; б) складання та підписання заяв, клопотань, скарг, заперечень, пояснень, декларацій, інших документів правового характеру; в) здійснення представництва клієнта в судах, господарських судах, адміністративних судах, в органах внутрішніх справ, прокуратури, служби безпеки, державної податкової служби, виконавчої служби, а також перед усіма іншими органами влади і управління, в підприємствах установах і організаціях усіх форм власності та перед будь-якими іншими особами: г) здійснення правового забезпечення підприємницької діяльності клієнта; д) виконання обов`язків захисника при розгляді матеріалів стосовно клієнта к правоохоронних органах відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, а також відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства у справах, що стосуються прав, обов`язків, свобод та інтересів клієнта.

Відповідно до п. 3.1 договору про надання правової допомоги №37 від 22.10.2022 за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокатові винагороду, яка є гонораром адвоката.

Згідно з п. 3.2 договору про надання правової допомоги №37 від 22.10.2022 розмір, порядок і умови сплати гонорару адвоката визначається додатками до цього договору та залежить від фактичного обсягу наданої адвокатом правової допомоги. Факт надання правової допомоги сторони засвідчують шляхом підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до його належного виконання, якщо інше не буде передбачено додатковою угодою сторін (п.6.1 договору про надання правової допомоги №37 від 22.10.2022).

21.11.2022 між адвокатом Говоровим Андрієм Валерійовичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВР-Автотехальянс» (клієнт) підписано додаткову угоду №01 до договору про надання правової допомоги №37 від 22.10.2022.

За умовами п. 1 додаткової угоди №01 до договору про надання правової допомоги №37 від 22.10.2022 адвокат зобов`язується надати клієнтові наступну правничу допомогу: Здійснення представництва клієнта у Господарському суді Донецької області з приводу стягнення заборгованості з Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». З цією метою адвокат виконує наступні кроки: Вивчення наданих клієнтом документів, аналіз судової практики з даного питання, складання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Загальна винагорода адвоката за пунктом 2 цієї угоди складає фіксовану суму у розмірі 4000,00 грн, які оплачуються протягом п`ятдесяти днів з моменту підписання цієї угоди.

На підтвердження факту надання правової допомоги клієнту до матеріалів справи позивач надав акт прийому-передачі виконаних робіт від 21.11.2022, яким підтверджено виконання робіт (надання послуг) на суму 4000,00 грн, а саме: написання та подання позовної заяви до Господарського суду Донецької області про стягнення заборгованості з ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

До матеріалів справи також долучено квитанцію №141205 від 21.11.2022 про прийняття адвокатом Говоровим А.В. за надані послуги з складання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» коштів у розмірі 4000,00 грн.

На підтвердження повноважень адвоката Говорова Андрія Валерійовича до матеріалів справи додано ордер серії АР №1104353 від 22.10.2022.

При цьому, судом встановлено, відповідачем не було подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та відповідно не надано жодних заперечень і належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного надання послуг та їх обсягу, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача у розмірі 4 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (85307, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Захисників України, 2, ідентифікаційний код 32001618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВР-Автотехальянс» (69002, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Крива бухта, 2, ідентифікаційний код 36534473) основний борг у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп., судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Хабарова