Рішення

від 19.04.2023 по справі 910/13193/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.04.2023Справа № 910/13193/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Старовойтова Є. А., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" (Харківське шосе, 56, Київ, 02091, код ЄДРПОУ 40452507)

2) Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (вул. О.Кошиця, буд.11, Київ, 02068, код ЄДРПОУ 37388222)

про визнання припиненими трудових відносин, зобов`язання вчинити дії,

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" (далі - відповідач-1) та Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач-2) про визнання припиненими трудових відносин, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок припинення зацікавленості господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" його учасників, позивач, перебуваючи на посаді директора товариства відповідача-1, прийняв рішення про звільнення з посади, однак на загальні збори, призначені на 07.11.2022, учасники не прибули, на підставі чого позивач звернувся до суду з позовом про визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 у зв`язку зі звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" та зобов`язання відповідача-2 внести запис про виключення позивача як керівника відповідача-1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

07.12.2022 у встановлений судом строк від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження,

підготовче засідання призначено на 25.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 підготовче засідання призначено на 22.02.2023.

Підготовче засідання, призначене на 25.01.2023, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.

08.02.2023 до відділу діловодства суду представником Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач-2 заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що на момент надходження позовної заяви наявність у Єдиному державному реєстрі інформації про керівника юридичної особи передбачена нормативно-правовими актами та є обов`язковою, у зв`язку з чим виконання судового рішення відповідачем-2 у разі задоволення позовних вимог, якщо у ньому будуть відсутні відомості про керівника виконавчого органу, які підлягають внесенню на заміну наявних відомостей про позивача, буде технічно неможливим.

22.02.2023 до відділу діловодства суду представником ОСОБА_1 подано відповідь на відзив відповідача-2, у якій позивачем викладені пояснення та аргументи щодо викладених відповідачем-2 заперечень, зокрема: похідна вимога про зобов`язання Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації внести відповідні зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" заявлена з метою ефективного захисту порушеного права позивача, при цьому повноваження директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 підготовче засідання відкладено на 22.03.2023.

У підготовчому засіданні 22.03.2023 суд у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 19.04.2023.

18.04.2023 до відділу діловодства суду від Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшло клопотання про розгляд справи 19.04.2023 за відсутності представника відповідача-2, у якому останній також просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання 19.04.2023 прибув представник позивача, позовні вимоги підтримав, представник відповідача-2 у засідання не прибув, про причини своєї неявки повідомив суд у клопотанні, яке надійшло 18.04.2023, в свою чергу представник відповідача-1 взагалі у судові засідання не з`являвся, про причини своєї неявки суд не повідомляв, хоча про дату, час та місце засідання повідомлявся належним чином.

З метою повідомлення відповідача-1 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду про повідомлення про дату, час та місце розгляду справи були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: Харківське шосе, 56, Київ, 02091, проте повернуті на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надіслав ухвалу про повідомлення про розгляд справи за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача-1 про розгляд справи.

За приписами частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач-1 у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.04.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ", яке оформлено протоколом №1 від 25.04.2016, вирішено, зокрема, директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" призначити ОСОБА_1 .

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" від 27.04.2016 призначено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" ОСОБА_1 , у зв`язку з чим останній приступив до виконання своїх посадових обов`язків.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" є:

1. Фізична особа, громадянка України, ОСОБА_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Солом`янським РВ ГУДМС України в м. Києві 26 лютого 2013 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , розмір внеску якої до статутного капіталу товариства 34 000, 00 гривень (50.75%).

2. Фізична особа, громадянка України, ОСОБА_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Антрацитівським МВ України в Луганській області 9 вересня 1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , розмір внеску якої до статутного капіталу товариства 33 000, 00 грн (49. 25%).

Керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату розгляду справи є ОСОБА_1 .

30.09.2022 ОСОБА_1 склав заяву про звільнення з 07.11.2022 з посади директора, за власним бажанням у відповідності до ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю.

Також, 30.09.2022 ОСОБА_1 було складено повідомлення про проведення загальних зборів учасників ТОВ "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" за адресою: 02091, Київ, Харківське шосе, 56, об 11:00 год. 07 листопада 2022 року з наступним порядком денним: 1. Затвердження нового розподілу часток між учасниками в Статутному капіталі Товариства, у зв`язку із виходом ОСОБА_1 із складу учасників; 2. Затвердження зміни розміру статутного капіталу; 3. Затвердження нової редакції статуту товариства; 4. Про звільнення директора товариства; 5. Про призначення директора товариства; 6. Делегування повноважень.

Вказана заява та повідомлення 03.10.2022 були направлені позивачем листом з описом вкладення на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Як вбачається з протоколу реєстрації для участі у загальних зборах учасників ТОВ "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" №1-01 від 07.11.2022, за результатом реєстрації встановлено, що на загальні збори учасників ТОВ "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" не з`явилися особисто та не направили своїх представників обидва учасники товариства - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв`язку з чим, згідно із Законом України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" та Статуту товариства Загальні збори учасників ТОВ "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ", скликані на 07.11.2022 об 11:00 за адресою: 02091, Київ, Харківське шосе, 56 не відбулись.

Позивач зазначає, що оскільки ним здійснено всі залежні від нього дії для вирішення питання про припинення трудових відносин у встановленому позасудовому порядку, однак Загальні збори учасників товариства не відбулись, можливість вирішити питання щодо припинення трудових відносин між позивачем та відповідачм-1 як директором відсутня, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 у зв`язку зі звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" та зобов`язання відповідача-2 внести запис про виключення позивача як керівника відповідача-1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

В свою чергу, відповідач-2 заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію тим, що на момент надходження позовної заяви наявність у Єдиному державному реєстрі інформації про керівника юридичної особи передбачена нормативно-правовими актами та є обов`язковою, у зв`язку з чим виконання судового рішення відповідачем-2, у разі задоволення позовних вимог, якщо у ньому будуть відсутні відомості про керівника виконавчого органу, які підлягають внесенню на заміну наявних відомостей про позивача, буде технічно неможливим.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ", яке оформлено протоколом №1 від 25.04.2016, вирішено, зокрема, директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" призначити ОСОБА_1 .

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" від 27.04.2016 призначено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" ОСОБА_1 , у зв`язку з чим останній приступив до виконання своїх обов`язків.

Згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Частиною першою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (частина перша статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частин першої - третьої статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).

Відповідно до п.п. 11.16, 11.17 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ", затвердженого рішенням загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" Протокол №1 від 25.04.2016 (далі - статут), управління поточною діяльністю товариства здійснюється виконавчим органом - директором товариства; директор товариства призначається Загальними зборами учасників товариства. Директор може бути обраний і не зі складу учасників.

До компетенції зборів належать питання, зокрема, створення (обрання) та відкликання (звільнення) виконавчого органу товариства (п.п. 11.4.3. п. 11.4. статуту).

Таким чином, cуд зазначає, що питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому позивач як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до частин другої, третьої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

30.09.2022 ОСОБА_1 склав заяву про звільнення з 07.11.2022 з посади директора, за власним бажанням, у відповідності до ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю.

30.09.2022 ОСОБА_1 склав повідомлення про проведення загальних зборів учасників ТОВ "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" за адресою: 02091, Київ, Харківське шосе, 56, об 11:00 год. 07 листопада 2022 року з наступним порядком денним: 1. Затвердження нового розподілу часток між учасниками в Статутному капіталі Товариства, у зв`язку із виходом ОСОБА_1 із складу учасників; 2. Затвердження зміни розміру статутного капіталу; 3. Затвердження нової редакції статуту товариства; 4. Про звільнення директора товариства; 5. Про призначення директора товариства; 6. Делегування повноважень.

Вказана заява та повідомлення 03.10.2022 були направлені позивачем на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 листом з описом вкладення, копії яких наявні у матеріалах справи.

07.11.2022 Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ", скликані на 07.11.2022 об 11:00 за адресою: 02091, Київ, Харківське шосе, 56, не відбулись у зв`язку з неявкою всіх учасників товариства, що підтверджується протоколом реєстрації для участі у загальних зборах учасників ТОВ "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" №1-01 від 07.11.2022.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18.

При цьому, в статті 2, 13 Господарського процесуального кодексу України закріплений принцип змагальності господарського судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження розгляду по суті уповноваженим на звільнення директора органом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" заяви позивача про звільнення з посади директора товариства за власним бажанням, на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу Законів про працю, звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" на підставі рішення Загальних зборів учасників товариства у передбачений чинним законодавством України строк та внесення змін до відомостей про юридичну особу про зміну керівника.

Враховуючи те, що позивач у визначений чинним законодавством України строк повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" про звільнення з посади директора товариства за власним бажанням, на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу Законів про працю, однак останній не вчинив жодних дій на припинення трудових відносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 у зв`язку зі звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" за власним бажанням з 07.11.2022 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача в частині зобов`язання Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" суд зазначає наступне.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 Закону № 755-IV суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі №910/7164/19.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17 та від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц.

Водночас Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18.

За приписами ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на викладене, у зв`язку із прийняттям судом рішення щодо визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 у зв`язку зі звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ", суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги позивача в частині зобов`язання Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ".

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач-1 під час розгляду справи не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростували заявлені позовні вимоги.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв`язку зі звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" (Харківське шосе, 56, Київ, 02091, код ЄДРПОУ 40452507) за власним бажанням з 07.11.2022.

3. Зобов`язати Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію (вул. О.Кошиця, буд.11, Київ, 02068, код ЄДРПОУ 37388222) внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" (Харківське шосе, 56, Київ, 02091, код ЄДРПОУ 40452507).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ЕНД САМ БІЛДІНГ" (Харківське шосе, 56, Київ, 02091, код ЄДРПОУ 40452507) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп.

5. Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

У зв`язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці підписання повного тексту рішення здійснюється після виходу судді з відпустки.

Повний текст рішення складено та підписано 15.05.2023.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА