Ухвала

від 19.05.2023 по справі 712/200/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа №712/200/23

Провадження №1-кс/712/2299/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 712/200/23,

ВСТАНОВИВ:

17.05.2023 в порядку автоматизованого розподілу справ судді ОСОБА_1 надійшла заява адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 712/200/23.

Заява обґрунтована тим, що в провадженні судді Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_5 перебуває заява ОСОБА_6 , про скасування арешту, накладеного в рамках кримінального провадження (712/200/23).

В рамках цього ж провадження суддею ОСОБА_5 розглядалась заява власника про скасування арешту у справі № 712/187/23 та 712/199/23, в задоволенні яких було відмовлено. На думку заявника при розгляді заяв про скасування арешту судя ОСОБА_5 допустила прояв власної необ*єктивності та неупередженості щодо розгляду заяв. За вказаних обставин, з метою уникнення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості суду, адвокат подала заяву про відвід судді ОСОБА_5 від участі у розгляді клопотання про скасування арешту майна.

Прокурор в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Адвокат ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про час, дату та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Вивчивши матеріали заяви про відвід та кримінального провадження, суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Крім того у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою. Вказаний перелік підстав для відводу судді є вичерпним.

Частиною п`ятою статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Білуха проти України», «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Суд вважає, що не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість слідчого судді ОСОБА_5 та її особистої зацікавленності, певних прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін при розгляді клопотання про скасування арешту майна.

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 , відтак підстави для відводу слідчого судді від розгляду клопотання про скасування арешту майна відсутні.

Керуючись ст. ст.35, 75, 80-82, ст.369, ст.372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Узадоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 712/200/23 про скасування арешту - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: