Постанова

від 11.04.2023 по справі 910/10133/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2023 р. Справа№ 910/10133/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників: позивача - Бонка Р.М.

відповідача - не з`явились

третьої особи - не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової служби України

на рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2022 р. (повний текст складено 14.06.2022 р.)

у справі № 910/10133/21 (суддя - Зеленіна Н.І.)

за позовом Державної податкової служби України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш 365"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

У червні 2021 року Державна податкова служба України звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш 365" про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання надати ефірний час для спростування недостовірної інформації.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем було безпідставно не надано Державній податковій службі України ефірний час для спростування недостовірної інформації, яка вийшла у сюжетах телеканалу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 р. у справі № 910/10133/21 відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням Державна податкова служба України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 р. у справі № 910/10133/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш 365".

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що ним, на виконання вимог чинного законодавства, було направлено на адресу відповідача та третьої особи листи з проханням забезпечити реалізацію права на відповідь шляхом надання ефірного часу на телеканалі «Наш». При цьому, скаржник вказує, що наданий ним фіскальний чек АТ «Укрпошта» та список згрупованих відправлень є достатніми доказами на підтвердження направлення таких листів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2022 р. апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 р. у справі № 910/10133/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 р. відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Державної податкової служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 р. у справі № 910/10133/21 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10133/21.

До суду 01.08.2022 р. надійшли матеріали справи № 910/10133/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10133/21 та призначено її до розгляду на 17.10.2022 р.

На підставі розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/409/22 від 13.10.2022 р. рішенням зборів суддів від 21.09.2022 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10133/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 р. апеляційну скаргу у справі № 910/10133/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Попікова О.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 р. прийнято апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2022 р. у справі № 910/10133/21 до провадження у визначеному складі суду та призначено її до розгляду на 02.11.2022 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 р. розгляд справи відкладено до 23.11.2022 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 12.12.2022 р.

Судове засідання 12.12.2022 р. не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючої судді Попікової О.В. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 р. розгляд справи № 910/10133/21 призначено до розгляду на 16.01.2023 р.

На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/46/23 від 19.01.2023 р. у зв`язку з обранням головуючої судді Попікової О.В. членом Вищої ради правосуддя призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10133/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/10133/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), ОСОБА_1, Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 р. справу № 910/10133/21 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 21.02.2023 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 р. розгляд справи відкладено до 21.03.2023 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1052/23 від 20.03.2023 р. у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10133/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/10133/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 р. справу № 910/10133/21 за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2022 р. прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 11.04.2023 р.

У судовому засіданні 11.04.2023 р. представник позивача надав усні пояснення по суті апеляційної скарги, представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явились, хоча повідомлялись про час і місце розгляду скарги електронною поштою відповідно до ч. ч. 6, 7, 8 ст. 120 ГПК України та в порядку ч. 4 ст. 122 ГПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Крім цього, ухвалу Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження було вчасно офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, з якою учасник справи, який не з`явився в судове засідання, мав змогу ознайомитись.

До суду 06.02.2023 р. від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення надійшло клопотання, у якому останній просить проводити розгляд справи без участі представника третьої особи за наявними в матеріалах справи документами.

Доказів поважності відсутності представника відповідача суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що представник відповідача був позбавлений можливості через будь-які перешкоди бути присутнім у судовому засіданні.

Відповідач не наполягав на обов`язковій участі його представника у судовому засіданні, відповідного клопотання від нього не було подано апеляційному суду.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

14.01.2021 р. в ефірі телеканалу "Наш" із екс-міністром фінансів України ОСОБА_2 відбулося обговорення питання, зокрема, щодо злочинних схем з формування фіктивного податкового кредиту ("скруток") та причетності посадовців до цих схем.

Вказане відео було розміщено на вебсайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш 365».

Позивач вважає, що поширена у даному ефірі інформація є неперевіреною, оскільки базується виключно на висловлюваннях та судженнях ОСОБА_2, не містить позиції Державної податкової служби України, поширена інформація направлена на дискредитацію позивача.

Позивач зазначає, що 19.01.2021 р. він звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш 365» та Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення з відповідними листами з проханням забезпечити йому реалізацію права на відповідь шляхом надання ефірного часу для озвучення представником Державної податкової служби України позиції з даного приводу.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що бездіяльність відповідача щодо ненадання ефірного часу для забезпечення реалізації права на відповідь на поширену інформацію, на думку позивача, є протиправною та порушує його права. Відповідач вказує, що заяви про забезпечення права на відповідь від позивача не надходило, а тому в діях відповідача відсутні ознаки протиправної бездіяльності.

За змістом ст. 59 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" телерадіоорганізація зобов`язана дотримуватись законодавства України та вимог ліцензії, виконувати рішення Національної ради та судових органів, поширювати об`єктивну інформацію, розміщувати спростування поширеної інформації, визнаною недостовірною.

У відповідності до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" творчий працівник телерадіоорганізації зобов`язаний: дотримуватися програмної концепції телерадіоорганізації, керуватися її статутом; перевіряти достовірність одержаної ним інформації; не допускати поширення інформації, передбаченої частиною другою статті 6 цього Закону; не допускати випадків поширення в телерадіопрограмах відомостей, які порушують права і законні інтереси громадян, принижують їх честь і гідність; виконувати інші вимоги, які випливають із цього Закону і статуту телерадіоорганізації та укладеного ним з телерадіоорганізацією трудового договору.

Згідно зі ст. 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" громадянин або юридична особа, стосовно якого (якої) у програмі чи передачі телерадіоорганізації було поширено відомості, які не відповідають дійсності або порушують його (її) права і законні інтереси, має право на відповідь (коментар чи власне тлумачення обставин справи) у програмах та передачах даної телерадіоорганізації незалежно від того, було подано заяву з вимогою спростування чи ні. Порядок подачі заяви на відповідь (коментар чи власне тлумачення обставин справи) визначається статтею 64 цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 64 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" заяву з вимогою спростування має бути подано до телерадіоорганізації у письмовій формі протягом 14 днів з дня поширення таких відомостей з письмовим повідомленням про це Національної ради. Телерадіоорганізація зобов`язана розглянути заяву у семиденний термін з дня її надходження, якщо інше не передбачено законодавством України.

Позивач вказує, що 19.01.2021 р. ним було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш 365» та Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення листи з проханням забезпечити йому реалізацію права на відповідь у зв`язку із виходом сюжету від 14.01.2021 р. в ефірі телеканалу "Наш 365", під час якого відбувалося обговорення ведучих з екс-міністром фінансів України ОСОБА_2 питання щодо проблем "скруток".

На підтвердження направлення вказаних листів в матеріалах справи містяться копії фіскального чеку від 20.01.2021 р. та список згрупованих поштових відправлень.

При цьому, позивачем не надано опису вкладення до вказаних листів, у зв`язку з чим відсутня можливість встановити, які саме документи направлялися даним поштовим відправленням на адресу відповідача та третьої особи.

У матеріалах справи міститься СД-диск із записом спірного сюжету у повторі від 16.01.2021 р., при відтворенні якого вбачається, що у проміжку часу від 19:40 год. до 20:30 год. на телеканалі "Наш" транслювався ефір за участю екс-міністра фінансів України ОСОБА_2, який надав інтерв`ю ведучим телеканалу. Під час обговорення питання щодо так званих "скруток" ПДВ, ОСОБА_2 висловив свою думку щодо обізнаності певних осіб про процеси "скруток" ПДВ, у тому числі про обізнаність "Любченко, якщо мова йде про податкову" - цитата ОСОБА_2.

Позивач вказує, що поширені каналом відомості не відповідають дійсності та завдають шкоди його діловій репутації.

У відповідності до ст. 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" особа має право на відповідь у разі, якщо поширені стосовно неї відомості не відповідають дійсності або порушують його права й законні інтереси.

Згідно зі ст. ст. 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

Інформацією, яка завдає шкоди діловій репутації особи, є така інформація, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до ділової репутації.

При цьому, за змістом ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів).

За своїм характером судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої ним думки, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Кваліфікація поданої в тексті негативної інформації як фактологічної (ствердної) або суб`єктивно-оцінної (суб`єктивна думка, припущення, оцінне судження) має значення для з`ясування підстав юридизації спірного тексту, наявність або відсутність його елементів у площині правового регулювання. Відсутність у висловлюваннях маркерів суб`єктивної модальності, оцінних слів, конструкцій та інших показників, що виражають невпевненість, сумніви автора щодо вірогідності висловлюваного (гіперболи, алегорії, сатира, риторичні питання), а також спеціальних вставних конструкцій та прислівників, що виражають оцінність, невпевненість, підкреслюють вірогідність повідомлюваного, і вказують на те, що висловлюване є суб`єктивною думкою та поглядом автора на подію, його суб`єктивною оцінкою того, що відбувається, а отже відбивають його особисту точку зору та ставлення до описуваної події і не можуть бути перевірені на предмет відповідності дійсним фактам.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Лінгенс проти Австрії зазначає, що слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини від 25.03.2005 у справі "Українська Прес-Група" проти України", у своїй практиці Суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції.

Європейський суд у своїх рішеннях зазначає про те, що навіть у разі, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав.

Щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 761/32924/19-ц від 22.11.2021 р.

Із спірного сюжету вбачається, ОСОБА_2 надавав інтерв`ю ведучим телеканалу та відповідав на їх питання, у тому числі щодо наявності процесів "скруток" у державній політиці.

Поширена ОСОБА_2 інформація є лише суб`єктивним вираженням поглядів останнього на процеси державної політики.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 5 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" телерадіоорганізація є незалежною у визначенні змісту програм та передач. Не вмотивоване законодавством України втручання органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, громадських чи релігійних об`єднань, їх посадових осіб чи працівників, а також власників у сферу професійної діяльності телерадіоорганізацій не допускається.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Тома проти Люксембургу" суд зазначив, що для обмеження поширення інформації, що вже була оприлюднена та широко обговорюється, повинні існувати переконливі підстави; покарання журналіста за те, що він допомагав поширювати твердження, зроблені іншою особою, серйозно перешкоджатиме участі преси у обговоренні проблем, які становлять громадський інтерес, і його не слід передбачати, хіба що за наявності особливо переконливих підстав для того, що це зробити.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. Оціночні судження користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.02.2018 р. у справі № 757/33799/15-ц.

Як вбачається із спірного сюжету, ОСОБА_2 , відповідаючи на запитання ведучих у формі інтерв`ю, виражав власну оцінку дій влади, яка захищається свободою слова та є оціночними судженнями останнього та не є предметом судового захисту.

При цьому, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що трансляція сюжету на телеканалі «Наш», у якому ОСОБА_2 висловив власні оціночні судження, порушують права чи законні інтереси позивача, та завдає шкоди його діловій репутації.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання ефірного часу для спростування недостовірної інформації та зобов`язання відповідача надати ефірний час Державній податковій службі України для спростування недостовірної інформації, є необґрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2022 р. у справі № 910/10133/21 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Державної податкової служби України задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

На строк виготовлення повного тексту постанови вплинуло перебування колегії суддів у відпустках (з 17.04.2023 р. по 21.04.2023 р. колегія суддів у повному складі перебувала у відпустках, з 01.05.2023 р. по 05.05.2023 р. головуючий суддя Буравльов С.І. та суддя Андрієнко В.В. перебували у відпустках, а також з 08.05.2023 р. по 19.05.2023 р. суддя Шапран В.В. перебував у відпустці).

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2022 р. у справі № 910/10133/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державну податкову службу України.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 22.05.2023 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран