Рішення

від 17.05.2023 по справі 131/337/20

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/337/20

Провадження № 2/131/28/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 р.м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шелюховського М.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні без фіксації процесуальної дії технічними засобами в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Приватного нотаріуса Іллінецького нотаріального округу Вінницької області Таранюка Тараса Євгеновича про визнання недійсним свідоцтва на спадщину за законом недійсним, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Іллінецького районного суду Вінницької області із зазначеним позовом в якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , яка проживала в с. Красненьке Іллінецького району Вінницької області, після її смерті залишилось спадкове майно, а саме: земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай) розміром 3,11 га, розташована на території Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області. За життя заповіту на вказане спадкове майна померла не залишила.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_2 є її сини позивач та його брат ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших спадкоємців, немає.

Позивач зазначає, що ні він, ні його брат ОСОБА_1 , у встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк не подавали нотаріусу чи органу місцевого самоврядування заяви про прийняття спадщини та вже після смерті ОСОБА_1 позивачу стало відомо, що його брат не подавав нотаріусу заяви про прийняття спадщини та не отримував свідоцтв про право на спадщину. До того ж спадкодавець ОСОБА_2 не отримувала державний акт на право власності на земельну ділянку бо померла. Правовстановлюючим документом, що підтверджує її право на земельну ділянку є сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5, виданий на підставі розпорядження голови Іллінецької районної державної адміністрації № 369 від 25.10.1996 року. Не отримував державного акта також і померлий ОСОБА_1 .

Позивач у встановлений п. 2 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР шестимісячний строк не подавав нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті матері, оскільки вважав, що спадкове майно після її смерті успадкував на підставі ст. 531 ЦК УРСР його брат ОСОБА_1 . Однак ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину нотаріусу не подавав і спадщину після смерті ОСОБА_2 не оформляв. Про це стало відомо позивачу лише у 2018 році коли в будинку покійної були знайдено витяг із книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), виданий 19.07.2011 відділом Держкомзему у Іллінецькому районі Вінницької області що свідчать про наявність сертифікату про право на земельну частку (пай), яка належала ОСОБА_2 . Отримавши документ про наявність сертифіката на земельну частку (пай) позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та отримав відмову у прийнятті заяви про прийняття спадщини після її смерті, оскільки пропустив строк подання такої заяви.

Причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, окрім наведеної вище позивач також зазначає перебування його з 2000 року по 2008 рік за межами України, та неможливість прибуття до місця проживання покійної матері з метою пошуку та отримання документів, які обов`язково додаються до заяви про прийняття спадщини, тому позивач вважає, що наведені причини неподання своєчасно заяви про прийняття спадщини є достатньо поважними і дають йому можливість просити суд їх такими визнати та визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Після подання до суду позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та витребування судом у приватного нотаріуса Таранюка Т.Є. спадкової справи для огляд,у позивачу стало відомо, що відповідачу ОСОБА_4 21.09.2016 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_1 . За цим свідоцтвом ОСОБА_4 успадкував право на земельну частку (пай) землі, що перебуває у власності КСП «Нива» с. Красненьке Іллінецького району Вінницької області. Розмір цієї частки становить 3,11 га в умовних кадастрових гектарах. В свідоцтві також зазначено, що спадщина - право на земельну ділянку (пай) належало померлому ОСОБА_3 згідно сертифікату серії НОМЕР_5, виданого на підставі розпорядження голови Іллінецької районної державної адміністрації № 369 від 25.10.1996 року. В свідоцтві зазначено, що право на земельну частку (пай) належало померлому ОСОБА_1 (батькові відповідача ) на підставі сертифікату серії НОМЕР_5. Проте сертифікат з такою серією та номером на ім`я ОСОБА_1 ніколи не видавався. Цей сертифікат був виданий матері позивача та ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Після її смерті право на земельну частку (пай) ОСОБА_1 не успадкував, оскільки не отримав свідоцтва про право на спадщину, хоча й мав таку можливість, а тому на підставі вищевказаного позивач звернувся до суду із даним позовом та просить, суд визнати недійсним свідоцтво на спадщину за законом та визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2022 року суддею Шелюховським М.В. справу прийнято до свого провадження та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Карнаух А.П. не з`явилися, проте подали до суду заяву із проханням вирішити справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник адвокат Діденко Н.П. в судове засідання не з`явились надавши суду заяву про проведення судового засідання без їх участі позовні вимоги не визнають та просять відмовити в задоволенні позову.

Представник Іллінецької міської ради в судове засідання не з`явився надавши суду заяву про проведення судового засідання без участі представника міської ради за наявними у справі матеріалами.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Таранюк Т.Є. в судове засідання не з`явився надавши суду заперечення на позовну заяву, яким просить відмовити у задоволенні позову.

За таких обставин суд вважає за можливе вирішити справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі письмових доказів.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення та задоволення позову з таких підстав.

Так, судом установлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Красненьке Іллінецького району Вінницької області у віці 65 років померла ОСОБА_2 (а.с.6), після її смерті відкрилася спадщина на належне їй на день смерті майно, а саме земельну ділянку призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай) розміром 3,11 га, що розташована на території Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, яка належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну ділянку (пай) серії НОМЕР_5 (а.с.53).

ОСОБА_2 після своєї смерті заповіту не залишила, тому спадкоємцями після її смерті за законом є її сини позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 43 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.7).

Згідно матеріалів спадкової справи №46/2011 номер справи у спадковому реєстрі 50696352 заведеної приватним нотаріусом Іллінецького районного нотаріального округу Таранюком Т.С., щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , відповідно довідки, виданої виконавчим комітетом Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області 25.08.2016 року за № 666 на час відкриття спадщини, тобто на час смерті спадкодавця? ОСОБА_2 , разом з нею був зареєстрований в одному будинку та проживав, а відповідно прийняв спадщину, оскільки розпорядився речами спадкодавця її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.34-57).

Норма статті 548 ЦК УPCP "Прийняття спадщини" зазначає, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями (відмова або прийняття спадщини стосуються усього спадкового майна). Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно статті 549 ЦК УРСР діями спадкоємця, що свідчать про прийняття ним спадщини визнаються: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, виходячи з норми зазначених статтей. ОСОБА_3 проживаючи в одному будинку з своєю матір`ю ОСОБА_2 прийняв після неї спадщину, але не встиг оформити своїх спадкових прав. В свою чергу спадкоємцем ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його син відповідач у справі ОСОБА_4 , який прийняв після нього спадщину відповідно до заповіту складеного ОСОБА_1 , 15 липня 2010 року зареєстрованим в реєстрі за № 35, яким останній заповів все своє майно, яке належатиме йому на час смерті своєму синові ОСОБА_4 (а.с.37) та останній оформив згідно вимог чинного законодавства свої спадкові права.

Слід відмітити, що на відміну від діючого Цивільного кодексу України, згідно норм Цивільного кодексу Української PCP 1963 року, який на сьогодні втратив чинність, для того щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, без подання відповідної заяви до нотаріальної контори, проживання зі спадкодавцем на момент його смерті не було обов`язковим. Визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Доказами такого фактичного вступу, також, могла бути, наявність у спадкоємця ощадних книжок на ім`я померлого, іменних цінних паперів, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, державних актів про право власності на землю, відповідних квитанцій, зокрема, про оплату житлово-комунальних послуг, обов`язкового страхування майна та інших документів, виданих па ім`я померлого.

В ІІостанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначається, що спадкові відносини регулюються Цивільним, кодексом України (435-15), законами України від 2 вересня 1993 року N 3425-ХП (3425-12) "Про нотаріат", від 23 червня 2005 року N 2709-IV (2709-15) "Про міжнародне, приватне право", іншими законами, а також прийнятими відповідно до них незаконними нормативно-правовими актами.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК (435-15), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української PCP (1540-06 ), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання; чинності ЦК (435-15) і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.».

Стаття 553 ЦК УРСР зазначає, що спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу). З чого випливає, що ОСОБА_1 відмовився від спадщини. Тому заява представника позивача ОСОБА_5 що "Позивач ОСОБА_1 в порядку ст.1270 ЦК України не подавав заяви про відмову від спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 позбавлена змісту, оскільки суперечить зазначеній нормі ЦК України.

Представник позивача в позовній заяві також заявив, що причиною пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини окрім наведеної вище є також перебування його з 2000 по 2008 рік за межами України, неможливість прибуття до місця проживання покійної матері з метою пошуку та отримання документів, які обов`язково додаються до заяви про прийняття спадщини.

Суд вважає, що викладена підстава не є поважною причиною для продовження строку для прийняття спадщини, встановленого ст. 549 ЦК УРСР, оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто закінчення шестимісячного строку припадає на 09 листопада 1999 року, на час коли, за заявою представника позивача ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 не перебував за межами України і відповідно, мав можливість подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері.

В пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначається, що «При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай), суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року (561-12 ). Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР (1540-06 ). У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року (2768-14 ) сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів па право власності на землю.».

Представник позивача заявляє, що відповідно до ст. 2118 ЦК України до складу спадщини ОСОБА_1 на день смерті не входило право на земельну частку (пай), що залишилося після смерті його матері ОСОБА_2 , таке право він міг набути звернувшись до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину, але цього не зробив. Зазначене не відповідає вимогам ст. 1218.

Норми ст. 1268 ЦК України, передбачають, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1296 ЦК України, передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За змісту статті 1301 ЦК України, вбачається що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування.

На підставі вищевикладеного та беручи до уваги Постанову Верховного Суду України від 14 серпня 2019 року по справі № 523/3522/16-ц, у якій зазначено, що право на спадщину входить до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації цього права, суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 548,549,553 ЦК УРСР, ст.ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 77-80, 258, 259, 265-268 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд -

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Іллінецької міської ради Вінницької області, ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Приватного нотаріуса Іллінецького нотаріального округу Вінницької області Таранюка Тараса Євгеновича про визнання недійсним свідоцтва на спадщину за законом недійсним, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Іллінецька міська рада Вінницького району Вінницької області ЄДРПОУ 03333618, адреса місця знаходження: 22700, Вінницька область, Вінницький район, м. Іллінці, вул. Соборна,19.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Таранюк Тарас Євгенович, адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя: