Рішення

від 24.04.2023 по справі 910/663/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2023Справа № 910/663/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства «Фітофарм»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Унітехнології юей»

про стягнення 1863236,39 грн,

Представники:

від позивача Антонюк Т.І.

від відповідача Горда В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне акціонерне товариство «Фітофарм» до товариства з обмеженою відповідальністю «Унітехнології юей» про стягнення 1863236,39 грн, в тому числі: 1580781,74 грн боргу, 263463,62 грн неустойки, 7925,56 грн 3% річних, 11065,47 грн, інфляційних втрат.

Суд своєю ухвалою від 17.01.2023 відкрив провадження у справі № 910/663/23, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов`язання за договором поставки № 17/11-21 від 17.11.2021 (далі - Договір) щодо поставки обладнання (строк сплив 31.05.2022), а тому повинен повернути попередню оплату у розмірі 1580781,74 грн та сплатити санкції з цієї суми за несвоєчасне повернення коштів.

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю. На думку відповідача, оскільки позивач несвоєчасно надіслав виробнику обладнання зразки матеріалів строк поставки продовжено до 12.06.2022, однак, внаслідок настання форс-мажорних обставин, пов`язаних з введенням на території України воєнного стану з 24.02.2022, строк поставки продовжено на час дії цих обставин. Також відповідач зазначив, що обладнання виготовлено, пройшло випробування і готове до постачання, про що він повідомив листами позивача від 12.01.2023 повідомив позивача, що товар виготовлений та пройшов випробування.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що відповідач не довів належними та допустимими доказами вплив форс-мажорних обставин на неможливість виконання ним зобов`язання. Сторонами Договору є позивач та відповідач, а відносини між відповідачем та виробником не є предметом розгляду справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17 листопада 2021 року приватне акціонерне товариство «Фітофарм» (покупець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Унітехнології юей» (постачальник) уклали договір поставки № 17/11-21 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець - прийняти та оплатити технологічне фармацевтичне обладнання - автоматична лічильно-фасувальна лінія для таблеток, виробництва компанії Shanghai Etorch Electro-Mechanical Technology Co., Ltd (Китай) (далі - товар).

Постачальник поставляє товар на умовах згідно з Інкотермс 2020, товароперевізником або транспортом постачальника за рахунок постачальника за адресою: Україна, Донецька область, м. Бахмут, вул. Сибірцева, 2.

У пункті 2.2 Договору сторони погодили, що постачальник гарантує поставити товар покупцю не пізніше 150 календарних днів від ати оплати покупцем 1-го етапу оплат згідно з п. 4.1 Договору.

Ціна Договору становить 5269272,45 грн, що еквівалентно 195582 доларів США.

Згідно з п. 4.1 Договору покупець проводить оплату протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати формування постачальником рахунку-фактури на оплату в розмірі 30% від загальної вартості товару, що складає 1580781,74 грн (58674,60 доларів США).

Покупець має право прийняти участь у FAT-випробуваннях товару на заводі виробника товару, що знаходиться в КНР. Якщо покупець не приймає участі у FAT-прийомці або якщо FAT-випробування будуть проводиться в он-лайн режимі, протокол підписується тільки постачальником та виробником товару (п. 5.1 Договору).

Згідно з п. 5.2 Договору для виконання випробувань товару покупець повинен надіслати на адресу виробника товару такі зразки: таблетки із плацебо, флакони, кришки, самоклеючі етикетки та термоплівку для принтеру.

Відповідно до п. 6.3.6 Договору покупець зобов`язується за власний рахунок надіслати виробнику товару протягом 20 календарних днів за дати підписання цього договору зразки матеріалів.

Порушення строку надсилання зразків матеріалів надавало право постачальнику продовжити строк поставки товару (п. 6.2.3 Договору).

26 листопада 2021 року позивач перерахував відповідачеві 1580781,74 грн, що свідчить про те, що останнім днем 150-ти денного строку поставки є 25.04.2022.

20-ти денний строк надсилання позивачем зразків матеріалів сплив 07.12.2022. Водночас, зразки матеріалів, які зазначені у п. 6.3.6 Договору, приватним акціонерним товариством «Фітофарм» надіслані тільки 12.01.2022, тобто з запізненням на 36 календарних днів. З огляду на це, виходячи з приписів п. 6.2.3 Договору, строк поставки підлягає продовженню на 36 календарних днів, перебіг яких розпочинається після 25.04.2022, і цей строк закінчується 31.05.2022.

Відповідач не поставив товар у погоджений сторонами строк.

Договір, укладений між приватним акціонерним товариство «Фітофарм» та товариством з обмеженою відповідальністю «Унітехнології юей», за своєю правовою природою є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Правові наслідки порушення продавцем обов`язку щодо передання товару передбачені статтею 693 ЦК України, за приписами частини 2 якої покупець наділений правом вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.

Отже, виключно покупець наділений правом вибору способу поведінки. Обрання такого способу як вимагати повернення суми попередньої оплати є відмовою від виконання зобов`язання внаслідок втрати інтересу його для кредитора у зв`язку з простроченням боржника (ч. 3 ст. 612 ЦК України). З моменту отримання такої вимоги у продавця виникає обов`язок повернути суми попередньої оплати, і сукупність ряду юридичних фактів (прострочення боржника, звернення з вимогою про повернення попередньої оплати) формують юридичний склад припинення договору за ініціативою однієї сторони (покупця) з підстав, передбачених законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 24.10.2022 про повернення попередньої оплати. Відповідач отримав цю вимогу 26.10.2022. Отже, з 26.10.2022 Договір є розірваним і у відповідача виник обов`язок повернути отримані за ним кошти.

Відповідач відмовився повернути 1580781,74 грн посилаючись на триваючу дію форс-мажорних обставин

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже відносини, які виникли між позивачем та відповідачем, є зобов`язальними відносинами, які засновані на Договорі.

Цивільний кодекс України зобов`язанням визначає правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Договір є однією з підстав виникнення зобов`язань (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Суб`єктами зобов`язання, які є одними із елементів зобов`язання, є його сторони: управомочена сторона - кредитор, та зобов`язана сторона - боржник.

Відповідальність за порушення зобов`язання є тим правовим наслідком, який наступає за його невиконання або виконання з порушенням умов, що визначають зміст зобов`язання (ст. 611 ЦК України). З огляду на це слідує, що законодавство розмежовує дії, які слід вчинити на виконання прийнятого обов`язку, що є складовою змісту зобов`язання, від дій, що є похідними від порушення обов`язку. Ці дії є окремими правовими категоріями, які мають самостійні способи захисту (ст. 16 ЦК України), та, відповідно, правові механізми, що визначають можливість їх застосування.

Вказане свідчить про те, що приписи ст. 617 ЦК України, яка визначає випадки звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання, не можуть бути застосовані для регулювання дій, що складають зміст зобов`язання і стосуються безпосередньо його виконання.

Таким чином, військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною, яка може бути підставою для звільнення від відповідальності за прострочення поставки товару, однак не звільняє від виконання самого обов`язку щодо поставки.

Форс-мажорними обставинами визнається обставина (дія чи подія), що спричинили неможливість виконання договірних зобов`язань у обумовлений сторонами строк. Ці обставини є юридичними фактами, що спричинили неможливість виконання договірних зобов`язань, і для настання яких необхідна наявність певних умов: виникнення після укладення договору; неможливість виконання зобов`язання у період їх існування; закріплення, як правило, таких обставин у договорі як таких, що звільняють від виконання зобов`язання.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17.

Відповідач не надав доказів неможливості виконання зобов`язання у встановлені строки внаслідок настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану).

Запровадження з 24.02.2022 воєнного стану в країні, що є форс-мажорними обставинами, не можуть однозначно засвідчувати неможливість виконання відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки перелічені обставини не є абсолютною самостійною підставою для відкладення строку виконання зобов`язання на час, протягом якого такі обставини зберігають свою дію.

Близький за змістом правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду в справі № 910/7495/16 від 08.05.2018.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не повернув 1580781,74 грн попередньої оплати.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на суму 1580781,74 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 4.3 Договору у випадку порушення постачальником строків поставки/заміни товару постачальник зобов`язаний на вимогу покупця сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується неустойка від вартості непоставленого/незміненого в строк товару, за кожен день несвоєчасного виконання зобов`язання за цим договором але сумарно не більше 5% від вартості товару.

Неустойку слід нараховувати з 01.06.2022 по 26.10.2022 (дата отримання відповідачем вимоги про повернення попередньої оплати).

За розрахунком суду розмір неустойки за цей період більший (317888,71 грн), ніж 5% від вартості товару. Тому суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 263463,62 грн неустойки (5269272,45*5/100).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 7925,56 грн 3% річних, 11065,47 грн інфляційних втрат за період з 03.11.2022 по 02.01.2023.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов приватного акціонерного товариства «Фітофарм» до товариства з обмеженою відповідальністю «Унітехнології юей».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Унітехнології юей» (проспект Академіка Палладіна, 22, офіс 207, м. Київ, 03142, код 36285936) на користь приватного акціонерного товариства «Фітофарм» (вул. Алматинська, 12, м. Київ, 02090, код 05430596) 1580781,74 грн боргу, 263463,62 грн неустойки, 7925,56 грн 3% річних, 11065,47 грн інфляційних втрат, 27948,55 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 19.05.2023.

Суддя С. А. Ковтун