Рішення

від 16.01.2023 по справі 910/6265/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2023Справа № 910/6265/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Заїки О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" (вул.Солом`янська буд.20-В оф.1037, м.Київ,03110)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна заправна компанія "Австар" (пр-т Повітрофлотський, буд. 94-А, м.Київ,03036)

2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 1 618 213,01 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Солошенко С.В.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна заправна компанія "Австар" та ОСОБА_1 про стягнення 1 618 213,01 грн, з яких: сума основного боргу в розмірі 1000000,00 грн; сума пені в розмірі 153 955,47 грн; сума штрафу у розмірі 300 000,00 грн; сума 3% річних у розмірі 18 657,54 грн; сума інфляційних втрат у розмірі 145 600,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем - 1, як позичальником, зобов`язань за договором позики № LK-042 від 01.07.2021 та відповідачем - 2, як поручителем, зобов`язань за договором поруки № LK-043 від 01.07.2021 щодо погашення позики.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6265/22, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.10.2022.

Представники відповідача - 1 та відповідача - 2 у підготовче засідання 19.10.2022 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час були повідомлені належним чином.

Судом у підготовчому засіданні 19.10.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 07.11.2022.

Представники відповідача - 1 та відповідача - 2 у підготовче засідання 07.11.2022 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час були повідомлені належним чином.

Судом у підготовчому засіданні 07.11.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 05.12.2022.

Представники відповідача - 1 та відповідача - 2 у підготовче засідання 05.12.2022 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/6265/22 до судового розгляду по суті на 26.12.2022.

Представники відповідача - 1 та відповідача - 2 у судове засідання 26.12.2022 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час були повідомлені належним чином.

Судом у судовому засіданні 26.12.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви по розгляду справи до 16.01.2023.

09.01.2023 від представника позивача до суду надійшла заява про долучення доказів про розмір судових витрат та розподіл судових витрат.

Відповідачі, належним чином повідомлені про розгляд справи, у встановлений строк відзиву не надали, їх позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідачі не скористалися наданим їм правом на подання відзиву на позов, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзивів відповідачів.

Представники відповідача - 1 та відповідача - 2 у судове засідання 16.01.2023 не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення або про розгляд справи без їх участі до суду не подавали. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів, враховуючи положення п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України.

Відповідно до ст. 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 16.01.2023 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.07.2021 між ТОВ "Люкс Країна" (позикодавець) та ТОВ "Паливна заправна компанія "Австар" (позичальник) було укладеного договір позики № LK-042, відповідно до п. 1.1 якого позикодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у позику на умовах терміновості і повернення та у розмірі, що встановлені цим договором, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів в повному обсязі (сума позики) у порядку, строки та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору позика - це сума коштів у національній валюті України, передана позикодавцем (перерахована на поточний рахунок) у власність позичальнику на визначений строк відповідно до умов цього договору. Позика надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата (проценти) за користування коштами (сумою позики) не нараховується і не стягується.

Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна сума позики, що передається позичальнику за цим договором, становить 1 500 000,00 грн.

Позика надається позикодавцем в національній валюті України - гривні, у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів (суми позики) на поточний рахунок позичальника, зазначений в цьому договорі, однією сумою або окремими частинами (п. 2.2 договору).

У п. 5.1 договору сторони погодили, що загальна сума позики, наданої позичальнику на умовах цього договору, підлягає поверненню позикодавцю у строк до 30 червня 2022 року включно (дата повернення позики) в повному розмірі незалежно від терміну надання окремих частин такої позики. Дата повернення позики може бути змінена сторонами виключно шляхом укладання відповідної додаткової угоди до цього договору.

Згідно з п. 5.2 договору сторони додатковою угодою до цього договору можуть встановити детальний графік повернення позичальником суми позики.

Неповернення усієї суми позики або частини позики у визначений в договорі термін (після спливу дати повернення позики) або у строк, встановлений графіком повернення позики, є неналежним виконанням позичальником зобов`язання за цим договором - порушення грошових зобов`язань, що тягнуть за собою відповідні наслідки, передбачені цим договором. Неповернута сума позики (її частина) та/або несплачена сума неустойки (штрафу, пені) складають розмір заборгованості позичальника за договором (п. 5.9 договору).

Відповідно до п. 7.3 договору у разі порушення позичальником своїх грошових зобов`язань за цим договором, зокрема, внаслідок несвоєчасного повернення чи неповернення загальної суми позики або порушення строків повернення платежів згідно встановленого сторонами графіку, позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, яка нараховується до дати повного погашення заборгованості.

У випадку порушення позичальником строку повернення загальної суми позики (її частини згідно графіку), встановленого цим договором, більше ніж на 15 календарних днів, позичальник сплачує позикодавцю додатково штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу, а у разі порушення строку повернення суми позики (її частини згідно графіку) більше ніж на 30 календарних днів, позичальник сплачує позикодавцю додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання (п. 7.4 договору).

01.07.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору, пунктом 1 якої узгоджено детальний графік повернення позичальником суми позики: а саме рівними частинами по 125 000,00 грн у строк до 31.07.2021, 31.08.2021, 30.09.2021, 31.10.2021, 30.11.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, 31.03.2022, 30.04.2022, 31.05.2022, 30.06.2022.

З метою забезпечення виконання відповідачем-1 вказаного грошового зобов`язання 01.07.2021 між ТОВ "Люкс Країна" (кредитор) та фізичною особою - громадянином України ОСОБА_1 (поручитель) та ТОВ «ПЗК «Австар» (боржник) було укладено договір поруки № LK-043, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, а також чинним законодавством України, поручитель зобов`язується у повному обсязі відповідати перед кредитором за невиконання та/або неналежне виконання боржником зобов`язань, що випливають із основної угоди та наступних можливих змін та доповнень до основної угоди у разі, якщо ці зміни та доповнення були внесені за згодою поручителя.

Основна угода - договір позики № LK-042 від 01.07.2021 та додаткова угода № 1 від 01.07.2021, укладені між ТОВ "Люкс Країна" та «ПЗК «Австар», з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому змінами та доповненнями до нього («Визначення термінів» даного договору).

Відповідно до п. 1.5 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за боржника всім належним йому на праві власності майном, а також майновими і немайновими правами, на які у відповідності до вимог чинного законодавства України можливе звернення стягнення.

Згідно з п. 1.7 договору поруки поручитель засвідчує, що він ознайомлений з умовами основної угоди, згоден з її умовами та не має щодо них будь-яких претензій чи заперечень.

У п. 3.4 договору поруки визначено, що поручитель приймає на себе зобов`язання при невиконанні боржником боргових зобов`язань по сплаті основної суми заборгованості (суми позики або її частини), штрафу, пені, відсотків тощо, перед кредитором в строки та на умовах, обумовлених основною угодою, задовольнити вимоги кредитора не пізніше 3 робочих днів з дня одержання відповідного письмового повідомлення (вимоги) кредитора.

У силу п. 4.1 договору поруки у разі невиконання боржником будь-якого із зобов`язань, передбачених основною угодою, у визначені нею строки поручитель зобов`язаний не пізніше 3 робочих днів з моменту отримання письмового повідомлення про невиконання боржником грошового зобов`язання та вимоги про його виконання виконати грошове зобов`язання за боржника або передати кредитору належне поручителю майно, майнові та/або немайнові права в добровільному порядку.

На виконання умов договору позики позивач згідно з платіжним дорученням № 1632 від 28.07.2021 перерахував на рахунок відповідача-1 суму позики у розмірі 1 500 000,00 грн.

Платіжними дорученнями № 672 від 05.08.2021, № 747 від 31.08.2021, № 923 від 07.10.2021, № 1022 від 12.11.2021 підтверджується часткове виконання відповідачем-1 взятого на себе грошового зобов`язання з повернення суми позики у розмірі лише 500 000,00 грн.

Доказів здійснення відповідачем-1 платежів після 12.11.2021 та повернення решти суми позики у розмірі 1 000 000,00 грн матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою № 01/140 від 27.06.2022 щодо повернення протягом 5 робочих днів з дня її отримання спірної суми боргу, а також сплати сум пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу, нарахованих позивачем.

Утім, вказана вимога була залишена відповідачем-1 без відповіді та без задоволення, з огляду на що позивач повторно звернувся до нього з вимогою № 01/144 від 09.07.2022 аналогічного змісту, яка так само була залишена відповідачем-1 без виконання.

27.06.2022 позивач звернувся з вимогою № 01/139 до поручителя про виконання грошових зобов`язань за боржника за договором позики, проте вказана вимога поручителем також була залишена без належного реагування.

Вказані обставини стали підставою звернення ТОВ "Люкс Країна" до суду з даним позовом, предметом якого є вимоги про стягнення солідарно з ТОВ "Паливна заправна компанія "Австар" та ОСОБА_1 основного боргу в розмірі 1000000,00 грн, пені в розмірі 153955,47 грн, штрафу в розмірі 300 000,00 грн, 3% річних у розмірі 18657,54 грн та інфляційних витрат у розмірі 145600,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У силу ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між позивачем та відповідачем-1 у справі договір за своєю правовою природою є договором позики, а тому підпадає під правове регулювання пар. 1 гл. 71 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. ст. 1049 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України закріплено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно з частинами 1 - 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України унормовано, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 2 наведеної норми).

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У силу ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи з положень вищенаведених норм, враховуючи при цьому відсутність у матеріалах справи доказів виконання позичальником (або за нього поручителем) грошового зобов`язання з повернення позикодавцеві суми позики у розмірі 1 000 000,00 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів у солідарному порядку 1 000 000,00 грн основного боргу є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім вказаної суми основного боргу, ТОВ "Люкс Країна" просило також стягнути 3% річних у розмірі 18 657,54 грн, інфляційні втрати у розмірі 145 600,00 грн та пеню у розмірі 153 955,47 грн та штраф у розмірі 300 000,00 грн.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України унормовано, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Так, ч. 2 ст. 625 ЦК України закріплено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як уже зазначалося, наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 672 від 05.08.2021, № 923 від 07.10.2021, № 1022 від 12.11.2021 підтверджується факт виконання позичальником обов`язку з повернення суми позики у розмірі 375 000,00 грн з порушенням строків, визначених додатковою угодою № 1 до договору позики, у той час як доказів повернення суми позики у розмірі 1 000 000,00 грн матеріали справи взагалі не містять.

З огляду на вказане вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат ТОВ «Люкс Країна», нарахованих на вищевказані суми, заявлені цілком правомірно.

Проте, перевіряючи арифметичний розрахунок заявлених до стягнення сум та вказані позивачем періоди їх нарахування, суд встановив помилковість визначення останнім початкової дати періоду нарахування 3% річних на інфляційних втрат на загальну суму боргу у розмірі 1 000 000,00 грн, починаючи з 01.12.2021, оскільки станом на вказану дату згідно графіку повернення суми позики, погодженого додатковою угодою № 1 до договору позики, право вимагати сплати (повернення) відповідачем вказаної суми у повному обсязі у позивача ще не виникло.

За перерахунком суду, виконаним з урахуванням погоджених сторонами дат повернення відповідачем кожної чергової частини грошових коштів (125 000,00 грн) від загальної суми позики, а також визначеної позивачем кінцевої дати нарахування, належні до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат становлять 9 915,09 грн та 124 752,04 грн відповідно.

Частиною 1 ст. 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1, 2 ст. 217 названого Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України унормовано, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 названого Кодексу).

Як уже зазначалося, у п. 7.3 договору сторони погодили, що у разі порушення позичальником своїх грошових зобов`язань за цим договором, зокрема, внаслідок несвоєчасного повернення чи неповернення загальної суми позики або порушення строків повернення платежів згідно встановленого сторонами графіку, позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, яка нараховується до дати повного погашення заборгованості.

Виходячи з наведеного, позивачем цілком обґрунтовано заявлено вимогу про стягнення пені, нарахованої на суми, сплачені за платіжними дорученнями № 672 від 05.08.2021, № 923 від 07.10.2021, № 1022 від 12.11.2021 з порушенням строку, погодженого сторонами, а також на спірну суму боргу, доказів повернення якої матеріали справи не містять.

Утім, суд зазначає, що позивач припустився тієї ж помилки, визначивши початкову дату періоду нарахування пені на загальну суму боргу у розмірі 1 000 000,00 грн з 01.12.2021, тобто без урахування графіку повернення позики, викладеного сторонами у додатковій угоді № 1 до договору позики.

Враховуючи наведене, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у сумі 95 339,03 грн відповідно до перерахунку, виконаного судом.

У п. 7.4 договору сторони дійшли згоди, що у випадку порушення позичальником строку повернення загальної суми позики (її частини згідно графіку), встановленого цим договором, більше ніж на 15 календарних днів, позичальник сплачує позикодавцю додатково штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу, а у разі порушення строку повернення суми позики (її частини згідно графіку) більше ніж на 30 календарних днів, позичальник сплачує позикодавцю додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок суми штрафу, суд дійшов висновку, що останній є обґрунтованим та арифметично правильним, а тому належна до стягнення сума штрафу становить 300 000,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Люкс Країна" підлягають частковому задоволенню, а саме: з ТОВ "Паливна заправна компанія "Австар" та ОСОБА_1 у солідарному порядку слід стягнути 1 000 000,00 грн основного боргу, 95 339,03 грн пені, 300 000,00 грн штрафу, 9 915,09 грн 3% річних та 124 752,04 грн інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви згідно зі ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна заправна компанія "Австар" (пр-т Повітрофлотський, буд. 94-А, м.Київ,03036, ідентифікаційний код 37441579) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" (вул.Солом`янська буд.20-В оф.1037, м. Київ, 03110, ідентифікаційний номер 39237508) основний борг в сумі 1 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп, пеню в сумі 95 339 (дев`яносто п`ять тисяч триста тридцять дев`ять) грн 03 коп, штраф в сумі 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп, 3% річних в сумі 9 915 (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) грн. 09 коп, інфляційні втрати в сумі 124 752 (сто двадцять чотири тисячі сімсот п`ятдесят дві) грн. 04 коп та судовий збір в сумі 22 950 (двадцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн. 10 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 19.05.2023.

СуддяМ.Є. Літвінова