Рішення

від 09.05.2023 по справі 916/3705/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3705/22

За позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Південний» (65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд.6/1, код ЄДРПОУ - 20953647, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1)

До відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Віджекс» (65065, м. Одеса, вул. Варненська, буд.6, кв.25, код ЄДРПОУ - 42569802); ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Богомолова В.С.

Представники сторін:

Від позивача: Кувшинова В.П.- на підставі довіреності №1118202 від 30.09.2022р.;

Від відповідачів: не з`явилися.

Суть спору: Позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» (далі - АБ «Південний»), звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Віджекс» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором №AL2020-04008 від 10.09.2020р. у розмірі 295 126 грн, заборгованості по процентам у розмірі 109 662 грн 19 коп., заборгованості по комісії у розмірі 1 500 грн, штрафу за порушення п. 3.2.6 Кредитного договору у розмірі 1 500 грн, штрафу за порушення п. 3.2.15. Кредитного договору у розмірі 1 500 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.01.2023р. (суддя Петров В.С.) позовну заяву АБ «Південний» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3705/22, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.02.2023р.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №19 від 06.02.2023р. здійснено повторний автоматизований розподіл справи №916/3705/22 у зв`язку з увільненням судді ОСОБА_2 з 02.02.2023р. від виконання обов`язків з відправлення правосуддя на період проходження військової служби за призовом осіб на військову службу по загальній мобілізації на строк до оголошення демобілізації.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2023р. визначено суддю Рога Н.В. для розгляду справи №916/3705/22.

Ухвалою суду від 08.02.2023р. суддею Рога Н.В. прийнято позовну заяву до розгляду, Підготовче засідання призначено на 02.03.2023р. Ухвалою суду від 02.03.2023р. відкладено підготовче засідання на 28.03.2023р. Ухвалою суду від 28.03.2023р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.04.2023р. Ухвалою суду від 20.04.2023р. розгляд справи відкладено на 09.05.2023р.

Позивач - АБ «Південний», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач - ТОВ «Віджекс» про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за місцезнаходженням згідно інформації, яка наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань. Але, ухвали суду повернулися не врученими із зазначенням поштою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач - ОСОБА_1 про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за місцезнаходженням згідно інформації, наявної у Єдиному державному демографічному реєстрі. Але, ухвали суду повернулися не врученими із зазначенням поштою «адресат відсутній за вказаною адресою».

В ухвалі від 16.01.2023р. у справі №916/3670/21 Верховний Суд зазначив, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення скаржника про існуюче судове рішення.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.165 ГПК України.

Суд вважає за необхідне зауважити, що ч.4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява №30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява №30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи введення в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та продовження строку його дії, обставини, які перешкоджали проведенню судових засідань, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Позивач у справі - АБ «Південний» зазначає, що 10.09.2022р. між ним, як Кредитором, та ТОВ «Віджекс», як Позичальником був укладений Кредитний договір №АL2020-04008, відповідно до умов якого Банк зобов`язався відкрити Позичальнику кредитну лінію (надалі - кредит), а Позичальник зобов`язався повернути кредит згідно порядку погашення траншів, зазначеного в п. 1.4.1. даного Договору не пізніше 07 вересня 2023р. та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 18 % річних.

Згідно п.1.4. Кредитного договору видача кожного траншу за кредитною лінією здійснюється відповідно до наданої заявки Позичальника на отримання грошових коштів.

За умовами п.1.5. Кредитного договору при досягненні Позичальником максимальної суми заборгованості (ліміту кредитної лінії) в розмірі 300 000 грн. нові заявки банком не розглядаються до часткового або повного повернення заборгованості.

Позивач зазначає, що умовами п.п.2.1 Кредитного договору встановлено, що кредит надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника. Відповідно до поданих Позичальником заявок: від 11.09.2020р., від 17.09.2020р., від 18.09.2020р., від 23.09.2020р., від 24.09.2020р. Позичальнику було надано кредит у сумі 295 126 грн, що підтверджується випискою за рахунком №ІМ503282090000020636001064753.

АБ «Південний зазначає, що повернення кредиту здійснюється Позичальником відповідно до п. 1.4.1. Договору, на рахунок № НОМЕР_2 в Банку. Кошти, зараховані Позичальником на цей рахунок, самостійно розподіляються Банком на рахунки для погашення існуючої заборгованості, у черговості, вказаної у п. 2.3. Договору. При цьому, у першу чергу погашається заборгованість за траншем, строк якого є найближчим. Якщо строки погашення наданих кількох траншів збігаються, то кошти спрямовуються на погашення того з цих траншів, що був виданий раніше. Підтвердження повернення сум по кредиту є виписка за вказаним рахунком.

При неповерненні кредиту в термін, обумовлений в п. 1.1., п. 1.4.1. Договору кредиту або в термін, вказаний у вимозі Банку про дострокове повернення кредиту згідно п. 3.3.4 Договору, заборгованість за кредитом чи відповідна частина заборгованості за кредитом переноситься на рахунок прострочених кредитів.

Також позивач зазначив, що відповідно до п.2.2 Кредитного договору нарахування Банком процентів за користування кредитом здійснюється, починаючи з дати виникнення фактичної заборгованості за кредитом, додати повного погашення кредиту.

Проценти нараховуються щоденно, при цьому нарахування процентів за вихідні та святкові дні здійснюються в день, що передує вихідним та/або святковим дням. В останній робочий день місяця проценти нараховуються за цей день та наступні дні цього місяця.

Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у період та 360 днів у році.

Сплата процентів по кредиту здійснюється Позичальником на рахунок № НОМЕР_2 в Банку. Підтвердженням повернення сум по процентам є виписка за вказаним рахунком.

При цьому, проценти, нараховані за період з останнього робочого дня місяця, що передує поточному, до останнього робочого дня поточного місяця підлягають сплаті не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. В день повного погашення кредиту сплаті підлягають проценти, нараховані з останнього робочого дня попереднього місяця або з дня останнього нарахування процентів по попередній календарний день, який передує погашенню кредиту.

При несплаті процентів в останній робочий день місяця, заборгованість по процентам переноситься на рахунок прострочених процентів у перший робочий день наступного місяця.

Позивач зазначає, що в порушення вказаної умови Кредитного договору ТОВ «Віджекс» прострочило оплату процентів за користування кредитними коштами.

Згідно із п. 1.4.1. Договору термін дії кожного траншу не повинен перевищувати 45 днів та граничного терміну, встановленого п.1.1. договору. У випадку, якщо дата погашення припадає на вихідний день або неробочий день, погашення здійснюється в останній робочий день, що передує даті погашення.

Як зазначає позивач, в порушення вказаних умов Кредитного договору ТОВ «Віджекс» не проводило погашення кредиту по Кредитному договору у встановлені терміни.

Крім того, як зазначає позивач, відповідно до п.2.4. Кредитного договору банк стягує з Позичальника плату за кредитне обслуговування відповідно до тарифів банку, зокрема за обслуговування кредиту щорічно в розмірі 0,5% від чинного ліміту кредитної лінії на дату спливу першого та кожного наступного року користування кредитом.

Але, зобов`язання, передбачені даним пунктом Кредитного договору Позичальником виконані не були.

Також, Позичальником було порушено п.п. 3.2.6. та 3.2.15 Кредитного договору. Згідно п.4.3. Кредитного договору, у разі порушення Позичальником умов, обумовлених зокрема в п.п. 3.2.6. та 3.2.15 даного Договору, Позичальник сплачує штраф в розмірі 0,5% від ліміту кредитної лінії, що діє на дату виникнення порушення за кожен випадок такого порушення.

АБ «Південний» зазначає, що у відповідності до п. 3.3.4 Кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення суми кредиту, процентів та плати за кредитне обслуговування за ним, протягом строку, встановленого у вимозі Банку, направленої на адресу позичальника, визначену у договорі, а, в разі невиконання відповідної вимоги Банку, звернути стягнення на предмет застави (іпотеки) та/або звернутися до суду зокрема у випадках несплати процентів понад тридцять календарних днів віддати їх нарахування; невиконання порядку погашення траншів, зазначеного у п. 1.4.1.

Оскільки позичальник понад 45 календарних днів не сплачував проценти за Кредитним договором, а також порушив п 1.4.1. Договору щодо строків повернення траншу, Банк вважає, що згідно п.п.2.1., 3.3.4 Кредитного договору у нього виникло право вимагати від Позичальника дострокового повернення заборгованості за Кредитним договором в повному обсязі, включаючи усі нарахування за Кредитним договором.

Позивач зазначає, що у зв`язку з порушенням Позичальником умов Кредитного договору, 26.04.2021р. на адресу Позичальника направлялося повідомлення (вимога) №14-001-18518-2021 від 23.04.2021р. про усунення порушення основного зобов`язання, в якому Банк просив протягом 30 календарних днів усунути порушення основного зобов`язання, та сплатити заборгованість за Кредитним договором №АL2020-04008 від 10.09.2020р. у повному обсязі, яка існувала на момент пред`явлення вимоги.

Вказана вимога Банку виконана Позичальником не була, до теперішнього часу заборгованість за Кредитним договором не сплачено.

Таким чином, за розрахунком позивача станом на 15.12.2022р. заборгованість ТОВ «Віджекс» перед АБ «Південний» за Кредитним договором складає 409 288 грн 19 коп., в тому числі: 295 126 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 109 662 грн 19 коп. - заборгованість за процентами; 1 500 грн - прострочена заборгованість по сплаті комісії (п.2.4. Кредитного договору); 1 500 грн - штраф за порушення п.3.2.6. (2 випадки); 1 500 грн - штраф за порушення п.3.2.15. (2 випадки);

Згідно із п. 3.2.2., 3.2.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язався у строки, та на умовах, що обумовлені договором, погасити кредит та відсотки за його користування. Відповідно до п.3.2.11. Договору Позичальник зобов`язався у строк, визначений у вимозі Банку про дострокове повернення кредиту згідно п. 3.3.4. Договору повернути суму кредиту, нарахованих за ним процентів та плату за кредитне обслуговування.

Однак, вказані зобов`язання з погашення заборгованості за Кредитним договором ні відповідно до умов Кредитного договору, ні на вимогу Банку в порядку п. 3.3.4 Кредитного договору, виконані не були.

Крім того, як зазначає позивач, на забезпечення виконання зобов`язань Позичальника перед Банком за Кредитним договором, 10.09.2020р. АБ «Південний» уклав з ОСОБА_1 (Поручитель) договір поруки, відповідно до умов якого Поручитель зобов`язався відповідати перед Кредитором за виконання в повному обсязі всіх зобов`язань Позичальника - ТОВ «Віджекс», що виникли із Кредитного договору №АL2020-04008 від 10.09.2020р., згідно з яким Банк зобов`язався відкрити Позичальнику кредитну лінію на суму 300 000 грн., а Позичальник зобов`язався в розмірі, на умовах та в строки, визначені у Кредитному договорі, повернути Банку кредит, сплатити відсотки за фактичний термін користування кредитом, а також сплатити штрафи та пені, передбачені умовами договору кредиту.

Згідно із п.п. 1.5. вказаного договору поруки, Поручитель ознайомлений з умовами Кредитного договору, у забезпечення виконання якого він укладає цей договір, розуміє всі умови, викладені в договорі поруки та Кредитному договорі і погоджується з ними.

Пункт.2.1. договору поруки передбачає, що у разі порушення Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором у терміни, зазначені в Кредитному договорі, або неповерненні Клієнтом грошових коштів у разі визнання Кредитного договору недійсним, не пізніше наступного робочого дня з моменту настання зазначених обставин, Поручитель зобов`язується сплатити на користь Кредитора несплачену Клієнтом суму заборгованості за Кредитним договором, а також обраховану Кредитором неустойку у вигляді пені, штрафів передбачених Кредитним договором, комісійну винагороду та інші суми, які Клієнт повинен сплатити відповідно до кредитного договору, які згідно вимог чинного законодавства клієнт повинен повернути Кредитору у разі визнання Кредитного договору недійсним.

Позивач зазначає, що згідно з приписами ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Кредитор відповідно до приписів ст.ст.554, 543 Цивільного кодексу України наділений правом на свій розсуд пред`явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково.

Таким чином, оскільки ані Позичальник, ані Поручитель не здійснили виконання умов Кредитного договору та не здійснили дострокове погашення заборгованості в порядку п. 3.3.4 Кредитного договору на вимогу Банку, позивач вважає, що у нього виникло право вимагати виконання умов Кредитного договору з повернення грошових коштів в повному обсязі в судовому порядку і від Поручителя, який поручився за виконання зобов`язань по вказаному договору кредиту.

Розмір невиконаних Позичальником зобов`язань, заявлених Банком до стягнення, не виходить за межі відповідальності Поручителя згідно договору поруки, а отже Поручитель - ОСОБА_1 , зобов`язаний на вимогу кредитора здійснити таке ж виконання, до якого зобов`язаний Позичальник за кредитним договором.

Враховуючи все викладене, АБ «Південний» просить суд стягнути солідарно з ТОВ «Віджекс» та ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №AL2020-04008 від 10.09.2020р. у розмірі 295 126 грн, заборгованість по процентам у розмірі 109 662 грн 19 коп., заборгованість по комісії у розмірі 1 500 грн, штраф за порушення п. 3.2.6 Кредитного договору у розмірі 1 500 грн, штраф за порушення п. 3.2.15. Кредитного договору у розмірі 1 500 грн.

Відповідачі своїм правом на судовий захист не скористалися.

Розглянув матеріали справи, судом встановлено, що 10.09.2022р. між АБ «Південний» (Кредитор) та ТОВ «Віджекс» (Позичальник) був укладений Кредитний договір №АL2020-04008, відповідно до умов якого Банк зобов`язався відкрити Позичальнику кредитну лінію (надалі - кредит), а Позичальник зобов`язався повернути кредит згідно порядку погашення траншів, зазначеного в п. 1.4.1. даного Договору не пізніше 07 вересня 2023р. та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 18 % річних.

Метою Кредиту (цільове використання) - є фінансування поточної діяльності.

У відповідності до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Отже, між сторонами за Договором склалися кредитні правовідносини.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Умовами п.п.2.1 Кредитного договору, встановлено, що кредит надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника. Відповідно до поданих Позичальником заявок: від 11.09.2020р., від 17.09.2020р., від 18.09.2020р., від 23.09.2020р., від 24.09.2020р. Позичальнику було надано кредит у сумі 295 126 грн, що підтверджується випискою за рахунком №ІМ503282090000020636001064753.

Згідно п. 1.4.1. Кредитного договору повернення кредиту здійснюється Позичальником на рахунок № НОМЕР_2 в Банку. Кошти, зараховані Позичальником на цей рахунок, самостійно розподіляються Банком на рахунки для погашення існуючої заборгованості, у черговості, вказаної у п. 2.3. Договору. При цьому, у першу чергу погашається заборгованість за траншем, строк якого є найближчим. Якщо строки погашення наданих кількох траншів збігаються, то кошти спрямовуються на погашення того з цих траншів, що був виданий раніше. Підтвердження повернення сум по кредиту є виписка за вказаним рахунком.

При неповерненні кредиту в термін, обумовлений в п. 1.1., п. 1.4.1. Договору кредиту або в термін, вказаний у вимозі Банку про дострокове повернення кредиту згідно п. 3.3.4 Договору, заборгованість за кредитом чи відповідна частина заборгованості за кредитом переноситься на рахунок прострочених кредитів.

Відповідно до п.2.2 Кредитного договору нарахування Банком процентів за користування кредитом здійснюється, починаючи з дати виникнення фактичної заборгованості за кредитом, додати повного погашення кредиту.

Проценти нараховуються щоденно, при цьому нарахування процентів за вихідні та святкові дні здійснюються в день, що передує вихідним та/або святковим дням. В останній робочий день місяця проценти нараховуються за цей день та наступні дні цього місяця.

Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у період та 360 днів у році.

Сплата процентів по кредиту здійснюється Позичальником на рахунок № НОМЕР_2 в Банку. Підтвердженням повернення сум по процентам є виписка за вказаним рахунком.

При цьому, проценти, нараховані за період з останнього робочого дня місяця, що передує поточному, до останнього робочого дня поточного місяця підлягають сплаті не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. В день повного погашення кредиту сплаті підлягають проценти, нараховані з останнього робочого дня попереднього місяця або з дня останнього нарахування процентів по попередній календарний день, який передує погашенню кредиту.

При несплаті процентів в останній робочий день місяця, заборгованість по процентам переноситься на рахунок прострочених процентів у перший робочий день наступного місяця.

Згідно із п. 1.4.1. Договору термін дії кожного траншу не повинен перевищувати 45 днів та граничного терміну, встановленого п.1.1. договору. У випадку, якщо дата погашення припадає на вихідний день або неробочий день, погашення здійснюється в останній робочий день, що передує даті погашення.

Згідно із п. 3.2.2., 3.2.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язався у строки, та на умовах, що обумовлені договором, погасити кредит та відсотки за його користування.

Але, як вбачається з матеріалів справи, в порушення вказаних умов Кредитного договору ТОВ «Віджекс» не проводило погашення кредиту по Кредитному договору у встановлені терміни.

Крім того, відповідно до п.2.4. Кредитного договору банк стягує з Позичальника плату за кредитне обслуговування відповідно до тарифів банку, зокрема за обслуговування кредиту щорічно в розмірі 0,5% від чинного ліміту кредитної лінії на дату спливу першого та кожного наступного року користування кредитом.

Але, зобов`язання, передбачені даним пунктом Кредитного договору Позичальником виконані не були.

Відповідно до п.3.2.6 Кредитного договору Позичальник зобовязується надавати банку фінансову звітність (форми фінансової звітності №№1 (1-м, 1-мс), 2 (2-м, 2-мс), 3), що складені відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 1 або 25 річної фінансової звітності боржника та розшифрування даних форм №2 (2-м, 2-мс) «Звіт про фінансові результати» (графа 2000,2010)- юридичної особи за останній звітний рік щодо структури доходів (річну))) в наступні строки: за 1-й квартал року- не пізніше 10 травня звітного року, за 2-й квартал - не пізніше 10 серпня звітного року, за 3-й квартал - не пізніше 10 листопада звітного року, річну не пізніше 10 березня наступного за звітним року.

Згідно п.3.2.15 Кредитного договору Позичальник зобовязався укласти договори страхування предмету застави (іпотеки) і протягом всього строку дії кредитного договору та договору застави (іпотеки) забезпечувати чинність цих договорів страхування, сплачувати страхові платежі згідно умов договорів страхування.

Але, Позичальником було порушено п.п. 3.2.6. та 3.2.15 Кредитного договору.

Згідно п.4.3. Кредитного договору, у разі порушення Позичальником умов, обумовлених зокрема в п.п. 3.2.6. та 3.2.15 даного Договору, Позичальник сплачує штраф в розмірі 0,5% від ліміту кредитної лінії, що діє на дату виникнення порушення за кожен випадок такого порушення.

Відповідно до п. 3.3.4 Кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення суми кредиту, процентів та плати за кредитне обслуговування за ним, протягом строку, встановленого у вимозі Банку, направленої на адресу позичальника, визначену у договорі, а, в разі невиконання відповідної вимоги Банку, звернути стягнення на предмет застави (іпотеки) та/або звернутися до суду зокрема у випадках несплати процентів понад тридцять календарних днів віддати їх нарахування; невиконання порядку погашення траншів, зазначеного у п. 1.4.1.

Оскільки Позичальник понад 45 календарних днів не сплачував проценти за Кредитним договором, а також порушив п 1.4.1. Договору щодо строків повернення траншу, Банк, виходячи з умов Кредитного договору, правомірно вважав, що згідно п.п.2.1., 3.3.4 Кредитного договору у нього виникло право вимагати від Позичальника дострокового повернення заборгованості за Кредитним договором в повному обсязі, включаючи усі нарахування за Кредитним договором.

Відповідно до п.3.2.11. Договору Позичальник зобов`язався у строк, визначений у вимозі Банку про дострокове повернення кредиту згідно п. 3.3.4. Договору повернути суму кредиту, нарахованих за ним процентів та плату за кредитне обслуговування.

Згідно з ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором.

Відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У зв`язку з порушенням Позичальником умов Кредитного договору, 26.04.2021р. на адресу Позичальника направлялося повідомлення (вимога) №14-001-18518-2021 від 23.04.2021р. про усунення порушення основного зобов`язання, в якому Банк просив протягом 30 календарних днів усунути порушення основного зобов`язання, та сплатити заборгованість за Кредитним договором №АL2020-04008 від 10.09.2020р. у повному обсязі, яка існувала на момент пред`явлення вимоги. Але, вимогу Банку виконано не було.

Таким чином, на думку суду, наявні підстави для стягнення з ТОВ «Віджекс» на користь АБ «Південний» заборгованості за Кредитним договором, а саме 295 126 грн - простроченої заборгованості за кредитом; 109 662 грн 19 коп. - заборгованості за процентами; 1 500 грн - простроченої заборгованості по сплаті комісії (п.2.4. Кредитного договору); 1 500 грн - штрафу за порушення п.3.2.6. (2 випадки); 1 500 грн - штрафу за порушення п.3.2.15. (2 випадки);

З матеріалів справи також вбачається, що на забезпечення виконання зобов`язань Позичальника перед Банком за Кредитним договором, 10.09.2020р. АБ «Південний» уклав з ОСОБА_1 (Поручитель) договір поруки, відповідно до умов якого Поручитель зобов`язався відповідати перед Кредитором за виконання в повному обсязі всіх зобов`язань Позичальника - ТОВ «Віджекс», що виникли із Кредитного договору №АL2020-04008 від 10.09.2020р., згідно з яким Банк зобов`язався відкрити Позичальнику кредитну лінію на суму 300 000 грн, а Позичальник зобов`язався в розмірі, на умовах та в строки, визначені у Кредитному договорі, повернути Банку кредит, сплатити відсотки за фактичний термін користування кредитом, а також сплатити штрафи та пені, передбачені умовами договору кредиту.

Згідно із п.п. 1.5. вказаного договору поруки, Поручитель ознайомлений з умовами Кредитного договору, у забезпечення виконання якого він укладає цей договір, розуміє всі умови, викладені в договорі поруки та Кредитному договорі і погоджується з ними.

Пункт 2.1. договору поруки передбачає, що у разі порушення Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором у терміни, зазначені в Кредитному договорі, або неповерненні Клієнтом грошових коштів у разі визнання Кредитного договору недійсним, не пізніше наступного робочого дня з моменту настання зазначених обставин, Поручитель зобов`язується сплатити на користь Кредитора несплачену Клієнтом суму заборгованості за Кредитним договором, а також обраховану Кредитором неустойку у вигляді пені, штрафів передбачених Кредитним договором, комісійну винагороду та інші суми, які Клієнт повинен сплатити відповідно до кредитного договору, які згідно вимог чинного законодавства клієнт повинен повернути Кредитору у разі визнання Кредитного договору недійсним.

Згідно з приписами ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

З положень зазначених статей вбачається, що договір поруки є двостороннім правочином, на підставі якого між кредитором та поручителем виникає забезпечувальне зобов`язання. Зміст зазначеного забезпечувального зобов`язання становить право кредитора вимагати від поручителя виконання забезпеченого порукою зобов`язання, якому відповідає обов`язок поручителя здійснити таке виконання.

Відповідно до ч.1 ст.541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Таким чином, кредитор відповідно до приписів ст.ст.554, 543 Цивільного кодексу України наділений правом на свій розсуд пред`явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачі у справі не надали до суду доказів належного виконання умов Кредитного договору №AL2020-04008 від 10.09.2020р.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст.79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Враховуючи все викладене, позовні вимоги АБ «Південний» про солідарне стягнення з ТОВ «Віджекс» та ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №AL2020-04008 від 10.09.2020р. у розмірі 295 126 грн, заборгованості по процентам у розмірі 109 662 грн 19 коп., заборгованості по комісії у розмірі 1 500 грн, штрафу за порушення п. 3.2.6 Кредитного договору у розмірі 1 500 грн, штрафу за порушення п. 3.2.15. Кредитного договору у розмірі 1 500 грн. є обгрунтованими, підтверджені матеріалами справи, у звязку із чим підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідачів у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віджекс» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором №AL2020-04008 від 10.09.2020р. у розмірі 295 126 грн, заборгованості по процентам у розмірі 109 662 грн 19 коп., заборгованості по комісії у розмірі 1 500 грн, штрафу за порушення п. 3.2.6 Кредитного договору у розмірі 1 500 грн, штрафу за порушення п. 3.2.15. Кредитного договору у розмірі 1 500 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віджекс» (65065, м. Одеса, вул. Варненська, буд.6, кв.25, код ЄДРПОУ - 42569802) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Південний» (65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд.6/1, код ЄДРПОУ - 20953647, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1) заборгованість за Кредитним договором №AL2020-04008 від 10.09.2020р. у розмірі 295 126 грн, заборгованість по процентам у розмірі 109 662 грн 19 коп., заборгованість по комісії у розмірі 1 500 грн, штраф за порушення п. 3.2.6 Кредитного договору у розмірі 1 500 грн, штраф за порушення п. 3.2.15. Кредитного договору у розмірі 1 500 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 139 грн 32 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 19 травня 2023 р.

Суддя Н.В. Рога