Рішення

від 16.05.2023 по справі 916/2422/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2422/22

За позовом: Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (68002, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Олександрійська, буд.2-Б, код ЄДРПОУ - 03363789, електронна адреса: legadv2@icdh.org.ua)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблі Іллічівськ» (68001, Одеська область м. Чорноморськ, вул. 1-го Травня, буд.2, код ЄДРПОУ - 20965099)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Богомолова В.С.

Представники сторін:

Від позивача: Вовкович О.В. - на підставі довіреності від 14.11.2022р.; Нінадович В.Я. - на підставі довіреності від 19.12.2022р.;

Від відповідача: Малімонов М.І - на підставі довіреності від 01.10.2022р.

В засіданні брали участь:

Від позивача: Нінадович В.Я. - на підставі довіреності від 19.12.2022р.;

Від відповідача: Малімонов М.І - на підставі довіреності від 01.10.2022р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Комунальне підприємство (далі - КП) «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Меблі Іллічівськ» про стягнення заборгованості за Договором від 01.04.2012р. №237 у розмірі 117 464 грн 80 коп., пені у розмірі 10 158 грн 07 коп., інфляційних втрат у розмірі 37 006 грн 86 коп., 3% річних у розмірі 5 870 грн 02 коп.

Ухвалою суду від 08.11.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2422/22, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 29.11.2022р. Ухвалою суду від 29.11.2022р. відкладено судове засідання на 13.12.2022р. Ухвалою суду від 13.12.2022р. відкладено судове засідання на 16.01.2023р. Протокольною ухвалою від 16.01.2023р. відкладено судове засідання на 07.02.2023р. Ухвалою суду від 07.02.2023р. відкладено судове засідання на 02.03.2023р. Протокольною ухвалою від 02.03.2023р. відкладено судове засідання на 16.03.2023р. о 10:00.

Судове засідання у справі №916/2422/22, призначене на "16" березня 2023 р. о 10:00, не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 16.03.2023р. відкладено розгляд справи на 06.04.2023р. Протокольною ухвалою суду від 06.04.2023р. відкладено розгляд справи на 16.05.2023р.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи введення в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та продовження строку його дії, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, що надійшла до суду 06.02.2023р.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 13.12.2022р.

Позивач у справі зазначив, що 01.04.2012р. між КП «Міське управління житлово-комунального господарства» Іллічівської міської ради (зараз КП «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області) (Виконавець) та ТОВ «Меблі Іллічівськ» (Споживач) був укладений Договір №237 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, відповідно до п.1 якого предметом цього Договору є забезпечення Виконавцем надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території у житловому будинку №2-М по вул.1-го Травня у м.Іллічівську (зараз Чорноморськ), в якому розміщено нежитлове приміщення (магазин-склад), площею 1310,9 кв.м, а Споживачем- забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим Договором.

Відповідно до п.2 Виконавець надає послуги відповідно до встановленого рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 12.03.2012р. №160 тарифу та його структури, копія якого додається до цього Договору.

Згідно розділу Договору «Оплата спожитих послуг» розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг вноситься до кожного 28 числа поточного місяця (п.3). Послуги оплачуються в безготівковій формі (п.4). Розмір щомісячної плати визначено в залежності від площі нежитлового приміщення, яка становить 1310,9 кв.м і тарифу 5 грн 44 коп. за 1 кв.м, відповідно до рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 12.03.2012р. №160 (п.5). Загальна сума щомісячної плати за утримання житлового будинку і прибудинкової території становить 7 131 грн 30 коп. з урахуванням ПДВ (п.6).

Позивач зазначає, що відповідно до п.п.1 п.9 Договору Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений цим Договором строк.

КП «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області зазначає, що Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. №2189-VІІІ визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникатимуть у процесі надання та споживання цих послуг, передбачено різні моделі договірних відносин у сфері комунальних послуг, а також визначено особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку, змінено підходи до формування тарифів на комунальні послуги та нарахування плати споживачам, запроваджено відповідальність за неналежне виконання договору як для виконавців комунальних послуг, так і для споживачів цих послуг.

Позивач зазначає, що на виконання вимог наведеного Закону та Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирних будинків шляхом проведення загальних зборів обрали управляючою компанією КП «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області та погодили кошториси витрат на утримання житлових будинків та прибудинкових територій, у зв`язку із чим з 01.03.2019р. ціна на послугу з управління багатоквартирним будинком не врегульована (органи місцевого самоврядування не встановлюють ціни).

Наказом КП «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 30.08.2021р. №80 «Про введення в дію скоригованих кошторисів витрат на послуги з управління багатоквартирними будинками, для співвласників, які обрали управляючою компанією КП «МУЖКГ», та погодили умови Типового договору на послугу з управління багатоквартирними будинками», введено в дію з 01.09.2021р. скориговані кошториси витрат на послуги з управління багатоквартирними будинками.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що Договір №237 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.04.2012р. припинив свою дію на підставі ст.3-1 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно якої у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про форму (зміну форми) управління багатоквартирним будинком договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцем таких послуг або управителем, визначеним згідно із цим Законом до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, втрачають чинність з дати, визначеної зборами співвласників (загальними зборами об`єднання співвласників) багатоквартирного будинку.

Таким чином, позивач вважає, що правовідносини між КП «Міське управління житлово-комунального господарства» та ТОВ «Меблі Іллічівськ» щодо надання житлово-комунальних послуг регулюються Типовим договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком 2 по вул.1-го Травня, що був укладений 01.03.2018р. КП «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області з співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м. Чорноморськ, вул.1-го Травня, 2.

Враховуючи зазначене, за даними позивача, розмір щомісячної оплати, яку має сплачувати ТОВ «Меблі Іллічівськ» починаючі з вересня 2021р. становить 7 917 грн 84 коп. з ПДВ з розрахунку тарифу 6 грн 04 коп. за 1 кв.м загальної площі 1310,9 кв.м.

За розрахунком позивача, розмір заборгованості ТОВ «Меблі Іллічівськ» за період з 01.01.2021р. по 31.08.2022р. становить 117 464 грн 80 коп.

Згідно п.7 Договору за несвоєчасне внесення плати із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки.

Крім того, відповідно до п.п.3 п.10 Договору Виконавець має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення Споживачем плати за надані послуги пеню у розмірі, встановленому Договором.

При цьому, за умовами п.п.2 п.12 Договору Споживач несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасне внесення платежів за послуги шляхом сплати пені.

З урахуванням зазначених умов Договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 10 158 грн 07 коп. за період з вересень 2021р. по 31.08.2022р.

У якості нормативного обґрунтування позову позивач послався на положення ст.ст.11, 525, 526, 549, 610 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо відшкодування витрат по утриманню будівлі позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних інтересів, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з ТОВ «Меблі Іллічівськ» заборгованість за Договором від 01.04.2012р. №237 у розмірі 117 464 грн 80 коп., пеню у розмірі 10 158 грн 07 коп., інфляційні втрати у розмірі 37 006 грн 86 коп., 3% річних у розмірі 5 870 грн 02 коп.

Будь-якого обґрунтування стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних позивачем у позовній заяві не наведено.

Крім того, позивач звернув увагу суду на те, що нежитлове приміщення по вул.1-го Травня, 2-М є прибудованим до багатоквартирного будинку по вул.1-го Травня, 2 та є його невід`ємною частиною, має загальні з будинком електромережі, мережі водопостачання та водовідведення, які обслуговує КП «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області. Згідно протоколу від 17.02.2018р. співвласниками багатоквартирного житлового будинку по вул.1-го Травня, 2 у м. Чорноморськ було погоджено умови типового договору про надання послуг з управління та затверджено кошторис.

Посилання відповідача на неотримання послуг, позивач вважає безпідставним, адже, будь-яких претензій з цього приводу заявлено не було і за період з 2012р. по 2021р. послуги оплачувалися у повному обсязі.

При цьому, позивач зауважив, що ані договором, ані законодавством не передбачено обов`язок виконавця надавати споживачу акти приймання-передавання наданих послуг, оплата є фіксованою і порядок оплати чітко прописаний.

Відповідач - ТОВ «Меблі Іллічівськ», проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п.16 Договору №237 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.04.2012р. цей Договір припиняє дію договору про надання послуг з утримання будинків і споруд прибудинкових територій за №184 від 01.11.2010р. та діє з моменту його підписання, тобто з 01.04.2012р. до 30.03.2015р. У разі, коли за місяць до закінчення дії цього Договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

ТОВ «Меблі Іллічівськ» не погоджується з позицією позивача щодо припинення дії Договору №237 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.04.2012р. та розповсюдження на Товариство дії Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком 2 по вул.1-го Травня, що був укладений 01.03.2018р. КП «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області з співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м.Чорноморськ, вул.1-го Травня, 2, адже, згідно із договором про внесення змін №5 від 26.06.2012р. до Договору оренди частини нежитлового приміщення орендоване ним нерухоме майно від 10.08.2005р., вирішено викласти Договір оренди нежитлового приміщення у новій редакції і згідно п.1.1 нової редакції Договору Відділ комунального господарства та благоустрою Іллічівської міської ради (Орендодавець) передає, а ТОВ «Меблі Іллічівськ» (Орендар) приймає в строкове платне користування майно, що перебуває у комунальній власності Іллічівської територіальної громади в особі Іллічівської міської ради, а саме: 33/50 часток двоповерхового будинку, загальною площею 860,2 кв.м, розташованого за адресою: м.Іллічівськ (Чорноморськ), вул.1 Травня, 2-М, яке знаходиться на балансі Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства м.Іллічівська».

За таких обставин, відповідач вважає, що зазначений двоповерховий будинок не є житловим багатоквартирним будинком, адже в ньому відсутні квартири і посилання позивача на рішення співвласників багатоквартирного будинку про обрання управляючою компанією КП «Міське управління житлово-комунального господарства», затвердження кошторисів витрат на утримання житлових будинків та прибудинкових територій, наказ КП від 30.08.2021р. №80 «Про введення в дію скоригованих кошторисів витрат на послуги з управління багатоквартирними будинками, для співвласників, які обрали управляючою компанією КП «МУЖКГ» є безпідставними.

Відповідач також зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи жодного первинного документу на підтвердження надання/отримання відповідних послуг, обґрунтованого розрахунку обсягу та вартості наданих послуг.

При цьому, як зазначає відповідач, згідно п.8 Договору №237 Споживач має право, зокрема, на своєчасне отримання послуг належної якості згідно із законодавством; усунення Виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг у встановлені законодавством строки; своєчасне отримання від Виконавця інформації про перелік послуг, структуру тарифу та загальну суму місячного платежу.

В свою чергу, п.9 Договору №237 передбачено обов`язок Виконавця, зокрема, забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості згідно із законодавством; подавати споживачеві необхідну інформацію про перелік послуг, структуру тарифу та загальну суму місячного платежу.

Відповідач звернув увагу, що відповідно до положень ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо інше не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Виходячи з положень зазначеної статті та враховуючи позицію Верховного суду, викладену у постанові від 07.06.2022р. у справі №911/27/21, відповідач зазначив, що оплатність послуги за договором надання послуги, якщо договором передбачено надання послуги за плату, передбачає надання такої послуги. Тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг.

Крім того, відповідач зазначив, що орендоване ним нерухоме майно згідно декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією ДАБК в Одеській області 25.02.2013р. №ОД083130560632, знаходиться в реконструкції, у зв`язку із чим послуги з прибирання прибудинкової території, з технологічного обслуговування внутрішніх будинкових систем, дератизації, дезинсекції, поточного ремонту та технічного переоснащення не могли бути надані, оскільки об`єкт нерухомого майна являє собою огороджений будівельний майданчик, до якого не мають доступу особи, що не здійснюють будівництво. При цьому, позивач не звертався до відповідача щодо надання доступу до будівельного майданчика для надання послуг за Договором.

Як зазначає відповідач, у зв`язку із реконструкцією об`єкта нерухомості він орендує земельну ділянку площею 0,2578 га із земель житлової та громадської забудови з кадастровим номером 5110800000:02:025:0149, яка розташована за адресою: м.Чорноморськ, вул.1-го Травня, 2М, у зв`язку із чим саме на орендаря покладено обов`язок за власний рахунок забезпечити проведення комплексу робіт з благоустрою земельної ділянки, що орендується, та прилеглої території, що вбачається з п.2.4 рішення Чорноморської міської ради від 30.03.2021р. №42/45-VІІ, яким земельну ділянку надано в оренду ТОВ «Меблі Іллічівськ» строком на 1 рік. Продовження оренди земельної ділянки відкладено у зв`язку із воєнним станом.

Вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідач вважає похідними від вимоги про стягнення заборгованості, та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянув матеріали справи, виходячи з пояснень представників сторін, суд встановив, що згідно Договору від 26.06.2012р. про внесення змін до договору оренди частини нежитлового приміщення від 10.08.2005р., ТОВ «Меблі Іллічівськ» є Орендарем 33/50 часток двоповерхового будинку, загальною площею 860,2 кв.м, розташованого за адресою: м.Іллічівськ (Чорноморськ), вул.1 Травня, 2-М, яке знаходиться на балансі Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства м.Іллічівська». Майно передане в оренду під склад 459,7 кв.м, під магазин - 400,5 кв.м. Строк дії договору оренди - 49 років (п.10.1).

Відповідно до п.5.7 договору оренди Орендар зобов`язався здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна та протягом 7 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю, в т.ч. вивезення побутових відходів.

Відповідно до п.5.8 договору оренди Орендар зобов`язався укласти договори з водо-, тепло-, енергозабезпечуючими та іншими організаціями щодо отримання комунальних та інших послуг.

01 квітня 2012р. між КП «Міське управління житлово-комунального господарства» Іллічівської міської ради (зараз КП «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області) (Виконавець) та ТОВ «Меблі Іллічівськ» (Споживач) був укладений Договір №237 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, відповідно до п.1 якого предметом цього Договору є забезпечення Виконавцем надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території у житловому будинку №2-М по вул.1-го Травня у м.Іллічівську (зараз Чорноморськ), в якому розміщено нежитлове приміщення (магазин-склад), площею 1310,9 кв.м, а Споживачем- забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим Договором.

При цьому, будь-яких змін до Договору №237 у зв`язку із зменшенням площі об`єкта оренди не носилося.

За умовами п.16 Договору №237 цей Договір припиняє дію договору про надання послуг з утримання будинків і споруд прибудинкових територій за №184 від 01.11.2010р. та діє з моменту його підписання, тобто з 01.04.2012р. до 30.03.2015р. У разі, коли за місяць до закінчення дії цього Договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення будь-якою стороною цього Договору пропозиції про розірвання договору або необхідність його перегляду.

Згідно розділу Договору «Оплата спожитих послуг» розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг вноситься до кожного 28 числа поточного місяця (п.3). Послуги оплачуються в безготівковій формі (п.4). Розмір щомісячної плати визначено в залежності від площі нежитлового приміщення, яка становить 1310,9 кв.м і тарифу 5 грн 44 коп. за 1 кв.м, відповідно до рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 12.03.2012р. №160 (п.5). Загальна сума щомісячної плати за утримання житлового будинку і прибудинкової території становить 7 131 грн 30 коп. з урахуванням ПДВ (п.6).

Відповідно до п.2 Договору №237 Виконавець надає послуги відповідно до встановленого рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 12.03.2012р. №160 тарифу та його структури, копія якого додається до цього Договору.

У додатку №1 до рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 12.03.2012р. №160 «Про впорядкування тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для власників та орендарів нежитлових приміщень» встановлено перелік послуг, за надання яких орендарі та власники нежитлових приміщень по вул.1 Травня, 2 мають сплачувати відповідний тариф, до яких входить прибирання прибудинкових територій, технічне обслуговування внутрішніх будинкових систем водопостачання і водовідведення, електропостачання, теплопостачання; дератизація; дезинсекція; поточний ремонт всього, у т.ч. конструктивних елементів водопостачання і водовідведення, електропостачання; технічне переоснащення.

Відповідно до п.п.1 п.9 Договору Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений цим Договором строк.

При цьому, відповідно до п.п.1 п.11 Договору Виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості згідно з законодавством.

Як вірно зазначив позивач у справі, з 01.05.2019р. у повному обсязі введено в дію Закон України від 09.11.2017р. №2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги», у п.1 якого визначено, що виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо); житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; кількісний показник комунальних послуг - кількість одиниць виміру обсягу отриманої споживачем комунальної послуги, визначена відповідно до показань вузла обліку та/або вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; норми споживання комунальних послуг (далі - норми споживання) - кількісні показники споживання комунальних послуг, які використовуються для розрахунків за спожиті комунальні послуги у випадках, передбачених законодавством; плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води); споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до ст. 3-1 Розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцями таких послуг або з управителями, визначеними згідно із цим Законом, до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі щодо вивезення побутових відходів - за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

У разі якщо такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

З дати введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зміна будь-яких умов договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, додатків і кошторисів (цін/тарифів) до них забороняється та вважається нікчемною. Виконавець таких послуг або управитель має право достроково розірвати відповідний договір, попередивши про це споживачів не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.

У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про форму (зміну форми) управління багатоквартирним будинком договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцем таких послуг або управителем, визначеним згідно із цим Законом до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, втрачають чинність з дати, визначеної зборами співвласників (загальними зборами об`єднання співвласників) багатоквартирного будинку, або з дати початку виконання зобов`язань за договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеним за правилами, визначеними цим Законом, але не раніше ніж через два місяці після направлення особою, уповноваженою на це зборами співвласників (загальними зборами об`єднання співвласників) багатоквартирного будинку, такому виконавцю, управителю письмового повідомлення про припинення договорів.

З наявної у матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 16.03.2023р. вбачається, що двоповерховий будинок загальною площею 1310,9 кв.м., розташований за адресою; АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 33778685), розташований на земельній ділянці площею 735,5 кв.м, який належить на праві комунальної власності Іллічівській (Чорноморській) територіальній громаді в особі Іллічівської (Чорноморської) міської ради, та орендарем якого у частині 33/50 часток є ТОВ «Меблі Іллічівськ», є окремим об`єктом нерухомості.

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів того, що багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 та двоповерховий будинок загальною площею 1310,9 кв.м., розташований за адресою; АДРЕСА_1 є єдиним об`єктом нерухомого майна - багатоквартирним будинком.

Враховуючи викладене, посилання позивача на розповсюдження на ТОВ «Меблі Іллічівськ» умов Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком 2 по вул.1-го Травня від 01.03.2018р. між КП «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області з співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м.Чорноморськ, вул.1-го Травня, 2, до уваги судом не приймаються.

Таким чином, взаємовідносини між ТОВ «Меблі Іллічівськ» як Орендарем 33/50 часток двоповерхового будинку, загальною площею 860,2 кв.м, розташованого за адресою: м.Іллічівськ (Чорноморськ), вул.1 Травня, 2-М, та КП «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, як Балансоутримувачем зазначеного будинку, регулюються Договором №237 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.04.2012р.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, між сторонами склалися правовідносини щодо надання послуг, а саме: Балансоутримувач виконує комплекс робіт, пов`язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі у належному стані, і несе у зв`язку із цим певні витрати, а Орендар оплачує ці витрати Балансоутримувача пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно позиції, наведеної Верховним Судом у постанові від 07.06.2022р. у справі №911/27/21, яка узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.11.2021р. у справі №915/208/20, від 03.06.2022р. у справі №915/104/21, обов`язок орендаря нерухомого майна оплачувати комунальні послуги та витрати на утримання цього майна незалежно від укладеного договору у сфері комунальних послуг (хоча умова щодо цього узгоджена сторонами в Договорі оренди) випливає також з положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (ст.ст. 19, 20 - в редакції, чинній до введення в дію з 01.05.2019р., нової редакції цього Закону, ст. 9 - чинної з 01.05.2019), відповідно до яких споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Правовідносини з надання/споживання/оплати комунальних послуг та послуг з утримання нерухомого майна мають розрахунково-фактичний характер, а виконання відповідного обов`язку - договірний. Тобто, за відсутності доказів факту надання/отримання та розміру отриманої (спожитої) орендарем відповідної послуги обов`язок з її оплати у нього не виникає.

Отже, для встановлення розміру цього обов`язку орендаря нерухомого майна (вартості спожитих послуг) визначальним є не факт оренди конкретного нерухомого майна, а факт споживання відповідної послуги орендарем та її розмір.

А тому, за відсутності доказів на підтвердження розміру фактично спожитої у відповідному періоді орендарем (наданої йому безпосереднім надавачем відповідних послуг або державним підприємством, організацією, господарським товариством, на балансі яких перебуває орендоване майно) послуги (послуг) у орендаря не виникає обов`язку оплачувати ці послуги.

Також, слід зауважити, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів того, що Балансоутримувач взагалі поніс якісь витрати, пов`язані з утриманням орендованого нерухомого майна - 33/50 часток двоповерхового будинку, загальною площею 860,2 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Надані позивачем до матеріалів справи договір про закупівлю послуг №24\9092 від 12.01.2021р., договір про закупівлю послуг №6/9092 від 18.01.2022р., укладені з ТОВ «ОЗОН-ДЕЗ» щодо організації та проведення комплексу заходів по дезинсекції та дератизації по -перше, не містять у додатку №2 до цих договорів об`єкта за адресою: ву.1 Травня, 2-М, по-друге, саме по собі існування договорів за закупівлю послуг не підтверджує факту надання таких послуг та здійснення оплати за надані послуги.

Наданий позивачем до матеріалів справи договір №1059N про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг від 09.12.2020р., укладений між ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» та КП «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, до уваги судом не приймається, адже, як вже зазначалося вище, відповідно до п.5.8 договору оренди Орендар зобов`язався укласти договори з водо-, тепло-, енергозабезпечуючими та іншими організаціями щодо отримання комунальних та інших послуг. Таким чином, взаємовідносини щодо споживання та оплати ТОВ «Меблі Іллічівськ» спожитої електричної енергії мають регулюватися іншим договором, ніж Договір №237 від 01.04.2012р. і позивач не надав доказів іншого.

Крім того, позивач не надав до суду доказів понесення ним витрат по оплаті спожитої електричної енергії.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з ТОВ «Меблі Іллічівськ» заборгованості за Договором №237 від 01.04.2012р. у розмірі 117 464 грн 80 коп. задоволенню не підлягає.

Вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 10 158 грн 07 коп., інфляційних втрат у розмірі 37 006 грн 86 коп., 3% річних у розмірі 5 870 грн 02 коп. у даному випадку є похідними від вимоги про стягнення заборгованості, і не підлягають задоволенню у зв`язку із відмовою у задоволенні вимоги про стягнення заборгованості.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч.4 зазначеної статті Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019р. № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

На підставі вищенаведеного, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на позивача.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблі Іллічівськ» про стягнення заборгованості за Договором від 01.04.2012р. №237 у розмірі 117 464 грн 80 коп., пені у розмірі 10 158 грн 07 коп., інфляційних втрат у розмірі 37 006 грн 86 коп., 3% річних у розмірі 5 870 грн 02 коп. відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Повне рішення складено 18 травня 2023 р.

Суддя Н.В. Рога