Ухвала

від 15.05.2023 по справі 761/7880/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/2520/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 761/7880/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільська торговельна компанія» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2023 року,

за участю:

прокурора - ОСОБА_7 ,

представника ТОВ «Подільська торговельна компанія» - ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.03.2023 року задоволено клопотання прокурора другого відділу

процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного

обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням

у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту

нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які

ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу

Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на майно ТОВ «ПОДІЛЬСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ»(ЄДРПОУ 37817784) - грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, повний перелік зазначений у резолютивній частині ухвали та зупинено видаткові операції по зазначеним банківським рахункам ТОВ «ПОДІЛЬСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 37817784), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, виплати заробітної плати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Подільська торговельна компанія» ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.03.2023 року та постановити нову ухвалу. якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Апелянт зазначає, що копію оскаржуваної ухвали було отримано 27.03.2023 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що існують дві ухвали слідчих суддів якими накладено арешт на одні і ті ж самі грошові кошти ТОВ «ПОДІЛЬСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ», що не відповідає вимогам КПК України.

Грошові кошти товариства не є знаряддям вчинення будь - якого кримінального правопорушення, не зберегли на собі їх сліди, не є об`єктом кримінально протиправних дій та не набуті кримінально протиправним шляхом, тобто не містять ознак, визначених ст. 98 КПК України.

Оскаржувана ухвала не містить жодного посилання на доказ, який обґрунтовував наявність ризиків знищення чи відчуження грошових коштів.

Повідомлення про підозру службовим особам товариства не оголошено, накладений арешт блокує господарську діяльність останнього, такий вид обмеження права власності є неспівмірним.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, що Бюром економічної Безпеки України, за процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 21.07.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000985 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 212 КК України.

Орган досудового розслідування зазначає, що на території України здійснює протиправну діяльність організована група осіб, що контролює фінансово - господарську діяльність ТОВ «ПОДІЛЬСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (колишня назва - ТОВ «АПК Співдружність Україна») (код ЄДРПОУ 37817784), ПАТ «ТАГАННА» (ЄДРПОУ 33062540) та ТОВ «УКРАГРОТЕРМІНАЛ» (ЄДРПОУ 44155030). Так, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, вказані особи привласнили бюджетні кошти шляхом неправомірного бюджетного відшкодування податку на додану вартість в особливо великих розмірах.

Проведеним оглядом структури власності ТОВ «Подільська торговельна компанія», ПАТ «Таганча» та ТОВ «Украгротермінал», встановлено, що станом на березень 2022 року засновником вказаних юридичних осіб являлось підприємство нерезидент, зареєстроване на території країни з пільговим оподаткуванням «Агрі лайн С.А.Р.Л.» (Люксембург), кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) зазначено ОСОБА_8 (республіка білорусь) та ОСОБА_9 (республіка білорусь), які здійснюють контроль та фактичне управління через підприємство нерезидента «Агрі лайн С.А.Р.Л.». Однак, з метою уникнення від націоналізації активів Україною внаслідок повномасштабної війни, розпочатої російською федерацією (далі - рф) за підтримки республіки білорусь проти України та українського народу, унеможливлення фінансових та правових наслідків у вигляді накладення санкцій та/або застосуваннязаходів примусового вилучення прав власності, в квітні 2022 року громадяни білорусії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здійснили зміни структури власності ТОВ «Подільська торговельна компанія», ПАТ «Таганча» та ТОВ «Украгротермінал» шляхом продажу підконтрольного підприємства нерезидента «Агрі лайн СА.Р.Л.» (Люксембург) в адресу ТОВ «Марко» (реєстраційний номер 40103524482), кінцевим бенефіціарним власником якого являється громадянин Латвійської республіки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У ході досудового розслідування зазначено, що службові особи ТОВ «ПОДІЛЬСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» в період 2020 - 2022 років, шляхом реєстрації податкових накладних з придбання сільськогосподарської продукції від підприємств з ознаками фіктивності, в тому числі: ФГ «ОСОБА_12» (код ЄДРПОУ 38943876), ФГ «ФАВОРИТ» (код ЄДРПОУ 31683732), СФГ «ГЕЯ» (код ЄДРПОУ 21307346), умисно ухилилися від сплати податку на прибуток на загальну суму 15 903 345 грн., податку на додану вартість на загальну суму 17 670 383 грн. Крім того, за рахунок вказаних безтоварних операцій, службовими особами ТОВ «ПОДІЛЬСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» завищено суми бюджетного відшкодування на загальну суму 2 898 530,25 грн.

Вказані порушення зокрема підтверджуються аналітичним продуктом від 14.07.2022 року № 31 про результати дослідження фінансово-господарської діяльності із реалізації товарно-матеріальних цінностей ТОВ «ПОДІЛЬСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ».

Крім того, встановлено, що ОСОБА_8 (республіка білорусь) та ОСОБА_9 (республіка білорусь), як фактичні власники, мають можливість безпосередньо впливати на результати господарської діяльності ТОВ «Подільська торговельна компанія», ПАТ «Таганча» та ТОВ «Украгротермінал», та фактично здійснюють контроль над господарською діяльністю зазначених товариств, у тому числі щодо формування податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Подільська торговельна компанія» по операціям, з підприємствами з ознаками фіктивності.

13 вересня 2022 року на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 06.09.2022 проведено обшук у офісному приміщенні ТОВ «Подільська торговельна компанія» за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 7. В ході якого виявлено та вилучено первинні фінансово-господарські документи ТОВ «Подільська торговельна компанія» по взаємовідносинам з підприємствами з ознаками фіктивності ФГ «Фаворит» та СФГ «Гея», а також документацію з переробки давальницької сировини, та складського обліку.

Проведеним оглядом вилучених товарно-транспортних накладних встановлено, що СФГ «Гея» протягом лютого 2021 року здійснювало постачання сої в адресу ТОВ «Подільська торговельна компанія», пунктом навантаження зазначено: Луганська область, Станично - Луганський район, с. Передільске.

З метою підтвердження/спростування фактів перевезення товарно-матеріальних цінностей, встановлено та допитано в якості свідків водіїв та власників автотранспортних засобів, які повідомили, що не здійснювали перевезення вантажів в адресу ТОВ «Подільська торговельна компанія» з території Луганської області, що посвідчує факт проведення безтоварних операцій.

17.02.2023 допитано в якості свідка директора та засновника СФГ«ГЕЯ» гр. ОСОБА_11 , яка повідомила, що фактично не здійснювала фінансово - господарську діяльність СФГ«ГЕЯ», та перебуваючи у скрутному матеріальному становищі передала електронні ключі доступу до подачі податкової звітності та банківських розрахункових рахунків СФГ«ГЕЯ» третім особам за грошову винагороду.

Крім того, в період 2021 року службовими особами ТОВ «Подільська торговельна компанія» до податкової звітності підприємства внесено відомості, щодо витрат підприємства у розмірі 53 672 393,66 грн., які сформовано за рахунок нібито вилученого та арештованого в рамках кримінального провадження №120211300000000077 насіння соняшнику, на території Луганської області, смт. Троїцьке, вул. Чкалова, буд. 16, яке на праві власності належало ТОВ «Подільська торговельна компанія», та було передане на зберігання ТОВ «Агро Кепітал Груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 37461422).

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру судових рішень, ухвала про накладення арешту на майно від 14 червня 2021 року у справі № 428/5395/21 була оскаржена службовими особами ТОВ «Агро-промислова компанія Співдружність Україна» в апеляційному порядку. В подальшому слідчими суддями Луганського апеляційного суду було розглянуто вказану апеляційну скаргу, вивчено обґрунтованість наведених обставин, в результаті розгляду 05 липня 2021 року відмовлено в накладеного арешту на майно, в тому числі, і на насіння соняшника. Крім того, вказаним судовим рішенням визначено, що апелянт не довів, що арештоване майно є його власністю і що він має право вимоги щодо зняття арешту із зазначеного в ухвалі слідчого судді майна.

Таким чином, вищезазначені обставини вплинули на формування витрат ТОВ «Подільська Торговельна Компанія» за період 2021 року, що безпосередньо вплинуло на несплату податку наприбуток підприємства.

За результатом проведених слідчих дій встановлено, що службові особи ТОВ «Подільська торговельна компанія» для здійснення злочинної діяльності використовують такі рахунки:

- № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , відкриті у AT «УКРСИББАНК» (МФО 351005);

- № НОМЕР_4 , відкритий у AT «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (МФО 300614);

- № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , відкриті у AT «СЕНС БАНК»(МФО 300346);

- № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 відкриті у AT «ОЩАДБАНК» (МФО 300465).

Тому у органу досудового розслідування були підстави вважати, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Подільська торговельна компанія», відкритих у вказаних банківських установах можуть бути приховані, відчужені та перетворені особами причетними до вчинення правопорушення, оскільки набуті шляхом реалізації схеми ухилення від сплати податків, зборів, обов`язкових платежів.

Постановою детектива Бюро економічної безпеки України майно, що є предметом клопотання, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

06.03.2023 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно ТОВ «ПОДІЛЬСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 37817784) - грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, перелік яких зазначався, та зупинити видаткові операції по зазначеним банківським рахункам ТОВ «ПОДІЛЬСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 37817784), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, виплати заробітної плати.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.03.2023 року клопотання прокурора задоволено.

Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя зазначив, що наведене майно (грошові кошти) цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак обґрунтовано має правовий статус речового доказу, з метою забезпечення його збереження та в подальшому розгляду питання щодо можливої конфіскації в дохід держави, на переконання слідчого судді, є всі правові підстави для накладання арешту на вказане майно (грошові кошти), із зупиненням видаткових операцій за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, виплати заробітної плати.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно (грошові кошти), для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні прокурором доводи про накладення арешту на вищевказане майно, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на майно

Прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження висновку про відповідність грошових коштів ознакам речового доказу.

Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор зазначив обставини вчинення кримінального правопорушення та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Вищевказані грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, в рамках досудового розслідування можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінального провадження та попередньою кваліфікацією вчиненого кримінально-протиправного діяння.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що грошові кошти, на які прокурор просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено їх відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного посилання представника власника майна на те, що стороною обвинувачення не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним в ч. 1 ст. 170 КПК України. Вказане свідчить про правомірність висновку слідчого судді про необхідність накладення такого виду обтяження як арешт майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештованим майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Метою накладення арешту у поданому клопотанні слідчий зазначив забезпечення збереження речових доказів.

Слід зазначити, що у даному провадженні арешт майна накладено з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, що по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

А тому доводи автора апеляційної скарги про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, не є переконливими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому, колегія суддів звертає увагу представника, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільська торговельна компанія» ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2023 року.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу

процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного

обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням

у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту

нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які

ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу

Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на майно ТОВ «ПОДІЛЬСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ»(ЄДРПОУ 37817784) - грошові кошти, які знаходяться на наступних банківських рахунках:

- № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , відкриті у АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005);

- № НОМЕР_4 , відкритий у АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (МФО 300614);

- № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , відкриті у АТ «СЕНС БАНК»(МФО 300346);

- № НОМЕР_7 ,№ НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 відкриті у АТ «ОЩАДБАНК» (МФО 300465), та зупинено видаткові операції по вищезазначеним банківським рахункам ТОВ «ПОДІЛЬСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 37817784), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільська торговельна компанія» ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4