Постанова

від 19.05.2023 по справі 420/3319/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/3319/21Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року (суддя Цховребова М.Г., м. Одеса, повний текст рішення складений 20.12.2022) по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "АГРО-ТУР" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

5 березня 2021 року ФГ "АГРО-ТУР" звернулося до адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача по виключенню позивача з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2021 року;

- зобов`язати відповідача поновити позивача в реєстрі платників єдиного податку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

На думку апелянта, позивача законно було виключено з платників з платників єдиного податку четвертої групи згідно з пункту 299.6 статті 299 ПК України у зв`язку з наявністю заборгованості станом на 01.01.2021 року.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 304 КАС України не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, листом від 17.02.2021 року № 2494/6/15-32-18-10-07 "Щодо неможливості підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік" (а.с. 9-11) Головне управління ДПС в Одеській області, відповідно до функцій контролюючих органів, визначених підпунктом 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, та в межах компетенції, повідомило ФГ "АГРО-ТУР" про те, що відповідно до ІС "Податковий блок", а саме інтегрованих карток платника (ІКП) ФГ "АГРО-ТУР" (податковий номер 38522061) станом на 1 січня 2021 року рахується податковий борг в сумі 7635,93 грн. за кодом бюджетної класифікації 18010600 (орендна плата з юридичних осіб). Таким чином, фермерське господарство "АГРО-ТУР" (податковий номер 38522061) не є платником єдиного податку четвертої групи у 2021 році.

Не погоджуючись з діями контролюючого органу по виключенню з реєстру платників єдиного податку ФГ "АГРО-ТУР" звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ФГ суд першої інстанції, спираючись на висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 12 квітня 2019 року у справі №2240/2504/18, від 19 червня 2020 року по справі №822/758/17, дійшов висновку, що, приймаючи оформлене листом рішення про виключенню позивача з реєстру платників єдиного податку, відповідач діяв не в межах та не у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступного.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються у главі 1 розділу XIV ПК України (пункт 291.1 статті 291 ПК України).

Згідно до пункту 291.3. статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом "а" пункту 291.4 статті 291 ПК України визначено, що до четвертої групи суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності належать сільськогосподарські товаровиробники, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до четвертої групи платників єдиного податку - сільськогосподарських товаровиробників належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Водночас, за приписами пункту 291.5-1 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, зокрема, якщо суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), оскільки сама стаття 291 передбачає саме вимоги для реєстрації.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлено статтею 298 ПК України, пунктом 298.8 якої унормовано, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті.

Підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України визначено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку (відповідність визначеним критеріям 4 групи - 75 відсотків) подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок ( сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Отже, зареєстрований платник єдиного податку четвертої групи зобов`язаний щорічно підтверджувати відповідність вимогам, наведеним в пункті 291.4 статті 291 ПК України, а саме, що у юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми, наявна частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, яка дорівнює або перевищує 75% та наявність земельних ресурсів.

Відповідні висновки відповідають вимогам пункту 298.8.4 статті 298 ПК України, яким визначено, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник-юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Приписами підпункту 298.8.7 статті 298 ПК України передбачає добровільний перехід (відмову) від спрощеної системи оподаткування платником єдиного податку.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 ПК України.

Тобто законодавцем встановлено компетенцію контролюючого органу у вигляді двох можливих дій: 1) реєстрація, 2) анулювання реєстрації.

Так, згідно пункту 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. У разі відсутності визначених ПК України підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку, згідно пункту 299.3. статті 299 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку. У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку, згідно пункту 299.5 статті 299 ПК України контролюючий орган зобов`язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб`єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб`єктом господарювання у встановленому порядку.

Отже, у контролюючого органу, згідно вимог статті 299 ПК України при розгляді заяви про бажання зареєструватися платником єдиного податку та отримати відповідний статус, визначено алгоритмі дії у вигляді 1) реєстрації або 2) відмови у реєстрації.

Як зазначено у пункту 299.3. статті 299 ПК України, що у разі відсутності підстав для відмови проводиться реєстрація. Перелік підстави для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є вичерпним та визначений в пункті 299.6 статті 299 ПК України:

1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу (застосовується до ФОП).

Як вже зазначалось, підстави для відмови в реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку застосовуються виключно під час розгляду питання контролюючим органом щодо реєстрації платником єдиного податку.

Відтак, застосування відповідачем положень пункту 291.5-1 статті 291 ПК України для анулювання реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку як підстави є безпідставним.

З огляду на викладене, посилання відповідача на наявність у позивача податкового боргу, як на підставу для відмови в підтверджені статусу платника єдиного податку відповідно до підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України, є помилковими, оскільки положення зазначеної норми встановлюють умови, за яких суб`єкти господарювання не можуть набувати статус платника єдиного податку четвертої групи, однак не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Варто зауважити що правила цієї статті стосуються порядку самостійного переходу суб`єкта господарювання на спрощену систему оподаткування, які відповідач помилково ототожнив з правилами автоматичного переходу. Відтак, наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих хто вперше набуває цей статус.

Пунктом 299.10 статті 299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Випадки, коли платник єдиного податку зобов`язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, наведені у підпункті 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України.

Під час розгляду даної справи відповідачем не доведено належними та допустимими доказами (актом перевірки) наявність обставин, за якими закон надає йому право виключити позивача з реєстру платників єдиного податку. У даному випадку відповідач обмежився лише констатацією факту наявності у позивача станом на 1 січня 2020 року податкового боргу в сумі 7 635,93 грн., при цьому, в порушення приписів частини другої статті 77 КАС України, не довів існування у ФГ такого боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оформлене листом від 17.02.2021 року №2496/9/15-32-18-10-07 рішення про непідтвердження статусу позивача як платника єдиного податку четвертої групи, прийнято відповідачем за відсутності достатніх на те правових підстав.

Апеляційна скарга відповідача не містить належних, вагомих і обґрунтованих міркувань, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували вищевикладені висновки і давали підстави вважати інакше. За своїм змістом подана скарга ідентична відзиву на адміністративний позов, доводи якого були ретельно перевірені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження, крім того спростовуються матеріалами справи. Адже суд першої інстанції правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 статті 12, статті 257 та ч. 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяІ.П.Косцова

СуддяЮ.В.Осіпов