Ухвала

від 16.05.2023 по справі 758/4067/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/4067/21

У Х В А Л А

16 травня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Анохіна А.М.,

за участю секретаря судового засідання - Лазуренко А.В.,

представника позивача - Максименко О.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Курсор-Авто» - Опря Н.Л. про закриття провадження у справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольги Вікторівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Курсор - Авто», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалка Романа Олеговича, третя особа - Гаражний кооператив «Вікторія» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та приведення у придатний стан для використання,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває вказана цивільна справа.

21 лютого 2023 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ТОВ «Курсор-Авто» про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки даний спір за своїм суб`єктивним складом має бути розглянуто саме господарським судом.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував щодо закриття провадження у справі, мотивуючи це тим, що дані правовідносини стосуються цивільних правовідносин, а тому належним судом є місцевий загальний суд, подавши письмові заперечення.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання правил юрисдикції та підсудності.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежовувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Згідно із частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20) вказано, що "критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18(провадження № 12-136гс19); від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18); від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б(провадження № 12-143гс19)".

Перелік категорій справ, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, визначено у статті 20 ГПК України.

Так, частиною першою статті 20 ГПК України, в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, передбачалося, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 6); вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункт 13); інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункт 15).

Згідно зі статтею 20 ЦПК України та статтею 21 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цими кодексами.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суб`єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

Статтею 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають, зокрема, справи, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

За змістом частин першої та третьої статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України ) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участю або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом.

Отже, критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб`єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.09.2019 № 48523316 на земельну ділянку, обліковий код: 91:066:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1900645380000 за ОСОБА_1 . Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки P.O. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.01.2020 № 50633446 на земельні ділянку, обліковий код: 91:066:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1900645380000 за ТОВ «КУРСОР-АВТО». Зобов`язати ТОВ «КУРСОР-АВТО» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 22,3 кв. м на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005) та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

Київська міська рада визначила відповідача ТОВ «Курсор-Авто» за позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ «Курсор-Авто», припинення права власності та зобов`язання їх звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Дії приватного нотаріуса щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Курсор-Авто» є похідною від реєстрації права власності за ОСОБА_1 та ТОВ «КУРСОР-АВТО».

Отже, за позовними вимогами Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Падалки Р.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомого майна, відповідачі правомірно зазначені ОСОБА_1 та ТОВ «КУРСОР-АВТО» як власники об`єкту нерухомого майна та відповідно до яких приймалися оспорювані рішення.

Частиною першою, пунктами 2, 4 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

У статті 48 ЦПК України вказано, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до участі у справі у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Відповідно до статті 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Відповідно до статті 89 ЦПІК України обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Розгляд зазначеного спору в різних судах порушуватиме принципи повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, оскільки дослідження того ж самого предмета, а також тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій.

Суд зазначає, що розгляд позовних вимог до ТОВ «Курсор-Авто» окремо від позовних вимог до ОСОБА_1 є неможливим, оскільки вони між собою тісно взаємопов`язані фактичними обставинами справи, спірними правовідносинами та об`єктом спору.

У зв`язку з цим, віднесення справи в частині позовних вимог Київської міської ради до ТОВ «Курсор-Авто», а саме визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ «Курсор-Авто», припинення права власності та зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку до юрисдикції господарського суду є помилковим та не відповідає принципу правової визначеності.

Дана позиція узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.11.2021 року у справі № 641/5523/19.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача не ґрунтується на нормах діючого законодавства та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 255, 258, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Курсор-Авто» - Опря Н.Л. про закриття провадження у справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольги Вікторівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Курсор - Авто», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалка Романа Олеговича, третя особа - Гаражний кооператив «Вікторія» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та приведення у придатний стан для використання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Анохін