Рішення

від 16.05.2023 по справі 916/514/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/514/23

За позовом: заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд.3, код ЄДРПОУ 03528552, електронна адреса: odeska.obl@od.gp.gov.ua) в інтересах держави в особі: Міністерства аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд.24, код ЄДРПОУ 37471967, електронна адреса: doc@minagro.gov.ua); Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд.5, код ЄДРПОУ 41159618, електронна пошта: agropolitika@odessa.gov.ua)

До відповідача: Фермерського господарства «АДЕЛІНА» (67561, Одеська область, Лиманський р-н, с. Кубанка, 1-й км дороги Кубанка-Кремидівка, буд.1, код ЄДРПОУ - 41963372)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Богомолова В.С.

Представники сторін:

Від прокуратури: Алябова О.Є.- на підставі посвідчення;

Від позивача Міністерства аграрної політики: Сушак В.М.- в порядку самопредставництва;

Від позивача Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі: Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації до Фермерського господарства (далі ФГ) «АДЕЛІНА» про стягнення 235 000 грн.

Ухвалою суду від 27.02.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/514/23, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 21.03.2023р. Ухвалою суду від 21.03.2023р. відкладено судове засідання на 11.04.2023р. Ухвалою суду від 11.04.2023р. відкладено судове засідання на 02.05.2023р. Ухвалою суду від 02.05.2023р. відкладено судове засідання на 16.05.2023р.

Представник прокуратури підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Позивач - Міністерство аграрної політики та продовольства України, підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у поясненнях, що надійшли до суду 10.03.2023р.

Позивач Департамент аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації, письмових пояснень щодо суті спору до суду не надав.

Відповідач - ФГ «АДЕЛІНА», не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвали суду від 01.02.2023р., 21.03.2023р., 11.04.2023р. у справі №916/514/23 були вручені уповноваженому представнику відповідача, що підтверджується поштовими повідомленнями №6791/23, №8675/23, №11691/23, які містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст.165 ГПК України.

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури зазначає, що 29.12.2021р. ФГ «АДЕЛІНА» надано державну підтримку у вигляді відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур у розмірі 235 000 грн на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021р. №885 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

Вказаною Постановою визначено механізм використання коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», які спрямовуються сільськогосподарським товаровиробникам для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Бюджетні кошти використовуються з метою надання підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, у яких внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру повністю втрачено (загинули) посіви сільськогосподарських культур, для стабілізації валового виробництва сільськогосподарських культур та забезпечення продовольчої безпеки держави.

Зокрема, п. 5 Постанови визначено, що дотація надається на безповоротній основі в розмірі до 4 700 грн на 1 гектар повністю втрачених (загиблих) посівів, але не більше 50 гектарів посівів на одного отримувача (для кожного випадку надзвичайної ситуації).

Згідно абз.2 п.3 Постанови структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, утворюють обласні комісії з прийняття рішень щодо виплати дотації, затверджують їх положення та склад (далі - обласні комісії). До складу обласних комісій входять відповідальні спеціалісти структурних підрозділів облдержадміністрацій, представники обласних територіальних органів Укргідрометцентру, Держстату, представники органів місцевого самоврядування (за згодою), громадських об`єднань та асоціацій (за згодою).

Наказом Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної адміністрації від 15.09.2021р. №81 зі змінами, внесеними наказами від 19.10.2021р. №101 та від 23.10.2021р. № 106, утворено обласну комісію з прийняття рішень щодо виплати дотації від відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, та затверджено відповідне Положення.

Дослідивши пакет документів, наданих ФГ «АДЕЛІНА» до Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин для отримання відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур урожаю 2020р. на земельних ділянках площею 46 га та 25 га, прокуратурою було встановлено, що станом на день звернення за отриманням державної дотації у володінні та/або користуванні ФГ «АДЕЛІНА» фактично перебувало 4 земельні ділянки, загальною площею 19,6491 га.

Серед іншого, ФГ «АДЕЛІНА», з метою отримання фінансової підтримки за втрату посівів сільськогосподарських культур, надано звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року та звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році.

За результатами вивчення зазначених звітів прокуратурою встановлено, що останні містять розбіжності щодо посівної площі земельних ділянок, що начебто перебувають у користуванні господарства.

Щодо наданої ФГ «АДЕЛІНА» довідки про несприятливі погодні умови восени 2019 та весняний період 2020 років про стан озимих культур на території Лиманського району Одеської області, виданої 20.05.2020р. за вих.№777/-09 Гідрометеорологічним центром Чорного та Азовського морів, прокуратура зазначає, що вказана довідка містить інформацію про погодні умови, що склалися у зазначений період на території Лиманського району Одеської області та, як зазначено у довідці, могли спричинити пошкодження і загибель озимих культур на землях ФГ «АДЕЛІНА».

Таке формулювання, на думку прокуратури, не є достатнім обґрунтуванням факту існування форс-мажорних обставин на відповідній території та втрату певних посівів фермерського господарства.

Як вбачається з відповіді Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 15.11.2022р. за вих.№ 9914-1-275/9914-09, наданої на запит обласної прокуратури від 03.11.2022р. за вих.№15/2/1-1066вих-22, виїзд співробітників Гідрометцентру Чорного та Азовського морів на конкретне місце з метою фіксації втрати посівів сільськогосподарських культур не здійснювався.

Разом з тим, як зазначає заступник керівника Одеської обласної прокуратури, правила засвідчення форс-мажорних обставин визначено Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламентом засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який затверджений рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014р. №44.

З інформації Одеської регіональної торгово-промислової палати від 24.10.2022р. за вих.№ 2003-14/143 вбачається, що ФГ «АДЕЛІНА» з заявою про фіксування та подальшу видачу сертифікату про наявність форс-мажорних обставин, які призвели до втрати посівів сільськогосподарських культур, не зверталось.

Таким чином, на думку прокурора, інформація, зазначена у довідці про несприятливі умови від 20.05.2022р., видана Гідрометеорологічним центром ЧАМ, не є належним підтвердженням факту втрати посівів озимих культур ФГ «АДЕЛІНА».

Також, серед іншого, з метою отримання державної дотації ФГ «АДЕЛІНА» надано до уповноваженого органу Акт обстеження посівів сільськогосподарських культур для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру від 20.09.2021р. та Акт на списання посівів сільськогосподарських культур від 20.09.2021р.

За змістом вказаних Актів інформація, що в них міститься, підготовлена на основі підтвердних документів, отриманих від ФГ «АДЕЛІНА», складена та підписана одноособово керівником фермерського господарства Назаренко М.І.

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури також вважає, що Акти про обстеження та списання посівів є первинними документами суб`єкта господарювання, що здійснює господарську діяльність та мають містити всі обов`язкові для первинного документа реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також такі дані: склад комісії, що обстежувала посіви, координати поля або його номер, вид культури, площу, на якій загинули культури, ступінь їх загибелі та рекомендації щодо подальших дій.

За загальним правилом факт загибелі посівів потребує втручання спецкомісії, яку створюють на підприємстві на підставі окремого розпорядження (наказу) керівника, якій, як правило, доручають провести обстеження й зафіксувати факт загибелі площ посівів (урожаю) та оцінити розмір нанесеної шкоди внаслідок погодних явищ (інших непередбачуваних явищ природного походження).

У зв`язку з відсутністю конкретного нормативного урегулювання порядку списання втрачених посівів, кожен орган місцевого самоврядування складає власний алгоритм списання пошкоджених посівів сільськогосподарських культур, який є обов`язковим для виконання на підпорядкованій території.

Так, згідно Типового Алгоритму, що міститься у відкритих джерелах, у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, яка завдала шкоди посівам, необхідно наказом керівника підприємства створити комісію, яка має провести обстеження площ загиблих посівів, зробити висновок про розмір завданої непередбачуваною подією шкоди, вирішити, які заходи необхідно вжити для виправлення ситуації (продовжити вирощування, підсіяти/пересіяти, знищити залишки посівів тощо).До складу комісії можуть входити як працівники сільгосппідприємства (агроном, (головний) бухгалтер та ін.), так і представники інших організацій, зокрема страхової компанії (якщо посіви були застраховані), сільради (голова, землевпорядник та ін.) на території якої знаходяться відповідні землі та ін. Результати роботи комісії оформлюють Актом обстеження та списання загиблих посівів довільної форми, в якому зазначається назва підприємства, загальна площа посіву чи посадки сільськогосподарської культури, фаза розвитку, площа загибелі (пошкодження) культури та внаслідок якої надзвичайної ситуації. Акт скріпляється підписами членів комісії, зокрема, керівником підприємства (агроном, бригадир, бухгалтер) та залученими за згодою представниками. До акта доцільно додати фотографії поля (полів), інші документи, які підтверджують наявність надзвичайних подій на території, де загинули посіви.

Однак, Акти обстеження посівів сільськогосподарських культур для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх списання від 20.09.2021р., надані ФГ`АДЕЛІНА» на підтвердження підстав для виплати фінансової підтримки, не відповідають загальним правилам до оформлення первинних документів та не можуть свідчити про достовірність внесеної інформації, оскільки складені одноособово керівником господарства на основі інформації, яку склало саме господарство під його керівництвом.

Окрім того, як зазначає заступник керівника Одеської обласної прокуратури, за інформацією Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» від 09.11.2022р. за вих.№20.1.0.0.0/7-221108/18615 на запит прокуратури про оборот грошових коштів на банківському рахунку ФГ`АДЕЛІНА» НОМЕР_1 , відкритого 12.03.2018р., оборот грошових коштів фактично є нульовим.

З аналізу руху грошових коштів за період з 01.01.2021р. по 08.11.2022р. встановлено, що ФГ «АДЕЛІНА» не здійснювалась закупівля насіння для подальшого посіву, добрив, реактивів для виведення гризунів, палива для збору врожаю, запчастин для ймовірного ремонту сільськогосподарської техніки тощо, що також опосередковано свідчить про відсутність у господарства посівів, які останнє могло втратити у результаті надзвичайних ситуацій, та, як наслідок, відсутність підстав для отримання за це відшкодування від держави.

Що стосується довідки ФГ «АДЕЛІНА» про неможливість страхування посівів сільськогосподарських культур у зв`язку із відсутністю грошових коштів, яка надана до уповноваженого органу, з метою отримання фінансової підтримки, то, на думку прокуратури, остання носить формальний характер інформації, спрямованої виключно з метою позитивного розгляду документів господарства та подальшого отримання фінансової підтримки від держави, за відсутності належних, обґрунтованих та законних підстав, у першу чергу, за умови відсутності у господарства земельних ділянок необхідної площі, а відповідно і втрачених посівів на площі 50 га для нарахування максимального розміру державної підтримки.

Відповідно до п.9 постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021р. №885 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» обласна комісія: розглядає подані згідно з п.8 цього Порядку документи; встановлює достовірність наведених у поданих документах даних; перевіряє факт включення отримувача до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали, відповідно до рішення Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС щодо визначення рівня та класу надзвичайних ситуацій природного характеру, які сталися на території регіону; перевіряє відповідність отримувача вимогам, визначеним абзацами другим і третім пункту 4 цього Порядку; затверджує зведену відомість отримувачів дотації.

Згідно п.10 Постанови №885 комісія Мінагрополітики опрацьовує документи, які надійшли від обласних комісій, і здійснює до 15 листопада з урахуванням наявних бюджетних асигнувань за відповідним напрямом пропорційний розподіл бюджетних коштів для надання дотації в розрізі кожного отримувача, який затверджується наказом Мінагрополітики.

На підставі затвердженого розподілу коштів Мінагрополітики спрямовує бюджетні кошти з рахунка, відкритого в Казначействі, структурним підрозділам облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.

Структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, здійснюють їх розподіл між отримувачами в межах отриманих бюджетних коштів та подають органам Казначейства зведену відомість отримувачів дотації і платіжні доручення на виплату дотацій шляхом перерахування їх з рахунків, відкритих в органах Казначейства, на поточні рахунки отримувачів, відкриті в банках.

Так, заступник керівника Одеської обласної прокуратури зазначає, що листом Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації від 25.10.2022р. вих.№ 15/11/01.01-07/2-22/10223, встановлено, що ФГ «АДЕЛІНА» подано заявку на 71 га, однак у графі «Договір, строк» уповноваженим органом зазначено запис «не відповідає».

З позиції заступника керівника Одеської обласної прокуратури вказане свідчить про відсутність законних підстав для нарахування та подальшої виплати державної фінансової підтримки за втрату посівів ФГ «АДЕЛІНА».

Згідно п.11 Постанови у разі встановлення контролюючими органами факту незаконного отримання та/або нецільового використання дотації отримувач повертає отримані бюджетні кошти до державного бюджету і позбавляється протягом трьох років від дати виявлення такого порушення права на отримання фінансової підтримки.

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури зазначає, що відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

На підставі зазначеного, заступник керівника Одеської обласної прокуратури дійшов висновку, що наявні підстави для стягнення з ФГ «АДЕЛІНА» безпідставно отриманих коштів у вигляді державної дотації у розмірі 235 000 грн.

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури стверджує, що про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів реагування обласною прокуратурою повідомлено Департамент аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації листом від 26.12.2022р. №15/2/1-1333вих-22.

Проте, як вбачається з відповіді Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації останній з вимогою до суду про стягнення відповідних коштів не звернувся, кошти до цього часу до бюджету не повернуто.

Також, обласною прокуратурою направлено відповідний лист на адресу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2022р. за вих.№ 15/2/1-1332 вих-22 з інформуванням про встановлені порушення та необхідність вжиття заходів щодо стягнення безпідставно отриманих державних коштів ФГ «АДЕЛІНА».

З інформації Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2023р. №21-1311-07/2097 та від 18.01.2023р. № 21-1311-07/1964, отриманої на запити обласної прокуратури від 26.12.2022р. та 12.01.2023р. відповідно, вбачається, що останнім спрямовано лист до Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної адміністрації щодо інформування Міністерства про підстави нарахування виплати ФГ «АДЕЛІНА». Також повідомлено, що у разі звернення обласною прокуратурою з позовом до суду із зазначених підстав, Мінагрополітики забезпечить належне представництво інтересів Міністерства.

На підставі зазначеного, оскільки уповноваженими органами не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень, що призводить до порушення економічних інтересів держави, заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Позивач - Міністерство аграрної політики та продовольства України, в поясненнях, що надійшли до суду 10.03.2023р. зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021р. №885 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» бюджетні кошти використовуються з метою надання підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, у яких внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру повністю втрачено (загинули) посіви сільськогосподарських культур, для стабілізації валового виробництва сільськогосподарських культур та забезпечення продовольчої безпеки держави.

Відповідно до п.2 Постанови головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.

Згідно п.10 Постанови комісія Мінагрополітики, виключно, опрацьовує документи (зведену відомість), які надійшли від обласних комісій, і здійснює до 15 листопада з урахуванням наявних бюджетних асигнувань за відповідним напрямом пропорційний розподіл бюджетних коштів для надання дотації в розрізі кожного отримувача, який затверджується наказом Мінагрополітики.

На підставі затвердженого розподілу коштів Мінагрополітики спрямовує бюджетні кошти з рахунка, відкритого в Казначействі, структурним підрозділам облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.

Структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, здійснюють їх розподіл між отримувачами в межах отриманих бюджетних коштів та подають органам Казначейства зведену відомість отримувачів дотації і платіжні доручення на виплату дотацій шляхом перерахування їх з рахунків, відкритих в органах Казначейства, на поточні рахунки отримувачів, відкриті в банках.

Однак, з позиції позивача, ФГ «АДЕЛІНА» не мало правових підстав для отримання державної дотації за втрату посівів, що є порушенням п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021р. №885 з підстав того, що у відповідача не перебувають в користуванні/володінні земельні ділянки площею 46 га та 25 га, як зазначено ФГ «АДЕЛІНА» в заяві на отримання відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

На підставі зазначеного, позивач дійшов висновку, що за відсутності відповідних земельних ділянок, зазначених в заявці на отримання дотації, у законному користуванні фермерського господарства, відповідач не мав правових підстав для отримання державної дотації за втрату посівів, що, в свою чергу, є підставою для повернення незаконно отриманих коштів до державного бюджету у розмірі 235 000 грн із позбавленням права на отримання фінансової підтримки упродовж 3 років від дати виявлення такого порушення.

Міністерство аграрної політики та продовольства України підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Позивач - Департамент аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації, не надав своїх міркувань з приводу позовних вимог.

Відповідач - не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представника прокуратури та позивача, суд дійшов наступних висновків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021р. №885 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, який визначає механізм використання коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», які спрямовуються сільськогосподарським товаровиробникам для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (далі - бюджетні кошти).

Бюджетні кошти використовуються з метою надання підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, у яких внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру повністю втрачено (загинули) посіви сільськогосподарських культур, для стабілізації валового виробництва сільськогосподарських культур та забезпечення продовольчої безпеки держави.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.

Згідно п.3 Порядку відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за рахунок бюджетних коштів надається шляхом виплати дотації на одиницю угідь, на яких повністю втрачені (загинули) посіви сільськогосподарських культур (далі - дотація).

Для надання дотації: Мінагрополітики утворює комісію, яка є постійно діючим органом (далі - комісія Мінагрополітики), затверджує наказом її склад, положення про неї, форми заявки на отримання дотації, акта обстеження посівів, акта на списання посівів сільськогосподарських культур, зведеної відомості отримувачів дотації, що формуються відповідно до цього Порядку, та форми звітності, передбачені цим Порядком; структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, утворюють обласні комісії з прийняття рішень щодо виплати дотації, затверджують їх положення та склад (далі - обласні комісії). До складу обласних комісій входять відповідальні спеціалісти структурних підрозділів облдержадміністрацій, представники обласних територіальних органів Укргідрометцентру, Держстату, представники органів місцевого самоврядування (за згодою), громадських об`єднань та асоціацій (за згодою).

Відповідно до п.5 Порядку дотація надається на безповоротній основі в розмірі до 4 700 грн на 1 гектар повністю втрачених (загиблих) посівів, але не більше 50 гектарів посівів на одного отримувача (для кожного випадку надзвичайної ситуації). Дотація виплачується один раз на рік. Дотація надається отримувачам, які є власниками зазначених посівів сільськогосподарських культур. Отримувачу надається дотація за повністю втрачені (загиблі) посіви, якщо пошкодження мало місце в період з 1 жовтня попереднього року до 30 вересня поточного року. У 2021 році дотація надається за повністю втрачені (загиблі) посіви починаючи з 1 січня 2020 року.

Пунктом 8 Порядку визначено, що отримувачі подають для отримання дотації до 15 жовтня поточного року до обласних комісій у паперовому вигляді такі документи: заявку на отримання дотації; довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком; довідку про посів озимих культур на зерно та зелений корм під урожай наступного року (із форми державного статистичного спостереження №29-сг) або про посівні площі сільськогосподарських культур за їх видами (із форми державного статистичного спостереження №4-сг); довідку Укргідрометцентру про надзвичайну ситуацію техногенного або природного характеру, внаслідок якої повністю втрачено (загинули) посіви сільськогосподарських культур; акт обстеження посівів сільськогосподарських культур; акт на списання посівів сільськогосподарських культур; довідку від отримувача про відсутність страхових відшкодувань за втрачені (загиблі) посіви сільськогосподарських культур на зазначеній площі.

Згідно п.9 Порядку Обласна комісія: розглядає подані згідно з п. 8 цього Порядку документи; встановлює достовірність наведених у поданих документах даних; перевіряє факт включення отримувача до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали, відповідно до рішення Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС щодо визначення рівня та класу надзвичайних ситуацій природного характеру, які сталися на території регіону; перевіряє відповідність отримувача вимогам, визначеним абзацами другим і третім п. 4 цього Порядку; затверджує зведену відомість отримувачів дотації.

До 1 листопада обласні комісії подають у паперовому вигляді зведену відомість отримувачів дотації до Мінагрополітики та копію рішення Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС щодо визначення рівня та класу надзвичайних ситуацій природного характеру, які сталися на території регіону.

Зведена відомість отримувачів дотації разом із документами зберігається протягом трьох років в обласній комісії.

Згідно п.10 Порядку Комісія Мінагрополітики опрацьовує документи, які надійшли від обласних комісій, і здійснює до 15 листопада з урахуванням наявних бюджетних асигнувань за відповідним напрямом пропорційний розподіл бюджетних коштів для надання дотації в розрізі кожного отримувача, який затверджується наказом Мінагрополітики.

На підставі затвердженого розподілу коштів Мінагрополітики спрямовує бюджетні кошти з рахунка, відкритого в Казначействі, структурним підрозділам облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.

Структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, здійснюють їх розподіл між отримувачами в межах отриманих бюджетних коштів та подають органам Казначейства зведену відомість отримувачів дотації і платіжні доручення на виплату дотацій шляхом перерахування їх з рахунків, відкритих в органах Казначейства, на поточні рахунки отримувачів, відкриті в банках.

Наказом Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної адміністрації від 15.09.2021р. №81 зі змінами, внесеними наказами від 19.10.2021 №101 та від 23.10.2021 № 106, утворено обласну комісію з прийняття рішень щодо виплати дотації від відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, та затверджено відповідне Положення.

Відповідно до п.2 Положення у своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства, Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин, розпорядженнями облдержадміністрації, а також цим положенням.

Згідно п.3 Положення відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021р. №885, Комісія здійснює такі повноваження: розглядає надані суб`єктами господарювання документи для отримання виплати дотації згідно з пунктом 8 Порядку; готує зведену відомість отримувачів дотації; забезпечує надходження до Мінагрополітики в установлені терміни зведених відомостей отримувачів дотації.

Пунктом 12 Положення визначено, що результати засідання Комісії оформляються протоколом, який підписує голова та члени Комісії.

З матеріалів справи вбачається, що 20.09.2021р. ФГ «АДЕЛІНА» подано до обласної комісії з прийняття рішень щодо виплати дотації від відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру заявку на відшкодування втрат пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, в якій відповідач зазначив, що ним було втрачено посіви озимого ячменю на земельній ділянці площею 46 га та озимої пшениці на земельній ділянці 25 га, які розташовані в межах Красносільської сільради Лиманського району Одеської області.

Однак, ані до матеріалів справи, ані до заявки не додано доказів на підтвердження перебування у власності та/або користуванні земельних ділянок площею 46 та 25 га.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 02.11.2022р. №314000218 у користуванні ФГ «АДЕЛІНА» у період з 28.11.2018р. по 14.11.2019р. перебувала земельна ділянка з кадастровим номером 5122782600:01:004:0010 площею 7,5942 га, на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.08.2018р. б/н, укладеного між ФГ «АДЕЛІНА» та ОСОБА_1 , та у період з 28.11.2018р. по 11.11.2019р. перебувала земельна ділянка з кадастровим номером 5122782600:01:004:0014 площею 7,1122 га, на підставі договору оренди земельної ділянки від 25.10.2018р. б/н, укладеного між ФГ «АДЕЛІНА» та ОСОБА_2 .

Інші земельні ділянки не зареєстровані за ФГ «АДЕЛІНА».

Крім того, згідно Статуту ФГ «АДЕЛІНА», затвердженого рішенням від 12.08.2019р. №2/2019, засновником та головою господарства є ОСОБА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 . Члени фермерського господарства у Статуті відсутні.

Згідно п.3.1 Статуту господарство володіє і користується майном його Засновника.

Так, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 02.11.2022р. №314000896 у приватній власності ОСОБА_3 перебуває 3 земельні ділянки за цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства», загальною площею 14,3506 га, а саме: 5122783000:01:003:0321 площею 4,6997 га, розташована на території Кремидівської сільської ради Лиманського району Одеської області, на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 19.03.1997р. серія І-ОД №028181, виданого Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області; 5122782600:01:004:0622 площею 1,9993 га, розташована на території Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області, на підставі Наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 12.01.2017 № 15-548/13-17-СГ; 5122782600:01:004:0005 площею 7,6516 та, розташована на території Красносільської сільської ради Одеської області, згідно рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 26.12.2007 у справі № 2-2597/07.

У свою чергу, земельна ділянка за кадастровим номером 5122783000:01:003:0321 площею 4,6997 га у період з 25.10.2018р. по 05.07.2019р. перебувала в оренді у Фермерського господарства «ПРИМА-18», на підставі договору оренди від 25.10.2018р.

Згідно листа Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області від 18.11.2022р. вих.№02-14/2155/01/1839 за місцем здійснення господарської діяльності зазначеного фермерського господарства, зареєстровані земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території селищної ради у власності чи користуванні ФГ «АДЕЛІНА» відсутні.

До заявки відповідачем додано звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020р., з якого вбачається, що у користуванні ФГ «АДЕЛІНА», у т.ч на праві оренди, перебувають сільськогосподарські угіддя 79 га. Водночас, звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році містить відомості про 71 га посівної площі землі, з яких пшениця озима 25 га та ячмінь озимий 46 га.

Згідно реєстраційних штампів, проставлених на зазначених звітах, останні 02.03.2020р. та 28.12.2020р. відповідно подавались до Головного управління статистики в Одеській області у порядку державного статистичного спостереження, згідно наказу Держстату від 06.07.2018р. №133.

Відповідно до п.2 Роз`яснень щодо форми №4-сг (річна) «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур» Державної служби статистики України від 05.06.2018р. №17.4-12/4 (чинних станом на 2020р.), затверджених Головою Державної служби статистики України 05.06.2018, показники форми № 4-сг (річна) вміщують дані про фактичні розміри посіву сільськогосподарських культур під урожай звітного року на дату подання звіту на землях, які перебувають у володінні та користуванні підприємства згідно з чинним законодавством, уключаючи посіви на землях, узятих у найм (оренду) в інших землекористувачів, якщо отримання земельних ділянок здійснене та оформлене договорами найму (оренди).

Площі сільськогосподарських культур, посіви на яких проведені після надання форми № 4-сг (річна), та зміни у господарському використанні посівів (перехід посівів із груп одного виробничого напряму до інших, наприклад, на зерно, зелений корм, сіно тощо) враховуються у показниках форми № 29-сг (річна) «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду» державного статистичного спостереження щодо площ, валових зборів та врожайності сільськогосподарських культур, яка містить дані щодо загальної уточненої посівної площі сільськогосподарських культур під урожай звітного року (п.3 Роз`яснень).

Показники форми № 4-сг (річна) ґрунтуються на даних таких документів: спеціалізовані форми первинних документів з обліку виробничих запасів у сільськогосподарських підприємствах №ВЗСГ-1, № ВЗСГ-4, які затверджені наказом Мінагрополітики від 21.12.2007 № 929; спеціалізовані форми первинних документів з обліку довгострокових і поточних біологічних активів в сільськогосподарських підприємствах №ПБАСГ-1, №ПБАСГ-2, які затверджені наказом Мінагрополітики від 21.02.2008р. №73; облікові листи трактористів- машиністів; інші первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державну статистику» відповідальність за достовірність інформації, поданої органам державної статистики покладено на респондента.

З огляду на зазначене, суд погоджується з позицією заступника керівника Одеської обласної прокуратури, що звіти про посівні площі за формами № 4-сг (річна) та № 29-сг (річна), надані до заявки, не можуть належним чином підтверджувати наявність у господарства зазначених посівних площ та фактичного засівання сільськогосподарських культур, а саме 25 га озимої пшениці та 46 га озимого ячменю.

На підставі зазначеного, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, відсутні підстави вважати, що у користуванні/володінні ФГ «АДЕЛІНА» знаходяться землі сільськогосподарського призначення зональною площею 71 га.

Суд зауважує на тому, що відповідачем не спростовано доводи у визначений законом спосіб.

Крім того, суд досліджує обставини встановлення факту пошкодження посівів, на підтвердження чого відповідачем до заявки на отримання дотації надано довідку про несприятливі погодні умови восени 2019 року та весняний період 2020 року щодо стану озимих культур на території Лиманського району Одеської області від 20.05.2020р., акт на списання посівів від 20.09.2021р., акт обстеження посівів від 20.09.2021р.

Згідно п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а статтею 3 зазначеного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно пп1.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.8.2. Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001р. №132, витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай внаслідок стихійного лиха, списуються як надзвичайні втрати. При пересіві повністю загиблих посівів сума витрат становитиме вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, посів та інші роботи, які виконуються знову при пересіві новою культурою (повторювані витрати). Всі інші суми витрат на лущення стерні, підняття зябу і снігозатримання, вартість добрив та витрачені на їх внесення суми тощо, тобто (неповторювані витрати) списуються в розрізі статей на пересіяну культуру. Витрати на вирощування культур, які частково загинули або по яких стався недобір продукції внаслідок стихійного лиха, списуються на втрати від стихійного лиха чи від техногенних катастроф і аварій тощо.

Отже, акти про обстеження та списання посівів є первинними документами суб`єкта господарювання, що здійснює господарську діяльність та мають містити всі обов`язкові для первинного документа реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також такі дані: склад комісії, що обстежувала посіви, координати поля або його номер, вид культури, площу, на якій загинули культури, ступінь їх загибелі та рекомендації щодо подальших дій.

Однак, акт списання посівів сільськогосподарських культур від 20.09.2021р. та акт обстеження посівів від 20.09.2021р. не містять зазначених вище реквізитів, більше того, акти не містять підпису бухгалтера та не підтверджені бухгалтерською довідкою.

Довідка про несприятливі погодні умови восени 2019 року та весняний період 2020 року щодо стану озимих культур на території Лиманського району Одеської області від 20.05.2020р. №777/-09 не є беззаперечним доказом втрати посівів, адже з вказаної довідки вбачається, що засушливі погодні умови восени 2019р., несприятливі погодні явища навесні 2020р. негативно впливали на вегетацію та могли спричинити пошкодження і загибель озимої пшениці, озимого ячменю.

Крім того, згідно вказаної довідки виїзд співробітників Гідрометеорологічного центру на місце не здійснювався, фіксація посівів сільськогосподарських культур не здійснювалась.

Суд також приймає до уваги, що Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів Державної служби України з надзвичайних ситуацій не є органом, уповноваженим на засвідчення форс-мажорних обставин, які мають юридично значимі наслідки.

Згідно ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Аналогічне визначення форс-мажорних обставин міститься у Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014р. №44 (5) (далі - Регламент). Форс-мажорними можуть бути визнані ті обставини, які не зазначені у вищенаведеному переліку, проте відповідають критеріям форс-мажорних згідно з положеннями пункту 6.9 цього Регламенту, не суперечать законодавству України і узгоджені сторонами у договорі, контракті, угоді як такі, що звільняють їх від цивільно-правової відповідальності.

Пунктом 6.9 Регламенту передбачено, що надані Заявником документи для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають свідчити про: надзвичайність таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін); непередбачуваність обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов`язання або до настання відповідного обов`язку); невідворотність (непереборність) обставин (неминучість події/подій та/або її/їх наслідків); причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання Заявником своїх конкретних зобов`язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).

До заявки на отримання дотації відповідачем не надано сертифіката Торгово-промислової палати України. Більше того, з листа Одеської регіональної торгово-промислової палати від 24.10.2022р. №2003-14/143 вбачається, що ФГ «АДЕЛІНА» не зверталось до останньої з заявою про засвідчення форс-мажорних обставин.

На підставі зазначеного, суд вважає, що ФГ «АДЕЛІНА» не надано належних доказів на відповідність вимогам к претендентам на отримання відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Між тим, з листа Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області вих.№04-06-06/7366 від 24.10.2022р. вбачається, що 29.12.2021р. ФГ «АДЕЛІНА» надано державну підтримку у вигляді відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур у розмірі 235 000 грн.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, регулюється главою 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч.1-2, ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Крім того, згідно п.11 Постанови Кабінету міністрів України №885 у разі встановлення контролюючими органами факту незаконного отримання та/або нецільового використання дотації отримувач повертає отримані бюджетні кошти до державного бюджету і позбавляється протягом трьох років від дати виявлення такого порушення права на отримання фінансової підтримки.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України.

Відповідно до п.4 ст. 2, ст.10 Бюджетного кодексу України видатки бюджету класифікуються, зокрема, і за бюджетними програмами. Бюджетна програма це сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

За змістом ст.20 Бюджетного кодексу України бюджетні програми формуються головними розпорядниками бюджетних коштів, які можуть бути відповідальними виконавцями бюджетних програм та у процесі їх виконання забезпечувати цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Згідно з п.40 ст. 2 Бюджетного кодексу України паспорт бюджетної програми це документ, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), та цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник бюджетних коштів.

Згідно з ч.7 ст. 20 Бюджетного кодексу України за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету (в тому числі за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про Державний бюджет України) та забезпечують їх затвердження протягом 30 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України. За рішенням Кабінету Міністрів України (у формі протокольного рішення) порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Як вже зазначалося вище, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021р. № 885 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру .

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.

Згідно Положення про комісію Мінагрополітики для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України

31.08.2021р. №158, комісія розглядає зведені відомості отримувачів дотацій у строки, визначені Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021р. №885.

Згідно п.9 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру обласна комісія: розглядає подані згідно з п.8 цього Порядку документи; встановлює достовірність наведених у поданих документах даних; перевіряє факт включення отримувача до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали, відповідно до рішення Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС щодо визначення рівня та класу надзвичайних ситуацій природного характеру, які сталися на території регіону; перевіряє відповідність отримувача вимогам, визначеним абзацами другим і третім пункту 4 цього Порядку; затверджує зведену відомість отримувачів дотації.

До 1 листопада обласні комісії подають у паперовому вигляді зведену відомість отримувачів дотації до Мінагрополітики та копію рішення Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС щодо визначення рівня та класу надзвичайних ситуацій природного характеру, які сталися на території регіону.

Згідно п.10 Порядку Комісія Мінагрополітики опрацьовує документи, які надійшли від обласних комісій, і здійснює до 15 листопада з урахуванням наявних бюджетних асигнувань за відповідним напрямом пропорційний розподіл бюджетних коштів для надання дотації в розрізі кожного отримувача, який затверджується наказом Мінагрополітики. На підставі затвердженого розподілу коштів Мінагрополітики спрямовує бюджетні кошти з рахунка, відкритого в Казначействі, структурним підрозділам облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку. Структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, здійснюють їх розподіл між отримувачами в межах отриманих бюджетних коштів та подають органам Казначейства зведену відомість отримувачів дотації і платіжні доручення на виплату дотацій шляхом перерахування їх з рахунків, відкритих в органах Казначейства, на поточні рахунки отримувачів, відкриті в банках.

За таких обставин, враховуючи матеріали справи, наявні підстави для повернення на користь Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації, як розпорядника бюджетних коштів в рамках програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур у розмірі 235 000 грн.

Досліджуючи наявність у заступника керівника Одеської обласної прокуратури повноважень на звернення з даним позовом до суду суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч.4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).

Системне тлумачення положень ст.53 ГПК України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019р. у справі № 923/35/19, від 23.07.2020р. у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18).

Отже, прокурор звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести, у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі не звертались з відповідним позовом до суду.

Матеріалами справи також підтверджується, що Одеською обласною прокуратурою листами від 12.01.2023р. повідомлено Міністерство аграрної політики та продовольства України та Департамент аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації про намір звернутися до суду із позовом про стягнення з ФГ «АДЕЛІНА» грошових коштів у розмірі 235 000 грн.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави в даній справі.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 130, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації до Фермерського господарства «АДЕЛІНА» про стягнення 235 000 грн задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «АДЕЛІНА» (67561, Одеська область, Лиманський р-н, с. Кубанка, 1-й км дороги Кубанка-Кремидівка, буд.1, код ЄДРПОУ - 41963372) на користь Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд.5, код ЄДРПОУ 41159618,р/р НОМЕР_3 , МФО 820172, електронна пошта: agropolitika@odessa.gov.ua) грошові кошти у розмірі 235 000 грн.

3. Стягнути з Фермерського господарства «АДЕЛІНА» (67561, Одеська область, Лиманський р-н, с. Кубанка, 1-й км дороги Кубанка-Кремидівка, буд.1, код ЄДРПОУ - 41963372) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд.3, код ЄДРПОУ 03528552, електронна адреса: odeska.obl@od.gp.gov.ua, р/р № UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 525 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 19 травня 2023 р.

Суддя Н.В. Рога