Рішення

від 18.05.2023 по справі 912/551/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 рокуСправа № 912/551/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засідання за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Уманської окружної прокуратури (вул. Гайдамацька, 16, м. Умань, Черкаська область, 20300) в інтересах держави в особі: відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради (вул. Соборона, 47. м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область 20001)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвуглепостач" (вул. Набережна, 36, смт. Голованівськ, Кіровоградська область, 26500)

про стягнення 31 763,99 грн,

секретар судового засідання Безчасна Н.Г.

представники учасників справи:

від прокуратури - Топонар Н.С.;

від позивача - не брав участь;

від відповідача - не брав участь;

в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвуглепостач" про стягнення 31 763,99 грн штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язання з покладенням на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що у зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору №19-т від 21.07.2022 в частині поставки товару, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвуглепостач" підлягають стягненню відповідні штрафні санкції.

Ухвалою від 03.04.2023 господарський суд залишив позовну заяву без руху, встановивши строк для усунення недоліків.

В межах строку, встановленого судом прокурором усунуто недоліки позовної заяви про що до суду 06.04.2023 подано відповідні докази.

Ухвалою від 11.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд на 04.05.2023.

04.05.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.05.2023.

Прокурор в судовому засіданні підтримала позовні вимоги повністю.

Представники сторін в судовому засіданні участі не брали.

Позивач належним чином повідомлений про судове засідання, що підтверджується відміткою № 912/551/23/2768/2023 канцелярії Господарського суду Кіровоградської області про направлення ухвали-повідомлення від 04.05.2023 на електронну скриньку позивача, яка зазначена у позовній заяві - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначене судове засідання - ухвали суду від 11.04.2023 про відкриття провадження у справі та ухвала повідомлення 04.05.2023 направлено на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Набережна, 36, смт. Голованівськ, Кіровоградська область, 26500.

Крім того, відповідач повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується телефонограмою №97 від 02.05.2023, яка отримана керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвуглепостач" Поїзд В.П.

Зазначені ухвали направлені рекомендованим листом з повідомленням з позначкою "Судова повістка".

Органом поштового зв`язку повернуто на адресу суду конверти з вкладенням (ухвали по справі) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.46 даної Доповіді:

"Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику "приватного правосуддя", що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.

Поряд з цим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з метою не затягування розгляду справи, та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею.

Господарський суд бере до уваги, що відповідач мав можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відзив на позов відповідач не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 18.05.2023 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Христинівської міської ради від 07.10.2022 № 503 опалювальний сезон 2022-2023 років у закладах освіти, що знаходяться на території Христинівської міської територіальної громади, розпочато 17.10.2022, проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвуглепостач" брикет торф`яний Івангородській філії опорного закладу освіти "Христинівський ліцей" Христинівської міської ради та Веселівському закладу дошкільної освіти "Веселка" Христинівської міської поставлено лише 05.12.2022 з порушенням строків, передбачених договором про закупівлю, та майже через 2 місяці після початку опалювального сезону.

Недотримання санітарно-гігієнічних показників мікроклімату в дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах негативно впливає на здоров`я дітей і підлітків, ставить під загрозу навчальний процес.

Відповідно до Закону України "Про освіту" освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об`єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти, здійснює соціальний захист здобувачів освіти та її обов`язком є створення належних умов для її здобуття.

Зрив навчального процесу, навіть тимчасовий, призводить до значних соціальних та економічних наслідків, багато дітей та молоді випадають із соціальних контактів, які є важливими для навчання та розвитку. Негативні наслідки є більшими для малозабезпечених сімей, які мають менше можливостей для навчання поза школою.

Прокурор зазначає, що звернення до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні порушеного права дітей на нормальний розвиток та на підвищення ефективності використання бюджетних коштів.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Відділ є головним розпорядником бюджетних коштів з фінансування витрат на утримання закладів та установ освіти, культури, молоді та спорту.

Таким чином, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради є органом, уповноваженим здійснювати повноваження в сфері управління бюджетними коштами та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів.

Враховуючи, що замовником та платником коштів за договором про закупівлю є Відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради, то і розпорядником коштів місцевого бюджету на закупівлю твердого палива для навчальних закладів територіальної громади є вказаний орган. Відповідно кошти, що стягуються з відповідача, повинні бути перераховані саме вказаному відділу.

Отже, відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Положеннями ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. Під час встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі № 910/2538/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

"Нездійснення захисту" полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста, тощо) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій, тощо) причин.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло і з власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

При цьому згідно з позицією Верховного суду України, викладеної у постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Вказана позиція суду підтверджується положеннями ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", яка вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у справі "Менчинська проти Російської Федерації", сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

У Висновку № 3 (2008) Консультативної ради європейських прокурорів "Про роль прокуратури поза межами сфери кримінального права" зазначається, що діяльність прокурорських служб за межами кримінального права визначається, насамперед, потребою суспільства у належному захисті прав людини та державних інтересів; не існує загальних міжнародних правових норм та правил стосовно завдань, функцій та організації прокурорської служби за межами сфери кримінального права, оскільки держава має суверенне право визначати свої інституційні та правові процедури реалізації її функцій із захисту прав людини та державних інтересів (пп. 29-31).

У Рекомендаціях СМ/Rес (2012) 11 Ради Європи "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції" рекомендовано державам-учасницям, при наявності у служби публічного обвинувачення повноважень поза системою кримінальної юстиції, вжити всіх необхідних і відповідних заходів для забезпечення того, щоб ця роль виконувалась з особливою увагою до захисту прав людини та основоположних свобод і в повній відповідності з принципом верховенства права, зокрема, щодо права на справедливий судовий розгляд.

Якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоб представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Таким чином, позиція європейських інституцій полягає у тому, що участь прокурора у судовому провадженні поза межами кримінального процесу є винятком; така участь можлива лише за умови спрямованості на захист суспільних або важливих державних потреб, відсутності конфлікту інтересів, гарантованої незалежності органів прокуратури, а також дотриманні права усіх сторін процесу на справедливий суд як елементу принципу верховенства права.

Прокурор при здійсненні представництва інтересів держави в суді не вважається альтернативним суб`єктом звернення до суду і не замінює належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Однак, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Спосіб захисту інтересів повинен бути ефективним, тобто таким щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади держави.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Так, ефективність обраного засобу юридичного захисту, з практичної та законодавчої точки зору є головним критерієм його обрання. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, при наявності порушення інтересів держави та бездіяльності органу місцевого самоврядування чи органу державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту, поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме здійснення органами прокуратури представництва інтересів держави.

З метою відновлення інтересів держави Уманською окружною прокуратурою на адресу відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради скеровано лист від 14.03.2023 № 53/4-285 вих-23, яким адресата повідомлено про необхідність стягнення пені з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвуглепостач" в судовому порядку.

Відповідно до відповіді відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради від 16.03.2023 № 182 відділом не вживалися заходи, спрямовані на стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором № 19 т від 21.07.2022, у зв`язку з тим, що у бюджеті не передбачено коштів на сплату судових зборів.

Отже, всупереч своєму обов`язку, усвідомлюючи порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, станом на час подання прокурором позову відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради, як орган уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, не вживав жодних заходів, спрямованих на стягнення коштів.

Згідно з правовим висновком, зробленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отриманого повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Водночас, у п. 61 постанови Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17 зазначено, що згідно з ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутись із цим позовом до суду.

Ураховуючи наведене, у спірних правовідносинах наявні підстави, які вказують на нездійснення захисту інтересів держави відділом освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради як органом, уповноваженим державою на їх виконання.

Таким чином, враховуючи, що відділом освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради не вжито заходів та не стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвуглепостач" коштів, судом встановлено наявність підстав для звернення Уманською окружною прокуратурою до суду з вказаним позовом.

Відділом освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради проведено закупівлю твердого палива (ДК 021:2015:09110000-3), а саме: Вугілля кам`яного марки Г 0-100 - 11,4 т, брикету торф`яного - 15,35 т.

Оголошення про проведення відкритих торгів 23.06.2022 оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті "Prozorro - публічні закупівлі" за UА-2022-06-23-001371-а (а.с. 20-49).

Відповідно до тендерної документації на закупівлю, строк поставки товару - не пізніше 31.08.2022.

Єдиним учасником та переможцем закупівлі стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвуглепостач" із ціною тендерної пропозиції 152 774,00 грн.

21.07.2022 між відділом освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвуглепостач" (далі - Постачальник) укладено договір про купівлю за публічні кошти № 19 т (далі - Договір) (а.с. 15-19).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 Договору Постачальник зобов`язується не пізніше 15 жовтня поставити Замовникові товари, зазначені в специфікації, що є додатком до цього Договору і є його невід`ємною частиною, а замовник - прийняти і оплати такі товари.

Ціна Договору становить 152 774,00 грн (п. 3.1. Договору).

За умовами п. 5.1 Договору строк поставки товарів протягом 2022 року, не пізніше 31 серпня 2022 року.

Місце поставки товару є навчально-виховні заклади, що знаходяться у підпорядкуванні відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради. Поставка відбуватиметься частинами протягом 2022 року згідно заявок від замовника (п. 5.2. Договору).

Пунктом 5.4 вказаного Договору визначено, що у разі затримки поставки або поставки не в повному обсязі партії товару, заявленої Покупцем, Постачальник сплачує пеню у розмірі 1% від суми непоставленого товару за кожен день прострочення незалежно від інших штрафних санкцій передбачених договором.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2022 (п.п. 10.1. Договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

За твердженням прокурора, Уповноваженою особою відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради 25.07.2022 на електронну адресу Постачальника скеровано заявку на поставку навчальним закладам Христинівської міської територіальної громади твердого палива:

Івангородська філія опорного закладу освіти "Христинівський ліцей" Христинівської міської ради - брикет 5,93 т;

Веселівський заклад дошкільної освіти "Веселка" Христинівської міської ради - брикет 9,42 т та вугілля 4,73т;

Кузьминогребельський заклад дошкільної освіти "Берізка" Христинівської міської ради- вугілля 6,57 т.

Відповідно до видаткових накладних № 307 та № 308 вугілля кам`яне вагою у кількості 11.4 т на загальну суму 96 900,00 грн поставлено відповідачем 19.08.2022 навчальним закладами (а.с. 54, 56).

Прокурор зазначає, що брикет торф`яний у строки визначені Договором про закупівлю відповідачем навчальним закладам Христинівської міської територіальної громади не поставлено.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвуглепостач" направлено листа № 1/21 від 15.09.2022 Відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради з пропозицією про укладення додаткової угоди щодо розірвання договору № 19 т від 21.07.2022 у зв`язку із неможливістю виконання зобов`язання через стрімке зростання ціни (а.с. 64). На пропозицію відповідача Відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради надано відповідь № 532 від 28.09.2022 про відсутність підстав для розірвання договору про закупівлю твердого палива та проінформовано про обов`язок поставити брикет торф`яний за ціною та строки, передбачені договором (а.с. 65).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвуглепостач" поставку брикету торф`яного вагою 15,35 т на суму 55 874,00 грн навчальним закладам, визначеним у заявці Замовника, здійснено 05.12.2022, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000157 від 05.12.2022 (а.с. 61), вартість якого оплачена Відділом освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради повністю оплачена (платіжні доручення № 753 та № 655 від 12.12.2022 (а.с. 59-60).

Прокурор вказує, що крайній строк поставки товару за умовами Договору є 15.10.2022, то зобов`язання за вказаним договором є простроченим на 50 днів, що свідчить про необхідність стягнення штрафних санкцій за невчасну поставку вугілля.

Вказані обставини і стали підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

При розгляді вказаного позову суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 267 Господарського кодексу України встановлено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з п. 5 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, -відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У п. 5.4. Договору сторони погодили, що у разі затримки поставки товару, поставки не в повному обсязі партії товару, заявленої Покупцем, постачальник сплачує пеню у розмірі 1% від суми непоставленого товару за день прострочення незалежно від інших штрафних санкцій передбачених договором.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Учасник сплачує Замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожен день затримки. Сплата штрафних санкцій не звільняє учасника від виконання прийнятих на себе зобов`язань по даному договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору крайній строк поставки товару є 15.10.2022.

Матеріалами справи підтверджено, що поставка частини товару, а саме: брикету торф`яного вагою 15,35 т на суму 55 874,00 грн навчальним закладам, визначеним у заявці Замовника, здійснено 05.12.2022, тобто з порушенням строку поставки, визначеного в п. 1.1. Договору.

В той же час суд вважає, що пунктами 5.4. та 7.2. Договору встановлено подвійну відповідальність у вигляді пені, що слідує з наступного.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (аналогічні положення містяться у ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочки виконання.

З положень пункту 7.4. Договору вбачається, що штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) визначена сторонами як відсоток від суми простроченого платежу за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожен день затримки, що має ознаки пені та спростовує твердження прокурора що вказана штрафна санкція є штрафом.

Водночас, пунктом 5.4. Договору також передбачено стягнення пені у розмірі 1% від суми непоставленого товару за день прострочення.

За таких обставин, суд вважає, що одночасне стягнення з відповідача, який порушив господарське зобов`язання за договором, пені у розмірі 1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення та штрафних санкцій, що фактично є пенею, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення суперечить ст. 61 Конституції України.

За наявності у договорі умов щодо подвійного стягнення пені, суд має відмовляти в задоволенні позовних вимог про стягнення тієї пені, розмір та порядок нарахування якої не відповідає вимогам закону.

Отже в даному випадку підлягає до застосуванню п. 5.4. Договору, яким передбачено стягнення саме пені в розмірі 1 % від суми непоставленого товару за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок прокурора в частині стягнення пені за п. 5.4. Договору суд встановив правильність такого розрахунку, а тому позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 1 % від суми непоставленого товару за кожен день прострочення за період прострочення з 16.10.2022 по 05.12.2022 в сумі 27 937,00 грн підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягненню пені за п. 7.2. Договору в сумі 3 826,99 грн задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в сумі 27 937,00 грн.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на прокурора та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвуглепостач" (вул. Набережна, 36, смт. Голованівськ, Кіровоградська область, 26500, ідентифікаційний код 39103896) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради (вул. Соборона, 47. м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область 20001, ідентифікаційний код 43922034) пеню в розмірі 27 937,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвуглепостач" (вул. Набережна, 36, смт. Голованівськ, Кіровоградська область, 26500, ідентифікаційний код 39103896) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, р/р: UА 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ) 2 360,58 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Уманській окружній прокуратурі через систему "Електронний суд", позивачу (ІНФОРМАЦІЯ_1), відповідачу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвуглепостач" (вул. Набережна, 36, смт. Голованівськ, Кіровоградська область, 26500).

Повне рішення складено 19.05.2023.

Суддя М.С. Глушков