Рішення

від 19.05.2023 по справі 910/14350/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.05.2023Справа № 910/14350/22

Господарський суд міста Києва в складі судді Літвінової М.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу № 910/14350/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРАНС ТРЕЙДІНГ" (03055, м. Київ, вул. Борщагівська, буд.16, кв. 60)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУСТ УКРАЇНА" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 2А)

про стягнення 257 321,83 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАНС ТРЕЙДІНГ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "РУСТ УКРАЇНА" (далі - відповідач) про стягнення 257 321,83 грн, посилаючись на невиконання відповідачем взятого на себе грошового зобов`язання за договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування № 26/08/20 від 26.08.2020 щодо оплати наданих позивачем послуг (робіт) за актами № 220630-44-PLUA від 06.07.2022, № 220204-04-PLUA від 08.07.2022 та № 220630-44-PLUA-1 від 08.07.2022.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 ст. 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14350/22, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом на подання відзиву на позов, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2020 між ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАНС ТРЕЙДІНГ" (виконавець, експедитор) та ТОВ "РУСТ УКРАЇНА" (клієнт, замовник) було укладено договір № 26/08/20 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування, відповідно до п. 2.1 якого клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок клієнта організувати міжнародні транспортно-експедиційні послуги відповідно до узгоджених сторонами заявок, які заповнюються за формою відповідно додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 2.1.1 договору порядок прийняття замовлення експедитором від клієнта наступний: після попередньої домовленості з експедитором у вигляді переписки по електронній пошті замовник направляє виконавцю заявку (додаток 1) не пізніше 24 годин до терміну надання транспортних засобів виконавцем. Протягом 3 годин після отримання заявки виконавець висилає замовнику підтверджену заявку (підпис, печать) і інформацію про транспортні засоби та водіїв.

У заявці замовник вказує: адреси місць навантаженні і розвантаження вантажу із зазначенням контрактних телефонів; адреси митного оформлення при імпорті; маршрут перевезення із зазначенням пунктів перетину кордону України; вага, вид упаковки, кількість місць вантажу; властивості вантажу, що вимагають особливих умов або запобіжних заходів для збереження вантажу при перевезенні; особливі умови завантаження (розвантаження); вартість послуги (загальна по перевезенню та експедиторських); термін доставки; інші необхідні відомості (п. 2.1.1.3 договору).

Виконавець не має права вносити самостійно виправлення в отриману заявку (п. 2.1.1.4 договору).

Виконавець не має права відмовитися від виконання підтвердженої заявки на перевезення (п. 2.1.1.6 договору).

За домовленістю сторін експедитор може виконувати для клієнта додаткові послуги, такі як: доставка вантажу в місцезнаходження вантажоодержувача, завантаження, розвантаження вантажу, оформлення документів та організацію роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог, брокерські послуги та інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторських послуг, що згідно умов цього договору та чинного законодавства України є транспортно-експедиторськими послугами (п. 2.5 договору).

При перевезенні вантажу по території України та у міжнародному сполученні експедитор має право долучати третіх осіб. При цьому виконавець/експедитор повністю відповідає за дії третіх осіб, як за свої власні (п. 2.6 договору).

Пунктом 3.1.6 договору закріплений обов`язок експедитора надати клієнту за фактом виконання доручення оригінал рахунку на оплату суми доручення, акт виконаних робіт, транспортну накладну з відміткою (відбиток печатки) вантажоодержувача про одержання вантажу, а також зареєструвати всі податкові накладні відповідно до норм чинного ПК України.

Пунктом 3.2.5 договору закріплений обов`язок клієнта сплачувати рахунки експедитора (суму доручення) на умовах, передбачених у цьому договору, та в розмірі, узгодженому в заявках.

Відповідно до п. 4.1 договору платежі та взаємні розрахунки за виконання доручення клієнта виконуються відповідно до погодженої сторонами вартості, визначеної в заявці до цього договору.

У силу п. 4.2 договору рахунки експедитора підлягають оплаті протягом 30 робочих днів після отримання замовником оригіналів документів (рахунок, акт виконаних робіт, CMR), але в будь-якому випадку не раніше першої п`ятниці виникнення зобов`язання з оплати.

У п. 4.3 договору погоджено, що сума, яка підлягає сплаті експедитору, погоджується сторонами в заявці та зміні не підлягає. В цю суму включено витрати на оплату рахунків залучених до виконання перевезення третіх осіб, витрати на страхування вантажу, а також винагорода експедитора без урахування ПДВ відповідно до норм податкового законодавства.

За фактом виконання доручення сторони підписують акт виконаних робіт, який є невід`ємною частиною цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що у рамках даного договору відповідачем були скеровані позивачу дві заявки на перевезення від 24.06.2020, у п. 13 яких вартість перевезення вказана у розмірі 3 250 євро та 3 100 євро (комерційний курс на 24.06.2020 = 37,3 грн/євро) за кожний а/м.

Належне виконання вказаних заявок позивачем підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печаткою відповідача актами надання послуг № 220630-44-PLUA від 06.07.2022 на суму 121 225,00 грн (без ПДВ), № 220204-04-PLUA від 08.07.2022 на суму 115 630,00 грн (без ПДВ) та № 220630-44-PLUA-1 від 08.07.2022 на суму 7 700,00 грн (без ПДВ).

Однак, виставлені, за твердженням позивача, одночасно з наданням вказаних актів рахунки для оплати суми доручення відповідачем оплачені не були, що і стало підставою звернення ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАНС ТРЕЙДІНГ" до суду з даним позовом про стягнення заборгованості у сумі 244 555,00 грн, а також нарахованих на неї інфляційних втрат у сумі 10 876,58 грн та 3% річних у сумі 1 889,44 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Статтею 626 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 909 ЦК України, з якою кореспондується ст. 307 ГК України, визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Виходячи зі змісту наведених норм, перевізник є таким учасником процесу перевезення вантажів, функціональне призначення якого полягає у безпосередньому наданні транспортної послуги - переміщенні продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання.

Водночас частиною 1 ст. 929 ЦК України, частиною 1 ст. 316 ГК України та частиною 1 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням (абз. 2 ч. 1 ст. 926 ЦК України, абз 2 ч. 1 ст. 316 ГК України).

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 926 ЦК України, якому кореспондується абз. 3 2 ч. 1 ст. 316 ГК України, договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Отже, транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, оскільки є комплексом заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях, і саме це дає підстави розглядати даний вид діяльності як допоміжний щодо перевезення вантажів, як те визначено ч. 4 ст. 306 ГК України.

У силу ч. 2 ст. 929 ЦК України положення глави 65 ЦК України щодо транспортного експедирування поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Статтею 931 ЦК України унормовано, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

За загальним правилом, закріпленим наведеною нормою, у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Разом з тим, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Скориставшись власним правом вільного визначення умов договору, у п. 4.3 останнього сторони обумовили, що сума, яка підлягає сплаті експедитору, погоджується в заявці і включає витрати на оплату рахунків залучених до виконання перевезення третіх осіб, витрати на страхування вантажу, а також винагороду експедитора без урахування ПДВ відповідно до норм податкового законодавства.

У силу п. 4.2 договору рахунки експедитора підлягають оплаті протягом 30 робочих днів після отримання замовником оригіналів документів (рахунок, акт виконаних робіт, CMR), але в будь-якому випадку не раніше першої п`ятниці виникнення зобов`язання з оплати.

За приписами ст. 526 ЦК України, з якою кореспондується ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 74 ГПК України закріплено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За визначенням ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наявними у матеріалах справи актами надання послуг № 220630-44-PLUA від 06.07.2022, № 220204-04-PLUA від 08.07.2022 та № 220630-44-PLUA-1 від 08.07.2022, підписаними представниками сторін та скріпленими печаткою відповідача, підтверджується факт належного виконання позивачем заявок (доручень) останнього від 24.06.2020.

Однак, доказів виконання відповідачем взятого на себе обов`язку зі сплати рахунків експедитора (сум доручень) на умовах та в розмірі, узгоджених сторонами у договорі та заявках (п. 3.2.5 договору), матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у загальному розмірі 244 555,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд зауважує, що відсутність у матеріалах справи доказів отримання відповідачем від позивача рахунків на оплату спірної суми не може бути підставою для відмови у позові, адже рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер.

Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити надані послуги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 37/405 від 29.09.2009 та постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 910/9472/17.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховним Судом уже неодноразово наводився правовий висновок про те, що за змістом зазначеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання відповідачем, як боржником.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок інфляційних втрат за вересень - жовтень 2022 року, суд дійшов висновку, що останній є арифметично правильним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 10 876,58 грн.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок 3% річних за період з 22.08.2022 по 23.11.2022, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, а тому позов в частині стягнення 1 889,44 грн 3% річних також слід задовольнити.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРАНС ТРЕЙДІНГ" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 232, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РУСТ УКРАЇНА" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 2А, код ЄДРПОУ 36865727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРАНС ТРЕЙДІНГ" (03055, м. Київ, вул. Борщагівська, буд.16, кв. 60, код ЄДРПОУ 39218972) 244 555 (двісті сорок чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп. основного боргу, 10 876 (десять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 58 коп. інфляційних втрат, 1 889 (одну тисячу вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 44 коп. 3% річних, 3 859 (три тисячі вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано: 19.05.2023.

Суддя М.Є. Літвінова