Рішення

від 19.05.2023 по справі 368/406/23

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/406/23

Провадження № 2/368/314/23

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"19" травня 2023 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Дерев`янко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

встановив:

позивач просить суд визначити додатковий строк, достатній для подання мною,

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його рідкої баби, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовуючи позов наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла моя рідка баба, ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, у тому числі на житловий будинок по АДРЕСА_1 , а також на дві земельні ділянки: для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2277 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,1510 га, що розташовані за вказаною вище адресою.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. до № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» Кузьминецька сільська рада увійшла до складу Ржищівської міської об`єднаної територіальної громади.

Таким чином, на даний час правонаступником Кузьминецької сільської ради Кагарлицького району Київської області є Ржищівська міська рада Обухівського району Київської області - відповідач за даним позовом.

Все своє майно ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті, заповіла йому (копія заповіту додається).

Проте, коли він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі, то нотаріус своєю постановою № 65/02-31 від 04.04.2023 (копія додається) відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском ним встановленого законом строку для подання заяви на прийняття спадщини.

При цьому йому було роз`яснено, що питання щодо поновлення такого строку необхідно вирішувати в судовому порядку.

В установлений законом термін він не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини виключно по тій причині, що з 09 квітня 2022 року і по даний час він офіційно перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 у складі Збройних Сил України, хоча фактично він прибув до даної військової частини ще на початку березня 2022 року.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування, відповідно до ст. 1217 ЦК України здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Додатково пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України (абз. 1 п. 24 постанови). При цьому, при відсутності інших спадкоємців за заповітом за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (абз.2 п. 24 постанови).

Враховуючи наведене, оскільки інших спадкоємців, крім нього, у його баби, ОСОБА_2 , немає (копія свідоцтва про смерть його мами ОСОБА_3 - дочки покійної ОСОБА_2 додається), відповідачем по даній справі є Ржищівська міська рада Обухівського району Київської області.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в наданій письмовій заяві просить суд розглянути справу без його участі та не заперечує проти проведення заочного розгляду.

Представник відповідача в особі Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області в судове засідання не з`явився, будучи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, причини неявки в суд не повідомив, а тому суд вважає, що представник відповідача в засідання суду не з`явився без поважних причин.

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі неявки всіх учасників справи у підготовче засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК Українирозгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку про винесення рішення про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносин.

Вимогамист. 12 ЦПК Українипередбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Факт смерті спадкодавця підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане 22.02.2022 року Ржищівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із:

?земельної ділянки, площею 0,1510 га, з кадастровим номером 3222284402:01:305:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

?земельної ділянки, площею 0,2277 га, з кадастровим номером 3222284402:01:303:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

?домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого все майно, де б воно не було і з чого 6 воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті і на що вона за законом матиму право заповідає в рівних частинах своєму онуку ОСОБА_1 .

Спадкодавцями першої черги є: позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - дочка покійної ОСОБА_2 , але вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Інших спадкоємців немає.

У зв`язку із цим, позивач 04.04.2023 року звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, на що нотаріусом Ржищівської державної нотаріальної контори було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки пропущений шестимісячного строку для прийняття спадщини та необхідністю звернення до суду із заявою про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Положеннями ч. 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За таких обставин заявлені причини пропуску строку для прийняття спадщини не можуть вважатися поважними та такими, що пов`язані із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12), від 04 листопада 2015 року (справа №6-148цс15).

Відповідно до п.п. 2, 6ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права та інтересу, а також справедливість, добросовісність та розумність і ними суд має керуватися при вирішенні питання про права на спадкування.

Суд оцінивши наявні у справі докази, з урахуванням обставин справи, приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 з поважних причин пропустив встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, яка висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

З врахуванням конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про визнання даних обставин пропуску строку поважними, а тому позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись Законом України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат», ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», «Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» , затверджена наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити додатковий строк, достатній для подання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його рідкої баби,

ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до трьох місяців, з дня набрання законної сили даного рішення.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19.05.2023 р.

Суддя І.І. Шевченко