номер провадження справи 17/43/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2023 Справа № 908/701/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/701/23
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Промтехобладнання", 49075, м. Дніпро, вул. Житомирська, буд. 30
адреса для листування: адвокат - Черкавський Ю.С., 27501, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Гагаріна, буд. 9, кв. 5
про стягнення 448 366,16 грн.
Без виклику представників сторін
СУТЬ СПОРУ:
06.03.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява без номеру та дати з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Промтехобладнання" (далі ТОВ "ТД "Промтехобладнання") до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (надалі ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ЗАЕС") про стягнення заборгованості за договором поставки товару від 22.12.21 № 53-121-01-21-11008 у розмірі 448 366,16 грн., а саме: 353 220,00 грн. основного боргу, 10 393,00 грн. 3 % річних та 84 753,16 грн. інфляційних втрат.
06.03.23 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 13.03.23 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/701/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
Враховуючи положення ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 12.05.23 включно.
Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві зазначив, що на виконання умов договору на поставку товару №53-121-01-21-11008 від 22.12.21 відповідачеві було поставлено товар на суму 585 984,00 грн. Вдповідачем в порушення умов договору оплату здійснено частково на суму 232 764,00 грн, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 353 220,00 грн. На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 3% річних у розмірі 10 393,00 грн та інфляційні втрати у сумі 84 753,16 грн. Також просить стягнути з відповідача судові витрати, зазначивши у попередньому розрахунку розмір витрат на професійну правничу допомогу 4 000,00 грн.
10.04.23 на адресу суду від позивача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.
10.04.23 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що сторонами в договорі не визначено строк оплати вартості товару у розмірі суми ПДВ. Враховуючи, що відповідач отримав вимоги позивача 10.02.23, за умовами ст. 530 ЦК України строк виконання такої вимоги в частині оплати суми ПДВ - 17.02.23. З урахуванням викладеного, відповідачем здійснено перерахунок розміру процентів річних та інфляційних втрат виходячи з дат виникнення обов`язку оплатити поставлений товар у сумі без ПДВ та з врахуванням ПДВ. Крім того, вважає суму витрат на надання правової допомоги не співмірною. На підставі викладеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог та судові витрати покласти на позивача.
У відповіді на відзив на позовну заяву, яка надійшла від позивача на адресу суду 10.04.23, позивач вказав, що за умовами розділу 3 договору оплата частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється покупцем після реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової накладної в ЄРПН. Податкові накладні зареєстровані позивачем у 2021 році одразу після поставки товару. Таким чином, строк оплати товару настав 03.03.22. Також зазначає, що доводи відповідача щодо не співмірності витрат на правничу допомогу не заслуговують на увагу, оскільки такі витрати складають близько 1% від ціни позову.
13.04.23 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, зокрема, що позивачем безпідставно включено до розрахунку 3% річних шести десятий день виконання зобов`язання - 03.03.22. Також вважає, що строк оплати суми ПДВ договором не визначений. Просить, зокрема, у разі задоволення заяви про стягнення витрат на правову допомогу, зменшити розмір витрат до 1 000,00 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/701/23 дозволяють розглянути справу по суті спору.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 15.02.23.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
22.12.21 між ТОВ «ТД «Промтехобладнання» (Постачальник) та Відокремленим підрозділом "Запорізька АЕС" державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" (Покупець) укладено договір поставки товару № 53-121-01-21-11008, за умовами якого (п. 1.1 договору) Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити товар визначений у таблиці п. 1.1 вказаного договору на загальну суму 585 984,00 грн з ПДВ.
Згідно із п. 1.2 договору, строк поставки товару: грудень 2021р.
Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна товару за договором складає 585 984,00 грн з врахуванням ПДВ 97 664,00 грн.
Відповідно до п. 3.2 договору, оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60-ти календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 3.3. договору).
Згідно із п. 4.4 договору, постачальник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Електронна адреса замовника для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua.
У відповідності до п. 12.1 договору, договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє 12 місяців з дати укладання.
Позивачем поставлено відповідачеві товар на загальну суму 585 984 грн, що підтверджується видатковими накладними №280 від 29.12.21 на суму 25200,00 грн та №281 від 31.12.21 на суму 560 784,00 грн.
Про отримання відповідачем товару свідчать підписи уповноваженої особи на накладних.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, позивач звернувся до відповідача з вимогою за вих. №7680 від 12.01.23 щодо погашення заборгованості у розмірі 353 220,00 грн.
У відповіді на претензію відповідач вказав, що зобов`язання у сумі 232 764,00 грн є припиненим виконанням, проведеним належним чином. Платіж у розмірі 353 220,00 грн своєчасно був заявлений до резерву платежів в системі планування управління ресурсами ДП «НАЕК «Енергоатом», відповідно цей платіж не є простроченим.
Листом за вих. №7712 від 07.02.23 позивач повторно вимагав від відповідача погашення заборгованості у розмірі 353 220,00 грн.
Несплата відповідачем заборгованості за отриманий товар у сумі 353 220,00 грн стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення суми заборгованості в примусовому порядку.
Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Факт здійснення поставки товару підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних №280 від 29.12.21 на суму 25200,00 грн та №281 від 31.12.21 на суму 560 784,00 грн. При цьому, відповідачем не заперечується факт поставки товару на суму 585 984,00 грн.
Як зазначалось вище у тексті цього рішення, за п. 3.2 договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 60-ти календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, передбаченого п. 1.1. договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 3.3. договору).
При цьому, судом враховано, що відповідно до абз. 6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
За фактом поставки товару постачальник виписав податкові накладні №8 від 29.12.21 та №9 від 31.12.21, які зареєстровані постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних в межах строку оплати вартості товару, про що свідчать відповідні квитанції.
Враховуючи викладене, строк оплати частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ слід визначати так само, як і для оплати вартості товару, оскільки на дату настання строків оплати товару податкова накладна вже була виписана та зареєстрована постачальником.
Таким чином, спростовуються заперечення відповідача щодо невизначеності умовами договору строку оплати вартості товару у розмірі суми ПДВ.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не заперечується отримання товару на суму 585 984,00 грн та матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості у розмірі 353 220,00 грн, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 353 220,00 грн суми основного боргу. Відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 84 753,16 грн інфляційних втрат, нарахованих за період березень 2022р. - січень 2023р., та 3% річних у розмірі 10 393,00 грн, нарахованих за період 03.03.22 - 24.02.23.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Факт прострочення здійснення оплати підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Доводи відповідача про неправомірне нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на суму ПДВ судом відхилені з огляду на те, що частина вартості товару в розмірі суми ПДВ входить до складу ціни товару, строк оплати вартості товару в частині сум ПДВ настав одночасно зі строком оплати вартості поставленого товару.
Перевіривши за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи "ЗАКОНОДАВСТВО" розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, а також періоди нарахування, судом встановлено, що позивачем розрахунки здійснено вірно, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Щодо розподілу витрат на правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Частинами 1 і 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано копії наступних документів:
- договору про надання правової (правничої) допомоги від 23.03.23, укладеного між АО «Лігал Альянс» та ТОВ «ТД «Промтехобладнання»;
- рахунку №001 від 23.02.23 на суму 4000,00 грн (консультація, досудове врегулювання, підготовка та подача позовної заяви по стягненню заборгованості по договору поставки товару №53-121-01-21-11008 від 22.12.21);
- акту приймання-передачі виконаних робіт від 27.02.23 на суму 4000,00 грн;
- платіжної інструкції №5297 від 27.02.23 на суму 4000,00 грн (оплата рах. №001 від 23.03.23);
- рахунку №001 від 07.04.23 на суму 2500,00 грн (підготовка та надіслання відповіді на відзив по справі №908/701/23);
- акту приймання-передачі виконаних робіт від 10.04.23 на суму 2500,00 грн;
- платіжної інструкції №5309 від 10.04.23 на суму 2500,00 грн.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики (затв. звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.17) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
Відповідно до п. 5.1. договору, детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати клієнтом гонорару та фактичних витрат, пов`язаних із виконанням даного договору,Ю окремо обумовлюються сторонами та може визначатися додатковою (ми) угодою (ми) до цього договору.
Ціна послуг з надання правової допомоги є договірною та визначається в додатках до цього договору. Оплата послуг здійснюється по передплаті. (п. 5.2. договору).
Позивачем не надано додаткових угод до договору про надання правової (правничої) допомоги від 23.02.23, якими було б визначеного розмір гонорару та порядок його обчислення.
Верховний Суд в своїх постановах неодноразово зауважував, що адвокатський гонорар є однією з умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.
Також Верховним Судом зазначалось, що визнаним міжнародним стандартом здійснення адвокатської діяльності є принципи чесності та добропорядної репутації адвоката, який відображений в етичних кодексах поведінки адвокатів та який розповсюджується на всі напрями професійної діяльності адвоката. Договір про надання правової допомоги має відповідати вимогам Закону та Правилам, а також визнаним міжнародним та національним стандартам надання правової допомоги.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов про необґрунтованість та недоведеність представником позивача вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 6500,00 грн виходячи з того, що умовами договору про надання правової (правничої) допомоги від 23.02.23 не визначено розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру).
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 126, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Промтехобладнання" (49075, м. Дніпро, вул. Житомирська, буд. 30, код ЄДРПОУ 32816304) - 353 220 (триста п`ятдесят три тисячі двісті двадцять) грн 00 коп. основного боргу, 10 393 (десять тисяч триста дев`яносто три) грн. 00 коп. 3 % річних, 84 753 (вісімдесят чотири тисячі сімсот п`ятдесят три) грн 16 коп. інфляційних втрат, 6 725 (шість тисяч сімсот двадцять п`ять) грн 49 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 22.05.23.
Суддя В.Л. Корсун
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2023 |
Оприлюднено | 23.05.2023 |
Номер документу | 110996534 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Корсун В.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні