Рішення

від 19.05.2023 по справі 500/845/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/845/23

19 травня 2023 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ДАХ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП ДАХ" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA403020/2022/000174/2 від 27.09.2022;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403020/2022/000756.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що коригування митної вартості за допомогою другорядного методу (резервного) носить протиправний характер, оскільки документи надані до митного оформлення мали всі необхідні відомості для перевірки заявленої позивачем митної вартості за основним методом. Відмова у визнанні заявленої митної вартості є безпідставною та протиправною оскільки ґрунтується на суб`єктивній думці посадової особи що винесла рішення, та спотворенні фактів на підставі яких відповідач обґрунтовує рішення.

Позивач зазначає, що декларантом надані достовірні відомості про вартість товару та складові митної вартості що підтверджені документально відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України.

20.03.2023 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від представника відповідача на адресу суду 05.04.2023 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову повністю. Мотивував тим, що під час здійснення митного контролю за МД №UA403020/2022/020083 від 23.09.2022 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403020/2022/000174/2 від 27.09.2022 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 05.04.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача від 05.04.2023 про розгляд справи №500/845/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ДАХ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На виконання зовнішньоекономічного контракту №2/2021 від 22.12.2021, укладеного між компанією "CANGZHOU KAIBANG INDUSTRY TRADE CO., LTD" (Китай) та ТОВ "ТОП ДАХ" (Україна), згідно із рахунком-проформою №KB2021120 від 20.12.2021, рахунком-фактурою (інвойс) №б/н від 25.07.2022 позивачем на митну територію України ввезено товари.

23.09.2022 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ №UA403020/2022/020083, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари:

Товар 1: "Лінії для формування сталевого профілю з листового матеріалу, нові, без серійного заводського номера, які виробляються шляхом вигинання, типу: T-25 - 1 шт. Т-43 - 1шт, призначені для виробництва гнутого профілю (стінового, покрівельного матеріалу, який використовується у будівництві) з кольорової сталевої та оцинкованої плити, в розібраному стані для зручності транспортування: - параметри лінії типу Т-25: розміри лінії в мм: 8900 х 1550 х 1600 мм, ширина плити - 1250 мм, ряди роликів - 18 рядів (формуючі ролики), потужність двигуна - 5,5 кВт, 2800 об./хв, товщина листа (заготовки) - 0,3-0,7 мм, діаметр валу - 70 мм, товщина стінки - 16 мм, тип різання - гільйотина, швидкість - 20 м/хв, напруга 380 В, 50Гц, 3 фази, основна рамка: 350Н сталь. Складається з: - приймального стола - 1 шт. рухомого і регульованого; - лінії для формування сталевого профілю - 1 шт. (основний механізм формування профілю), матеріал роликів - сталь 45, шліфовані з твердим покриттям: - пульта управління - 1 шт. з двома режимами: автоматичним і ручним, комп`ютерна частина фірми DELTA; - гідравлічного різального пристрою - 1 шт., матеріал лез Cr12, загартова обробка; - електрорізального пристрою - 1 шт., з двигуном потужністю 3 кВт; торгівельна марка: немає даних, виробник: CANGZHOU KAIBANG INDUSTRYTRADE CO., LTD, Китай (CN)".

Товар 2: "Машина (верстат) для поперечно-повздовжнього різання металу - 1 шт., нова, розміри в мм: 1800 х 1550 х 1200, ширина плити - 1250 мм, 4 ряди м`яких гумових валів діам. 1300 мм, напруга -380 В, 50 Гц, 3 фази, товщина листа - 0,3-0,8 мм, товщина стінки плити - 16 мм, тип різання - гільйотина, система різання - електрична, номер ножа - 10, діаметр валу - 90 мм, основна рамка - квадратна труба. Складається з: - приймального стола - 1 шт., рухомого і регульованого; - лінії для формування сталевого профілю - 1 шт., (основний механізм формування профілю), роликові поверхні шліфовані з твердим покриттям, сталеві, поліровані; - різальний ніж - напівкругла форма, що опускається біля відрізної частини; - пульта управління - 1 шт., з двома режимами: автоматичним і ручним, призначений для рахування довжини листів та їх к-сті, комп`ютерна частина фірми DELTA; - електрорізального пристрою - 1 шт., з двигуном потужністю 3 кВт; Цивільного призначення, торгівельна марка: немає даних, виробник: CANGZHOU KAIBANG INDUSTRY TRADE CO., LTD, Китай (CN)".

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист №б/н від 25.07.2022;

- рахунок-проформа №KB2021120 від 20.12.2021;

- рахунок-фактура (інвойс) №б/н від 25.07.2022;

- коносамент №SZX220728233 від 25.07.2022;

- автотранспортна накладна (CMR) №А226353 від 19.09.2022;

- сертифікат про походження товару №CCPIT700 2203007545 22C4403A2654/06449 від 08.08.2022;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) №205020/2022/204557 22.09.2022;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару №11 від 24.12.2021;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару №16 від 12.07.2022;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4449373 від 13.09.2022;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 15.06.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/н від 26.07.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2/2021 від 22.12.2021;

- договір про надання послуг митного брокера №18/09/2018 від 18.09.2018;

- договір (контракт) про перевезення №239/ФСР від 16.09.2022;

- інші некласифіковані документи - комерційна пропозиція №б/н від 15.06.2022;

- інші некласифіковані документи - технічна документація №T-25 від 25.07.2022;

- інші некласифіковані документи - технічна документація №T-43 від 25.07.2022;

- інші некласифіковані документи - фото від 23.09.2022;

- копія митної декларації країни відправлення № 021720220000209859 від 25.07.2022.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю:

"103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби";

"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів";

"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:

"Товари № 1. Здійснити перевірку достовірності заповнення полів додаткової інформації та додаткових властивостей товару електронного інвойсу графи 31 МД. Перевірити характеристики, по яких зазначено "немає даних".

По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ".

Під час здійснення митного контролю за МД №UA403020/2022/020083 від 23.09.2022 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

"Прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 3 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI, а саме:

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.".

На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта додатково надано: - договір про транспортно-експедиторське обслуговування №01/06/2021 від 25.10.2022.

Також, листом від 26.09.2022 декларант повідомив митницю про те, що для пітвердження складової митної вартості товару подані всі наявні документи, а тому до 10 днів інших документів пред`явити не може .

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2022/000174/2 від 27.09.2022, у гр. 33 якого зазначено:

"Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортних перевізних документів, якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - каталоги, специфікації виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Встановлено, що перевезення товару здійснювалося морським транспортом із порту "TIANJIN XINGANG PT" (Китай) до порту призначення "GDANSK" (Польща), Експедитором ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" на дане перевезення надано рахунок-фактуру від 13.09.2022 №LS-4449373, який підлягає оплаті до 16.09.2022, однак банківських платіжних документів про оплату даного рахунку не надано. Також, для митного контролю та оформлення декларантом подані платіжні доручення в іноземній валюті від 24.12.2021 №11 та від 12.07.2022 №16, а інвойс №б/н виданий відправником 25.07.2022. За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступну митну формальність за кодом "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів" та додатково інспектором"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом 26.09.2022 надіслано лист №б/н та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.

Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару №1 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 18.05.2022 UA500110/2022/005166 на рівні 2,18 дол. США/кг. За основу для обрахунку митної вартості товару №2 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 09.07.2022 №UA100190/2022/021270 на рівні 2,17 дол. США/кг."

Не погоджуючись із відмовами відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів і прийняттям картки відмови у митному оформленні, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при їх прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Підставою для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару згідно з МД №UA403020/2022/020083 від 23.09.2022 були такі обставини:

- експедитором ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" на дане перевезення надано рахунок-фактуру від 13.09.2022 №LS-4449373, який підлягає оплаті до 16.09.2022, однак банківських платіжних документів про оплату даного рахунку не надано,

- для митного контролю та оформлення декларантом подані платіжні доручення в іноземній валюті від 24.12.2021 №11 та від 12.07.2022 №16, а інвойс №б/н виданий відправником 25.07.2022.

На переконання відповідача у сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Суд, дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України документи, які подавалися із митною декларацією, а також додатково подані документи, дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні.

Так, на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору уповноваженою особою позивача надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного частиною другою статті 53 МК України:

- пакувальний лист №б/н від 25.07.2022;

- рахунок-проформа №KB2021120 від 20.12.2021;

- рахунок-фактура (інвойс) №б/н від 25.07.2022;

- коносамент №SZX220728233 від 25.07.2022;

- автотранспортна накладна (CMR) №А226353 від 19.09.2022;

- сертифікат про походження товару №CCPIT700 2203007545 22C4403A2654/06449 від 08.08.2022;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) №205020/2022/204557 22.09.2022;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару №11 від 24.12.2021;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару №16 від 12.07.2022;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4449373 від 13.09.2022;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 15.06.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/н від 26.07.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2/2021 від 22.12.2021;

- договір про надання послуг митного брокера №18/09/2018 від 18.09.2018;

- договір (контракт) про перевезення №239/ФСР від 16.09.2022;

- інші некласифіковані документи - комерційна пропозиція №б/н від 15.06.2022;

- інші некласифіковані документи - технічна документація №T-25 від 25.07.2022;

- інші некласифіковані документи - технічна документація №T-43 від 25.07.2022;

- інші некласифіковані документи - фото від 23.09.2022;

- копія митної декларації країни відправлення № 021720220000209859 від 25.07.2022.

Щодо посилання Тернопільської митниці в оскаржуваному рішенні на ту обставину, що для митного контролю та оформлення декларантом подані платіжні доручення в іноземній валюті від 24.12.2021 №11 та від 12.07.2022 №16, а інвойс №б/н виданий відправником 25.07.2022, суд зазначає, що відповідно до умов пункту 2.4 контракту №2/2021 від 22.12.2021 розрахунок Покупця з Продавцем проводиться згідно наданих Продавцем рахунків - фактур на основі 100% передоплати. Умови оплати можуть бути змінені шляхом підписання Доповнення до цього Контракту.

Стосовно другої обставини, такої як експедитором ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" на перевезення надано рахунок-фактуру від 13.09.2022 №LS-4449373, який підлягає оплаті до 16.09.2022, однак банківських платіжних документів про оплату даного рахунку не надано, суд вважає за необхідне зазначити, що Митний кодекс України не містить чіткого переліку документів, які зобов`язаний подати декларант для підтвердження числових значень витрат на транспортування з чого слідує, що такі витрати можуть підтверджуватися такими доказами, які містять відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат на ідентифікувати їх з конкретним вантажем.

Також суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, декларант позивача надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни імпортованого товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Суд зауважує, що Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі №820/9195/15, від 28.08.2018 у справі №810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю ідентичних товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

Встановлені у цій справі обставини та наведені положення МК України у поєднані з висновками Верховного Суду, дають підстави стверджувати, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу як вартість ідентичних товарів. Проте відповідач не врахував інші умови поставок за такою МД, різних постачальників, цін безпосередньо виробника товару, що безпосередньо має вплив на формування ціни договору.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403020/2022/000174/2 від 27.09.2022, а також картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403020/2022/000756 від 27.09.2022 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з Тернопільської митниці Державної митної служби України підлягають стягненню в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ДАХ" понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 5368,00 грн, як наслідок задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403020/2022/000174/2 від 27.09.2022.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403020/2022/000756 від 27.09.2022, прийняту Тернопільською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ДАХ" судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено і підписано 19 травня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП ДАХ" (місцезнаходження: вул. Братів Бойчуків, 9/30, м.Тернопіль, 46023, код ЄДРПОУ: 41519106);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576).

Головуючий суддяМартиць О.І.