Рішення

від 06.03.2023 по справі 910/6884/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.03.2023Справа № 910/6884/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Шокало О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Приватного підприємства "ХОТЕК" (вул. Пасічна, буд.127, оф.5, м. Львів, 79035)

до Дочірнього підприємства "Ауді Центр Віпос" (вул. Оранжерейна,1, м.Київ, 04112)

про стягнення 300 000,00 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Брикар О.М.

від відповідача: Боліщук Р.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків.

29.08.2022 засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.10.2022 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

21.10.2022 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 клопотання Дочірнього підприємства "Ауді Центр Віпос" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 07.12.2022.

25.11.2022 від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке задоволено ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2022.

Представник відповідача у судове засідання 07.12.2022 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом у судовому засіданні 07.12.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви по розгляду справи до 26.12.2022.

07.12.2022 через відділ діловодства від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

07.12.2022 через відділ діловодства від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке задоволено ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2022.

Представник відповідача у судове засідання 26.12.2022 не з`явився, проте 23.12.2022 через відділ діловодства суду останнім було подане клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом у судовому засіданні 26.12.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з його необґрунтованістю. Крім того, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви по розгляду справи до 11.01.2023.

03.01.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про надання оригіналів документів для ознайомлення судом.

У зв`язку з перебуванням судді Літвінової М.Є на лікарняному судове засідання, призначене на 11.01.2023, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 представників учасників справи повідомлено про призначення судове засідання по розгляду даної справи на 01.02.2023.

Судом у судовому засіданні 01.02.2023 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви по розгляду справи до 15.02.2023.

15.02.2023 через відділ діловодства до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення у справі.

Представник позивача у судове засідання 15.02.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом у судовому засіданні 15.02.2023 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви по розгляду справи до 06.03.2023.

03.03.2023 до суду представником позивача були подані заперечення на письмові пояснення відповідача у даній справі.

У судовому засіданні 06.03.2023 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.03.2023 проти позову заперечував.

Відповідно до ст. 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 06.03.2022 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2021 між ПП "ХОТЕК" (покупець) та ДП "Ауді Центр Віпос" (продавець) було укладено договір № 3483_390299, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язався передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти майно (далі - автомобіль), зазначене у додатку № 1 до цього договору (специфікація разом із зазначенням кількості товару, моделі, кольору продукції та кількістю додаткового обладнання та інше), та сплатити грошові суми в розмірі та порядку, які передбачені розділами 2 та 5 цього договору.

Автомобіль передається продавцем покупцю за наступною адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 1 (п. 1.2 договору).

Вартість автомобіля складає виражену в гривні у розмірі, еквівалентному сумі 61 957,00 євро, а саме: без ПДВ - 1 653 374,18 грн, ПДВ 20% - 330 674,83 грн, усього - 1 984 049,01 грн.

У п 5.1 договору сторони погодили, що покупець зобов`язаний сплатити ціну автомобіля шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника банківським переказом у наступному порядку: - завдаток, який складає без ПДВ 125 000,00 грн, ПДВ 20% - 25 000,00 грн, а всього - 150 000,00 грн, покупець сплачує протягом терміну, зазначеному у рахунку, який виставляє продавець (пп.5.1.1. договору); - основний платіж , що зазначений у п. 2.1 договору, за вирахуванням суми завдатку, зазначеної в пп. 5.1.1 договору, покупець сплачує протягом терміну, зазначеному у рахунку, який виставляє продавець.; - решту від вартості автомобіля, яка сплачується при настанні умов, передбачених п. 2.2 цього договору, покупець сплачує продавцю протягом 1 банківського дня згідно рахунку, який виставляє продавець (пп. 5.1.3 договору).

Згідно з п. 5.4 договору сума, вказана у пп. 5.1.1 цього договору, є завдатком, що сплачується покупцем продавцю у рахунок належних з нього за даним договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Відповідно до п. 3.1 договору продавець доставить розмитнений автомобіль за адресою, вказаною у п. 1.2 даного договору, у термін не більше, ніж 120 календарних днів з моменту отримання суми завдатку, зазначеної у пп. 5.1.1 даного договору.

03.09.2021 продавцем було виставлено покупцю до сплати рахунок-фактуру № 0000072687 на суму 150 000,00 грн.

Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 376 від 03.09.2021 підтверджується перерахування позивачем грошових коштів в сумі 150 000,00 грн згідно вказаного рахунку-фактури.

Звертаючись до суду, ПП "ХОТЕК" зазначило, що у силу п. 3.1 договору у відповідача виник обов`язок поставити автомобіль по 01.01.2022 (включно), котрий останнім у встановлений договором строк виконано не було. У зв`язку з вказаною обставиною позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 25.06.2022, якою відмовлявся від прийняття виконання, посилаючись на те, що внаслідок допущеного прострочення виконання зобов`язання втратило інтерес для нього, та вимагав повернення 150 000,00 грн сплаченого завдатку, а також додаткової оплати 150 000,00 грн у розмірі завдатку на підставі приписів ч. 1 ст. 571 ЦК України.

З огляду на те, що вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення, позивач був вимушений пред`явити даний позов.

Заперечуючи проти позову, відповідач не оспорює факт порушення ним встановленого договором строку поставки автомобіля, утім, зазначає, що у зв`язку з вказаною обставиною у позивача на підставі п. 6.2 договору виникло право вимагати сплати відповідачем штрафу у розмірі 0,1% від суми, вказаної в п. 2.1 договору, але аж ніяк не право вимагати повернення внесеного завдатку. Відповідач наголошує на тому, що обов`язок з поставки автомобіля ним все ж таки було виконано, проте позивач від прийняття останнього відмовився, у силу чого у розумінні п. 6.7 договору виключаються правові підстави для повернення сплаченого завдатку продавцем.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів (частина 2 наведеної норми).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У силу ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

У розумінні ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом (частина 2 наведеної норми).

Так, за своєю правовою природою спірна сума грошових коштів, сплачена позивачем відповідачу, є саме завдатком.

За змістом ст. 570 ЦК України завдаток виконує три основні функції: доказову, платіжну та забезпечувальну. Зокрема, платіжна функція завдатку завжди виражається в тому, що він є складовою частиною платежу по договору, у той час як забезпечувальна функція полягає в тому, що видача - одержання завдатку спонукає обидвох сторін до належного виконання основного зобов`язання.

Так, ч. 1 ст. 571 ЦК України визначені правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого завдатком: якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Тобто у розумінні наведеної норми порушення зобов`язання з вини кредитора (продавця, котрий одержав завдаток) має своїм наслідком виникнення у останнього обов`язку з повернення боржнику (покупцеві) внесеної ним суми завдатку і додаткової сплати суми у розмірі такого завдатку.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як уже зазначалося, укладаючи договір, у п. 3.1 останнього сторони погодили обов`язок продавця доставити розмитнений автомобіль за адресою, вказаною у п. 1.2 даного договору, у термін не більше, ніж 120 календарних днів з моменту отримання суми завдатку, зазначеної у пп. 5.1.1 даного договору.

Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 376 підтверджується, що позивач 03.09.2021 виконав умови пп. 5.1.1 договору та провів попередню оплату (завдаток) за товар у розмірі 150 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Таким чином, останнім днем строку виконання відповідачем взятого на себе зобов`язання з поставки автомобіля було 04.01.2022, враховуючи, що 01.01.2022 є святковим днем в Україні, який співпав з вихідним днем (суботою), у зв`язку з чим вихідний 01.01.2022 було перенесено на понеділок 03.01.2022.

За приписами ст. 526 ЦК України, з якою кореспондується ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи 9ч. 1 ст. 73 названого Кодексу).

Разом з тим, доказів виконання відповідачем взятого на себе зобов`язання з передання автомобіля у визначений договором строк матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд погоджується з твердженням позивача про те, що відповідач (кредитор) припустився порушення взятого на себе зобов`язання, забезпеченого завдатком, яке виявилося у простроченні погодженого сторонами строку передачі автомобіля покупцю.

Не спростовуючи та не оспорюючи самого факту порушення ним зобов`язання, відповідач переконаний, що останнє має своїм правовим наслідком виникнення у позивача виключно права на стягнення штрафу, обумовленого п. 6.2 договору, у зв`язку з чим підстави для задоволення заявлених у даній справі вимог виключаються.

Дійсно, укладаючи договір, у п. 6.2 останнього сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання продавцем умов договору, передбачених п. 3.1, він сплачує покупцю штраф в розмірі 0,1% від суми, вказаної в п. 2.1 цього договору.

Разом з тим, погодження сторонами відповідальності продавця у вигляді сплати штрафу за порушення умов п. 3.1 договору, жодним чином не нівелює законодавчо закріпленого права покупця відмовитися від прийняття виконання зобов`язання у зв`язку із втратою інтересу до нього, зумовленою простроченням виконання, та вимагати повернення завдатку й додаткової сплати суми у розмірі завдатку, реалізація якого здійснюється на власний розсуд самого покупця.

Стосовно посилання відповідача на наявність у п. 9.2 договору третейського застереження, згідно з яким усі вимоги, які виникають при виконання даного договору або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Юридичного захисту людини і громадянина «Право та Закон» згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди, суд зазначає, що у силу наведеного пункту договору існує лише правова можливість, а не обов`язок на звернення до третейського суду. За відсутності волі на звернення до третейського суду у позивача чинне законодавство України не позбавляє його права на вирішення спору господарським судом, адже третейське застереження не є відмовою від права на звернення до суду, у той час як згідно з ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Отже, наведені відповідачем заперечення не є підставою для відмови у позові.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП "ХОТЕК" про стягнення з ДП "Ауді Центр Віпос" грошових коштів у загальній сумі 300 000,00 грн є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви згідно зі ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Ауді Центр Віпос" (вул. Оранжерейна, буд. 1, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 32000038) на користь Приватного підприємства "ХОТЕК" (вул. Пасічна, буд.127, оф.5, м. Львів, 79035, код ЄДРПОУ 38665898) грошові кошти в сумі 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 18.05.2023.

СуддяМ.Є. Літвінова