Ухвала

від 18.05.2023 по справі 910/13232/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.05.2023Справа № 910/13232/20Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Степанець Є.Ю., розглянувши скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 26 серпня 2021 року на рішення державного виконавця у справі № 910/13232/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" до Дочірнього підприємства "БЦТ", Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія" про визнання договорів недійсними,

за участю представників:

Товариства: не з`явився;

Підприємства: не з`явився;

Банку: Кур`яти В.В.;

ТОВ "Крупенія": не з`явився;

органу ДВС: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "БЦТ" (далі - Підприємство), Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія" (далі - ТОВ "Крупенія") про визнання недійсними: договору купівлі-продажу від 13 лютого 2019 року, укладеного між Банком та Підприємством, та договору від 19 червня 2017 року № 55/3-1 про припинення зобов`язань переданням відступного, який укладений між Банком та ТОВ "Крупенія".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 вересня 2020 року (суддя Трофимекно Т.Ю.) відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12 жовтня 2020 року.

28 квітня 2021 року на адресу суду від Товариства надійшло клопотання про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 12 травня 2021 року (суддя Трофимекно Т.Ю.) вказане клопотання Товариства задоволено частково та вилучено у Підприємства і Банку ряд договорів купівлі-продажу, а також зупинено провадження в даній справі до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.

28 серпня 2021 року до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Банку від 26 серпня 2021 року на постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поляцко Анни Володимирівни від 11 серпня 2021 року про закінчення виконавчого провадження № 65556545 щодо примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 12 травня 2021 року. У вказаній скарзі Банк просив визнати протиправною постанову вказаного державного виконавця від 11 серпня 2021 року № 65556545 про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання ухвали від 12 травня 2021 року № 910/13232/20 Господарського суду міста Києва та зобов`язати цього державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) у виконавчому провадженні № 65556545 шляхом дотримання вимог статей 37, 60 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон). В обгрунтування поданої скарги Банк посилався на те, що виконання ухвали суду про тимчасове вилучення доказів має здійснюватися у порядку, визначеному статтею 60 Закону, яка регулює порядок виконання виконавчого документа щодо передачі стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, а не за статтею 63 Закону, яка регулює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Протоколом автоматизованого розподілу справи цю скаргу було передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 липня 2022 року (суддя Ващенко Т.М.), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 грудня 2022 року, у задоволенні вказаної скарги Банку відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 17 квітня 2023 року зазначені судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

25 квітня 2023 року матеріали справи № 910/13232/20 повернулись до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 3 травня 2023 року матеріали справи № 910/13232/20 щодо розгляду вказаної скарги Банку від 26 серпня 2021 року передані на розгляд судді Павленку Є.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 травня 2023 року (суддя Павленко Є.В.) розгляд вказаної скарги призначено в судовому засіданні на 18 травня 2023 року.

У судовому засіданні 18 травня 2023 року представник Банк підтримав вимоги, викладені у скарзі від 26 серпня 2021 року, та наполягав на їх задоволенні.

Інші учасники судового процесу про дату, час і місце розгляду скарги були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили.

За частиною 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши матеріали поданої Банком скарги від 26 серпня 2021 року, заслухавши пояснення представника скаржника, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 3 статті 134 ГПК України у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин, суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження. Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 травня 2021 року в справі № 910/13220/20 (суддя Трофименко Т.Ю.) частково задоволено клопотання Товариства про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, зокрема, постановлено вилучити у Банку договір/договори купівлі-продажу рухомого майна, а саме: силового, електротехнічного і холодильного обладнання на базі компресорних станцій, розташованого за адресами: Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Чорновола, 46; 46-А; 46-Б; 46-Г, від 13 лютого 2019 року, укладеного між Банком та Підприємством за результатами відкритих торгів Державного підприємства "Сетам", а також усі додатки, додаткові угоди, угоди про внесення змін тощо; договір № 55/3-1 від 19 червня 2017 року про припинення зобов`язань переданням відступного, укладеного між Банком та ТОВ "Крупенія", а також усі додатки, додаткові угоди, угоди про внесення змін тощо.

Державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поляцко А.В. 26 травня 2021 року відкрито виконавче провадження № 65556545 щодо виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 12 травня 2021 року № 910/13232/20.

Постановою вказаного державного виконавця від 11 серпня 2021 року виконавче провадження № 65556545 з примусового виконання зазначеної ухвали було закінчено, а виконавчий документ на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 та статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" - повернуто органу, що його видав.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 12 травня 2021 року здійснювалося державним виконавцем у порядку, визначеному статтею 63 Закону.

За змістом статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша цієї статті). Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлено статтею 63 Закону.

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Для застосування положень частини 1 статті 63 Закону обов`язковою є умова щодо зобов`язання судовим рішення саме боржника на вчинення певних дій або утримання від їх вчинення. Тобто, для застосування положень статті 63 Закону виконання судового рішення має бути нерозривно пов`язане з особою боржника та має унеможливлювати виконання цього рішення без його участі. Проте, судове рішення про передачу предметів (доказів) може бути виконано шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, зокрема передбачених статтею 60 Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі №910/7310/20.

Судове рішення про передачу предметів може бути виконано у порядку, передбаченому статтями 10 і 60 Закону, а також положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 10 Закону одним із заходів примусового виконання рішення є вилучення у боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні.

Частиною 1 статті 60 Закону визначено, що під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

Відповідно до пунктів 22-24 розділу VIII Інструкції в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, здійснюється в установлений виконавцем строк за участю сторін виконавчого провадження. Виконавець у присутності понятих вилучає у боржника предмети, зазначені у виконавчому документі, і передає їх стягувачу або його представнику, про що складає акт передачі. Акт складається у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під підпис. У разі відсутності боржника та якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих.

Отже, наведені вище положення Закону та Інструкції свідчать про те, що судове рішення про передачу предметів може бути виконано без участі боржника, зокрема, шляхом вилучення предмета, зазначеного у виконавчому документі.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 234 ГПК України у резолютивній частині ухвали зазначаються висновки суду.

Частиною 2 статті 134 ГПК України передбачено, що в ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються, зокрема, кому доручається вилучення.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 травня 2021 року постановлено вилучити у Банку докази, а їх вилучення доручено саме Печерському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

При цьому, судом встановлено, що вказаною ухвалою не було зобов`язано боржника - Банк, особисто передати витребувані документи.

Враховуючи викладене, виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 12 травня 2021 року у виконавчому провадженні № 65556545 мало б здійснюватися державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поляцко А.В. у порядку, визначеному статтею 60 Закону, а не статтею 63 Закону. Відтак, за наслідками виконання зазначеної ухвали, посадова особа органу ДВС мала б керуватися статтею 37 Закону, яка регулює порядок та підстави повернення виконавчого документа, а не статтею 39 Закону, яка визначає порядок та підстави закінчення виконавчого провадження.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку про те, що постанова державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поляцко А.В. від 11 серпня 2021 року про закінчення виконавчого провадження № 65556545 прийнята з порушенням приписів Закону, а тому є неправомірною.

Відповідно до частин 1, 2 статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення поданої Банком скарги.

Керуючись статями 234, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 26 серпня 2021 року на рішення державного виконавця у справі № 910/13232/20 задовольнити.

Визнати неправомірною постанову державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поляцко Анни Володимирівни від 11 серпня 2021 року про закінчення виконавчого провадження № 65556545 щодо примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 12 травня 2021 року в справі № 910/13232/20.

Зобов`язати Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення (поновити порушене право) у виконавчому провадженні № 65556545 шляхом дотримання вимог статей 37, 60 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту ухвали: 22 травня 2023 року.

СуддяЄ.В. Павленко