Постанова

від 15.05.2023 по справі 380/1942/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/1942/22 пров. № А/857/16617/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року у справі № 380/1942/22 (головуючий суддя Брильовський Р.М., м. Львів, ухвалене в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,МЕССЕМ до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю ,,МЕССЕМ звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просило: а) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3184935/40358596 від 30.09.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 01.09.2021 на суму 61488,00 грн, в т.ч. ПДВ 10248,00 грн;

б) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТзОВ ,,МЕССЕМ податкову накладну №2 від 01.09.2021 на суму 61488,00 грн, в т.ч. ПДВ 10248,00 грн;

в) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3184938/40358596 від 30.09.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 17.09.2021 на суму 52397,00 грн (в т.ч. ПДВ 8732,83 грн);

г) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТзОВ ,,МЕССЕМ податкову накладну № 6 від 17.09.2021 на суму 52397,00 грн (в т.ч. ПДВ 8732,83 грн);

д) стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,МЕССЕМ судові витрати.

Рішенням від 30 березня 2022 року Львівський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю.

Визнав протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3184935/40358596 від 30.09.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 01.09.2021 на суму 61488,00 грн в т.ч. ПДВ 10248,00 грн.

Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТзОВ ,,МЕССЕМ податкову накладну №2 від 01.09.2021.

Визнав протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3184938/40358596 від 30.09.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 17.09.2021 на суму 52397,00 грн (в т.ч. ПДВ 8732,83 грн).

Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТзОВ ,,МЕССЕМ податкову накладну № 6 від 17.09.2021.

Стягнув з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,МЕССЕМ судовий збір в сумі 2481,00 грн.

Стягнув з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,МЕССЕМ судовий збір в сумі 2481,00 грн.

Стягнув з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,МЕССЕМ понесені судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 1750,00 грн.

Стягнув з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,МЕССЕМ понесені судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 1750,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що контролюючий орган, керуючись вимогами пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, зупинив реєстрацію податкових накладних №2 від 01.09.2021 та №6 від 17.09.2021 і надіслав позивачу відповідні квитанції з пропозицією надати додаткові пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у відповідних податкових накладних.

Комісія прийняла рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію.

Вважає, що оспорювані рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю ,,МЕССЕМ є юридичною особою, зареєстрованою згідно з нормами законодавства України.

На виконання приписів пп. пп. 16.1.2,16.1.3, п. 16.1 ст. 16 та п. 201.1 Податкового кодексу України, ТзОВ ,,МЕССЕМ 23 вересня 2021 року відправило на реєстрацію податкову накладну №2 від 01.09.2021 на суму 61488,00 грн в т.ч. ПДВ 10248,00 грн та 24 вересня 2021 року податкову накладну № 6 від 17.09.2021 на суму 52397,00 грн в т.ч. ПДВ 8732,83 грн.

Вказані податкові накладні складені по господарських операціях поставки товару (вугілля буре) з ТзОВ ,,Агрохім Групп (код за ЄДРПОУ 41404213) на умовах Договору № 3/08-2021 від 31.08.2021, зокрема, складені на дату отримання передоплати за товар від ТзОВ ,,Агрохім Групп.

Реєстрацію вищезазначених податкових накладних було зупинено відповідно до квитанцій № 9276654182 від 23.09.2021 та № 9249504291 від 24.09.2021.

У вказаних Квитанціях № 9276654182 від 23.09.2021 та № 9249504291 зазначено: «Відповідно до п.201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК №2 від 01.09.2021 та № 6 від 17.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД товару 2702 відсутні в таблиці даних та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

27.09.2020 року на виконання п.56.23. ст.56 ПКУ ТзОВ ,,МЕССЕМ направило до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів (копії договорів, специфікацій, рахунків на оплату, платіжних доручень, банківських виписок), що підтверджують реальність господарської операції, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Однак 30.09.2021 рішеннями Комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в реєстрі податкових накладних прийнято рішення №3184938/40358596 та № 3184935/40358596, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних.

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних вказано «неподання платником податків документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором та/або законодавством».

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями, позивач 05.10.2021 оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, проте 08.10.2021 Рішеннями комісії ДПС України № 45966/40358596/2 та №45965/40358596/2 з питань зупинення реєстрації податкових накладних залишено скарги ТзОВ ,,МЕССЕМ без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних без змін.

Підставою для прийняття вищевказаних рішень зазначено: «Неподання платником податку копій первинних документів щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з врахуванням наявності певних типових форм то галузевої специфіки, накладних».

Вважаючи рішення Комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в реєстрі податкових накладних №3184938/40358596 та № 3184935/40358596 протиправними, товариство оскаржило їх в судовому порядку.

Задовольняючи повністю адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Підпунктом 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341 із наступними змінами) (далі - Порядок №1246) визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (абзац 10).

Згідно з п.17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Кабінет Міністрів України 11 грудня 2019 року прийняв постанову № 1165 ,,Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з приписами пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За правилами пунктів 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних у цій справі, підставою для такого зупинення став пункт 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість зазначено у Додатку №3 до Порядку №1165, зокрема, пунктом 1 передбачено: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

В отриманих позивачем Квитанціях від 23.09.2021 та від 24.09.2021 контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкових накладних №2 і №6 коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2702 відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Проте, як правильно вказав суд першої інстанції, належної мотивації підстав та причин віднесення поданих податкових накладних до категорії ризиковості здійснення операцій відповідачі ані у спірному рішенні, ані до суду не надали.

Пунктами 12, 14 Порядку №1165 визначено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5). У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що подання зазначеної таблиці є правом, а не обов`язком платника податку.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, які встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинена реєстрація податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за цим критерієм, якому відповідає платник податку.

Також у квитанціях не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків, та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що сформовані у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиції щодо надання документів є загальними та формальними, вони за своїм змістом дублюють приписи підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Такі пропозиції щодо надання документів не є конкретизованими, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі Порядок №520).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно із приписами пункту 5 вказаного Порядку перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що підставою для прийняття комісією ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН оскаржених рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних №2 від 01.09.2021 та №6 від 17.09.2021 слугувало ненадання платником податку копій документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд першої інстанції ретельно дослідив надані сторонами докази та встановив, що первинними документами позивач довів фактичний рух активів в процесі здійснення господарських операцій та наявність первинних та додаткових документів на їх підтвердження; належну правосуб`єктність сторін, наявність ділової мети при здійсненні господарських операцій.

Зважаючи на це, суд першої інстанції дійшов аргументованого висновку, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. Відмова відповідача у реєстрації податкових накладних необґрунтована та безпідставна, оскільки позивач надав вичерпний перелік документів на підтвердження правомірності реєстрації податкових накладних, а саме: договір поставки з ТзОВ ,,Агрохім Групп №7/08-2020 від 14.08.2020; специфікацію №3 від 06.08.2021; рахунок на оплату №34 від 01.09.2021; договір купівлі з ТзОВ ,,КЕМЕТ №02-09-01 від 13.04.2020; додаткова угода з ТзОВ ,,КЕМЕТ №2 від 09.08.2021; рахунок постачальника ТзОВ ,,КЕМЕТ №09-08-1 від 09.08.2021; виписка з рахунку ТзОВ ,,МЕССЕМ від 01.09.2021; виписка з рахунку ТзОВ ,,МЕССЕМ від 17.09.2021; платіжне доручення на ТзОВ ,,КЕМЕТ №1274 від 01.09.2021; платіжне доручення на ТзОВ ,,КЕМЕТ №1333 від 17.09.2021.

Копії сертифікатів якості ТзОВ ,,КЕМЕТ на вугілля буре БР-2 (номер партії 10/9 від 02.09.2021, номер партії 10/11 від 20.09.2021, номер партії 10/12 від 28.09.2021) були долучені позивачем при адміністративному оскарженні до Державної податкової служби України рішень Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних.

З наведеного колегія суддів вбачає, що всі визначені законодавством документи, в тому числі і ті, про необхідність надання яких вказує відповідач, були надані контролюючому органу в повному обсязі та у встановленому порядку, але були залишені без належної оцінки та врахування суб`єктом владних повноважень.

Також суд першої інстанції підставно зауважив, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Таким чином, колегія суддів акцентує увагу на тому, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що в суду першої інстанції були належні правові та фактичні підстави для висновку про протиправність та наявність підстав для скасування оскаржених рішень Комісії ГУ ДПС у Львівській області про відмову у реєстрації податкових накладних №2 від 01.09.2021 та №6 від 17.09.2021, поданих ТзОВ ,,МЕССЕМ.

Суд першої інстанції також обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача, оскільки ця позовна вимога є похідною від позовної вимоги, яка задоволена та задоволення такої позовної вимоги є дотриманням судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Вказане узгоджується також з приписами пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341 із наступними змінами) та пункту 18 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Щодо аргументів апеляційної скарги в частині стягнення з відповідачів понесених позивачем витрат на правову допомогу, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Отже, наведеними вище правовими нормами встановлено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд першої інстанції в повній мірі дослідив надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, зокрема: договір про надання правничої допомоги №24/09/21 від 24.09.2021; акт №2 наданих послуг/виконаних робіт від 24.09.2021; квитанція до прибуткового касового ордера №31/01/22 від 31.01.2022 на 7000 грн, та, враховуючи складність справи, керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумністю їхнього розміру, конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, дійшов висновку про зменшення розміру заявлених витрат з 7000 грн до 3500 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що з врахуванням наведених вище критеріїв, співмірною із наданими адвокатом послугами на виконання умов договору про надання правової допомоги від 24.09.2021 є сума 3500 грн.

При цьому, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції в частині заперечень щодо визначеного судом першої інстанції розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених в апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.

Інші, зазначені відповідачами в апеляційних скаргах обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційних скарг їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року у справі № 380/1942/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 18.05.2023.