Рішення

від 19.04.2023 по справі 495/1821/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/1821/23

Номер провадження 2-о/495/91/2023

19 квітня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого-одноособово судді Боярського О.О.

за участі секретаря судового засідання Саханова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський про встановлення факту належності правовстановлюючих документів -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції заявниці.

23.02.2023 року заявниця ОСОБА_1 , звернулась до суду з вищезазначеною заявою в якій просить суд, встановити факт належності їй ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 атестату № 20042 від 30.07.1982 року та атестату № 18596 від 31.07.1980 року.

В обгрунтування своєї заяви ОСОБА_1 зазначає, що вона звернулася до Управління пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський з питань щодо пенсійного забезпечення громадян, однак управлінням їй було відмовлено у нарахуванні пенсії у зв`язку з тим, що в її атестатах про навчання зазначено прізвище як « ОСОБА_2 », замість вірного « ОСОБА_3 ».

Таким чином, в наслідок допущеної помилки, в неї виникла певна невідповідність між документами, що посвідчують її особу та документи про освіту.

З урахуванням вищезазначеного просить суд задовольнити її заяву про встановлення факту правовстановлюючих документів.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 24.02.2023 року було відкрито провадження по справі в порядку окремого провадження, та призначено судове засідання по справі.

У судове засідання 19.04.2023 року сторони не з`явились.

Заявниця - ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилась. Однак подала до канцелярії суду заяву, відповідно до якої просила суд розглядати справу без її участі, на задоволені заявлених вимог наполягає.

Представник заінтересованої особи Управління пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський в судове засідання не з`явився, однак надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Крім того, від представника заінтересованої особи на адресу суду надійшли письмові пояснення по справі відповідно до яких сторона зазначає, що дійсно заявниці було відмовлено у призначені пенсії оскільки в неї відсутній страховий стаж.

Таким чином, до стажу заявниці не враховано час її навчання в Одеському професійно-технічному училищі Одеського міського управління побутового обслуговування населення, так в наданих нею атестатах зазначено її дошлюбне прізвище як « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_3 ».

З урахуванням вищенаведеного представник заінтересованої особи, просить суд врахувати позицію сторони, та прийняти законне рішення по вказаній справі.

Відповідно до вимог ч.2ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження виданого на російській мові серії НОМЕР_1 від 03.10.1962 року ОСОБА_4 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що було зроблено відповідний актовий запис в книзі актів цивільного стану № 48.

В подальшому ОСОБА_4 вступила в шлюб з ОСОБА_5 , та змінила своє прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_6 ».

Вказаний факт підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_2 від 28.09.1985 року, актовий запис про шлюб № 50.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_4 навчалася в Одеському професійно-технічному училищі Одеського міського управління побутового обслуговування населення починаючи з 01.09.1979 року по 31.07.1980 року, про що нею було отримано атестат № 18596 від 31.07.1980 року.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_4 навчалася в Одеському професійно-технічному училищі Одеського міського управління побутового обслуговування населення починаючи з 01.09.1981 року по 31.07.1982 року, про що нею було отримано атестат № 20042 від 30.07.1982 року.

Однак як вбачається з вищезазначених атестатів № 18596 від 31.07.1980 року, та № 20042 від 30.07.1982 року під час внесення відомостей про особу яка здобула освіту, було помилково заначено прізвище та по-батькові заявниці, як « ОСОБА_7 » замість вірного « ОСОБА_4 ».

Як зазначає заявниця 16.08.2022 року вона отримала рішення про відмову № 154450005639 від Головного управління пенсійного фонду України у призначені пенсії у зв`язку з тим, що до стажу заявниці не враховано час її навчання в Одеському професійно-технічному училищі Одеського міського управління побутового обслуговування населення, в наданих нею атестатах зазначено її дошлюбне прізвище як « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_3 ».

Таким чином, в наслідок допущеної помилки, в неї виникла певна не відповідність між документами, що посвідчують її особу, та документи про освіту.

З урахуванням вищезазначеного заявниця була вимушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту правовстановлюючих документів.

В своїх поясненнях представник заінтересованої особи зазначає, що дійсно заявниці було відмовлено у призначені пенсії, оскільки в неї відсутній страховий стаж. Таким чином, до стажу заявниці не враховано час її навчання в Одеському професійно-технічному училищі Одеського міського управління побутового обслуговування населення, так в наданих нею атестатах зазначено її дошлюбне прізвище як « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_3 ».

Той факт,що заявниці ОСОБА_4 належать правовстановлюючі документи, а саме атестати № 18596 від 31.07.1980 року, та № 20042 від 30.07.1982 року видані Одеським професійно-технічним училищем Одеського міського управління побутового обслуговування населення, підтверджується її свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.10.1962 року, свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_2 від 28.09.1985 року, паспортом гр. України який належить заявниці ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) серії НОМЕР_3 виданим Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області від 08.05.2002 року, довідкою про присвоєння ідентифікаційного номеру від 21.07.1999 року, та іншими матеріалами справи.

З огляду на вищезазначене у суду не виникає сумніву щодо належності заявниці атестатів № 18596 від 31.07.1980 року, та № 20042 від 30.07.1982 року виданих Одеським професійно-технічним училищем Одеського міського управління побутового обслуговування населення.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини 2 статті 315 Цивільного процесуального кодексу Українив судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до п. 1постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Змістстатті 89 ЦПК Українивизначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої , зазначені в документі, не збігаються з ім`ям , по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документу, в якому допущені помилки у прізвищі, імені по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявнику подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Оцінка Суду.

Як зазначає заявниця, встановлення факту належності правовстановлюючих документів, необхідне їй для усунення невідповідності між документами про її освіту, та документами, що посвідчують її особистість.

Крім того, встановлення вказаного факту необхідно їй для отримання пенсії та зарахування трудового стажу.

Таким чином в судовому засідання знайшов підтвердження факт належності правовстановлюючогодокументу заявниці ОСОБА_1 атестатів № 18596 від 31.07.1980 року, та № 20042 від 30.07.1982 року виданих Одеським професійно-технічним училищем Одеського міського управління побутового обслуговування населення.

У зв`язку з вищезазначеним суд приходить до висновку, щодо задоволення заяви.

Керуючись12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 315-319ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючих документів, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) належать атестати про здобуття освіти № 18596 від 31.07.1980 року, та № 20042 від 30.07.1982 року видані Одеським професійно-технічним училищем Одеського міського управління побутового обслуговування населення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Боярський О.О.