Ухвала

від 16.05.2023 по справі 904/538/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

16.05.2023м. ДніпроСправа № 904/538/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Біднина О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Насіння" (с. Дзензелівка Уманського району Черкаської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрорутс" (м. Дніпро)

про стягнення пені за договором № 02/11-21ПР від 02.11.2021 у розмірі 607 303 грн. 03 коп. Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Селянське (фермерське) господарство "Насіння" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрорутс" (далі - відповідач) пеню за договором № 02/11-21ПР від 02.11.2021 у розмірі 607 303 грн. 03 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №02/11-21ПР від 02.11.2021 в частині повної поставки товару, внаслідок чого, за неналежне виконання зобов`язання, на підставі пункту 4.1 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.12.2021 по 30.11.2022 у сумі 607 303 грн. 03 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2023 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду № 8400/23 від 20.02.2023).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 21.02.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від позивача надійшло клопотання про перехід до загального позовного провадження у справі та призначення судової експертизи сортів рослин (10573/23 від 03.03.2023), в якому він просить суд перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та призначити у справі судову експертизу сортів рослин, посилаючись на таке:

- на даний час позивачем отримано відповідь па претензію від відповідача, в якій відповідач заперечує факт поставки необумовлених договором сортів саджанців яблуні тим, що він не був присутнім при складенні аку контрольного збору урожаю 31 жовтня 2022 року. Отже, відповідач недобросовісно відмовляється визнати очевидні факти, чим вимушує позивача до подачі заяви у справі про призначення судової експертизи сортів рослин;

- у відповідності до довідки звітності Ф-20 про об`єкти оподаткування, то подавались до державних органів в періоді виконання сторонами дговору, позивач відкриває всі свої земельні ділянки, де ним могли бути засаджені отримані по договору та накладній саджанці яблуні, а таким чином, спростує повністю доводи відповідача про виконання останнім умов договору з урахуванням накладної та поставки саме обумовлених сторонами сортів саджанців яблуні;

- як свідчать обставини справи, саджанці яблуні, що були отримані СФГ "Насіння" від ТОВ "Дніпрорудс", у відповідності до умов договору № 2/11-21ПР від 02.11.2021, укладеного між ТОВ "Дніпрорудс" та СФГ "Насіння", та у відповідності до накладної № 2 від 30.11.2021, мали відповідати наступним сортам:

1) яблуні Гала по ціні 115 грн. за штуку;

2) яблуні Голден Делішес по ціні 115 грн. за штуку;

3) яблуні Айдаред по ціні 115 грн. за штуку;

4) яблуні Айдаред (2 кат) по ціні 75 грн. за штуку;

- як свідчать дані про об`єкти оподаткування позивача - Ф-20, означені саджанці були посаджені позивачем на земельних ділянках з кадастровими номерам:

- 7123181500:02:001:0759;

- 7123181500:02:001:0754;

- 7123181500:02:001:0755;

- 7123181500:02:001:0757;

- 7123181500:02:001:0756;

- 7123181500:02:001:0758;

- 7123181501:01:003:0297.

- разом з тим, для об`єктивності позивач не заперечуватиме про доступ експертів для огляду і інших своїх земельних ділянок на предмет виявлення на них посаджених саджанців яблуні даних чи інших сортів;

- позивач пропонує на вирішення експертам поставити наступні питання:

1) Чи відповідають саджанці, що отримані СФГ "Насіння" від ТОВ "Дніпрорудс", сортам саджанців, передбачених у відповідності до умов договору № 2/11-21ПР від 02.11.2021, укладеного між ТОВ "Дніпрорудс" та СФГ "Насіння", та у відповідності до накладної № 2 від 30.11.2021?

2) Яким саме сортам саджанців яблуні відповідають саджанці, що отримані СФГ "Насіння" від ТОВ "Дніпрорудс", придбані по договору від 02.11.2021, укладеного між ТОВ "Дніпрорудс" та СФГ "Насіння", та у відповідності до накладної № 2 від 30.11.2021?

- позивач просить суд призначити експертизу в державному експортному закладі - Київському науково-дослідному інституті судових експертиз. Надати експертам Київського науково-дослідного інституту експертиз доступ до всіх земельних ділянок, що перебувають у власності та користуванні СФГ "Насіння", для проведення огляду.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 11126/23 від 07.03.2023), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи власну позицію наступним:

- cаджанці у повній кількості, та у визначеному сторонами асортименті були в наявності у визначеному місці, та коли позивач надав транспорт, а це відбулося - 30.11.2021, відразу були відвантажені. Жодних зауважень та/або претензій щодо несвоєчасності поставки товару, а також асортименту товару від позивача, при цьому (як і в подальшому) не надходило. Отже, позивачем був перевірений за кількістю/якістю і прийнятий товар за спірним договором в повному обсязі. Всі саджанці були позивачем перераховані, а також обстежені візуально. У разі будь-яких відмінностей за якістю/кількістю, покупець мав відразу ж про це зазначити. При цьому, відповідачем були надані позивачу відповідні гарантії якості товару, які визначені у пункті 5.3. договору: "якщо, в разі дотримання технології, відсоток випадів становитиме більш ніж 3%, продавець гарантує заміну саджанців на якісні". Відтак, відповідачем було поставлено, а позивачем було прийнято без будь-яких зауважень, згідно з видатковою накладною № 2 від 30.11.2021, наступні саджанці:

-Гала у кількості 13 436 штуки;

- Голден-Делішес у кількості 6 995 штук;

- Айдаред у кількості 9 429 штуки;

-Айдаред (2 кат) у кількості 4 577 штуки;

- стосовно начебто "іншої ціни за одиницю саджанця, ніж встановлено умовами договору". Тут позивачем в котрий раз помилково береться вартість саджанців без врахування ПДВ, а саме - приймається вартість в розмірі 115 грн. за одиницю. Проте, якщо до 115 грн. додати 20 % ПДВ, то в результаті отримаємо вартість, яка передбачена договором - 138 грн. (115 + 20 % = 138). Така ж сама вартість зазначена і в видатковій накладній № 2 від 30.11.2021 (фігурує колонка "ціна без ПДВ", та сума "всього з ПДВ"). А відтак сторонами врегульовані питання предмету поставки і ціну за одиницю саджанця у суворій відповідності до вимог договору;

- позивачем допущені суттєві порушення умов договору в частині оплати товару, що стало результатом судового розгляду (рішення Господарського суду Черкаської області від 24.11.2022 по справі № 925/763/22, яке на день надання цього відзиву набрало законної сили);

- відповідно до вимог пункту 3.2.2. договору, остаточний розрахунок за товар мав бути здійснений не пізніше 25.02.2022, проте товар був сплачений в повному обсязі лише 21.09.2022, тобто з простроченням в майже 7 місяців. Отже, позивач розрахувався значно пізніше ніж це визначено умовами договору, та тільки після того, як відповідач змушений був звернутися до суду;

- пунктом 4.4. договору встановлено: "при порушенні покупцем (яким є позивач) термінів оплати товару, штрафні санкції до продавця (яким є відповідач) за несвоєчасну поставку товару не застосовуються". Отже, це чергова обставина, яка свідчить про безпідставність позовних вимог позивача у цій справі;

- стосовно проведення обстеження саду позивачем, яке оформлено актом від 31.10.2022, то як видно з цього акту, це обстеження, якщо воно дійсно було, у чому є певні сумніви, проводилося без участі представників відповідача. Не було також виклику, та/або повідомлення про направлення представника відповідача для участі в такому обстеженні, що унеможливило надання нами пояснень, заперечень, своїх міркувань з цього приводу;

- сторонами в спірному договорі не узгоджене питання з приводу обов`язкового виклику представника продавця при виникненні тих чи інших питань. Але, враховуючи звичаї ділового обороту України, послідовними і природними діями позивача мав би бути саме виклик представника відповідача з метою розібратися у ситуації що склалася. Складення акту обстеження без участі представника відповідача ставить під обґрунтований сумнів саму наявність та неупередженість такого обстеження;

- відповідачем ставляться під сумнів і так звані факти, які викладені у вказаному акті обстеження, оскільки вони повністю суперечать листам, заявам і поясненням позивача, які надавались ним під час розгляду справи № 925/763/22 Господарським судом Черкаської області. Зокрема, позивачем неодноразово заявлялося (листи вих. № 56 від 19.04.2022, вих. № 130 від 10.10.2022), що випади саджанців становили в межах 1,5 - 1,6%, що є повністю прийнятним результатом, адже пунктом 5.3. договору визначено, що: "якщо ... відсоток випадів становитиме більш ніж 3%, продавець гарантує заміну саджанців на якісні". В той же час, згідно з наданим позивачем актом обстеження процент випаду становить вже більше ніж 40%. Всі ці обставини унеможливлюють достовірність даних, які зазначені в акті обстеження від 31.10.2022, та не дають можливість ідентифікувати які саме саджанці були обстежені, де це відбувалося, коли, та інші обставини, які мають значення для справи. Також, позивачем зазначаються в акті сорти саджанців, які відповідачем взагалі не надавалися;

- відповідач вважає факти, викладені у вказаному акті такими, що не відповідають дійсності, та сам акт складений явно не професіоналом в галузі садівництва. Так, в акті зазначено, що: "проведено обстеження яблуневого саду СФГ "Насіння" посадженого 01 - 06 грудня 2021 року". Тоді як, відповідно до архівних даних температурних показників за той період, температура повітря сягала до - 8,4°С, а також були присутні паморозь, та дощі зі снігом, що унеможливлює посадку яблуневого саду за таких погодних умов. А якщо позивач все ж таки проводив посадку саджанців за таких умов, то ним усвідомлено порушувалася технологія створення багаторічних насаджень;

- орієнтовні строки збирання врожаю з яблунь сортів: Гала 20 - 25 серпня; Голден 15 - 20 вересня; Айдаред 30 вересня - 05 жовтня. Таким чином, позивач найпізніше в кінці вересня - початку жовтня вже достеменно мав усвідомлювати чи відповідають плоди яблунь заявленим саджанцям. Проте, акт був складений лише 31 жовтня;

- щодо заяв позивача, що начебто з боку відповідача була відсутня консультативна підтримка, передбачена пунктом 5.2. договору, то це ствердження позивача також не відповідає дійсності. Так, агрономом підприємства відповідача - Драп С.С., 29.11.2021, був здійснений виїзд до місця розташування позивача, з метою виконання вимог пункту 5.2. договору, а саме надання консультаційної підтримки щодо технології створення багаторічних насаджень. Так, були надані рекомендації зокрема по строкам посадки саджанців, підготовці до висадки, нормам поливу, вимоги до водного та температурного режимів, збирання, зберігання врожаю та інше;

- відповідач звертає увагу , що розрахунок, який був наданий до первинного позову є розрахунком до претензії, яка була отримана позивачем в січні цього року. Оновлений розрахунок (також як і попередній) не містить дату його складення, та є таким, що важко піддається аналізу, та перевірці. Наприклад, не зрозуміла дата (01.12.2021), від якої ведеться розрахунок, та чим вона обґрунтована. Чим в колонці "фактично поставлено", обґрунтовуються числові показники 13 207 штук сорту "Гала", 6 909 штук сорту "Голден Делішес"? Адже згідно з видатковою накладною № 2 від 30.11.2021, відповідачем було поставлено, а позивачем відповідно прийнято 13 436 штук сорту "Гала", та 6 995 штук "Голден Делішес". При цьому, сорт "Айдаред" визначений як взагалі не поставлений.

- не дивлячись, що відповідач заперечує проти позовних вимог в цілому, останній звертає увагу на кінцеву дату розрахунку пені за недопоставлений товар, а саме - 16.01.2023 (тобто на день звернення до суду з позовом). Хоча це прямо суперечить вимогам пункту 4.3. спірного договору: "період, за який нараховуються штрафні санкції, встановлюється в один рік". Оскільки початок розрахунку позивачем зазначається - 01.12.2021, а закінченням розрахунку є 16.01.2023, то очевидно, що ним перевищений період, який узгоджений сторонами в спірному договорі;

- враховуючи вищенаведене, з урахуванням розбіжностей які містяться в позовній заяві, та наданих документах, вбачається, що позиція позивача є вкрай непослідовною, та суперечливою. Так, зокрема у справі № 925//763/22 правова позиція позивача будувалась на визнанні спірного договору неукладеним. У цій же справі позивач намагається стягнути пеню, відповідно до умов, на його думку, неукладеного договору;

- у відповідача відсутні заперечення проти розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача надійшла заява (вх. суду № 12457/23 від 14.03.2023), в якій він просить суд відмовити у задоволенні клопотання позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про призначення судової експертизи, посилаючись на таке:

- справа не належить до зазначеного у частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України вичерпного переліку справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження;

- із заявленого позивачем позову вбачається, що предметом позову є стягнення неустойки у вигляді пені за недопоставлений товар, тобто за товар, який поставлений не в повному обсязі;

- якісний склад поставленого товару, його асортимент не має жодного відношення до недопоставленого товару. Факт можливої неповноти поставки товару має доводитись відповідними актами за якістю/кількістю. Але ж позивач, який безпосередньо в особі свого керівника був особисто присутнім при отриманні товару, пересвідчився в отриманні товару, узгодженого за кількістю та асортиментом. Адже саджанці різних сортів візуально відрізняються один від одного. Підтвердженням цієї обставини є видаткова накладна, яка підписана позивачем в особі свого керівника без жодних зауважень;

- позивач не зазначає, яким чином експерт, у разі прийняття судом рішення про необхідність проведення експертизи, має з`ясувати що перед ним дійсно сорти саджанців, які позивач придбав у відповідача майже півтора року назад. Позивач мав повну можливість реалізувати придбані у відповідача саджанці, та висадити інші, які придбав в іншому місці, або самостійно вирощував. Чим саме позивач може підтвердити автентичність цих саджанців?

- оскільки саджанці різних сортів відрізняються один від одного, чому позивач не зазначав про цю обставину раніше, зокрема при розгляді справи № 925/763/22? До того ж, чим більше надає позивач документів, тим шириться коло невідповідностей. Так, цього разу позивачем надана довідка № 13 від 27.02.2023, яка визначає площу саду в розмірі 12,2 га, тоді як в акті обстеження саду СФГ "Насіння" від 31.10.2022, зазначена площа саду дорівнює 10 га;

- відповідач вважає, що запропонована позивачем експертиза жодним чином не пов`язана з предметом позову у цій справі. Із запропонованих позивачем питань, які він просить поставити на вирішення експерту вбачається, що обставини, які мають бути встановлені в ході експертизи не матимуть жодного значення для даної справи внаслідок неможливості підтвердити автентичність саджанців. Отже, очевидно, що призначення експертизи з запропонованих позивачем питань не матиме значення для вирішення спору у даній справі, а тому клопотання позивача слід визнати необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню;

- призначення та проведення судової експертизи призведе лише до затягування судового процесу.

Проаналізувавши подані сторонами заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов до слідуючих висновків.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом було враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, суд вбачав підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також доцільність початку розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 24.04.2023 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи розпочато зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 16.05.2023.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшла заява (вх. суду № 20185/23 від 25.04.2023), в якій він просить суд припинити розгляд справи та закрити позовне провадження у зв`язку з погіршенням стану здоров`я голови Селянського (фермерського) господарства "Насіння".

Від позивача засобами електронного зв`язку та поштовим зв`язком надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (вх. суду № 20578/23 від 28.04.2023, вх. суду № 2030/23 від 05.05.2023), в якому він просить суд, на підставі положень пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, залишити позовну заяву у справі №904/538/23 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрорутс" - без розгляду.

У підготовче засідання 16.05.2023 з`явився представник відповідача, представник позивача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом враховане клопотання останнього про залишення позовної заяви без розгляду, з якого вбачається, що останній повідомлений про розгляд справи судом.

У вказаному засіданні представник відповідача не заперечував проти клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача,

ВСТАНОВИВ:

У процесі розгляду справи за позовом Селянського (фермерського) господарства "Насіння" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрорутс" про стягнення пені за договором № 02/11-21ПР від 02.11.2021 у розмірі 607 303 грн. 03 коп., від позивача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, в якому він просить суд, на підставі положень пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, залишити позовну заяву у справі № 904/538/23 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрорутс" - без розгляду.

В обґрунтування поданого клопотання, у заяві від 25.04.2023, позивач вказує про погіршення стану здоров`я голови Селянського (фермерського) господарства "Насіння", тому просить суд залишити позовну заяву без розгляду.

З приводу вказаної заяви суд зазначає наступне.

Положеннями частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 2 вищевказаної норми процесуального права передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Положеннями пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Вказане право позивача може бути реалізоване лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі сторін у справі.

Залишення позову (чи його частини) без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.

Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами Господарського процесуального кодексу України, який не містить обмежень в його реалізації, і не містить посилань на те, що таке питання можливо вирішити під певною умовою. При цьому, суд не перевіряє підстави подання означеної заяви.

Судом встановлено, що клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду підписане головою Селянського (фермерського) господарства "Насіння" - Мальованим Михайлом Володимировичем, повноваження якого підтверджуються залученим до матеріалів справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 33).

З огляду на викладене, враховуючи реалізацію позивачем свого процесуального права на подання клопотання про залишення позову без розгляду, яке подане до початку розгляду справи по суті та підписане уповноваженою на те особою, суд дійшов висновку про задоволення означеного клопотання та залишення позову без розгляду відповідно до пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Разом із цим, пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" (положення якого при вирішенні питання повернення судового збору є спеціальними по відношенню до норм Господарського процесуального кодексу України) передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

У даному випадку, позов Селянського (фермерського) господарства "Насіння" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрорутс" про стягнення пені за договором №02/11-21ПР від 02.11.2021 у розмірі 607 303 грн. 03 коп. , залишено без розгляду за клопотанням самого позивача.

З огляду на те, що статтею 130 Господарського процесуального кодексу України не передбачено повернення судового збору у разі, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду, а пунктом 4 частини першої статі 7 Закону України "Про судовий збір" таку заяву віднесено до випадків, в яких сплачена сума судового збору не повертається, підстави для повернення судового збору за подання вказаної позовної заяви - відсутні.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 123, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Селянського (фермерського) господарства "Насіння" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрорутс" про стягнення пені за договором № 02/11-21ПР від 02.11.2021 у розмірі 607 303 грн. 03 коп. - залишити без розгляду.

Роз`яснити Селянському (фермерському) господарству "Насіння", що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, тобто з 16.05.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписаний - 22.05.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко