Постанова

від 18.05.2023 по справі 127/19280/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/19280/22

Провадження № 22-ц/801/928/2023

Категорія: 55

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 рокуСправа № 127/19280/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Медвецького С. К., Оніщука В. В.,

з участю секретаря судового засідання: Литвина С. С.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Вінницький олійножировий комбінат», Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, Державної служби України з питань праці, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації, Первинної профспілкової організації працівників приватного товариства «Вінницький олійножировий комбінат», Вінницької міської профспілкової організації працівників агропромислового комплексу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу № 127/19280/22 за апеляційною скаргою адвоката Голівського В. В. в інтересах ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 лютого 2023 року, ухвалене у складі судді Дернової В. В., повний текст судового рішення складено 23 лютого 2023 року,

в с т а н о в и в:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Вінницький олійножировий комбінат», Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Державної служби України з питань праці, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації, Первинної профспілкової організації працівників Приватного товариства «Вінницький олійножировий комбінат», Вінницької міської профспілкової організації працівників Агропромислового комплексу про внесення змін до акту спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком.

Позовна заява мотивована тим, що 22 лютого 2022 року о 10 год 08 хв в приміщенні екстракційного цеху олійноекстркаціного заводу №2 Приватного товариства «Вінницький олійножировий комбінат» стався груповий нещасний випадок зі смертельним наслідком.

Внаслідок указаної події майстер підготовчого та пресового виробництва ОСОБА_1 отримав виробничу травму.

З метою проведення розслідування нещадного випадку на виробництві було утворено комісію зі спеціального розслідування групового нещасного випадку.

За результатами спеціального розслідування групового нещасного випадку комісією складено акт від 31 травня 2022 року за формою Н-1/П.

За змістом цього акту позивача визнано потерплім та одночасно у пункті 3 розділу 8 акту його указано як особу, яка допустила на підприємстві порушення вимог законодавства з охорони праці.

Позивач указує, що висновки Комісії із спеціального розслідування групового нещасного випадку є необґрунтованими, суперечать обставинам нещасного випадку, а також відповідним нормативно-правовим документам з питань проведення газонебезпечних робіт.

Зазначає, що висновок комісії суперечить обставинам нещасного випадку та відповідним нормативно-правовим документам з питань проведення газонебезпечних робіт.

Не погодившись із актом від 31 травня 2022 року за формою Н-1/П позивач ініціював перед керівництвом Держпраці проведення повторного службового розслідування.

Листом Держпраці від 22 липня 2022 року №2462/9/9.2-3В-22а було відмовлено у призначенні повторного службового розслідування та рекомендовано оскаржити рішення спеціальної комісії та від 31 травня 2022 року за формою Н-1/П у судовому порядку.

На підставі викладеного, позивач просив суд скасувати та видалити (виключити) з акту форми Н-1/П від 31травня 2022 року наступні частини:

- в абзаці другому пункту 3 розділу 5 (Види події та причини настання нещасного випадку,..) слова «Порушення вимог п.2.12 Посадової інструкції майстра підготовчого та пресового виробництва № 1010/692, затвердженої головою правління ПрАТ «Вінницький ОЖК» 03 грудня 2018 року;

- в пункті 3 розділу 8 акту (Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці…) слова « ОСОБА_1 , майстер підготовчого та пресового виробництва ПрАТ «Вінницький ОЖК» не забезпечив здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог безпеки та допустив їх до виконання робіт у вибухонебезпечному виробництві у власному одязі, який міг стати можливим джерелом іскри, що виникає внаслідок електростатичного розряду, або іскри іншого походження, здатної спричинити займання вибухонебезпечної суміші, чим порушив вимоги п. 2.12 Посадової інструкції майстра підготовчого та пресового виробництва № 1010/692, затвердженої головою правління ПрАТ «Вінницький ОЖК» 03 грудня 2018 року.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 лютого 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що посилання сторони позивача на те, що визначення ОСОБА_1 , як відповідальної особи за спірний нещасний випадок було спрямоване на звільнення від відповідальності іншої особи, є припущенням. При цьому, висновки, викладені у оспорюваному акті форми Н-1/П від 31 травня 2022 року, у тому числі, щодо позивача ОСОБА_1 , не є притягненням до будь-якого виду юридичної відповідальності, а є констатацією встановлених причин та умов (у тому числі, супутніх), які призвели та/або могли призвести до нещасного випадку.

Не погодившись з рішенням суду адвокат Голівський В. І. діючи в інтересах позивача, подав апеляційну скаргу, в якійпосилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким його вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки спеціальної комісії викладені в акті від 31 травня 2022 року за формою Н-1/П, суперечать обставинам нещасного випадку, результатам спеціального розслідування, а також відповідним нормативно-правовим документам з питань проведення газонебезпечних робіт.

На думку представника позивача, суд першої інстанції указаних обставин не врахував, що призвело до ухвалення неправильного вирішення спору.

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону відповідає.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-29цс13 зазначено, що «за змістом ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці», п. п. 10, 13, 38 постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 «Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов`язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку. Зазначена комісія зобов`язана з`ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов`язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування за відповідною формою. У разі незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, зі змістом акта за формою Н-5 або формою НПВ чи незгоди з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку рішення комісії може бути оскаржено до суду. У справі, яка переглядається, судами не було враховано, що заявлені ОСОБОЮ_1 вимоги фактично зводилися до оспорювання рішення спеціальної комісії, яке міститься в затвердженому акті за формою Н-5, складеному за наслідками розслідування нещасного випадку, що трапився з потерпілою в березні 2007 року, та зобов`язання роботодавця скласти акт за формою Н-1, а такі вимоги підлягають розгляду в суді в порядку цивільного судочинства».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Так, судом першої інстанції встановлено, що 25 лютого 2022 року о 10 год 08 хв у приміщенні екстракційного цеху олійноекстракційного заводу № 2 Приватного акціонерного товариства «Вінницький олійножировий комбінат», що розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, буд. 26, стався груповий нещасний випадок зі смертельним наслідком (1 працівник (апаратник-екстракторник ОСОБА_2 ) загинув, 10 працівників ( ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 отримали травми різного ступеню тяжкості).

Як слідує з акту форми Н-1/П від 31 травня 2022 року, особами, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці, що призвели до вказаного вище нещасного випадку, є: ОСОБА_12 т.в.о. голови правління ПрАТ «Вінницький ОЖК»; ОСОБА_13 директор олійноекстракційного виробництва ПрАТ «Вінницький ОЖК»; ОСОБА_1 майстер підготовчого та пресового виробництва ПрАТ «Вінницький ОЖК».

Позивач ОСОБА_1 з 22 березня 2018 року перебуває на посаді майстра підготовчого та пресового виробництва олієекстракційного виробництва ПрАТ «Вінницький ОЖК», що підтверджується наказом ПрАТ «Вінницький ОЖК» від 22 березня 2018 року № 57-к «З кадрових питань (особового складу)».

Відповідно до п. 2.12 Посадової інструкції майстра підготовчого та пресового виробництва № 1010/692, затвердженої головою правління ПрАТ «Вінницький ОЖК» 03 грудня 2018 року, майстер підготовчого та пресового виробництва 1222.2 контролює своєчасне забезпечення робітників санодягом, спецодягом та їх належне використання (а.с. 24-26).

ОСОБА_1 був ознайомлений з цією інструкцією 07 грудня 2018 року, що підтверджується його особистим підписом.

Як слідує зі змісту акту форми Н-1/П від 31 травня 2022 року ОСОБА_1 , майстер підготовчого та пресового виробництва ПрАТ «Вінницький ОЖК», не забезпечив здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог безпеки та допустив їх до виконання робіт у вибухонебезпечному виробництві у власному одязі, який міг стати можливим джерелом іскри, що виникає внаслідок електростатичного розряду, або іскри іншого походження, здатної спричинити займання вибухонебезпечної суміші, чим порушив вимоги п. 2.12 Посадової інструкції майстра підготовчого та пресового виробництва № 1010/692, затвердженої головою правління ПрАТ «Вінницький ОЖК».

При цьому, наказом Приватного акціонерного товариства «Вінницький олійножировий комбінат» № 795 від 20 грудня 2021 року «Про призначення відповідальних осіб за стан охорони праці та пожежної безпеки в структурних підрозділах», майстра підготовчого та пресового виробництва ОСОБА_1 було призначено одним з відповідальних осіб за стан охорони праці та пожежної безпеки і за допуск до роботи працівників, які пройшли навчання з питань охорони праці та пожежної безпеки і перевірку знань по олієекстракційному виробництву.

Крім цього, наказом Приватного акціонерного товариства «Вінницький олійножировий комбінат» № 798 від 20 грудня 2021 року «Про призначення осіб, відповідальних за проведення газонебезпечних робіт», майстра підготовчого та пресового виробництва ОСОБА_1 було призначено одним з відповідальних осіб за підготовку та проведення газонебезпечних робіт по олієекстракційному виробництву; поряд з іншими обов`язками відповідальних осіб визначено: здійснення допуску до роботи (після виконання технічних (підготовчих) заходів; проведення інструктажу виконавців.

Як вбачається з пояснень апаратника гранулювання ОСОБА_9 , під час виконання робіт він, окрім спецодягу, був вдягнутий в особисту кофту; перевірку одягу перед початком робіт не проводили.

За змістом Технічному висновку Дослідно-випробувальної лабораторії АРЗ СП Головного управління ДСНС України у Вінницькій області від 04 березня 2022 року №вс-011/22 про дослідження та визначенні технічної причини виникнення пожежі в приміщенні екстракційного цеху ОЕЗ № 2, що розташований на території ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат», що сталася 25 лютого 2022 року за по АДРЕСА_1 найбільш ймовірними версіями причин виникнення пожежі є виникнення трибоелектричного ефекту як складової статичної електрики та/або вибух; трибоелектричний ефект явище електризації тіл при терті.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону праці» працівник зобов`язаний:

дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Отже, порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці, допущене ОСОБА_1 , є супутньою причиною, яка призвела та/або могла призвести до спірного нещасного випадку (зокрема, отримання тяжкої виробничої травми апаратником гранулювання ОСОБА_9 ).

Звертається увага на те, що позивач ОСОБА_1 не є єдиною та основною відповідальною особою у спірних правовідносинах, що підтверджується змістом наказу ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» від 03 червня 2022 року № 334.

Частинами першою, другою статті 153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно із статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.Рішення посадової особи органу державного наглядуза охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Таким чином, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а у разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 (далі - Порядок № 337).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 337 нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 337 спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, нещасні випадки зі смертельними наслідками.

Відповідно до пункту 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 337 до складу спеціальної комісії входять: посадова особа Держпраці та/або її територіального органу (голова комісії); представник робочого органу Фонду; представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) або місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування у разі, коли зазначений орган відсутній; керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (установи, організації) або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці, а у разі її відсутності - представник роботодавця; представник первинної організації профспілки, членом якої є постраждалий (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб`єднання; представник місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування у разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства; лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Пунктом 52 Порядку № 337 передбачено, що обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, серед інших, є також: виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений); перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час; підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення; -виконання завдань за письмовим розпорядженням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні; перебування на території підприємства (установи, організації) або в іншому визначеному роботодавцем місці у зв`язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов`язкового медичного огляду, навчання тощо або проведенням з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних і кваліфікаційних конкурсів, спортивних заходів, передбачених колективним договором, за наявності відповідного рішення (наказу, розпорядження тощо) роботодавця.

Відповідно до пункту 53 Порядку № 337 нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Відповідно до пункту 54 Порядку № 337 контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи та представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві (в установі, організації) профспілки.

Зазначені в цьому пункті органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв`язку з надходженням від потерпілого (члена його сім`ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.

Згідно з пунктом 55 Порядку № 337 посадова особа Держпраці або її територіального органу має право перевіряти об`єктивність розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації), якість оформлених матеріалів та їх відповідність вимогам цього Порядку, а також отримувати іншу інформацію та документи від роботодавця, що стосуються нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

Згідно з абз. 3 пункту 57 Порядку № 337 рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів дослідивши обставини справи та надані сторонами докази, приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що висновки комісії стосовно обставин та причин групового нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 25 лютого 2022 року о 10 год 08 хв у приміщенні екстракційного цеху олійноекстракційного заводу № 2 Приватного акціонерного товариства «Вінницький олійножировий комбінат», що розташовано за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, буд. 26, є необґрунтовані.

При цьому, суд першої інстанції правильно прийняв до уваги, що спірний акт базується на Технічному висновку Дослідно-випробувальної лабораторії АРЗ СП Головного управління ДСНС України у Вінницькій області від 04 березня 2022 року №вс-011/22, яка є спеціалізованим закладом, що має право встановлювати причинно - наслідковий зв`язок виникнення пожежі.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності виключення з акту форми Н-1/П від 31 травня 2022 року посилання на порушення позивачем вимог законодавства з охорони та гігієни праці є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Аргументи апеляційної скарги про те, що накази ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» №№ 795, 798 від 20 грудня 2021 року були видані роботодавцем після нещасного випадку є безпідставними, оскільки нічим не підтверджені, відповідних клопотань про дослідження книги реєстрації на4казів у товаристві чи електронних доказів, сторона позивача не заявляла.

Інших доказів на підтвердження заявлених позовних вимог позивач не надав, клопотання про призначення у справі експертизи не заявляв.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції звернув увагу що, відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, тягар доказування обґрунтованості заявлених позовних вимог покладено на позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Отже, виходячи із фактичних обставин справи, умов чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що позивач не надав суду доказів, які беззаперечно спростовують обставини викладені у акті форми Н-1/П від 31 травня 2022 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Доводи апеляційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди із висновком суду першої інстанцій, власного тлумачення апелянтом вимог чинного законодавства та характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції, та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, судові витрати у справі слід залишити за відповідачем.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Голівського В. В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 лютого 2023 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції залишити за позивачем.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий С. Г. Копаничук

судді: С. К. Медвецький

В. В. Оніщук