Ухвала

від 19.05.2023 по справі 756/6136/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

19.05.2023 Справа № 756/6136/23

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний №756/6136/23

Провадження №2/756/3339/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2023року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши матеріали позовної заяви Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотек» про стягнення грошових коштів,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить стягнути з нього розмір основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми.

Вивчивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі № 910/2861/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи -підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами п. 10, 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

З матеріалів позовної заяви убачається, що позивач виконував обов`язки розпорядника майна ТОВ «Вікотек» з 13.05.2020 по 03.09.2020, а тому оплата його послуг регулювалась положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 10 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Згідно ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Згідно ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Таким чином, вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, адже вимоги арбітражного керуючого про стягнення суми оплати його послуг саме за виконання ним обов`язків розпорядника майна є похідними від розгляду питання щодо затвердження звіту про оплату послуг арбітражного керуючого за період виконання обов`язків розпорядника майна у межах процедури банкрутства боржника та які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Також суд звертає увагу, що позивачем до матеріалів позовної заяви долучено квитанцію №28 від 10.03.2023 про сплату судового збору у розмірі 1 073,60 грн.

Разом з тим, згідно ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 17.03.2023 у справі №756/3076/23 про відмову у відкритті провадження, судом було постановлено зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути платнику Арбітражному керуючому Опанасику В.В. грошові кошти в сумі 1 073, 60 грн. - судового збору згідно квитанції № 28 від 10.03.2023, який було сплачено на р/р UA718999980313111206000026006.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19, 186, 353 ЦПК України, суддя-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотек» (04207, м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 9, код ЄДРПОУ 31199958) про стягнення грошових коштів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її вручення.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Суддя Олексій ДИБА