ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/16597/21 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О.,
Ключковича В.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівка-Агро-Трейд" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ :
До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Семенівка-Агро-Трейд" з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (надалі - відповідач 1), Державної податкової служби України (надалі - відповідач 2), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 21.09.2021 № 3134166/40865534 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.09.2021 № 2;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 21.09.2021 № 3134282/40865534 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.09.2021 № 3;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 22.09.2021 № 3141515/40865534 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.09.2021 № 4;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ "Семенівка-Агро-Трейд" податкові накладні № 2 від 03.09.2021, № 3 від 08.09.2021, № 4 від 11.09.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваних рішень з підстав, що при їх прийнятті не враховано пакет документів та пояснення, що надані позивачем; оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав та мотивів відмови в реєстрації податкових накладних.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено повністю:
- визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 21.09.2021 № 3134166/40865534 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.09.2021 № 2;
- визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 21.09.2021 № 3134282/40865534 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.09.2021 № 3;
- визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 22.09.2021 № 3141515/40865534 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.09.2021 № 4;
- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Семенівка-Агро-Трейд" податкові накладні № 2 від 03.09.2021, № 3 від 08.09.2021, № 4 від 11.09.2021;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівка-Агро-Трейд" судовий збір в розмірі 3405,00 грн;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівка-Агро-Трейд" судовий збір в розмірі 3405,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що ТОВ "Семенівка-Агро-Трейд" по податковим накладним від 03.09.2021 №2, від 08.09.2021 № 3, від 11.09.2021 № 4 встановлено розбіжність в обсягах земельних ділянок між даними статистичної звітності та відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому рішення суду прийнято неправомірно.
Позивач заперечує проти апеляційної скарги в повному обсязі, та зазначає, що скарга є необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства.
Апелянтом, разом з поданням апеляційної скарги, заявлено клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні (без обґрунтування) за участю представника відповідача 1.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи встановила, що дана справа судом першої інстанції розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відтак, враховуючи вище викладене колегія суддів доходить висновку що клопотання апелянта є необґрунтованим та безпідставним і не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ТОВ "Семенівка-Агро-Трейд" є юридичною особою, створеною 30.09.2016 та відомості про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) (КВЕД 01.11). Також профільними видами діяльності є допоміжна діяльність у рослинництві (КВЕД 01.61), післяурожайна діяльність (КВЕД 01.63), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (КВЕД 46,21), складське господарство (КВЕД 52.10.).
Вирощування сільськогосподарської продукції позивачем здійснюється на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, які орендовані та договори оренди зареєстровані відповідно до чинного законодавства. Загальна площа орендованої землі складає 261,949 га, у тому числі: за межами населеного пункту на території Семенівської міської ради 99,6039 га; за межами населеного пункту на території Хотіївської сільської ради 26,1494 га; за межами населеного пункту на території Старогутківської сільської ради 28,1208 га, 19,0522 га, 12,496 га, 4,9641 га , 6,143 га. Відомості про державну реєстрацію прав оренди землі за відповідними договорами підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 140583070 від 08.10.2018 та відповідно товариством подається звітність - декларації про оренду землі, сплачується орендна плата до відповідних бюджетів.
Як слідує з матеріалів справи в 2021 році до органу статистики товариством подано звіти про результати діяльності: форма 4-сг "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур", де відображено номенклатура посівних культур та площа засіву, а саме у 2021 році засіяно: 1) ячмінь - 55 га; 2) пшениця - 55 га; 3) соняшник - 151,949 га. Всього засіяно с/г земель - 261,949 га; форма 37-сг "Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур", де відображено збір врожаю, а саме у серпні 2021 році власне виробництво с/г культур склало: 1) ячменю з 55 га - 280.5 т.; 2) пшениці з 55 га -321.75 т.
Посівний матеріал (насіння ячменю у кількості 11 т.) було придбано згідно накладної № 31/05-01/СГ від 31.05.2021 на загальну суму 63828,60 грн, який доставлено постачальником ТОВ "Луксенітна" згідно товарно-транспортної накладної №АК0001 від 31.05.2021 та акту надання послуг № 31/05-01/ТР-2021 від 31.05.2021. Організація перевезень здійснюється на підставі Договору про перевезення вантажів територією України № 05/05/ТР-2021 від 05.05.2021.
Як слідує з матеріалів справи товариством придбавалися для використання на посівних площах добрива у ТОВ "Фертчем" згідно договору № 37/03 від 22.03.2021, поставка здійснена згідно накладних № 385 від 06.05.2021, № 403 від 07.05.2021, № 407 від 12.05.2021.
Також як слідує з матеріалів справи позивачем в ході здійснення господарської діяльності залучено підприємство з власною технікою, що надавало послуги тракторами і комбайном з різним навісним обладнанням та забезпечувало дискування, культивацію, посів, обробку гербіцидами і добривами та збір насіння, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт №6 від 31.05.2021, №7 від 36.07.2021, №11 від 31.08.2021.
Для ведення господарської діяльності товариством прийнято в оренду складське приміщення площею 50 м.кв. розташоване за адресою: Чернігівська область, Корюковський район, м. Корюківка, вул. Бібліотечна,12, що підтверджується договором оренди №3 від 05.05.2021.
Після збору першого врожаю ячменю товариством було укладено договір поставки з ТОВ "Кернел-Трейд" за № П-0743/4/22 від 02.09.2021, за яким товариство зобов`язалось відвантажити покупцю власно вирощену сільськогосподарську продукцію.
Згідно додаткової угоди № ЗП22-19268 від 03.09.2021, видаткової накладної № 2 від 03.09.2021, товариством 03.09.2021 відвантажено покупцю ячмінь в кількості 45,900 т. на загальну суму 328 185,01 грн, в т.ч. ПДВ 40 303,42 грн, транспортування якої здійснено на підставі товарно-транспортної накладної серії СГЯ № 7003 від 01.09.2021. Послуги перевезення надано ТОВ "Луксенітна" згідно акту надання послуг № 04/09-01/ТР-2021 від 04.09.2021. Покупцем ТОВ "Кернел-Трейд" на підставі рахунку № 2 від 03.09.2021 частково сплачено вартість поставленого товару згідно платіжного доручення № 1268726 від 08.09.2021 в сумі 287 000,00 грн з ПДВ.
Також позивачем укладено договір поставки з ТОВ "Кернел-Трейд" за № П- 0747/4/22 від 07.09.2021, за яким товариство зобов`язалось відвантажити покупцю власно вирощену сільськогосподарську продукцію.
Згідно додаткової угоди № ЗП22-20886 від 08.09.2021, видаткової накладної № 3 від 08.09.2021, товариством 08.09.2021 відвантажено покупцю ячмінь в кількості 50,56 т. на загальну суму 374 144,11 грн, в т.ч. ПДВ 45 947,52 грн, транспортування якої здійснено на підставі товарно-транспортної накладної серії СГЯ № 8000 від 07.09.2021, серії СГЯ № 8002 від 07.09.2021. Послуги перевезення надано ТОВ "Луксенітна" згідно акту надання послуг № 08/09-01/ТР-2021 від 08.09.2021. Покупцем ТОВ "Кернел-Трейд" на підставі рахунку № 3 від 08.09.2021частково сплачено вартість поставленого товару згідно платіжного доручення № 1271054 від 13.09.2021 в сумі 328 000,00 грн з ПДВ.
Крім того згідно додаткової угоди № ЗП22-22827 від 11.09.2021, видаткової накладної № 4 від 11.09.2021, товариством 11.09.2021 відвантажено покупцю ячмінь в кількості 47,86 т. на загальну суму 354 164,11 грн, в т.ч. ПДВ 43 493,84 грн, транспортування якої здійснено на підставі товарно-транспортної накладної серії СГЯ № 8003 від 08.09.2021, серії СГЯ № 8007 від 08.09.2021. Послуги перевезення надано ТОВ "Луксенітна" згідно надання послуг № 11/09-01/ТР-2021 від 11.09.2021. Покупцем ТОВ "Кернел-Трейд" на підставі рахунку № 4 від 11.09.2021 частково сплачено вартість поставленого товару згідно платіжного доручення №1272968 від 15.09.2021 в сумі 310 000,00 грн з ПДВ.
Таким чином позивачем за фактом відвантаження товару на адресу покупця ТОВ "Кернел-Трейд" складені податкові накладні: № 2 від 03.09.2021 на загальну суму 328 185,01 грн, в т.ч. ПДВ 40 303,42 грн; № 3 від 08.09.2021 на загальну суму 374 144,11 грн, в т.ч. ПДВ 45 947,52 грн; № 4 від 11.09.2021 на загальну суму 310 670,27 грн, в т.ч. ПДВ 43 493,84 грн (том № 1 а.с.20-21, 183-184, том № 2 а.с.103-104) (далі - спірні накладні).
Вищевказані спірні податкові накладні подані позивачем для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та отримано квитанції, в яких зазначено, що документ прийнято; відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України реєстрація спірних ПН/РК в ЄРПН зупинена; оскільки "коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1003 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій", та запропоновано надати пояснення і копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (том № 1 а.с.22, 185, том № 2 а.с.105).
Позивачем подано до контролюючого органу пояснення від 16.09.2021 №1, від 17.09.2021 № 2, від 20.09.2021 № 3 щодо спірних податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. До пояснень позивачем були додані копії документів, що підтверджують реальність господарської операції (том № 1 а.с.23-27, 186-190, том № 2 а.с.106-110).
За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято рішення, а саме:
від 21.09.2021 №3134166/40865534, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 03.09.2021 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинено. У графі додаткова інформація (зазначити до якої інформації) зазначено: "встановлено розбіжність в обсягах земельних ділянок між даними статистичної звітності та відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (том № 1 а.с.28-29);
від 21.09.2021 №3134282/40865534, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 08.09.2021 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинено. У графі додаткова інформація (зазначити до якої інформації) зазначено: "встановлено розбіжність в обсягах земельних ділянок між даними статистичної звітності та відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (том № 1 а.с.191-192);
від 22.09.2021 №3141515/40865534, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 11.09.2021 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинено. У графі додаткова інформація (зазначити до якої інформації) зазначено: "встановлено розбіжність в обсягах земельних ділянок між даними статистичної звітності та відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (том № 2 а.с.111-112).
Не погоджуючись з вказаними вище рішеннями позивачем подано скарги (том № 1 а.с.30-38, 193-201, том № 2 а.с.113-121), однак скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін (том № 1 а.с.39, 202, том № 2 а.с.122).
Вважаючи рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом безпідставно зупинено реєстрацію податкових накладних, як наслідок, недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, також є протиправним. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану позивачем податкову накладну датою її отримання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права позивача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).
За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (надалі - Порядок № 1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, серед іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).
Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (надалі - Порядок № 1165 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 2 Порядку 1165 визначено, зокрема, що ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.
Додатками № 1, № 3 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до пункту 8 додатку 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
В свою чергу, додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, з аналізу яких слідує, що такого критерія ризиковості здійснення операцій, як «задіяний у розповсюдженні ймовірно ризикового податкового кредиту» не визначено Порядком № 1165, тому у контролюючого органу були відсутні підстави віднесення позивача до ризикових платників податків.
Пунктом 4 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Згідно пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Разом з тим, в оскаржуваних рішеннях Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючий орган, приймаючи оскаржене рішення, обмежився лише загальною оцінкою, зазначивши «встановлено розбіжність в обсягах земельних ділянок між даними статистичної звітності та відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
Отже, оспорювані рішення не містять обґрунтувань, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку, а відомості статистичної звітності не можуть слугувати підставою для віднесення Товариства до ризикових.
Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року по справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Проте, у спірному рішенні не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також зазначено, на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються. Оскаржуване рішення не містить будь-яких обґрунтувань неможливості виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі поданих позивачем документів, та не містить посилань на те, які саме документи, надані позивачем, не спростували висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості.
Отже, спірне рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку.
Водночас відсутність конкретизації щодо податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, з боку Комісії не тільки позбавляє права позивача на обґрунтоване та вмотивоване оскарження вказаних рішень, але і свідчить про недотримання суб`єктом владних повноважень вимог Конституції України щодо обов`язку діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб, встановлений законодавством.
У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо визнання протиправність спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому колегією суддів враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що належним і повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкової накладної податкову накладну.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року по справі №0940/1240/18).
З урахуванням наведеного судова колегія доходить висновку, що за відсутності належного мотивування контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, такі рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року по справі № 560/391/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Щодо вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання, колегія суддів зазначає, що зазначена вимога є похідною та підлягає задоволенню, а обраний судом першої інстанції такий спосіб відновлення порушених прав позивача є ефективним.
Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом.
Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Так, наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.
Отже, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 1201 ПК України, а згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Відповідно до п. 20 Порядку № 1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку.
При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому колегією суддів враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що належним і повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкової накладної податкову накладну.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року по справі №0940/1240/18).
З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, такі рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року по справі № 560/391/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: І.О. Грибан
В.Ю. Ключкович
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2023 |
Оприлюднено | 22.05.2023 |
Номер документу | 110971546 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Парінов Андрій Борисович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні