Рішення

від 16.05.2023 по справі 914/651/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2023 Справа № 914/651/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Львівської міської ради, м. Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицьке перехрестя», м.Львів;

про стягнення безпідставно збережених коштів. Ціна позову 875 689,62грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Петрівська Марія Миколаївна - представник;

від відповідача: Антонюк Ольга Олегівна - представник.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицьке перехрестя» про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 875 689,62грн.

Ухвалою суду від 13.03.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.03.2023р.

Ухвалою суду від 28.03.2023р. відкладено підготовче засідання на 25.04.2023р.

Ухвалою суду від 25.04.2023р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 16.05.2023р.

Через канцелярію суду відповідач 15.05.2023р. подав заяву за вх. № 1916/23 про розстрочення виконання рішення суду на 8 місяців рівними частинами.

Представник позивача в підготовче засідання 16.05.2023р. з`явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, заперечив проти клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 8 місяців, зазначив про можливість розстрочення на 6 місяців.

Представник відповідача в підготовче засідання 16.05.2023р. з`явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, подав заяву за вх. № 12405/23 про визнання позову, підтримав заяву за вх. № 1916/23 про розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно із ч. 4,5 ст. 192 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки, відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, і такі дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, судом прийнято визнання позову відповідачем та у підготовчому засіданні 16.05.2023р., прийнято рішення та проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що земельні ділянки на вул. Польській, 2 у м. Львові з кадастровими номерами 4610137200:08:007:0016; 4610137200:08:007:0017; 4610137200:08:007:0018;4610137200:08:007:0022;4610137200:08:007:0023; 610137200:08:007:0071 належать Львівській міській територіальній громаді, є комунальною власністю та не є об`єктом договору про передачу її у власність або надання у користування (оренду) фізичним чи юридичним особам (копія витягів з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку додається).

Згідно з Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.01.2023р., дата державної реєстрації земельної ділянки: 4610137200:08:007:0016 - 09.03.2004 року; 4610137200:08:007:0017-09.03.2004 року; 4610137200:08:007:0018 - 29.05.2009 року; 4610137200:08:007:0022 - 29.05.2009 року; 4610137200:08:007:0023 - 29.05.2009 року; 4610137200:08:007:0071 - 29.05.2009 року.

Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради 19.11.2021 року було проведено обстеження земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 та суміжних з ними земельних ділянок та встановлено, що відповідач фактично використовує земельні ділянки за вказаними кадастровими номерами загальною площею 0,6544 га за адресою вул. Поліська, 2 для обслуговування тимчасових торгових споруд.

За результатами зазначеного обстеження позивачем складено акт обстеження земельних ділянок від 19.11.2021 року № 110 та повідомлено фактичного користувача листом від 10.08.2022 №24-вих-58254, які скеровувались на адресу відповідача листами, копія відповіді ТОВ «Галицьке Перехрестя» від 25.08.2022 № 2-10857-24.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.01.2023р., спірні земельні ділянки перебували в оренді відповідача до 2019 року для обслуговування ринку.

Відповідно до акту обстеження земельних ділянок від 19.11.2021 року № 110, встановлено, що відповідач фактично використовує земельні ділянки загальною площею 0,6544 га за адресою вул. Поліська, 2 для обслуговування тимчасових торгових споруд.

Відтак, відповідач є фактичним користувачем земельних ділянок за адресою вул. Поліська, 42.

Як зазначає позивач, відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72. ПК України).

Таким чином, відповідач продовжує фактично користуватись земельними ділянками без плати за землю.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок нормативно грошова оцінка земельних ділянок з кадастровими номерами 4610137200:08:007:0016 становить 1284851,70 грн.; 4610137200:08:007:0017 - 792331,32 грн.; 4610137200:08:007:0022 - 2012783,76 грн.; 4610137200:08:007:0023 - 266315,40 грн.; 4610137200:08:007:0023 - 266315,40 грн.; 4610137200:08:007:0071 - 2524010,06 грн.

Відповідно до розрахунків сум недоотриманих коштів міським бюджетом, наданих управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір сум недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, які підтверджують право користування за адресою м. Львів, вул. Поліська, 42 у м. Львові, за період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року становить: за земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:08:007:0016 площею 0,0594 га - 217 256,74 грн; за земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:08:007:0017 площею 0,0407 га - 133 976,02 грн; за земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:08:007:0018 площею 0,0673 га - 106 337,57 грн; за земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:08:007:0022 площею 0,2154 га - 340 343,45 грн; за земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:08:007:0023 площею 0,0285 га - 45 031,50 грн; за земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:08:007:0071 площею 0,2431 га - 426 787,16 грн.

Відтак, сума недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання вказаних земельних ділянок без належної правової підстави складає 1 269 732,53 грн.

Як зазначає позивач, згідно з інформацією Головного управління ДПС у Львівській області, наданої листом від 16.12.2022 за № 1.8-28402-24, від ТОВ «Галицьке перехрестя» (код ЄДРПОУ 13809714) протягом спірного періоду надійшли кошти у розмірі 394 042,91 грн (призначення - «плата за землю»).

З урахуванням суми, сплаченої відповідачем за користування земельною ділянкою комунальної власності, сума стягнення за цим позовом - 875 689,62 грн

Позивач вказує, що ненадходження коштів зі сплати орендної плати перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси місцевого самоврядування.

З огляду на викладене вище, позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельними ділянками комунальної власності за адресою м. Львів, вул. Поліська, 2 у м. Львові за період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року без правовстановлюючих документів у розмірі 875 689,62 грн.

Позиція відповідача.

Письмового відзиву чи заперечень відповідачем не подано. Через канцелярію суду відповідач 15.05.2023р. подав заяву за вх. № 1916/23 про розстрочення виконання рішення суду. В судовому засіданні 16.05.2023р. відповідач подав заяву за вх. № 12405/23 про визнання позову.

Обставини, встановлені судом.

Земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:08:007:0016 площею 0,0594 га, що знаходиться за адресою Львівська область, м. Львів, вул. Поліська, 2, зареєстрована 09.03.2004 року та належить Львівській міській раді на праві комунальної власності; земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:08:007:0017 площею 0,0407 га, що знаходиться за адресою Львівська область, м. Львів, вул. Поліська, 2, зареєстрована 09.03.2004 року та належить Львівській міській раді на праві комунальної власності; земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:08:007:0018 площею 0,0673 га, що знаходиться за адресою Львівська область, м. Львів, вул. Поліська, 2, зареєстрована 29.05.2009 року та належить Львівській міській раді на праві комунальної власності; земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:08:007:0022 площею 0,2154 га, що знаходиться за адресою Львівська область, м. Львів, вул. Поліська, 2, зареєстрована 29.05.2009 року та належить Львівській міській раді на праві комунальної власності; земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:08:007:0023 площею 0,0285 га, що знаходиться за адресою Львівська область, м. Львів, вул. Поліська, 2, зареєстрована 29.05.2009 року та належить Львівській міській раді на праві комунальної власності; земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:08:007:0071 площею 0,2431 га, що знаходиться за адресою Львівська область, м. Львів, вул. Поліська, 2, зареєстрована 29.05.2009 року та належить Львівській міській раді на праві комунальної власності. Дані обставини підтверджуються відповідними витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000119262023 від 25.01.2023р., № НВ-0000117232023 від 25.01.2023р., № НВ-000011789023 від 25.01.2023р., № НВ-0000117052023 від 25.01.2023р., № НВ-0000117322023 від 25.01.2023р., № НВ-0000119342023 від 25.01.2023р., які долучені до матеріалів справи та не заперечуються відповідачем.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицьке перехрестя" укладено договори оренди землі: № Л-2153 від 23.03.2015р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:007:0017, загальною площею 0,0407га, строком дії до 23.10.2019р.; № Л-2154 від 23.03.2015р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:007:0016, загальною площею 0,0594га, строком дії до 23.10.2019р.; № Л-1905 від 15.07.2014р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:007:0018, загальною площею 0,0673га, строком дії до 15.05.2019р.; № Л-1903 від 15.07.2014р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:007:0022, загальною площею 0,2154га, строком дії до 15.05.2019р.; № Л-1907 від 15.07.2014р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:007:0023, загальною площею 0,0285га, строком дії до 15.05.2019р.; № Л-1902 від 15.07.2014р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:007:0071, загальною площею 0,2431га строком дії до 15.05.2019р. Відповідні інформаційні довідки №321476498 від 31.01.2023р., №321476367 від 31.01.2023р., №321476561 від 31.01.2023р., №321476681 від 31.01.2023р., №321476760 від 31.01.2023р., №3214768221 від 31.01.2023р. та копії договорів оренди землі № Л-2154 від 23.03.2015р., № Л-2153 від 23.03.2015р., № Л-1902 від 15.07.2014р., № Л-1905 від 15.07.2014р., № Л-1907 від 15.07.2014р. та № Л-1903 від 15.07.2014р. долучено до матеріалів справи, та обставини щодо користування спірними земельними ділянками на праві оренди не заперечуються відповідачем.

19.11.2021 року відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради було проведено обстеження земельних ділянок за адресою вул. Поліська, 2 та суміжних з ними земельних ділянок та за результатами проведеного обстеження складено Акт обстеження земельних ділянок на вул. Поліській, 2 у м. Львові та суміжних з ними земельних ділянок 19.11.2021 року № 110.

Відповідно до Акту обстеження земельних ділянок на АДРЕСА_1 та суміжних з ними земельних ділянок 19.11.2021 року № 110 встановлено, що земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,2154 га з кадастровим номером 4610137200:08:007:0022 на вул. Поліській, 2 у м. Львові перебуває в комунальній власності Львівської міської ради, відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицьке перехрестя» (код ЄДРПОУ 13809714) для обслуговування ринку за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки; земельна ділянка № 3, площею 0,0407 га з кадастровим номером 4610137200:08:007:0017 на вул. Поліській, 2 у м. Львові перебуває в комунальній власності Львівської міської ради, відноситься до земель житлової та громадської забудови, використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицьке перехрестя» (код ЄДРПОУ 13809714) для обслуговування тимчасових торгових споруд за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки; земельна ділянка № 4, площею 0,0285 га з кадастровим номером 4610137200:08:007:0023 на вул. Поліській, 2 у м. Львові перебуває в комунальній власності Львівської міської ради, відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицьке перехрестя» (код ЄДРПОУ 13809714) для обслуговування тимчасових торгових споруд за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки; земельна ділянка № 5, площею 0,0673 га з кадастровим номером 4610137200:08:007:0018 на вул. Поліській, 2 у м. Львові перебуває в комунальній власності Львівської міської ради, відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицьке перехрестя» (код ЄДРПОУ 13809714) для обслуговування тимчасових торгових споруд за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки; земельна ділянка № 6, площею 0,0594 га з кадастровим номером 4610137200:08:007:0016 на вул. Поліській, 2 у м. Львові перебуває в комунальній власності Львівської міської ради, відноситься до земель житлової та громадської забудови, використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицьке перехрестя» (код ЄДРПОУ 13809714) для обслуговування тимчасових торгових споруд за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки; земельна ділянка № 7, площею 0,2431 га з кадастровим номером 4610137200:08:007:0071 на вул. Поліській, 2 у м. Львові перебуває в комунальній власності Львівської міської ради, відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицьке перехрестя» (код ЄДРПОУ 13809714) для обслуговування тимчасових торгових споруд за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. Актом обстеження земельних ділянок на вул. Поліській, 2 у м. Львові та суміжних з ними земельних ділянок 19.11.2021 року № 110 також встановлено, що ухвалою Львівської міської ради від 15.05.2014р. №3382 продовжено товариству з обмеженою відповідальністю Галицьке перехрестя терміни оренди земельних ділянок на вул. Поліській, 2 для обслуговування ринку за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання землі комерції: площею 0,2154 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень (кадастровий номер 4610137200:08:007:0022) на 5 років; площею 0,0285 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень (кадастровий номер 4610137200:08:007:0023) на 5 років; площею 0,0673 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень (кадастровий номер 4610137200:08:007:0018) на 5 років; площею 0,2431 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень (кадастровий номер 4610137200:08:007:0071) на 5 років. Ухвалою Львіської міської ради від 23.10.2014р. № 3946 затверджено товариству з обмеженою відповідальністю Галицьке перехрестя проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано земельні ділянки на вул. Поліській, 2 в оренду терміном на 5 років для обслуговування тимчасових торгових споруд, перевівши із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення до земель житлової та громадської забудови, за функцією використання землі комерції земельні ділянки площею 0,0407 га у межах червоних ліній з кадастровим номером 4610137200:08:007:0017 (договір оренди укладено 23.03.2015р. № Л-2153) та площею 0,0594 га у межах червоних ліній з кадастровим номером 4610137200:08:007:0016 (договір оренди укладено 23.03.2015р. № Л-2154). Станом на дату складання акта документи, які посвідчують право користування вказаними земельними ділянками, відсутні. Копія акту обстеження земельних ділянок на вул. Поліській, 2 у м. Львові та суміжних з ними земельних ділянок 19.11.2021 року № 110 з додатком план-схемою земельних ділянок долучені до матеріалів справи.

10.08.2022р. Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель складено вимогу № 24-вих-58524, якою Товариство з обмеженою відповідальністю Галицьке перехрестя повідомлено про необхідність до 10 вересня 2022 провести оплату всіх належних власнику земельних ділянок коштів за користування земельними ділянками, зазначеними в акті від 19.11.2021р. №110, у формі орендної плати та у розмірі, встановленому п.7 ухвали ЛМР від 25.05.2017р. №1995 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м.Львові».

Доказів надіслання вказаної вимоги суду не подано, однак у матеріалах справи наявна відповідь відповідача № 23 від 23.08.2022р.на лист позивача № 24-вих-58524, згідно якої відповідач повідомив, що документи про продовження договорів оренди між Львівською міською радою та ТзОВ Галицьке перехрестя подані в 2019р. в повному обсязі, підготовлено проекти ухвал та знаходяться на розгляді депутатських комісій.

Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:007:0016 становить 1284851,70грн; коефіцієнт Кф 2,5; з кадастровим номером 4610137200:08:007:0017 становить 792331,32грн; коефіцієнт Кф 2,5; з кадастровим номером 4610137200:08:007:0018 становить 628878,12грн; коефіцієнт Кф 1,2; з кадастровим номером 4610137200:08:007:0022 становить 2012783,76грн; коефіцієнт Кф 1,2; з кадастровим номером 4610137200:08:007:0023 становить 266315,40грн; коефіцієнт Кф 1,2; з кадастровим номером 4610137200:08:007:0071 становить 2524010,06грн; коефіцієнт Кф 1,2.

Ухвалою Львівської міської ради №1995 від 25.05.2017 затверджено Порядок продажу земельних ділянок комунальної власності нарахування орендної плати за землю у м.Львові.

Відповідно до п. 7.8.2. Розділу 7 Порядку, орендна плата за земельні ділянки, надані для обслуговування промислових ринків, встановлюється у розмірі 6 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Враховуючи вищезазначене, позивачем проведено нарахування відповідачу плати за користування спірними земельними ділянками за період з 01.01.2020 року по 31.12.202 року в загальному розмірі 1 269 732,53 грн. Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Львівській області, наданою листом від 01.12.2022 за № 9519/5/13-01-04-07, від ТзОВ «Галицьке перехрестя» (код ЄДРПОУ 13809714) протягом спірного періоду надійшли кошти у розмірі 394 042,91 грн. Копія листа долучена до матеріалів справи та факт здійснення оплат підтверджується відповідачем.

Відтак, з урахуванням проведених відповідачем оплат за користування земельною ділянкою комунальної власності, позивач просить суд стягнути з відповідача 875 689,62 грн.

Заявою за вх. № 12406/23 від 16.05.2023р. відповідач визнав позовні вимоги повністю.

У заяві про розстрочення виконання рішення суду за вх. № 1916/23 від 15.05.2023р. зазначив, що дійсно використовує спірні земельні ділянки та те, що заборгованість за користування земельними ділянками складає 875 689,62 грн.

Оцінка суду.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до приписів статті 13 Конституції України землі є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюючи владні управлінські функції при прийнятті рішень щодо земель державної та комунальної власності мають діяти виключно у порядок та спосіб визначений законом.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом частини 2 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

У пункті 10 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Із введенням у дію 01.01.2002р. нового Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, про що зазначено у частині 2 статті 83 Земельного кодексу України.

Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях Земельного кодексу України, який, зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді. Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01.01.2002р. перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у Земельному кодексі України.

Разом з цим 01.01.2013р. набув чинності Закон України № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», за змістом пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Згідно з пунктом 5 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Як передбачено у пункті 6 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» у разі, якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються:

у межах населених пунктів сільськими, селищними, міськими радами;

за межами населених пунктів органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками".

За змістом пункту 9 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Отже, беручи до уваги наведені положення Конституції України, Земельного кодексу України і пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 5245-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності, ЛМР є власником спірної земельної ділянки, оскільки ця ділянка розташована в межах населеного пункту м. Львів, і момент державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї.

Цьому висновку відповідає також положення пункту 9 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 5245-VI: державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється в порядку, встановленому законом, що з урахуванням змісту пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 5245-VI лише визначає порядок державної реєстрації права, однак не змінює моменту, з якого земля вважається комунальною власністю відповідних територіальних громад в силу закону.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000119262023 від 25.01.2023р., № НВ-0000117232023 від 25.01.2023р., № НВ-000011789023 від 25.01.2023р., № НВ-0000117052023 від 25.01.2023р., № НВ-0000117322023 від 25.01.2023р., № НВ-0000119342023 від 25.01.2023р., земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:08:007:0016 зареєстрована 09.03.2004 року та належить Львівській міській раді на праві комунальної власності; земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:08:007:0017 зареєстрована 09.03.2004 року та належить Львівській міській раді на праві комунальної власності; земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:08:007:0018 зареєстрована 29.05.2009 року та належить Львівській міській раді на праві комунальної власності; земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:08:007:0022 зареєстрована 29.05.2009 року та належить Львівській міській раді на праві комунальної власності; земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:08:007:0023 зареєстрована 29.05.2009 року та належить Львівській міській раді на праві комунальної власності; земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:08:007:0071 зареєстрована 29.05.2009 року та належить Львівській міській раді на праві комунальної власності.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

При цьому, за умовами частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Згідно із частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин 1, 3, 4 та 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (ст.83 ЗК України).

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Статтею 22 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата справляється у грошовій формі. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016р. затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), який застосовується з 01.01.2017р. Відповідно до цього Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. №548 (додаток 1 Порядку).

При цьому, пунктами 271.1.1 та 271.1.1.2 статті 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (п.289.1 ст.289 ПК України).

Статтею 13 Закону України Про оцінку земель регламентовано, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково. Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України Про оцінку земель).

Частиною 2 статті 20 Закону України Про оцінку земель передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Отже, чинне законодавство не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, формування такого здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявника, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (вказаний правовий висновок викладено у постанові ВС від 29.05.2020 у справі №922/2843/19).

Ухвалою ЛМР від 25.05.2017р. № 1995 затверджено Порядок продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю. Пунктом 7.8.2. розділу 7 Порядку встановлено, що орендна плата за земельні ділянки, надані для обслуговування промислових ринків, встановлюється у розмірі 6 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021р. у справі №905/1680/20 відзначила, що якщо землекористувач сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, використовує її без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З аналізу змісту норм ст. ст. 1212-1214 ЦК України, абз. 4 ч. 1 ст. 144, абз. 5 ч. 1 ст. 174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018р. у справі №922/3412/17, а також підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021р. у справі №905/1680/20).

Оскільки, відповідач не є власником, чи постійним користувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Суд також зазначає, що сам факт несплати підприємством за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі свідчить про втрату Львівською міською радою майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини виправдане очікування щодо отримання можливості ефективного використання права власності. При цьому, відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач. Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Матеріалами справи підтверджується користування відповідачем спірними земельними ділянками, власником яких є Львівська міська рада в період з 01.01.2020р. по 31.12.2022р. без достатньої правової підстави, що зокрема підтверджується актом обстеження земельних ділянок на АДРЕСА_1 та суміжних з ними земельних ділянок 19.11.2021 року № 110 . Відповідачем визнається факт користування спірними земельними ділянками з кадастровими номерами: 4610137200:08:007: 0016; 4610137200:08:007:0017; 4610137200:08:007:0018; 4610137200:08:007:0022; 4610137200:08:007:0023; 610137200:08:007:0071 на вул. Поліській, 2 у м. Львові без оформлення права користування чи права власності.

З огляду на викладене вище підставними є вимоги позивача до відповідача як фактичного землекористувача без оформлення права користування чи права власності про стягнення за період з 01.01.2020р. по 31.12.2022р. безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 4610137200:08:007:0016; 4610137200:08:007:0017;4610137200:08:007:0018;4610137200:08:007:0022; 610137200:08:007:0023; 4610137200:08:007:0071 в сумі 875 689,62грн.

Відповідно до заяви за вх. № 12406/23 від 16.05.2023р. відповідач визнає факт землекористування у спірний період та фактичний розмір відшкодування в сумі 875 689,62 грн.

Станом на момент прийняття рішення підставними, обґрунтованими та визнаними відповідачем є позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 875 689,62грн.

Відповідач у заяві за вх. № 1916/23 просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області протягом восьми місяців рівними частинами, згідно графіку зазначеного у клопотанні.

До заяви відповідача за вх. № 1916/23 про розстрочення виконання рішення суду долучено копію фінансової звітності малого підприємства за 1 квартал 2023 року, копію квитанції № 1 про подання фінансової звітності малого підприємства, копію довідки АТ «Ощадбанк» за вих. № 323/311 від 15.05.2023р., копії листів Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради №2403-3585 від 22.08.2019р., №2403-вих-119 від 25.05.2022р., №2403вих67024 від 31.08.2022р., копію листа Постійної комісії архітектури, містобудування та розвитку територій Львівської міської ради № 01-190 від 17.02.2021р., копію листа Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради №2412-вих-77149 від 23.09.2022р. та копію листа відповідача № 26 від 27.10.2022р.

Заява відповідача за вх. № 1916/23 про розстрочення виконання рішення суду обґрунтована тим, що у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, частих обстрілів енергетичної інфраструктури та збільшене використання електроенергії у зимовий період товариство опинилось у складній економічній ситуації, адже багато підприємців виїхали за кордон, деякі не продовжували договори оренди через відсутність електроенергії, відтак частка прибутку товариства впала і товариство опинилось в скрутному фінансовому становищі. На підтвердження важкого фінансового стану, відповідачем долучено фінансову звітність малого підприємства за перший квартал 2023 року, відповідно до якої фінансовий результат ТзОВ «Галицьке перехрестя» за перший квартал 2023 року становив мінус 128 600,00 грн. згідно рядка №2350.

Як зазначає відповідач, сума, заявлена до стягнення є досить великою і стягнення всієї суми одразу може призвести до повної зупинки діяльності відповідача. Запровадження заходів примусового стягнення вищезазначеної суми, яка для ТзОВ «Галицьке перехрестя» є дуже суттєвою, призведе до тривалого блокування рахунків товариства, що у свою чергу стане причиною затримки виплати заробітної плати, сплати податків та інших обов`язкових платежів, неможливості сплати комунальних платежів, зупинення діяльності, а також до неможливості виконання товариством своїх договірних зобов`язань та у свою чергу, накладання штрафних санкцій, що в результаті призведе до банкрутства товариства.

Відповідач стверджує, що розстрочення виконання рішення у вищевказаному порядку дозволить товариству продовжувати свою господарську діяльність, товариство матиме можливість виконувати платежі згідно графіку погашень. Станом на 15.05.2023 року на рахунку товариства наявні кошти в сумі 71 349,82 грн., що підтверджується довідкою АТ «Ощадбанк» за вих. № 323/311 від 15.05.2023, копія якої долучена до заяви.

Додатково відповідач зазначив, що перед закінченням терміну дії договорів оренди спірних земельних ділянок ним було завчасно подано весь пакет документів для продовження дії договорів оренди земельних ділянок у ЦНАП Львівської міської ради (11.07.2019р. та 18.07.2019р.), однак, документи не розглянуті станом на момент прийняття рішення. Відтак, на переконання відповідача його поведінка була добросовісною, він жодним чином не намагається уникнути сплати орендної плати за користування земельними ділянками, а навпаки, прагне якнайшвидше продовжити договори оренди для того, щоб на законних підставах сплачувати орендну плату.

Представник позивача в судовому засіданні 16.05.2023р. заперечив проти клопотання відповідача в частині розстрочення виконання рішення суду на 8 місяців, зазначив про можливість розстрочення на 6 місяців, про що представник позивача письмово вказав на заяві відповідача за вх. № 1916/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Враховуючи позицію сторін щодо розстрочення виконання рішення суду, викладену у заяві за вх. № 1916/23 та висловлену в судовому засіданні обома учасниками справи, дослідивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заява відповідача за вх. № 1916/23 підлягає задоволенню частково, шляхом розстрочення стягнення заборгованості на сім місяців рівними частинами із врахуванням періодів для оплати, зазначених у клопотанні.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати основного боргу, проведених позивачем нарахувань, доказів в спростування наведених обставин суду не подано.

Відповідачем визнано позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача щодо стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 875 689,62грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 ГПК України, оскільки спір виник із вини відповідача, судові витрати підлягають відшкодуванню із відповідача. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 130, 185, 191, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, - ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицьке перехрестя» (79014, Львівська область, місто Львів, вулиця Поліська, будинок 2, ідентифікаційний код 13809714) на користь Львівської міської ради (79006, Львівська обл., місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 04055896) заборгованість в сумі 875 689,62грн. та 13 135,34 грн. судового збору.

Задоволити заяву відповідача за вх.№1916/23 частково та розстрочити стягнення заборгованості, згідно з наступним графіком:

до 30.05.2023 року - 125 098,51грн.;

до 30.06.2023 року - 125 098,51грн.;

до 31.07.2023 року - 125 098,51грн.;

до 30.08.2023 року - 125 098,51грн.;

до 29.09.2023 року - 125 098,51грн.;

до 30.10.2023 року - 125 098,51грн.:

до 30.11.2023 року - 125 098,56 грн.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 19.05.23р.

Суддя Іванчук С.В.