Рішення

від 19.05.2023 по справі 908/756/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/42/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2023 Справа № 908/756/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача Приватного підприємства «Аварістан», (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20)

про стягнення 81256,76 грн.

09.03.2023 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна, вих. № б/н сформована в підсистемі «Електронний суд» 09.03.2023 (вх. № 825/08-07/23 від 09.03.2023) Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Приватного підприємства «Аварістан», м. Запоріжжя про стягнення 39496,58 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 1241 від 01.03.2005 та 41760,18 грн. неустойки за порушення зобов`язання щодо повернення майна, а всього 81256,76 грн. грошових коштів.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2023 справу № 908/756/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/756/23 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/42/23, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 18.08.2023.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 525, 526, 530ЦК України, ст., ст., ст. 18, 19, 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнуті з відповідача39496,58 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 1241 від 01.03.2005 та 41760,18 грн. неустойки за порушення зобов`язання щодо повернення майна, а всього 81256,76 грн. грошових коштів.

Ухвалою суду від 14.03.2023у справі № 908/756/23відповідачу запропоновано у строк до 29.03.2023, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до безкоштовного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого судом з відкритих відомостей з сайту https://usr.minjust.gov.ua, місцезнаходженням Приватного підприємства «Аварістан» (код ЄДРПОУ 25488793) є: 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 14.03.2023 про відкриття провадження у справі № 908/756/23, яка направлялася відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу, повернулася до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку: «За закінченням терміну зберігання».

За приписами ч. 4 ст. 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Частиною третьою статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/756/23.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 14.03.2023у справі № 908/756/23процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 13.04.2023 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, ведення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі, постійні ракетні обстріли обласного центру і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення 19.05.2023.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

01.03.2005 Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (в подальшому «Орендодавець»), Комунальним підприємством «Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків» (КП «РЕПОГ») (в подальшому «Балансоутримувач») та Приватним підприємством «Аварістан» (в подальшому - Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1241 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1., 1.2 Договору (в редакції Додаткової угоди від 02.02.2018) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно - частину нежитлового приміщення №147 першого поверху (літ. А-9) загальною площею 49,64 кв.м. у складі коридору №5 площею 8,30 кв.м., санвузла №6 площею 4,0 кв.м., кабінету № 7 площею 17,40 кв.м., кабінету № 8 площею 13,90 кв.м. та частини місць загального користування коридорів №, № 1,4 площею 6,04 кв.м. по вул. Українській, 4, яке перебуває на балансі КП «Наше місто» Запорізької міської ради, вартість якого визначена у звіті про незалежну оцінку і становить 124096, 00 грн. станом на 31.01.2015 (Додаток № 2 до Договору). Майно використовується орендарем на правах оренді під офіс.

На підставі рішень Запорізької міської ради від 18.02.2011 № 6 «Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність апарату Запорізької міської ради» та № 20 від 06.04.2011 «Про передачу департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради окремих повноважень щодо управління об`єктами права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя», в договорі оренди від 01.03.2005 № 1241 змінений Орендодавець з Управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та підписана відповідна додаткова угода до Договору від 01.06.2011.

Пунктом 2.4. Договору (в редакції Додаткової угоди від 02.02.2018) встановлено, що у разі закінчення строку дії цього Договору або його дострокового розірвання Орендар передає комунальне майно Орендодавцю, Балансоутримувачу одночасно із підписанням Акту приймання-передачі вказаного майна в 10-ти добовий термін у порядку, передбаченому чинними нормативно-правовими актами з цього питання.

Відповідно до розділу 3 Договору (в редакції Додаткової угоді від 02.02.2018) розмір орендної плати визначається на підставі рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47, Постанови Кабінету міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 і складає 22337,28 грн. згідно з розрахунком (Додаток № 1 до Договору). Орендна плата за січень 2018 року становіть 2941,08 грн., а оренда за наступні місяці визначається Орендарем самостійно шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, та сплачується щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 3.4 договору оренди (в редакції Додаткової угоді від 02.02.2018), передбачено, що орендна плата перераховується «Орендарем» на розрахунковий рахунок Місцевого бюджету ГУДКСУ у Олександрівському районі м. Запоріжжя щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п. 3.10. Договору, у випадках закінчення дії цього Договору або його дострокового припинення орендна плата перераховується Орендарем по добу фактичної здачі комунального Майна по Акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 5.2 договору (в редакції Додаткової угоді від 02.02.2018), орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендодавцю оренду плату з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Пунктом 11.1. Договору (в редакції Додаткової угоді від 02.02.2018) визначено строк дії Договору який діє до 01.01.2020 р.

Після закінчення строку дії Договору, договір автоматично продовжувався до 01.01.2022 р. на підставі ч.2. ст.17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції від 20.10.2019 р.).

Вступ Орендаря у користування нежитловим приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами договору та Акту прийому-передачі вказаного приміщення (п.2.1 Договору).

За актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.03.2005 комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків» передало, а Приватне підприємство «Аварістан» прийняло орендоване відповідно до Договору майно.

У зв`язку з неналежним виконанням Орендарем умов договору оренди Господарським судом Запорізької області виданий судовий наказ від 03.11.2020 № 908/2774/20 про стягнення з Приватного підприємства «Аварістан» заборгованість з орендної плати в розмірі 104378 грн. 94 коп. до місцевого бюджету Олександрівського району міста Запоріжжя за період з березня 2018 року по вересень 2020 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.07.2021 по справі № 908/1043/21 з Приватного підприємства «Аварістан» на користь місцевого бюджету стягнуто 17655,85 грн. орендної плати за період з жовтня 2020 р. по лютий 2021 р. Розірвано договір оренди № 1241 від 01.03.2005 частини нежитлового приміщення № 147 першого поверху (літ. А-9) загальною площею 49,64 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, б. 4. Зобов`язано звільнити нежитлове приміщення площею 49,64 кв.м., розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, б. 4 шляхом виселення Приватного підприємства «Аварістан» на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Відповідно до Акту державного виконавця від 14.01.2022 нежитлове приміщення площею 49,64 кв.м., яке є предметом Договору, звільнено шляхом виселення Орендаря.

Отже, з моменту винесення рішення Господарським судом Запорізької області по справі №908/1043/21 від 27.07.2021 про звільнення приміщення, яке є предметом Договору, до моменту фактичного звільнення приміщення шляхом виселення - 14.01.2022 Орендар займав приміщення без достатніх правових підстав.

У зв`язку із цим за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення № 1241 від 01.03.2005 за період з березня 2021 р. по лютий 2022 р. в загальній сумі 39496, 58 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди № 1241 від 01.03.2005 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. (ч. 1 ст. 283 ГК України)

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Норму аналогічного змісту містить ст. 284 ГК України, якою передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Статтею 785 ЦК України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач зобов`язання щодо звільнення нежитлове приміщення виконав з порушенням строку та покладений на нього обов`язок щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до змісту ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України закріплено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.07.2021 у справі № 908/1043/21 встановлений факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати, у зв`язку із цим вказаним рішенням суду з відповідача стягнуто 17655,85 грн. заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2020 р. по лютий 2021 р. Цим же рішенням договір оренди № 1241 від 01.03.2005 розірвано.

Рішення господарського суду Запорізької області від 27.07.2021 у справі № 908/1043/21 набрало законної сили 27.08.2021.

Таким чином, з набранням законної сили рішенням суду у справі № 908/1043/21 фактично припинилися між сторонами договірні відносини за договором оренди № 1241 від 01.03.2005.

Отже, зобов`язання відповідача зі сплати орендної плати за час дії договору оренди № 1241 від 01.03.2005 за період з березня 2021 р. по серпень 2021 р. включно (з урахуванням рішення господарського суду Запорізької області від 27.07.2021 у справі № 908/1043/21) належним чином не виконане.

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір заборгованості з орендної плати за період з березня 2021 р. по серпень 2021 р. включно становить 22364,13 грн.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати є обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню судом частково в частині стягнення з відповідача 22364,13 грн. заборгованості з орендної плати за період з березня 2021 р. по серпень 2021 р. включно. В іншій частині вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати за вересень 2021 р. січень 2022 р. задоволенню не підлягають.

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою. (ст. 546 ЦК України)

Правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу. (ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України)

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Вимоги щодо стягнення неустойки позивач обґрунтовує пунктом 3.11 Договору, яким сторони визначили, що якщо Орендар не виконує обов`язки щодо повернення Майна в установлений цим Договором строк, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування об`єктом оренди за час прострочення.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 41760,18 грн. неустойки за порушення зобов`язання щодо повернення майна, яка розрахована як подвійна орендна плата за період з серпня 2021 р. по січень 2022 р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд не погоджується з таким розрахунком, та вважає, що нарахування неустойки позивачем здійснено необґрунтовано, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 785 ЦК України закріплено, якщо наймач не виконує обов`язки щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою ст. 549 ЦК України.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.

Таки чином, суд вважає, що з моменту набрання чинності рішенням суду у справі № 908/1043/21 про розірвання договору оренди № 1241 від 01.03.2005 до моменту фактичного повернення орендованого приміщення орендодавцю (згідно Акту державного виконавця від 14.01.2022) стягненню з відповідача підлягає 34264,90 грн. неустойки у вигляді подвійної орендної плати за період з вересня 2021 р. по січень 2022 р.

За таких обставин, враховуючи встановлений судом факт порушення зобов`язання щодо повернення майна у встановлений строк, вимоги про стягнення неустойки підлягають задоволенню частково в розмірі 34264,90 грн. В іншій частині в стягненні неустойки судом відмовляється.

При вирішенні спору у даній справі в частині стягненні неустойки суд вважає за необхідне зауважити, що суд наділений повноваженнями перевіряти обраний сторонами договору спосіб врегулювати свої відносини на предмет відповідності Конституції України.

Статтею 61 Конституції України гарантована заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення має на меті уникнути несправедливого покарання.

Отже, одночасне стягнення орендної плати та нарахування неустойки у розмірі подвійної орендної плати за один і той самий період є подвійним стягненням штрафу, тобто подвійною відповідальністю за порушення зобов`язання, що суперечить ст. 61 Конституції України та принципам справедливості, добросовісності і розумності, закріпленим ст. 3 ЦК України.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доказів належного виконання зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення № 1241 від 01.03.2005 в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів за вказаний позивачем період та своєчасного повернення нежитлового приміщення, відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково, в частині стягнення з відповідача 22364,13 грн. заборгованості з орендної плати та 34264,90 грн. неустойки. В задоволенні решти позовних вимог відмовляється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до Приватного підприємства «Аварістан» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Аварістан», (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20, код ЄДРПОУ 25488793) на користь місцевого бюджету м. Запоріжжя на розрахунковий рахунок (IBAN) №UA528999980334159850000008479, отримувач ГУК у Запорізькій області / ТГ м. Запоріжжя / 22080402, код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, код класифікації доходів бюджету 22080402, банк отримувача Казначейство України (Ел.Адм.Подат.) 22364 (двадцять дві тисячі триста шістдесят чотири) грн. 13 коп. заборгованість зі сплати орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення № 1241 від 01.03.2005 за період з березня 2021 року по серпень 2021 року включно та 34264 (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 90 коп. неустойки. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Аварістан», (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20, код ЄДРПОУ 25488793) на користь місцевого бюджету м. Запоріжжя на розрахунковий рахунок (IBAN) № UA528999980334159850000008479, отримувач ГУК Запорізькій області / ТГ м. Запоріжжя / 22080402, код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, код класифікації доходів бюджету 22080402, банк отримувача Казначейство України (Ел.Адм.Подат.) 1870 (одну тисячу вісімсот сімдесят) грн. 52 коп. витрати зі сплати судового збору. Видати наказ.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено «19» травня 2023 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.