Рішення

від 19.05.2023 по справі 640/33828/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2023 року № 640/33828/21

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 25.10.2021 №13481/55/04-2021, щодо незарахування старшому оперуповноваженому 2-го відділу 4 управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковнику поліції ОСОБА_1 стаж служби в податковій міліції з 29.04.2002 по 05.11.2019 до стажу служби в Національній поліції України, на дату прийняття на службу до Департаменту;

- зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України нарахувати старшому оперуповноваженому відділу 4 управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковнику поліції ОСОБА_1 календарну вислугу років проходження служби в органах податкової міліції з 29.04.2002 по 05.11.2019, що становить 18 років 06 місяців 14 днів, до стажу служби в Національній поліції України, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відповідно до ст.78 Закону України «Про Національну поліцію», на дату прийняття на службу до Департаменту;

- зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України провести ОСОБА_1 , перерахунок і виплату грошового забезпечення, в частині надбавки за вислугу років за час служби в Департаменті та компенсації за невикористану додаткову відпустку з врахуванням вислуги років проходження служби в податковій міліції з 29.04.2002 по 05.11.2019, що становить 18 років 06 місяців 14 днів;

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо незарахування ОСОБА_1 стажу служби в податковій міліції з 29.04.2002 по 05.11.2019 до стажу служби в органах Національної поліції України;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області зарахувати ОСОБА_1 календарну вислугу років проходження служби в органах податкової міліції з 29.04.2002 по 05.11.2019, що становить 18 років 06 місяців 14 днів, до стажу служби в Національній поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки відповідно до ст.78 Закону України «Про Національну поліцію», на дату прийняття на службу до Головного управління Національної поліції в Київській області та внести відповідні зміни до наказу від 05.11.2019 за №602/ос;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області провести ОСОБА_1 , перерахунок і виплату грошового забезпечення, з врахуванням вислуги років проходження служби в Податковій міліції з 29.04.2002 по 05.11.2019, що становить 18 років 06 місяців 14 днів, в частині надбавки за вислугу років за весь час служби в органах Головного управління Національної поліції в Київській області та компенсації за невикористану додаткову відпустку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до стажу його служби в поліції має бути зарахований період його попередньої служби у податковій міліції на підставі п.3 ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» як така, що за суттю прирівнюється законодавцем до служби в органах внутрішніх справ України. Однак відповідач не зарахував йому попередню службу в органах податкової міліції до стажу служби в поліції, чим порушив права на отримання надбавки за вислугу років і додаткової оплачуваної відпустки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, адміністративну справу №640/33828/21 було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Від відповідачів надійшли відзиви на адміністративний позов, в яких за своєю суттю відповідачі заперечують проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що при вирішенні питання стосовно обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, слід застосовувати виключно приписи ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію», якою передбачено вичерпний перелік складових такого стажу служби в поліції. Відповідачі зауважили, що стаж служби в податковій міліції та стаж служби в органах внутрішніх справ не є тотожними. Органи внутрішніх справ та органи податкової міліції, є зовсім різними органами виконавчої влади, які мають вiдмiннi, незалежні одна від іншої функції, мають різну вертикаль підпорядкування та сфери впливу. Крім того, зазначили, що служба в податковій міліції може зараховуватися до стажу служби для призначення пенсії при звільненні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , з 29.04.2002 до 05.11.2019 проходив службу в органах податкової міліції (ДПС України, а з 07.07.2013 Міністерства доходів і зборів України).

Згідно наказу Головного управління ДФС в м. Києві від 04.11.2019 №1953-0 ОСОБА_1 , у спеціальному званні «підполковник податкової міліції», звільнено з 05.11.2019 з посади та податкової міліції в запас за п.64 пп.«ж» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» - за власним бажанням.

З матеріалів справи вбачається, що з 29.04.2002 по 05.11.2019 ОСОБА_1 проходив службу в податковій міліції на різних посадах, за час якої йому були присвоєні спеціальні звання начальницького складу податкової міліції: лейтенант податкової міліції, старший лейтенант податкової міліції, капітан податкової міліції, майор податкової міліції. підполковник податкової міліції.

З 06.11.2019 року і по теперішній час ОСОБА_1 проходить службу в органах Національної поліції України, зокрема з березня 2021 року у Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції України на посаді старшого оперуповноваженого 2-го відділу 4 управління.

Відповідно до змісту витягу з наказу Головного управління МВС України в Київській області від 05.11.2019 №602/ос стаж служби ОСОБА_1 для виплати відсоткової надбавки в органах Національної поліції України станом на 06.11.2019 складав 1 рік 00 місяців 10 днів.

З метою отримання інформації про стаж служби, який надає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки 24.09.2021 ОСОБА_1 звернувся із запитом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Листом від 25.10.2021 №13481/55/04-2021 Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України повідомлено, що згідно з даними особової справи, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» вислуга років станом на 12.10.2021 становила 20 років 05 місяців 23 дні.

У цьому ж листі повідомлено, що відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», особи начальницького складу податкової міліції проходили службу в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, а також на них поширювалася дія нормативних документів, що регламентували проходження служби в органах внутрішніх справ, однак, в період з 29.04.2002 по 05.11.2019 податкова міліція не входила до складу органів внутрішніх справ. Враховуючи вищевказане, вислуга років в органах державної податкової служби України не зараховується до стажу служби в поліції.

В листі Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 25.10.2021 року №13481/55/04-2021 вказано, що станом на 12.10.2021 стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки становить 2 роки 11 місяців 15 днів.

Не погоджуючись з вказаними вище бездіяльністю та діями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII/в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

В силу частин 1, 2 ст.59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно зі статтею 78 Закону України «Про національну поліцію» регламентовано, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки (частина перша). До стажу служби в поліції зараховуються: служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих; дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР (пункти 1-6 частини другої).

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII (далі Закон №509-XII/у редакції, чинній станом на час проходження позивачем служби в податковій міліції, втратив чинність з 12.08.2012) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції (частина перша статті 19); особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ (частина перша статі 24); держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» (стаття 26).

Частиною 4 ст.24 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлювалось, що особам, яких прийнято на службу до податкової міліції на посади начальницького складу, присвоюються такі спеціальні звання: Вищий начальницький склад: генерал-лейтенант податкової міліції, генерал-майор податкової міліції. Старший начальницький склад: полковник податкової міліції, підполковник податкової міліції, майор податкової міліції. Середній начальницький склад: капітан податкової міліції, старший лейтенант податкової міліції, лейтенант податкової міліції. Молодший начальницький склад: старший прапорщик податкової міліції, прапорщик податкової міліції.

Відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України від 01.07.2014 №1861-о ОСОБА_1 встановлено спеціальне звання підполковник податкової міліції.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби у зв`язку з проведенням адміністративної реформи в України» від 05.07.2012 №5083-VI (набрав законної сили 12.08.2012) Податковий кодекс України (далі ПК України) доповнено розділами XVIII-1 та XVIII-2.

Зокрема, змінами до ПК України встановлено: особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (п.353.1 ст.353); держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (п.356.1 ст.356).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.1996 №1486 «Про деякі питання проходження служби в податковій поліції» до врегулювання в установленому порядку питань проходження служби в податковій поліції поширено на працівників податкової поліції дію «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114.

Як уже зазначалось, позивач проходив службу в податковій міліції з 29.04.2002 по 05.11.2019 на посадах начальницького складу. Отже, під час проходження позивачем служби в органах податкової міліції згідно з Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та ПК України на нього, як службовця начальницького складу податкової міліції, поширювались гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст.20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

З огляду на проаналізоване правове регулювання та встановлені обставини, суд погоджується з доводами позивача, що його служба в органах податкової міліції має такий же правовий статус як і служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького складу, тому така служба підлягає зарахуванню до вислуги років в поліції на підставі п.3 ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію», що дає право позивачу на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням відповідної вислуги років

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №826/16143/18, від 13.08.2021 у справі №440/1564/20, від 02.06.2022 у справі №280/8419/20).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про протиправність дій Головного управління Національної поліції в Київській області при призначенні позивача на службу в частині щодо незарахування стажу служби в податковій міліції з 29.04.2002 по 05.11.2019 до стажу служби в органах Національної поліції України.

Крім того, суд також звертає увагу на ту обставину, що позивачеві під час проходження служби у податковій міліції були присвоєні спеціальні звання, які у свою чергу призначались на підставі Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим статтею 8 Конституції України та статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Таким чином, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязіправ та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З підстав вищенаведеного, суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов`язання Головного управління Національної поліції в Київській області зарахувати ОСОБА_1 календарну вислугу років проходження служби в органах податкової міліції з 29.04.2002 по 05.11.2019, що становить 18 років 06 місяців 14 днів, до стажу служби в Національній поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки відповідно до ст.78 Закону України «Про Національну поліцію», на дату прийняття на службу до Головного управління Національної поліції в Київській області та внести відповідні зміни до наказу від 05.11.2019 за №602/ос та провести ОСОБА_1 , перерахунок і виплату грошового забезпечення, з врахуванням вислуги років проходження служби в Податковій міліції з 29.04.2002 по 05.11.2019, що становить 18 років 06 місяців 14 днів, в частині надбавки за вислугу років за весь час служби в органах Головного управління Національної поліції в Київській області та компенсації за невикористану додаткову відпустку.

Крім того, для належного та об`єктивного захисту порушених прав позивача, з огляду на наявність в матеріалах справи відповіді Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про відсутність підстав для зарахування вислугу років проходження служби в органах податкової міліції з 29.04.2002 по 05.11.2019, що становить 18 років 06 місяців 14 днів, до стажу служби в Національній поліції України, суд при ходить до висновку про необхідність для визнання протиправними дій та скасувати рішення Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 25.10.2021 №13481/55/04-2021, щодо незарахування старшому оперуповноваженому 2-го відділу 4 управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковнику поліції ОСОБА_1 стаж служби в податковій міліції з 29.04.2002 по 05.11.2019 до стажу служби в Національній поліції України, на дату прийняття на службу до Департаменту та зобов`язання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України нарахувати старшому оперуповноваженому відділу 4 управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковнику поліції ОСОБА_1 календарну вислугу років проходження служби в органах податкової міліції з 29.04.2002 по 05.11.2019, що становить 18 років 06 місяців 14 днів, до стажу служби в Національній поліції України, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відповідно до ст.78 Закону України «Про Національну поліцію», на дату прийняття на службу до Департаменту;.

Відповідно до ст.2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», № 40450/04, пункт 64).

Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), № 21987/93, пункт 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі «Джорджевич проти Хорватії» (Djordjevic v Croatia), № 41526/10, пункт 101; рішення у справі «Ван Остервійк проти Бельгії» (VanOosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Відповідно до ч.1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Суд зауважує, що відмовляючи у зарахуванні вислугу років проходження служби в органах податкової міліції, відповідач виклав свою позицію щодо таких правовідносин.

Суд зауважує, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 , заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Втім, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України провести ОСОБА_1 , перерахунок і виплату грошового забезпечення, в частині надбавки за вислугу років, з огляду на передчасність заявлених позивачем позовних вимог в цій частині.

Суд зауважує, що матеріалами справи не підтверджено, що такі виплати не будуть здійснюватися після набрання судовим рішенням законної сили, отже, вимоги в цій частині є передчасними, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що ймовірно будуть порушені у майбутньому, а тому, суд відмовляє в їх задоволенні.

Доводи відповідача про неправильний обрахунок позивачем вислуги років в податковій міліції є безпідставними, з огляду на обрахунок та визначення вислуги років позивача наказом від 04.11.2019 №1953-о Головного управління ДФС у м. Києві, зміст якого відповідачами не оскаржувався. (т.1, а.с.16).

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довели правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 724,00 грн, тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо незарахування ОСОБА_1 стажу служби в податковій міліції з 29.04.2002 по 05.11.2019 до стажу служби в органах Національної поліції України.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області (адреса: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15, код ЄДРПОУ 40108616) зарахувати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) календарну вислугу років проходження служби в органах податкової міліції з 29.04.2002 по 05.11.2019, що становить 18 років 06 місяців 14 днів, до стажу служби в Національній поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки відповідно до ст.78 Закону України «Про Національну поліцію», на дату прийняття на службу до Головного управління Національної поліції в Київській області та внести відповідні зміни до наказу від 05.11.2019 за №602/ос.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області (адреса: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15, код ЄДРПОУ 40108616) провести ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), перерахунок і виплату грошового забезпечення, з врахуванням вислуги років проходження служби в податковій міліції з 29.04.2002 по 05.11.2019, що становить 18 років 06 місяців 14 днів, в частині надбавки за вислугу років за весь час служби в органах Головного управління Національної поліції в Київській області та компенсації за невикористану додаткову відпустку.

Визнати протиправними дії та скасувати рішення Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 25.10.2021 №13481/55/04-2021, щодо незарахування старшому оперуповноваженому 2-го відділу 4 управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковнику поліції ОСОБА_1 стаж служби в податковій міліції з 29.04.2002 по 05.11.2019 до стажу служби в Національній поліції України, на дату прийняття на службу до Департаменту.

Зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (адреса: 01601, місто Київ, вулиця Академіка Богомольця, будинок 10, код ЄДРПОУ 43305056) нарахувати старшому оперуповноваженому відділу 4 управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковнику поліції ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) календарну вислугу років проходження служби в органах податкової міліції з 29.04.2002 по 05.11.2019, що становить 18 років 06 місяців 14 днів, до стажу служби в Національній поліції України, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відповідно до ст.78 Закону України «Про Національну поліцію», на дату прийняття на службу до Департаменту.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 1 362,00 грн (одна тисяча триста шістдесят дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області (адреса: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15, код ЄДРПОУ 40108616).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 1 362,00 грн (одна тисяча триста шістдесят дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (адреса: 01601, місто Київ, вулиця Академіка Богомольця, будинок 10, код ЄДРПОУ 43305056).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.