Постанова

від 16.05.2023 по справі 712/2623/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/693/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №712/2623/23 Категорія: на ухвалу Пироженко С.А. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л.,

за участю секретаря Любченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 адвоката Ярмака Геннадія Миколайовича на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Комунальне підприємство «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», Релігійна організація «Релігійне управління «Дніпровська конференція церкви адвентистів сьомого дня в Україні», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, в мотивування якої зазначала, що 21 грудня 2012 року вона придбала за договором купівлі-продажу у власність у виробничо-комерційного підприємства «Ківгор» комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначає, що станом на дату придбання вказаних будівель і споруд площа нерухомості становила 1605,8 кв.м., водночас державним реєстратором у реєстрі прав власності на нерухоме майно не було змінено загальну площу об`єкта, яка залишилася у кількості, що була у попередніх власників, а саме 22851 кв.м. В той же час, кількість об`єктів комплексу зменшилося з 91 до 19, про що свідчить вищевказаний договір купівлі-продажу.

З моменту придбання об`єкту у власність ОСОБА_1 здійснила відчуження його певних частин, що відображено у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, як право спільної часткової власності, зокрема: 444,4 кв.м. на користь ОСОБА_4 , 555,8 кв.м. на користь релігійної організації «Релігійне управління «Дніпровська конференція Церкви Адвентистів Сьомого Дня в Україні», 319,2 кв.м. на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3

26 листопада 2020 року КП «ЧООБТІ» було виготовлено технічний паспорт, згідно даних якого, а саме згідно характеристики будівель та споруд, площа нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 складає 1605,8 кв.м. Літера Ї цукровий склад, площею 715,2 кв.м. знесено.

Таким чином, ОСОБА_1 придбала за договором купівлі-продажу об`єкт загальною площею 2321,0 кв.м., але у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстратором БТІ загальна площа об`єкту змінена не була і залишена у розмірі 22851,0 кв.м. Вказані дані в наступному були перенесені та відображені у Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, наведені дані не відповідають дійсності, а привести їх до відповідності інакше, як через звернення до суду для заявника не вбачається можливим.

Зазначає, що невідповідність фактичної площі об`єкту його зареєстрованим даним, не містить спору про право між сторонами договорів, але може вплинути на права та обов`язки заявника і співвласників у правовідносинах з третіми особами. Зокрема, вказане має значення для оподаткування власників податком на нерухомість.

Крім того, після усунення у судовому порядку невідповідності фактичних та реєстраційних даних загальної площі об`єкту, що перебуває у спільній частковій власності можливе подальше здійснення сторонами правильного розрахунку часток.

На підставівикладеного ОСОБА_1 просила судвстановити факт,що маєюридичне значення,а самете,що об`єктнерухомого майна,реєстраційний номер21872171218,комплекс будівельта споруд,розташований заадресою: АДРЕСА_1 ,має загальнуплощу 1605,80квадратних метрів.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2023 року відмовлено у відкритті провадження.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зі змісту заяви вбачається, що заявниця звертається до суду з вимогою про встановлення факту, що об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 21872171218, комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , має загальну площу 1 605,80 квадратних метрів. Тобто вбачається спір про право.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи ухвалу суду незаконною, поставлену судом з порушенням норм процесуального права, просила її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що реєстратором бюро технічної інвентаризації при реєстрації прав власності на придбаний об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 була допущена помилка у даних про загальну площу придбаного об`єкту та зазначено замість 1605,8 кв.м. 22851,0 кв.м.

З наведеного вбачається, що предметом поданої заяви є виправлення допущеної помилки технічного характеру.

Тобто предметом заяви є невідповідність даних, що зазначені у правовстановлюючих документах заявниці та зацікавлених осіб, даним, які відображені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У відзиві на апеляційну скаргу Релігійна організація «Релігійне управління «Дніпровська конференція церкви адвентистів сьомого дня в Україні» вказує, що саме 22851,0 кв.м. дійсна площа проданого для Церкви об`єкту нерухомого майна, згідно до договору купівлі-продажу від 30.07.2013 року укладеного між релігійною організацією та ОСОБА_1 та посвідченого приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Черкаської області Богдановою Г.Ю.

Вважає, попередній власник незважаючи на те, що він ще десять років тому відчужив вищевказаний об`єкт нерухомого майна, в поданій заяві намагається наводити аргументи, що саме це нерухоме майно продовжує йому належати.

Вказане свідчить про наявність спору про право, який не може бути вирішений в порядку окремого провадження, а також свідчить, що подана заява спрямована на те, щоб позбавити церкву права власності на набуте нерухоме майно.

Судова колегія, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно до вимог частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до частини першоїстатті 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердженнянаявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другоїстатті 293 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першійстатті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Пунктом 1 ч. 1ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтями14,24,26зазначеногоЗаконупередбачено алгоритм дій та можливі рішення державного реєстратора у випадку внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей з технічними помилками.

Зокрема, частиною 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у разі допущення технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

У разі якщо після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви виявлено технічну помилку, допущену під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема помилку у відомостях про суб`єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об`єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості, а у випадку, передбаченомупунктом 2частини сьомої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів або на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів - державним реєстратором, яким допущено технічну помилку.

Виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.

З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності наступним особам: ОСОБА_5 10/1000, ОСОБА_6 10/1000, ОСОБА_3 7/1000, ОСОБА_2 7/1000, Дніпровській Конференції Церкві Адвентистів Сьомого Дня в Україні 24/1000, ОСОБА_1 942/1000.

При цьому, відповідно до договорів купівлі-продажу від 30.07.2013 року та 07.10.2013 року ОСОБА_1 відчужила частки комплексу будівель та споруд загальною площею 1319, 5 кв. м. (555,8 кв.м. + 319,2 кв.м. + 444,5 кв.м.), що свідчить про те, що у власності заявниці залишилось 286,3 кв.м. Водночас, як було зазначено вище її частка у спільній частковій власності становить 942/1000.

З наведеного вбачається, що частка заявниці не відповідає площі будівель та споруд, яка залишилась у її власності, а тому встановлення судом факту зменшення площі майнового комплексу з 22851 кв.м. до 1605,8 кв.м. не може бути розглянуто в окремому провадженні, оскільки наведені вище обставини свідчать про наявність спору про право цивільне між співвласниками майна та може призвести до порушення прав останніх.

У частині четвертій статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, які призвели, або могли призвести, до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ярмака Геннадія Миколайовича залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 травня 2023 року.

Судді: