Рішення

від 17.05.2023 по справі 910/2142/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2023Справа № 910/2142/23

За позовом Акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОЕДЕМ"

2) ОСОБА_1

про стягнення 127 482,49 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ратківська А.Р.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" (далі - позивач, АТ КБ "Приватбанк") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОЕДЕМ" (далі - відповідач-1, ТОВ "АЕРОЕДЕМ") та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2, ОСОБА_1 ) про стягнення солідарно з відповідачів 127 482,49 грн заборгованості за кредитним договором № б/н від 24.11.2021, з яких: 108 333,34 грн заборгованості за кредитом, 19 149,15 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем-1 умов кредитного договору № б/н від 24.11.2021, у останнього виникла заборгованість у розмірі 127 482,49 грн, яку позивач просить солідарно стягнути з відповідача-1 та відповідача-2, який є поручителем відповідача-1 за Договором поруки № РOR16376648818248 від 23.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 позовну заяву АТ КБ "Приватбанк" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 постановлено звернутися до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації з запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 , зобов`язано Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

21.02.2023 через відділ діловодства суду від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла інформація на запит суду, направлена засобами електронного зв`язку, стосовно зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .

24.02.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява на усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 позовну заяву Акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2142/23 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідачів про відкриття провадження у справі.

В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем ухвали Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 про відкриття провадження у справі № 910/2142/23.

Поштове відправлення №0105493859966 з ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі № 910/2142/23 було направлене відповідачу-1 за адресою, зазначеною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача-1 згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Поштове відправлення №0105493859958 з ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі № 910/2142/23 було направлене відповідачу-2 за адресою: Україна, 03134, місто Київ, вулиця Булгакова, будинок 5-Б, квартира 201, вказаною у позовній заяві, що є адресою реєстрації місця проживання, що підтверджується інформацією Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, наданою на запит суду.

Суд дійшов висновку про те, що відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд даної справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідачі-1, 2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, заяву про усунення недоліків та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України також встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АЕРОЕДЕМ" (відповідач-1, Клієнт) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ» (далі - Заява). Відповідно до цієї Заяви позичальник приєднався до розділу 1.1. Загальні положення та підрозділу 3.2.2. Умов та правил надання кредиту "Кредит КУБ" (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» http://privatbank.ua.

Таким чином між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕРОЕДЕМ" (відповідач-1, Клієнт) та Акціонерним товариством КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (позивач, банк) було укладено кредитний договір № б/н (далі - договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із Заяви та Умов.

У пункті 3.2.2.1. Умов сторони визначили, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок іх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", а також в системі "Приват 24". Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання кваліфікованим електронним підписом Заяви в Системі "Приват 24" або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

У пунктах 1.1, 1.2, 1.3 Заяви сторони визначили, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та інших винагород в обумовлені цим договором терміни. Розмір кредиту становить 130 000 грн зі строком кредиту 12 місяців з дати видачі кредитних коштів клієнту.

Пунктом 2. Заяви клієнт підтверджує ознайомлення із розділом "1.1. Загальні положення", а також підрозділом "3.2.2. Умов та правил надання кредиту "Кредит КУБ" Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку за адресою https://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви.

Відтак, фінансування поточної діяльності відповідача-1, в обмін на його зобов`язання з повернення кредиту свідчить про виникнення між сторонами кредитних правовідносин та волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам статті 205 Цивільного кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).

30.11.2021 року на підставі укладеного договору позивачем на поточний рахунок відповідача-1 № НОМЕР_1 було перераховано кошти у розмірі 130 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за період з 01.01.2000 по 26.01.2023.

Отже, позивачем належним чином виконано свої зобов`язання з надання кредиту.

Пунктом 1.6 Заяви передбачено порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.

При цьому, положеннями пункту 3.2.2.3.1 Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в датах щомісячних внесків, зазначених у заяві.

Згідно пункту 3.2.2.3.1.4 Умов клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі статтями 212, 651 ЦК України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право зміни умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банк та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений в повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

Строк користування кредитом зазначено у Заяві про приєднання (п. 3.2.2.3.1.2 Умов).

30.12.2021 відповідачем-1 було сплачено 10 833,33 грн за графіком погашення основної суми боргу та процентів за кредитним договором № б/н, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за період з 01.01.2000 по 26.01.2023.

30.01.2022 відповідачем-1 було сплачено 10 833,33 грн за графіком погашення основної суми боргу та процентів за кредитним договором № б/н, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за період з 01.01.2000 по 26.01.2023.

Проте, клієнт (відповідач-1) належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо повернення отриманих коштів у строки встановлені договором, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість по кредиту у розмірі 108 333,34 грн.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем-1 своїх договірних зобов`язань в частині своєчасного повернення кредиту підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем-1, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 108 333,34 грн.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Пунктом 3.2.2.3.2 Умов визначено, що за користування послугою клієнт сплачує щомісячно протягом всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.2.6.2).

В свою чергу, пунктом 3.2.2.9.1 Умов встановлено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктів 3.2.2.1 та 3.2.2.3 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в пункті 3.2.2.3.2.

Отже, за користування послугою клієнт сплачує щомісячно протягом всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах.

У Заяві про приєднання, зокрема в пункті 1.4, погоджено проценти за користування кредитом: перші 6 місяців 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,4% від початкового розміру кредиту (в. т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

Окрім того, пунктом 3.2.2.3.3 Умов встановлено, що, у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором, клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами.

Пунктом 1.5 Заяви визначені проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.

Відтак, враховуючи порушення клієнтом грошового зобов`язання за кредитним договором, позивачем нараховано відсотки за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно пункту 3.2.2.3.2 умов у розмірі 19 149,15 грн та 3.2.2.9 Умов.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок комісії суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

При цьому, позивач заявив позовні вимоги про стягнення суми заборгованості з відповідачів солідарно, з огляду на те, що 23.11.2021 року між Акціонерним товариством КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки № POR1637664881824, предметом якого є надання поруки поручителем (відповідач-2) перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕРОЕДЕМ" зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.2 «Кредит-Куб» Умов та правил надання банківських послуг (надалі - угода № 1).

Відповідно до п. 1.2 договору поруки сторони визначили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою № 1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до частини 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За умовами ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

Пунктами 1.3 та 1.5 договору поруки визначено, що поручитель з умовами угоди № 1 ознайомлений та у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою № 1 боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно п. 2.1.2 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою № 1, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю, передбаченої даним пунктом вимоги.

При цьому, в пункті 1.1.1. договору поруки передбачено, що якщо під час виконання угоди № 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою № 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем-1 умов кредитного договору суд вважає обґрунтованим стягнення із відповідачів солідарно заявленої до стягнення заборгованості.

За приписами частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Відповідачі-1, 2 попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат не подали.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 2 684,00 грн покладається на відповідачів - 1 та 2 порівну по 1 342,00 грн.

Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОЕДЕМ" (Україна, 04050, місто Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 12; ідентифікаційний код 31032556) та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 108 333,34 грн (сто вісім тисяч триста тридцять три гривні 34 коп.) заборгованості за кредитом та 19 149,15 грн (дев`ятнадцять тисяч сто сорок дев`ять гривень 15 коп.) заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОЕДЕМ" (Україна, 04050, місто Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 12; ідентифікаційний код 31032556) на користь Акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 1 342,00 грн (одну тисячу триста сорок дві гривні 00 коп.) судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 1 342,00 грн (одну тисячу триста сорок дві гривні 00 коп.) судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 17.05.2023.

Суддя Оксана ГУМЕГА