Рішення

від 18.05.2023 по справі 540/555/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/555/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хом`якової В.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Каланчацький райагрохім" до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.12.2021 № 301652, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каланчацький райагрохім" (далі позивач) в січні 2022 року звернулося з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог : Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки у Херсонській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Херсонської області № 301652 від 28.12.2021 про застосування до позивача штрафу в сумі 8500 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки відповідача про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт при наданні послуг з перевезення вантажу є передчасними та необґрунтованими, а прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною. Фактична маса вантажу, який перевозився транспортом позивача, склав 38,8 тн, що не перевищила допустиму 40 тн. Крім того, звертає увагу на те, що перевозилась пшениця, яка є сипучим вантажем, а тому слід враховувати і властивості вантажу, що може переміщуватися під час руху транспортного засобу. Зазначив, що відсутність методики виконання вимірювань по осьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів із вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі (пшениця), свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не було надано доказів повірки вагів, свідоцтва про проведення метрологічної атестації. Запрошення на розгляд справи про порушення позивач отримав із запізненням тільки 28.12.2021, справа розглядалась 14.12.2021.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду суду від 22.02.2023 року прийнято справу до провадження, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідача до суду надано 14.03.2023 відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що доводи та твердження позивача не підтверджують факту порушення відповідачем законодавства про автомобільний транспорт, а оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню. Позивача було запрошено для участі в розгляді справи листом від 01.12.2021 , але позивач не прибув на розгляд справи. Повідомив суд про те, що Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки було реорганізоване в грудні 2021 року, утворений Відділ державного нагляду (контролю) у Херсонській області. АР Крим та м. Севастополі.

3-я особа заперечень або пояснень суду не направила.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

03.11.2021 працівниками Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено перевірку та ваговий контроль транспортного засобу КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 з причіпом самоскидом НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , технічний паспорт НОМЕР_4 , який належить ТОВ "Каланчацький райагрохім", за результатом перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом №311946. В акті зазначено про порушення позивачем ч.1 абз.14 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевезення згідно ТТН № 211 від 11.2021 неподільного вантажу (пшениця) з перевищенням допустимих габаритно-вагових норм, встановлених п. 22.5 ПДР України, на 7,5 %, на здвоєну вісь навантаження склало 17,200 тн при дозволених 16 тн , без відповідного дозволу. Акт підписано водієм ОСОБА_1 без заперечень.

Також посадовою особою Укртрансбезпеки та оператором вагового комплексу було складено довідку № 0067246 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0070527.

Здійснення відповідачем габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача відбувалося засобом вимірювальної техніки «Ваги автомобільні тензометричні по осьового зважування САВПВ-20 зав. № 0001, який згідно свідоцтв про повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки № 1560/М від 25.08.2021 (чинне до 25.08.2022) відповідає вимогам ДСТУ ЕN 45501:2017 та паспорту ваг .

Постановою Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №301652 від 28.12.2021 застосовано до ТОВ "Каланчацький райагрохім" адміністративно-господарський штраф у сумі 8500грн. за порушення ч.1 абз.14 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач не погодився із постановою про застосування штрафу, тому 24.01.2022 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду суду з даним позовом. Ухвалою від 27.01.2022 Херсонським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі, рішення не прийнято.

Згідно Розпорядження Голови Верховного Суду від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)» територіальна підсудність справ Херсонського окружного адміністративного суду визначена за Одеським окружним адміністративним судом.

17.02.2023 року справа № 540/555/22 за результатами автоматизованого розподілу була передана для розгляду судді Одеського окружного адміністративного суду Хом`яковій В.В.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05.04.2001 № 2344-III "Про автомобільний транспорт"(надалі Закон №2344-III). Відповідно до частини 7 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт"центральний орган виконавчої влади,що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в тому числі, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування: нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови КМУ № 442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізовується шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також підпорядкувавши службі, що утворюється - Державній службі України з безпеки на транспорті, Державну спеціальну службу транспорту.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства). Згідно з п. 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Підпунктом 15 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (в редакції станом на день перевірки). Відповідно до п.3,4 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 вказано, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п.16 Порядку №1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Відповідно до п.3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 наведене визначення поняття «документальний габаритно-ваговий контроль» - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 також наведене визначення поняття «великовагові та великогабаритні транспортні засоби» - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 6 Порядку № 879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України № 1007/1207 від 10.12.2013р., затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок №1007/1207).

На підставі п. 6 Порядку № 422, у зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, як вже встановлено судом, посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №306232 від 06.08.2021.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994р, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями, та залізничними переїздами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30). Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду).

Пунктом 4 Правил № 30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зазначає про те, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданий компетентними уповноваженими органами, зафіксований в акті № 311946 від 03.11.2021.

У ході розгляду справи позивачем не надано до суду доказів наявності такого дозволу, а також доказів того, що в нього відсутній обов`язок отримати такий дозвіл на перевезення подільного вантажу з перевищенням вагових обмежень, а лише здійснює власне трактування норм Правил дорожнього руху, який є підзаконним актом, та при цьому ігнорує вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Натомість, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» має чітку вказівку для отримання дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, без розмежування вантажу за специфікою: подільний чи неподільний.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.07.2019 по справі № 803/1540/16.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові у частині визначення розміру застосованої нею санкції, суд зазначає, що Законом України № 54-ІХ від 11.09.2019 внесено ряд змін до Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, частину першу статті 60 цього закону доповнено новими абзацами, зокрема, абзац 14 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вже встановлено судом, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 з причіпом самоскидом НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , технічний паспорт НОМЕР_4 , який належить ТОВ "Каланчацький райагрохім", було встановлено, що навантаження на здвоєну вісь при перевезенні вантажу (пшениці) становить 17,2 тн при нормі 16 тн. Таким чином, перевищення становить 7,5%.

Відповідно до п. 22.5 Правила дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Пунктом 21 Порядку № 879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Оскільки параметри великовагового транспортного засобу перевищили нормативно допустимі вагові параметри, і відповідно Закону Украни "Про автомобільний транспорт", ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги", Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001№ 30, дозвіл на рух такого вантажу взагалі не видається, оскільки перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху більше 2 відсотків. Чинним законодавством взагалі забороняється перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами (пункт 22.5 Правил дорожнього руху), тому може лише бути застосована відповідальність у вигляді адміністративно - господарських санкцій.

Плата за проїзд не звільняє особу від відповідальності за порушення вимог щодо граничних вагових параметрів транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами, а є компенсацією руйнування автомобільних доріг України. Тобто, нарахування позивачу плати за проїзд транспортного засобу, який має порушення вагових параметрів, не звільняє від відповідальності, визначеної, зокрема, абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху. Здійснюючи перевезення сипучого вантажу, перевізниками повинно враховуватись, що під час руху по дорозі можливе пересипання вантажу та зміна ваги по осям, попри це перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження. Пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу , та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Відповідно до пункту 4 абзацу 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, допускається перевищення вагових параметрів на визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2% (враховуючи сипучість вантажу). Тобто, передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися. Встановлено, що у даному випадку перевищення навантаження становило більше 2%. Тому суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що треба враховувати ту обставину, що ним перевозився сипучий вантаж, який постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час його руху, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху.

Суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно визначено розмір штрафу за допущене позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт - ч.1 абз.14 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Посилання позивача на відсутність методики здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів не є підставою для звільнення перевізників від відповідальності за перевищення вагових параметрів.

Отже, враховуючи встановлений під час перевірки факт перевищення транспортним засобом позивача габаритно-вагових норм та відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, суд не вбачає порушень при прийнятті постанови відповідача про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.

Пунктом 25 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Пунктом 26 Порядку № 1567 встанволено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.(п.27 порядку № 1567).

Запрошення позивачу було надіслано своєчасно 03.12.2021 та доставлено у точку доставки смт. Каланчак 06.12.2021, але вручено тільки 28.12.2021 не з вини відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваної постанови є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Решта тверджень та посилань сторін не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для стягнення на користь позивача судові витрати.

Справа розглянута з урахуванням перебування судді Хом`якової В. В. у відпустці з 27.03.2023 21.04.2023 року.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову товариству з обмеженою відповідальністю "Каланчацький райагрохім" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.12.2021 № 301652 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Хом`якова

.